Ухвала суду № 20876138, 10.11.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2011 р. Справа № 27209/10 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Носа С.П., Шавеля Р.М.

при секретарі судового засідання: Курдоби Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Портал КЛС» на постанову Львівський окружного адміністративного суду від 26 травня 2010 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Портал КЛС» до Державної податкової інспекції про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування рішення, в частині сум донарахованого податку з прибутку та ПДВ, а також штрафних санкцій по цих платежах, як таких, що безпідставно прийняті та про визнання підтвердженими сум витрат на юридичні, консультаційні та маркетингові послуги для включення до валових витрат

23.03.2010 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, просить визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000012301/0 від 12.01.2010 року та №0000022301/0 від 12.01.2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем безпідставно не прийнято до уваги витрати на юридичні, консультаційні та маркетингові послуги, які ним понесені в процесі співпраці з ПП «Техно-Бренд» та ПП «Телекомунікаційні системи «Експрес», а оскільки такі послуги включають суму ПДВ, то відповідно, відповідачем безпідставно таку суму знято з податкового кредиту. Вказує, що при реєстрації товариства засновником укладено договір про надання юридичних послуг по реєстрації товариства, відтак такі витрати відносяться до валових витрат, діяльність товариства здійснюється на основі дистриб'юторського договору, а тому для реалізації продукції необхідне вивчення ринку для чого з ПП «Техно-Бренд» та ПП «Телекомунікаційні системи «Експрес» укладено договори про надання маркетингових та консультаційних послуг, витрати на які підлягають включенню до складу валових витрат.

Постановою Львівський окружного адміністративного суду від 26 травня 2010 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Позивач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В апеляційній скарзі покладається на те, що маркетингові, юридичні та консультаційні послуги, з приводу яких виник спір під час перевірки, не включені до переліку ні п.5.3 ст.5, ні п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а тому є складовою послуг передбачених п.5.2 ст.5 вказаного закону, тобто таких, які включаються до складу валових витрат. Зазначає, що послуги, які йому надані сторонніми організаціями, що полягають у допомозі в розробці статуту, допомозі в реєстрації статуту, допомозі реєстрації підприємства в державних фондах та статистиці, консультуванні з питань трудового, господарського, податкового законодавства, підприємницької діяльності, маркетингових послуг щодо дослідження ринку на предмет розміщення товару у продаж, відповідач трактує як оплату на реєстрацію підприємства в державних органах з посиланням на те, що на понесені витрати повинен складатися авансовий звіт відповідно до форми, затвердженої Наказом ДПА України від 19.09.2003 року №440. Вказує, що авансовий звіт складатися не може, так як ці послуги готівкою не оплачувалися.

У ході апеляційного розгляду представник відповідача ОСОБА_1 надала пояснення та просила відхилити апеляційну скаргу.

Інші особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не зявилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того. що відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі-Закон) не включаються до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, діючим законодавством не передбачено включення до складу валових витрат юридичних послуг по реєстрації підприємства, а в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем витрат на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів, виданих державними органами для ведення господарської діяльності, включаючи плату за реєстрацію підприємства в органах державної реєстрації, зокрема в органах місцевого самоврядування, їх виконавчих органах; у складеному акті не визначено, які саме кошти сплачені при реєстрації, як і відсутні будь які докази здійснення дій по реєстрації ТзОВ «Портал КЛС» саме ПП «Техно-бренд», у якого згідно з поданим відповідачем витягом з бази даних ДПІ узагалі серед видів діяльності КВЕД відсутні юридичні послуги, а саме підприємство зареєстроване 20.03.2008 року, немає у матеріалах справи довіреності, яка б уповноважувала 1111 «Техно-бренд» вчиняти дії від імені та в інтересах засновника позивача чи юридичної особи - ТзОВ «Портал КЛС».

До складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 статті 5 Закону.

Таким чином, визначальною підставою віднесення тих чи інших витрат підприємства до складу валових витрат є їх безпосереднє використання у господарській діяльності підприємства.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що у період з 30.11.2009 року по 11.12.2009 року відповідачем проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Портал КЛС» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 07.07.2008 р. по 30.06.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 07.07.2008р по 30.06.2009р.

За результатами перевірки відповідачем 23 грудня 2009 року складено акт №947/23-1/35937952, на підставі якого виставлено податкове повідомлення-рішення №0000012301/0 від 12 січня 2010р. про визначення позивачу суми податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 17063 грн. за основним платежем, 7763 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, усього - 24826 грн., а також виставлено податкове повідомлення-рішення №0000022301/0 від 12 січня 2010р. про визначення позивачу суми податкового зобовязання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем - 12050 грн., штрафні (фінансові) санкції - 6025 грн., усього - 18075 грн.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем зафіксовано порушення позивачем » п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку » підприємств" № 334/94 в редакції Закону від 22.05.1997р. № 283/97 із змінами та доповненнями, що полягає у завищенні ТОВ «Портал КЛС» валових витрат в зозмірі 68250 грн., в тому числі: за IV кв. 2008 року (відповідний звітний період - 2008 рік) в розмірі 45500 грн., за І кв. 2009 року в розмірі 14750 грн. в результаті віднесення до складу валових витрат

придбання товарів, робіт, послуг (ряд.04.1) витрат на маркетингові послуги в сумі 59750 грн. та юридичні послуги в сумі 8500 грн.. в т.ч. за IV кв. 2008 року в розмірі 45500 грн., за 1 кв. 2009 року в розмірі 14750 грн. та за 2-й квартал 2009 року 8000 грн.

