Ухвала суду № 20878074, 24.11.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2011 р. Справа № 89558/09/9104 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддіПліша М.А.,

суддів Коваля Р.Й., Гуляка В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Рівне на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2009 року у справі за позовом приватного виробничого підприємства фірми «Аванті» до державної податкової інспекції у м. Рівне про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

приватне виробниче підприємство фірми «Аванті» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Рівне в якому просило з урахуванням уточнень (а.с.150-151) визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №0000222342/3/23-121 від 23.07.2009 року та №0000752342/2/23-121 від 08.05.2009 року.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2009 року позовні вимоги задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Рівне №0000222342/3/23-121 від 23.07.2009 року та №0000752342/2/23-121 від 08.05.2009 року.

Не поголившись з таким рішенням суду першої інстанції державна податкова інспекція у м. Рівне оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, а постанова прийнята з порушенням норм матеріального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що згідно п.5.3 «Додаткові зобов'язання згідно умов конкурсу» угоди №10 від 23.03.2007 р. про інвестування будівництва житлових будинків та адміністративно-торгівельного комплексу на вул. Черняка у м. Рівне, та згідно протоколу засідання інвестиційної комісії №5 від 02.03.2007 р., переможцем в конкурсі визначено ПВПФ «Аванті» з наступною умовою: перерахувати у спеціальний фонд Рівненської міської ради 300000 грн.

Для перевірки надано платіжне доручення №39 від 30.05.2007р. на суму 300000,00 грн. та виписку банку ВАТ «Кредобанк» від 30.05.2007р., згідно яких ПВПФ «Аванті» перераховано у місцевий бюджет м. Рівне кошти в сумі 300000,00 грн., з призначенням платежу: оплачено у спецфонд згідно договору №10 від 23.05.07 р. (п.5. п.п. 5.3) без ПДВ, а також надано оборотно-сальдову відомість по рахунку №631 у розрізі контрагента «Місцевий бюджет м. Рівне , - Черняка» за 2007 р, згідно якої по даному контрагенту проведено нарахування в сумі 300000 грн.

ПВПФ «Аванті» у І кв. 2008 р. віднесено до складу валових витрат (рах. 92 ) суму перерахованих коштів у спеціальний фонд м. Рівне -300000,00 грн. (згідно п.5, пп. 5 угоди № 10 від 23.03.2007р., платіжне доручення № 39 від 30.05.2007р.) із відображенням в рядку 04.1 Декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2008 р.

Апелянт зазначає, що п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат сплачених(нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг, охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивні) з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 ст. 5 цього ж Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми коштів або вартість товарів (робіт, послуг), добровільно перераховані (передані) протягом звітного року до Державного бюджету України або бюджетів місцевого самоврядування, до неприбуткових організацій, визначених у пункті 7.11 ст. 7 цього Закону, суми коштів, що перераховані юридичним особам, у тому числі неприбуткових, організаціям - засновникам постійно діючого третейського суду у розмірі , що перевищує два відсотки, але не більше пяти відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, за винятком внесків, передбачених підпунктом 5.6.2 пункту 5.6 ст. 5 та внесків, передбачених підпунктом 5.2.17 цього пункту.

Платником у І кв. 2008 р. списано на валові витрати кошти у розмірі 100% в сумі 300000,00 грн., які добровільно перераховані протягом 2007 року до бюджету місцевого самоврядування. Враховуючи збитковість підприємства за 2007 рік, 2%-5% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року становить 0 грн.

Таким чином судом безпідставно до спірних правовідносин не застосовано п.п. 5.2.1, п.п. 5.2.2 п.5.2 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.05.09 р. № 000075234/2/23-121 то апелянт зазначає, що висновки суду не ґрунтуються на фактичних обставинах справи зокрема, як підставу для скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення суд посилається на наявність у підприємства відємного значення об'єкта оподаткування за IV квартал 2007 року, а тому на думку суду податковим органом безпідставно донараховано податок на прибуток в сумі 2500 грн.

