Ухвала суду № 20878552, 29.11.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2011 р. Справа № 30314/10/9104 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Онишкевича Т.В., Попка Я.С.

з участю секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 08.07.2010 року у справі за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа К Луцьк» про застосування адміністративного арешту активів у вигляді зупинення операцій на банківських рахунках,-

ВСТАНОВИВ:

Луцька об'єднана державна податкова інспекція звернулася в суд з адміністративним позовом до ТОВ «Альфа К.Луцьк» про застосування адміністративного арешту активів у вигляді зупинення операцій на банківських рахунках платника податків строком до 96 годин.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі направлення №01440 від 07.05.2010 року та відповідно до наказу №634 від 04.06.2010 року Луцькою ОДПІ прийнято рішення про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Альфа К Луцьк» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства. Проте, 11.06.2010 року головним бухгалтером ТОВ «Альфа К Луцьк» було відмовлено у допуску працівників відділу контролю за суб'єктами господарювання, що здійснюють розрахунки у готівковій формі до проведення перевірки у зв'язку з чим було складено акт відмови платника податку від допуску до проведення перевірки в якому зафіксовано факт відмови допустити до перевірки працівників податкової інспекції. 16.06.2010 року Луцькою ОДПІ прийнято рішення про застосування адміністративного арешту активів у вигляді зупинення операцій на банківських рахунках платника податків.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від08.07.2010 року в позові відмовлено з тих підстав, що лише за умови наявності у платника податків податкового боргу може бути накладено арешт на його активи.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу за якою просить постанову суду скасувати та прийняти нову про задоволення позовних вимог.

При цьому апелянт вважає, що на підставі ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» вiд 21.12.2000 року № 2181-III та враховуючи незаконну поведінку відповідача рішенням Луцької ОДПІ від 16.06. 2010 року застосовано умовний арешт активів, термін якого спливав 21.06.2010 року. Станом на 22.06.2010 року податкові органи до проведення документальної перевірки допущено не було, а інформація про наявні активи вказаного платника податків відсутня, з метою запобігання втрат щодо надходжень до бюджету правомірно було прийнято рішення про звернення до суду із поданням про продовження строку арешту активів відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.

Частиною другою ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із п.п. 9.1.1 п. 9.1 ст. 9 Закону України вiд 21.12.2000 року № 2181-III адміністративний арешт активів платника податків (арешт активів) є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового борг.

Підпунктом «г» підпункту 9.1.2 пункту 9.1 ст. 9 вказаного Закону встановлено, що арешт активів може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або повязані з отриманням інших обєктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, компютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.

Луцькою ОДПІ на підставі направлення №01440 від 07.05.2010 року видано наказ №634 від 04.06.2010 року про проведення позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства суб'єкта господарської діяльності ТОВ «Альфа К Луцьк».

З матеріалів справи вбачається, що 11.06.2010 року о 15 год. 34 хв. головним бухгалтером ТОВ «Альфа К Луцьк» було відмовлено у допуску працівників відділу контролю за суб'єктами господарювання, що здійснюють розрахунки у готівковій формі до проведення перевірки. При повторному пред'явленні документів для проведення перевірки о 15 год. 48 хв. 11.06.2010 року головний бухгалтер підприємства повторно відмовився допустити працівників Луцької ОДПІ до проведення позапланової виїзної перевірки.

У зв'язку з цим 11.06.2010 року було складено Акт відмови платника податку від допуску до проведення перевірки, в якому зафіксовано факт відмови відповідача допустити до перевірки працівників Луцької ОДПІ.

Одночасно суд першої інстанції вірно вказав, що в період з 11.06.2010 року по 16.06.2010 року позивачем було проведено перевірку з питань повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток, за результатами якої складено акт №3420/23-2/33170684 від 17.06.2010 року, що спростовує факт відмови ТОВ «Альфа К Луцьк» від допуску працівників податкової інспекції до проведення позапланової виїзної перевірки, хоча з наказом про проведення такої перевірки відповідач під розписку ознайомлений не був.

Відповідно до п.п. 9.3.3 п. 9.3 ст. 9 Закону України вiд 21.12.2000 року № 2181-III арешт може бути накладено на активи строком до 96 годин від години підписання відповідного рішення керівником податкового органу (його заступником). Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів.

Керівник відповідного податкового органу (його заступник) має право звернутися до суду з поданням про продовження строку арешту активів платника податків за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, а суд повинен прийняти відповідне рішення протягом 48 годин від моменту отримання зазначеного звернення.

Разом із тим, позивачем не доведено, що звільнення з-під адміністративного арешту активів ТОВ «Альфа К Луцьк» загрожуватиме їх зникненням або знищенням, а достатні підстави так вважати з наявних матеріалів справи не вбачаються.

Окрім цього арешт коштів на рахунку платника податку, як виключний спосіб забезпечення можливості погашення його податкового боргу, може бути здійснений на підставі рішення суду у випадку відмови платника податків від проведення документальної перевірки лише за умови наявності у такого платника податків податкового боргу.

Згідно ч.ч. 1,2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що Волинський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 08.07.2010року у справі№2а-1795/10- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді: Т.В. Онишкевич

Я.С.Попко

Повний текст виготовлено 01.12.2011р.