Маркетингові послуги в сумі 59750 грн. надані ТОВ «Техно-бренд» (код 35К16820) та ПП Телекомунікаційні системи «Експрес» (код 35383128) відповідно до актіи здачі-приймання виконаних робіт: Акт №РН-1103121 від 31.10.2008 року ПП «Техно-бренд» у сумі 10200 грн. в т.ч. ПДВ 1700 грн.. які ТОВ «Портал КЛС» відобразило в складі валових витрат за 2008 рік (ряд.04.1) у сумі 8500 грн.; Акт № РН-1103124 від 31.10.2008 року ПП «Техно-бренд» у сумі 10200 грн. вт.ч.. ПДВ 1700 гри., які ТОВ «Портал КЛС» відобразило в складі валових витрат за 2008 рік " (ряд.04.1) у сумі 8500 грн.; Акт № ОУ-241201 від 24.12.2008 року ПП Телекомунікаційні системи «Експрес» у сумі 24000 грн. в т.ч. ПДВ 4000 грн.. які ТОВ «Портал КЛС» відобразило в складі валових витрат за 2008 рік (ряд.04.1) у сумі 20000 грн.; Акт № ОУ-300303 від 30.03.2009 року ПП Телекомунікаційні системи «Експрес» у сумі 17700 грн. в т.ч. ПДВ 2950 грн., які ТОВ «Портал КЛС» відобразило в складі валових витрат за 1 квартал 2009 року (ряд.04.1) у сумі 14750 грн.; Акт № СФ-300612 від 30.06.2009 року ПП Телекомунікаційні системи «Експрес» у сумі 9600 грн, в т.ч. ПДВ 1600 грн.. які ТОВ «Портал КЛС» відобразило в складі валових витрат за Півріччя 2009 року (ряд.04.1) у сумі 8000 грн.

Згідно з договором від 20 травня 2008 року, укладеним між засновником підприємства ОСОБА_2 (замовник) та ПП «Технобренд» (виконавець), виконавець надає наступні юридичні послуги: допомогу в реєстрації видів діяльності та отриманні довідки у відділі статистики;допомога в оформлені документів для відкриття рахунку в банку; допомога в реєстрації платника ПДВ; допомога в реєстрації підприємства у фондах.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, позивач зареєстрований виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради Львівської області 04.07.2008 року, ідентифікаційний код юридичної особи 35937952.

Виконані роботи оцінені сторонами в сумі 8500 грн. без ПДВ (сума з ПДВ - 10200 грн.), у подальшому прийняті без застережень замовником згідно з актом прийому - передачі виконаних робіт від 15 жовтня 2008 року та оплачені позивачем згідно рахунку від 31.10.2008 року.

Причиною виникнення спору у справі стало питання щодо правомірності віднесення позивачем до складу валових витрат вартості наданих маркетингових та консультаційних послуг.

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 статті 5 Закону - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Визначальною підставою віднесення тих чи інших витрат підприємства до складу валових витрат є їх безпосереднє використання у господарській діяльності підприємства.

У пункті 1.32 статті 1 названого Закону визначено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

За своєю юридичною природою спірні послуги належать до маркетингових та консультативних послуг.

Витрати на маркетинг відносяться до витрат подвійного призначення, для яких пунктом 5.4 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено особливий порядок податкового обліку.

Так, абзацом першим підпункту 5.4.4 пункту 5.4 статті 5 Закону встановлено, що до складу валових витрат платника податку включаються витрати на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку. При цьому підпунктом 5.4.8 пункту 5.4 цієї ж статті передбачено, що не включається до складу витрат платника податку готівка, витрачена на цілі, визначені підпунктом 5.4.4 пункту 5.4 статті 5 Закону.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що витрати на маркетинг відображаються у складі валових витрат лише у разі, якщо вони відповідають витратам на передпродажні та рекламні заходи, які зазначені в підпункті 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону (зокрема, послуги по розміщенню продукції в місцях продажу, послуги з очищення, фасування, оперативного поповнення обсягів товарів на стелажах, розміщення інформації про товар тощо). При цьому відповідно до вказаного підпункту Закону платник податку має право включити до складу валових витрат витрати на маркетинг стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) таким платником.

За таких обставин справи. колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки в матеріалах справи відсутні докази надання позивачеві саме такої категорії послуг згідно з укладеними договорами між ТзОВ «Техно-бренд» та ПП Телекомунікаційні системи «Експрес» також з матеріалів справи не вбачається, яким чином отримані маркетингові та консультативні послуги були використані позивачем в його господарській діяльності.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Портал КЛС» залишити без задоволення, а постанову Львівський окружного адміністративного суду від 26 травня 2010 року у справі №2а-713/10 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено 15.11.2011 року.

Головуючий суддяА.М.Ліщинський

СуддіС.П. Нос

Р.М.Шавель