Однак, як свідчать обставини справи, в ході розгляду скарги платника податку податковим органом на підставі рішення про результати розгляду скарги від 10.03.09 р., № 11054/25-09 збільшено суму донарахування податку на прибуток на 2500 грн. за кв. 2008 р. Таким чином загальна сума заниження платником податків за І кв. 2008 р. становить 75000 грн.

Як наслідок у відповідності до абз.7. п. 9 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11.12.1996 року №29 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.1996 року за № 723/1748 (із змінами та доповненнями) рішення, прийняте за розглядом скарги, може бути менш сприятливе для платника податків ніж рішення, яке оскаржувалося. У разі збільшення органом державної податкової служби суми податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу раніше надіслане податкове повідомлення або податкові вимоги не відкликаються, а на суму такого збільшення органом державної податкової служби надсилається окреме податкове повідомлення. Збільшена сума податкового зобов'язання повинна бути сплачена або може бути оскаржена платником податків за процедурою, визначеною цим Положенням, із застосуванням строків, установлених для сплати або оскарження нового податкового зобов'язання. № 000075234/2/23-121 від 08.05.09 р.

На підставі вище наведеного просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволені позову відмовити.

Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведено планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового та іншого законодавства ПВПФ «Аванті» за період діяльності з 01.01.2007 року по 30.09.2008 року, за результатами якої складено акт №2/23-100/31299609 від 09.01.2009 року згідно якого позивачем безпідставно включено до складу валових витрат у І кварталі 2008 року суму коштів в розмірі 300000 грн., сплачену до спеціального фонду місцевого бюджету, як вартість нематеріального активу, що підлягає амортизації, як права на інвестування житлового будинку до закінчення його будівництва, чим порушено пп. 5.3.2. п.5.2 ст. 5 та пп. 8.1.2 п.8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та безпідставно включено до складу валових витрат у IV кварталі 2007 року суму коштів в розмірі 30000 грн., сплачену УКБ міськвиконкому, за відсутності документів на підтвердження фактичного отримання послуг(робіт), чим порушено пп. 11.2.3, п.11.2, ст. 11 цього ж Закону. На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000222342/0/23-121 від 19.01.2009 року, яким позивачу, відповідно до пп. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» в сумі 72500 грн. - за основним платежем та 29000 грн. - за штрафними санкціями та зменшено задекларовані позивачем збитки в картці особового рахунку на суму 40000 грн., в тому числі 3000 грн. - за IV квартал 2007 року та 10000 грн. - за І квартал 2008 року. Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку. Під час розгляду первинної скарги, ДПІ у м. Рівне здійснила позапланову виїзну перевірку дотримання вимог податкового законодавства ПВПФ «Аванті» за період діяльності з 01.01.2007 року по 30.09.2008 року, за результатами якої складено акт №146/23-400/31299609 від 23.02.2009 року згідно якого ПВПФ «Аванті» безпідставно включено до складу валових витрат у І кварталі 2008 року 300000 гри., сплачених до спеціального фонду місцевого бюджету, як добровільно перераховану до бюджету протягом минулого 2007 року суму коштів під умовою збитковості підприємства за 2007 рік - 2%-5% оподаткованого прибутку попереднього звітного періоду становить 0, крім того встановлено відсутність первинних документів, що підтверджують факт понесення таких витрат, а саме, рахунку-фактури на суму 300000 грн., рішення Рівненської міської ради №128 від 25.07.2006 року та додаткові угоди до угоди № 10, а тому податковий орган зазначив про порушення позивачем пп. 5.2.1., п.5.2, пп. 5.3.2. п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Підстави зменшення позивачу збитків на суму 30000 грн. за IV квартал 2007 року не змінилися. На основі вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000222342/1/23-121 від 12.03.2009 року, яким позивачу, відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» в сумі 72500 грн. - за основним платежем та 29000 грн. - за штрафними санкціями). В результаті процедури адміністративного узгодження, відповідачем приймалися рішення з дробами "2" та "З". Останнім, що винесене за результатами адміністративного узгодження, є податкове повідомлення-рішення №0000222342/3/23-121 від 23.07.2009 року. На підставі вказаного акту перевірки відповідачем також прийнято податкове повідомлення-рішення №0000752342/1/23-121 від 06.03.2009 року, в реквізитах якого згідно з рішенням про внесення змін №13504/23414 від 24.03.2009 року, замінено дріб «12 на дріб «0». Вказаним рішенням позивачу, відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» в сумі 2500 грн. - за основним платежем та 1000 грн. - за штрафними санкціями. В результаті процедури адміністративного узгодження, відповідачем приймалися рішення з дробами «1» та «2». Останнім, що винесене за результатами адміністративного узгодження, є податкове повідомлення-рішення №0000752342/2/23-121 від 08.05.2009 року.

