Ухвала суду № 20876065, 22.11.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2011 р. Справа № 29412/09 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Олендера І.Я., Каралюса В.М.

при секретарі судового засідання: Стецків І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Львові апеляційну скаргу Малого підприємства «Сатурн» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21.06.2010 року у справі за позовом Малого підприємства «Сатурн» до Луцької ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановила:

У травні 2010 року Мале підприємство «Сатурн» звернулося з позовом до Луцької ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивач зазначав, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання МП «Сатурн» податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року за результатами якої складено акт №385/23-99/13358720 від 23.10.2009 року.

На підставі вищенаведеного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення№0002702399/0 від 03.11.2009 року про донарахування податку на прибуток приватних підприємств в сумі 102000,00 грн. з яких: за основним платежем 75000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 27000,00 грн. Також 14.01.2010 року відповідачем повторно винесено податкове повідомлення-рішення №0002702399/1 про донарахування податку на прибуток приватних підприємств в сумі 102000,00 грн. з яких: за основним платежем 75000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 27000,00 грн.

Вважаючи прийняті податкові повідомлення-рішення незаконними, позивач звернувся до суду.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 21.06.2010 року задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постанову суду оскаржив позивач. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позов задоволити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що з 30.09.2009р. по 20.10.2009р. працівниками ДПА у Волинській області та Луцької ОДПІ проведено планову виїзну малого підприємства «Сатурн» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 30.06.2009р., про що складено акт перевірки від 23.10.2009р. №385/23-99/13358720.

В акті, зокрема, зафіксовано порушення МП «Сатурн» вимог п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР (далі - Закон України №334/94-ВР) внаслідок чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 75000грн., в тому числі; за ІІ квартал 2008 року в сумі 15000 грн. та І квартал 2009 року в сумі 60000 грн.

За наслідками перевірки Луцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0002702399/0 від 03 листопада 2009 року про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 102000 грн., в т. ч.: 75000 грн. основного платежу та 27000 грн. штрафних санкцій.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку, за результатами оскарження в адміністративному порядку Луцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0002702399/1 від 14.01.2010р.

Судом встановлено, що позивачем до валових витрат віднесено вартість інформаційно-маркетингових послуг, отриманих від ТзОВ «Тивер» та юридичних послуг, отриманих від Волинської торгово-виробничої корпорації, в той час як підприємством не надано документів, які б свідчили про використання отриманих послуг в господарській діяльності, а подані акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) не містять детального визначення переліку наданих послуг та їх конкретного зв'язку зі специфікою діяльності МП «Сатурн».

МП «Сатурн» до складу валових витрат у 1 півріччі 2008 року (2 квартал) віднесено вартість юридичних послуг в сумі 60000грн. (акт виконаних робіт від 30.06.2008р. № ОУ-0000006), отриманих від Волинської торгово-виробничої корпорації (код 13361231), засновником (учасником) якої є МП «Сатурн» та до складу валових витрат 1 кварталу 2009 р. віднесено вартість інформаційно-маркетингових послуг в сумі 240000грн. (акт виконаних робіт від 31.03.2009 р. № ОУ-00(К)001), отриманих від ТзОВ «Тивер» (код 13353421).

Встановлено, що 27.12.2007р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Тивер» (Виконавець) та малим підприємством «Сатурн» (Замовник) укладено договір №01/12-07-П про надання інформаційно-маркетингових послуг «Торгівельна база будівельних матеріалів» (далі -Договір №01 /12-07-П).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Договору №01/12-07-П Виконавець зобов'язується надати Замовнику інформаційно-маркетингові послуги згідно завдання останнього, які пов'язані з пошуком наступних виробників: а) виробники лісоматеріалів, б) виробів з деревини, в) виробники вікон та дверей, г) виробники покрівельних матеріалів, д) виробники дерев'яних будинків, г) виробники цегли; пошук спрямований на встановлення можливості та перспективи для торгівельної бази будівельних матеріалів Замовнику.

Згідно з п.3.1 Договору №01/12-07-П оплата за послуги, що зазначені в п.1.1 даного Договору та надані Виконавцем є договірною та становить 300 000грн,, в тому числі ПДВ.

