Ухвала суду № 20881071, 06.12.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2011 р. Справа № 31804/10 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Олендера І.Я., Каралюса В.М.

при секретарі судового засідання: Стецків І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Львові апеляційну скаргу Ужгородської МДПІ на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.08.2010 року у справі за позовом ТзОВ «Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед» до Ужгородської МДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановила:

У січні 2010 року ТзОВ «Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед» звернулося з позовом до Ужгородської МДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивач зазначав, що у період з 09.12.2009 року по 10.12.2009 року відповідачем було проведено невиїзну перевірку ТзОВ «Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за травень 2007 року, червень 2007 року, вересень 2007 року.

За наслідками перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.12.2009 року №5450002382320, яким товариству зменшено суму заявленого бюджетного відшкодування ПДВ у травні, червні, вересні 2007 року на 254206,74 грн.

Вважаючи прийняте податкове повідомлення-рішення незаконним, позивач звернувся до суду.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.08.2010 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ужгородської МДПІ в Закарпатській області від 15.12.2009 року №5450002382320/0/15922, яким ТзОВ «Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед» зменшено суму заявленого відшкодування ПДВ у травні, червні, вересні 2007 року на суму 254206,74 грн.

Постанову суду оскаржив відповідач. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 09.12.2009 року по 10.12.2009 року відповідачем було проведено невиїзну перевірку ТзОВ «Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за травень 2007 року, червень 2007 року, вересень 2007 року за результатами якої складено акт №163/23-2/32784477 від 10.12.2009 року.

На підставі даного акту було прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.12.2009 року №5450002382320, яким товариству зменшено суму заявленого бюджетного відшкодування ПДВ у травні, червні, вересні 2007 року на 254206,74 грн.

Відповідно до п. 1.3 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону №168. бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у визначених законом випадках. Згідно із п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону N6168, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону №168, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню їй підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону №168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках.

Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), при цьому такі витрати повинні бути підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Таким чином, банківські виписки, податкові накладні, реєстри отриманих і виданих податкових накладних є документами, які підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість в ціні товару, та дають йому право на включення відповідних сум до податкового кредиту, а також на отримання бюджетного відшкодування у порядку, передбаченому п. 7.7 ст. 7 Закону №168. Отже, позивач, одержавши у встановленому порядку податкові накладні, відповідно до п. 7.5 ст. 7 Закону №168 правомірно включив суму податку на додану вартість до податкового кредиту.

Частина друга пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону встановлює відповідальність платника податку тільки у випадку включення в податковий кредит сум ПДВ, не підтверджених податковими накладними. При цьому. Закон №168 не передбачає обов'язку або права одного платника податків контролювати показники податкової звітності іншого платника податків.

Слід зазначити, що проведеною перевіркою не встановлено жодних порушень з боку позивача вимог податкового законодавства.

Твердження апелянта про те, що необхідною умовою бюджетного відшкодування є підтвердження сплати ПДВ всіма постачальниками товарів (робіт, послуг) до виробника суд сприймає критично, оскільки зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам справи дана вірно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Ужгородської МДПІ залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.08.2010 року у справі №2а-10/10/0770 без змін.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: І. Олендер

В. Каралюс

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 09.12.2011 року