Крім того судом першої інстанції встановлено, що господарські операції позивача, на підставі аналізу яких, винесено податкове повідомлення-рішення №0000222342/3/23-121 від 23.07.2009 року, оформлені: протоколом №5 засідання інвестиційної комісії від 02.03.2007 року, згідно з яким у конкурсі на право інвестування житлового будинку з торговим центром на вул. Черняка в м. Рівне подали заяви на участь - 9 господарюючих суб'єктів, приймало участь - 6, до другого етапу пройшло - 2, переможцем визначено - ПВПФ «Аванті» з такими умовами: «виконання всіх обов'язкових і додаткових умов; перерахування в спеціальний фонд Рівненської міської ради - 300000 грн.; передання безкоштовно 2% житла міськвиконкому додатково». В свою чергу, обов'язковими умовами конкурсу визначено: заборона влаштування казино та залів гральних автоматів; рекомендація влаштування магазину для продажу книг; передача безкоштовно міськвиконкому не менше 3% житла та грошова компенсація за нежитлові приміщення в розмірі не менше 3% вартості приміщень, що перераховується у спеціальний фонд; виконання всіх технічних умов по будівництву мереж; перерахування у спеціальний фонд Рівненської міської ради коштів на власний розсуд; листом Голові комітету Рівненської міської ради з вибору інвесторів за вих..№5 від 01.03.2007 року, згідно з яким учасник конкурсу - ПВПФ «Аванті» висловив свою згоду з усіма обов'язковими та додатковими умовами конкурсу в ході проведення його першого етапу; листом Голові комітету Рівненської міської ради з вибору інвесторів за вих..№5/1 від 01.03.2007 року, згідно з яким учасник конкурсу - ПВПФ «Аванті» висловив свою згоду з усіма обов'язковими та додатковими умовами конкурсу, а також запропонував: перерахувати в спеціальний фонд Рівненської міської ради - 300000 грн.; додатково безкоштовно передати у власність міськвиконкому 2% збудованого житла за адресою забудови на вул. Черняка із розрахунку 17 тис. м.кв. житла передається 2%, що становить 340 м.кв. та в цінах на час проведення конкурсу по 4000 грн. за 1 м.кв. житла, що загалом складає 1360000 грн. угодою про інвестування будівництва житлових будинків та адміністративно-торгівельного комплексу на вул.Черняка в м.Рівному №10 від 23.03.2007 року, за умовами якої замовник - УКБ Рівненського міськвиконкому передає забудовнику - ПВПФ «Аванті» зобов'язання з фінансування будівництва, фінансування робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації та фінансування інших витрат. ПВПФ «Аванті» зобов'язується освоїти земельну ділянку , площею 13556 кв.м., яка рішенням Рівненської міської ради №128 від 25.07.2006 року погоджена для місця розташування об'єкта (п, 1.4, п.2.1 угоди). Після завершення будівництва здійснюється розподіл площ, в результаті якого забудовник - ПВПФ «Аванті» отримує у власність 95% загальної площі житлових і 100% нежитлових приміщень (п.3.7.1.,3.7.2 угоди). ПВПФ «Аванті» взяла не себе зобов'язання внести на протязі 15 днів після підписання угоди кошти в сумі 300000 грн. в спеціальний фонд міста згідно з умовами конкурсу (п.5.3.1.,п.8.4. угоди) і якщо ПВПФ «Аванті» не перерахує вищезазначені кошти на протязі 30 днів з моменту підписання угоди, УКБ Рівненського міськвиконкому наділяється правом в односторонньому порядку розірвати угоду; повідомленням УКБ Рівненського міськвиконкому для ПВПФ «Аванті» про реквізити рахунку спеціального фонду для перерахування коштів за угодою №10 від 30.05.2007 року; платіжним дорученням №39 від 30.05.2007 року згідно з яким ПВПФ «Аванті» перераховано 300000 грн. на користь місцевого бюджету м.Рівне, призначення платежу: оплата у спеціальний фонд згідно договору №10 від 23.05.2007 року (п.5, пп.5.3) без ПДВ, КБК 50110000; додатковою угодою від 26.05.2008 року до угоди про інвестування будівництва житлових будинків та адміністративно-торгівельного комплексу на вул.Черняка в м.Рівному №10 від 23.03.2007 року, згідно з якою визначено загальну площу житла, що утримується УКБ Рівненського міськвиконкому на рівні 850 кв.м. та визначено площу нежитлових приміщень на рівні 117 кв.м., для визначення вартості грошової компенсації; актом розподілу загальної площі житла від 26.05.2008 року, згідно з яким УКБ Рівненського міськвиконкому буде передано 853,15 м.кв. житла, решта - ПВПФ «Аванті»; рішенням Рівненської міської ради №128 від 25.07.2006 року, згідно з яким УКБ Рівненського міськвиконкому погоджено місце розташування житлового будинку з вбудованими господарськими приміщеннями та торгового центру на вул.Черняка в м.Рівне, та визначено, що укладення договорів з інвесторами(забудовниками) проводити УКБ Рівненського міськвиконкому після їх визначення відповідною конкурсною комісією та Положення про спеціальний фонд, затверджене рішенням Рівненської міської ради №478 від 23.01.2007 року, згідно з яким кошти вказаного фонду використовуються в тому числі і для будівництва, розширення, ремонту та утримання на пайових засадах об'єктів соціальної та виробничої інфраструктури, організації благоустрою.