Відповідно до п.5.1 та пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності; до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України №334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Факт здачі-прийняття інформаційно-маркетингових послуг засвідчено актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000001 від 31.03.2009р. на суму 288 000грн., в т.ч. ПДВ-48 000грн.з якого вбачається, що в ньому не зазначено ні представника Замовника, ні представника Виконавця робіт (надання послуг), лише вказано, що даний акт затверджений директором ТзОВ «Тивер» ЛТД і директором МП «Сатурн», що фактично являються однією особою - ОСОБА_1

Прийняття робіт - це право замовника; саме він визначає належність їх виконання. В зазначеному Акті не конкретизовано зміст наданих послуг, не зазначено виконавців, які здійснювали дослідження, джерел інформації. Суд відзначає, що Акт було складено без зауважень до якості робіт. В той же час, враховуючи зміст наданих суду матеріалів, у замовника мали б виникнути зауваження щодо обсягу дослідження, оскільки вони не відповідають умовам договору. Адже лише у разі якісного виконання дослідження, результати маркетингового дослідження могли б бути використані у господарській діяльності замовника та сприяти підвищенню прибутковості. Відсутність таких зауважень суд оцінює як байдужість замовника (позивача у справі) до результатів дослідження, і відповідно, відсутність наміру використовувати їх у господарській діяльності.

Надані суду матеріали, які названі позивачем «Звітом», а за фактично зазначеною на титульному листі назвою - «Інформаційно-маркетингові послуги. Торгівельна база будматеріалів» містять загальні відомості про будівельні матеріали (покрівельне покриття, віконні профілі, цеглу тощо) та дерев'яні будинки, їх виробників і узагальнені перспективи ринку. Зазначена інформація є загальною і не містить індивідуальних ознак, за якими її можна було б вважати створеною саме для встановлення можливості та перспективи для торгівельної бази будівельних матеріалів Замовнику, адже крім переліку виробників та посередників, відсутні жодні висновки щодо доцільності чи перспектив створення торгівельної бази будматеріалів.

В жодному документі, які складалися у зв'язку із укладенням Договору №01/12-07-П, не зазначено прізвища осіб, які проводять дослідження, відсутні підписи та реквізити. Таким чином, «Інформаційно-маркетингові послуги. Торгівельна база будматеріалів» не містять ознак первинного документа у розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2.1. ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88.

Надані позивачем договір оренди нерухомого майна №01/08-ЦМК від 01.07.2008р., акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) як результати проведення маркетингових досліджень з отриманням позивачем прибутку, на думку суду жодним чином не можуть підтверджувати зв'язок між отриманими дослідженнями та господарською діяльністю МП «Сатурн», оскільки здача в оренду цілісного майнового комплексу була проведена в липні 2008 року, а послуги отримані 31.03.2009р., тобто ще до закінчення маркетингових досліджень позивач здав об'єкт нерухомості в оренду як торгівельну базу будматеріалів, що підтверджує відсутність необхідності у проведенні таких досліджень.

03.01.2008р. між Волинською торгово-виробничою корпорацією (Виконавець) та малим підприємством «Сатурн» (Замовник) укладено договір №01/01-08-ЮП про надання юридичних послуг (далі - Договір №01/01-08-ЮП).

Відповідно до п. 2.1 Договору №01/01-08-ЮП Виконавець бере на себе виконання наступної правової роботи: представництво інтересів підприємства 1500грн. на місяць, в т.ч. ПДВ; правова підтримка в переговорному процесі - 500грн. на місяць, в т.ч. ПДВ; правове забезпечення інвестиційної діяльності - 500грн. на місяць, в т.ч. ПДВ; юридичний супровід різного роду договорів, угод - 1000грн на місяць, в т.ч. ПДВ; надання правових консультацій - 1000грн. на місяць, в т.ч. ПДВ; підготовка проектів договорів, складання юридичної документації - 2500грн. на місяць, в т.ч. ПДВ; комплексний юридичний супровід підприємства в судах всіх інстанцій - 3000грн. на місяць, в т.ч. ПДВ; юридичний супровід по оформленню кредитів в установі банку - 12000грн. на місяць, в т.ч. ПДВ за період дії договору (1-ше півріччя).

Згідно з п.3.3 Договору №01/01-08-ЮП сума договору становить 72 000грн.. в тому числі ПДВ.