Також судом першої інстанції встановлено, що господарські операції позивача, на підставі аналізу яких, винесено податкове повідомлення-рішення №0000752342/2/23-121 від 08.05.2009 року оформлені: договором про спільне інвестування та будівництво інженерних мереж кварталу забудови на вул.Черняка-Дундича у м.Рівному №17 від 27.11.2007 року, за умовами якого ПВПФ «Аванті» виступило інвестором 2-ї черги, яку будує, згідно з п.3.2. договору, УКБ міськвиконкому; платіжним дорученням №147 від 05.12.2007 року та банківською випискою, з яких вбачається факт перерахуванням 57000 грн. ПВПФ «Аванті» на користь УКБ Рівненського міськвиконкому з призначенням платежу: «згідно договору №17 від 27.11.2007 року».

Розглядаючи спір судом першої інстанції вірно враховано, що згідно пп. 5.2.2 п.5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми коштів або вартість товарів(робіт, послуг), добровільно перераховані (передані) протягом звітного року до Держбюджету України або бюджетів місцевого самоврядування, до неприбуткових організацій, визначених у п.7.11 ст. 7 цього Закону, суми коштів, що перераховані юридичним особам, у тому числі неприбутковим організаціям - засновникам постійно діючого третейського суду в розмірі, що перевищує 2%, але не більше 5 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року. При цьому суд першої інстанції правильно вважав, що для того, щоб кваліфікувати перерахування грошових коштів як добровільне, необхідно об'єктивно встановити, що таке перерахування, ні прямо, ні побічно не пов'язано із господарською діяльністю платника коштів та із збільшенням його прибутку. Оскільки податковим органом в ході проведення перевірки ПВПФ «Аванті» такі факти об'єктивно встановлені не були, кваліфікувати сплачені позивачем в сумі 300000 грн. кошти до спеціального фонду місцевого бюджету, як добровільні внески, відповідач права не мав, а отже і не мав правових підстав кваліфікувати включення позивачем до складу валових витрат у І кварталі 2008 року 300000 грн., під умовою збитковості підприємства за 2007 рік, як безпідставне. Крім того доказами, які ревізувалися і податковим органом під час перевірки, підтверджено факт, що сплата коштів до спеціального фонду місцевого бюджету була умовою конкурсу на право бути обраним інвестором і, відповідно, забудовником житлового будинку на вул.Черняка в м.Рівне, а розмір такого перерахування був одним із визначальних факторів при визначенні переможця конкурсу. Відповідно, участь у вказаному конкурсі ПВПФ «Аванті», основним видом діяльності якої є загальне будівництво, діяльність у сфері архітектури, інженерна, технічна та діяльність, пов'язана з будівництвом, монтажні, ізоляційні та інші спеціальні будівельні роботи, є такою, що безпосередньо пов'язана з її господарською діяльністю.

Судом також правильно враховано, що згідно 23 Закону України «Про планування і забудову територій» будівництво об'єктів містобудування здійснюється згідно з законодавством, державними стандартами, нормами та правилами, регіональними і місцевими правилами забудови, містобудівною та проектною документацією, а згідно ст. 20 цього ж Закону державні будівельні норми та інші нормативно-правові акти з питань планування і забудови територій є обов'язковими для суб'єктів містобудування. Відповідно до вимог ст. 22 вище вказаного Закону місцевими правилами забудови, які розробляються, зокрема, і для міст обласного значення, встановлюється порядок вирішення питань розташування, надання дозволу на будівництво об'єктів містобудування, надання дозволу на виконання будівельних робіт. В ст.1 цього Закону визначено, що місцеві правила забудови - це нормативно-правовий акт, яким встановлюється порядок планування і забудови та іншого використання територій, окремих земельних ділянок, а також перелік усіх допустимих видів, умов і обмежень забудови та іншого використання територій та окремих земельних ділянок у межах зон, визначених планом зонування. З огляду на це суд першої інстанції правильно вважав, що місцевими правилами забудови визначаються певні особливості здійснення містобудування на окремо визначеній території і місцеві правила забудови є нормативно-правовим актом органів місцевого самоврядування у сфері містобудування, що спрямований на регулювання здійснення містобудівної діяльності на території окремої територіальної громади і мають застосовуватися разом з іншими нормативно-правовими актами, виданими у сфері містобудування. Пунктом 9 глави 15 Правил забудови міста Рівне, затверджених рішенням Рівненської міської ради №207 від 17.10.2006 року, встановлено, що у випадках, передбачених окремими рішеннями міської ради, заявники набувають права забудови земельних ділянок на конкурентних засадах за результатами аукціону або конкурсу. Рішенням Рівненської міської ради №128 від 25.07.2006 року, яким УКБ міськвиконкому погоджено місце розташування житлового будинку, також визначено про укладення договорів з інвесторами(забудовниками) земельної ділянки площею 13556 м.кв. на вул.. Черняка в м.Рівне на конкурсній основі. З огляду на це суд вірно вважав, що конкурсні пропозиції претендентів, в тому числі і такі, які полягають у внесенні плати до спеціального фонду міської ради є обов'язковими, і фактично являються платою за право забудови земельної ділянки.

Оскільки відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. В свою чергу, господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою (пункт 1.32 ст. 1 Закону). До складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті, (пп. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону), а згідно п.п. 8.4.2 п. 8.4 ст. 8 цього ж Закону у разі здійснення витрат на самостійне виготовлення основних фондів платником податку для власних виробничих потреб балансова вартість відповідної групи основних фондів збільшується на суму всіх виробничих витрат, понесених платником податку, що пов'язані з їх виготовленням та введенням в експлуатацію, а також витрат на виготовлення таких основних фондів, що мають інші джерела фінансування, без урахування сплаченого податку на додану вартість, у разі коли платник податку на прибуток підприємств зареєстрований платником податку на додану вартість. То судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок , що витрати платника, пов'язані із сплатою коштів до спеціального фонду місцевого бюджету за умовами конкурсу на право бути інвестором-забудовником житлового будинку, належать до витрат, пов'язаних із створенням цих об'єктів та господарською діяльністю платника і якщо новозбудовані об'єкти призначені платником податку для використання у власній господарській діяльності, то витрати на їх будівництво збільшують балансову вартість такого основного фонду та підлягають амортизації, а якщо підприємство здійснює будівництво з метою подальшого продажу, то вартість витрат на їх будівництво відноситься до складу валових витрат. Об'єкт, який здобула право інвестувати і будувати ПВПФ «Аванті» призначається для продажу.