Даний Договір було надано на вимогу відповідача лише 27.10.2009р., тобто після завершення перевірки та складення акту перевірки від 23.10.2009р., хоча ДПА у Волинській області згідно з листом №5082/10/23-512 від 13.10.2009р. просила надати в строк до 14.10.2009р. належним чином завірені копії підтверджуючих документів та пояснень, що свідчать про використання отриманих послуг в господарській діяльності.

В підтвердження отримання юридичних послуг по Договору №01/01-08-ЮП позивачем під час перевірки та при подачі адміністративного позову було подано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2008р. №ОУ-0000006, у якому вказано, що даний акт затверджений директором Волинської ТВК і директором МП «Сатурн», що фактично являються однією особою - ОСОБА_1, однак підпис стоїть лише під затвердженням МП «Сатурн». Разом з тим, даний акт містить дані про наступні надані послуги - юридичні послуги за II півріччя 2008 року, в той час як Договір №01/01-08-ЮП діяв в першому півріччі 2008 року.

В зазначеному Акті не конкретизовано зміст наданих послуг, не зазначено виконавців, які надавали юридичні послуги.

В судове засідання представниками позивача було надано також акт виконаних робіт б/н від 30.06.2008р. до Договору №01/01-08-ЮП від 03.01.2008р. у якому конкретизовано які саме роботи виконувались, а саме: продубльовано п.2.1 Договору №01/01-08-ЮП.

Такий акт виконаних робіт суд не приймає до уваги як належний доказ, оскільки він суперечить раніше поданому при проведенні перевірки та при подачі адміністративного позову акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2008р. №ОУ-0000006, при цьому судом також враховано, що гр. ОСОБА_2 являється директором як МП «Сатурн», так і Волинської ТВК, а отже зазначені документи - як акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2008р. №ОУ-0000006 і акт виконаних робіт б/н від 30.06.2008р. не містять ознак первинного документа у розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2.1. ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88.

Таким чином позивач неправомірно відніс до валових витрат понесених МП «Сатурн» витрат по оплаті договорів №01/12-07-П від 27.12.2007р. про надання інформаційно-маркетингових послуг «Торгівельна база будівельних матеріалів» в сумі 240 000грн. та №01/01-08-ЮП від 03.01.2008р. про надання юридичних послуг в сумі 60 000грн.

Твердження позивача, що в зв'язку з пропуском податковим органом строку надання відповіді на скаргу платника дана скарга вважається задоволеною на користь МП «Сатурн» є безпідставним з огляду на наступне.

15.11.2009р., МП «Сатурн» на адресу Луцької ОДП1 було подано скаргу (вих. № 117) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 03.11.2009р. за №0002702399/0.

03.12.2010р. Луцькою ОДПІ було прийнято рішення про продовження строку розгляду справи в зв'язку з необхідністю додаткового вивчення матеріалів перевірки підприємства та перевірки викладених у скарзі фактів. Дане рішення було направлено платнику податку на юридичну адресу: м. Луцьк, вул. Брянського, 4, рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Факт отримання даного рішення скаржником засвідчується поштовою листівкою з відповідною відміткою про отримання (наявна в матеріалах справи).

14.01.2010р. за вих. № 168/10/25-006 Луцькою ОДПІ було прийнято рішення про результати розгляду скарги МП «Сатурн», відповідно до якого оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 03.11.2009р. №0002702399/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 102000грн., в т.ч. за основним платежем - 75000грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 27000грн. залишено без змін, а скаргу без задоволення. Зазначене рішення про результати розгляду скарги платника податків було направлено скаржнику на юридичну адресу зазначену останнім у скарзі рекомендованим листом з повідомлення про вручення (копія поштової листівки додається).

За таких обставин, суд вважає правомірним донарахування позивачу податкового зобов'язання на підставі пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-111 від 21.12.2000р. (далі - Закон України №2181-111) за ставкою передбаченою п.10.1 ст.10 Закону України №334/94-ВР, тобто 25%, на суму 75 000грн.

Відповідно до пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України №2181-111 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Оскільки недоплата в сумі 15 000грн. встановлена в ІІ кв. 2008 року, а в сумі 60 000грн. - в І кв. 2009 року, то сума штрафних санкцій правомірно склала 9 000грн. та 18 000грн. відповідно.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам справи дана вірно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Малого підприємства «Сатурн» залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21.06.2010 року у справі №2а-1494/10/0370 без змін.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: І. Олендер

В. Каралюс

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 23.11.2011 року