Отже, оскільки для здійснення будівництва, забудовник - ПВПФ "Аванті" повинен був сплатити внесок у спеціальний фонд, позаяк така сплата була необхідною умовою для участі і перемоги у конкурсі, а відтак для одержання ним права на здійснення будівництва, то зазначені витрати були необхідними для будівництва і вони пов'язані із веденням господарської діяльності позивача, а тому відповідно до підпункту 5.2.1 п. 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» повинні включатися до складу валових витрат підприємства за умови дотримання вимог підпункту 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону.

Задовольняючи позовні вимоги судом першої інстанції також правильно вказано, що згідно з абз. 4 пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Судом першої інстанції дана вірна оцінка наданим розрахунковим документам та зроблено правильний висновок, що такі є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і повністю підтверджують факт здійснення операції, та відповідно право ПВПФ «Аванті» на включення до складу своїх валових витрат суми грошових коштів, спрямованих на спеціальний рахунок міської ради. З огляду на викладене суд першої інстанції підставно вважав віднесення до складу валових витрат суму 300000 грн., що пов'язана з отриманням позивачем права в установленому порядку на забудову земельної ділянки, такими, що відповідають вимогам Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а висновки податкового органу, покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення №0000222342/3/23-121 від 23.07.2009 року, про порушення позивачем податкового законодавства, не обґрунтованими.

Крім того судом першої інстанції правильно зазначено, що згідно пп. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Згідно з пп. 11.2.1 п.11.2 ст. 11 цього ж Закону датою збільшення валових витрат виробництва(обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Судом першої інстанції встановлено, що в грудні 2007 року позивачем перераховано УКБ Рівненського міськвиконкому 57000 грн. на виконання умов договору №17 від 27.11.2007 року про спільне інвестування та будівництво інженерних мереж кварталу забудови на вул.Черняка-Дундича у м.Рівне, за умовами якого ПВПФ «Аванті» виступило інвестором 2-ї черги, яку будує, згідно з п.3.2. договору, УКБ міськвиконкому. Строки початку будівництва 2-ї черги в договорі не визначені, частина вказаної суми, а саме 30000 грн., включено ПВПФ «Аванті» до складу валових витрат IV кварталу 2007 року. Оскільки, строки виконання робіт, які інвестуються ПВПФ «Аванті» за умовами цього договору не визначені, то суд першої інстанції правильно вважав, що правових підстав вважати валові витрати інвестора такими, що не підтверджені документами, які посвідчують фактичне отримання послуг, а саме актами виконаних робіт, немає, бо законодавство надає право збільшувати валові витрати за першою подією, тобто за датою перерахування коштів. Доказів того, що вказані витрати не пов'язані з веденням позивачем господарської діяльності податковим органом не надано, а отже неприйняття вказаної суми коштів, як суми валових витрат, не давало права відповідачу для донарахування позивачу податку на прибуток за IV квартал 2007 року, у зв'язку з наявністю у підприємства від'ємного значення об'єкту оподаткування в даному періоді.

Оскільки у цьому податковому періоді позивачем-задекларовано збитки в сумі 140000 грн., то донарахування йому податкових зобов'язань за вказаний період в розмірі 2500 грн. та застосування 1000 грн. штрафних (фінансових) санкцій є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, позаяк у вказаному періоді у позивача не виникає об'єкту оподаткування навіть при умові виключення з валових витрат 30000 грн., тому суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000752342/2/23-121 від 08.05.2009 року не відповідає вимогами закону.

Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м.Рівне залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2009 року у справі № 2а-5344/09/1770 без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді Р.Й. Коваль

В.В.Гуляк