Ухвала суду № 20875726, 31.10.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2011 р. Справа № 8794/11 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Каралюса В.М.,

суддів: Улицького В.З., Олендера І.Я.,

при секретарі судового засідання Васильків А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Трускавець на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.01.2011 року у справі за позовом Державної податкової інспекції в м.Трускавець до Закритого акціонерного товариства «Карпатський дім» про сплату податкового зобовязання з податку на прибуток, податку на додану вартість визначеного за звичайною ціною,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державна податкова інспекція у м.Трускавець (далі ДПІ у м.Трускавець) в червні 2010 року звернулась в суд з позовом до Закритого акціонерного товариства «Карпатський дім» (далі ЗАТ «Карпатський дім») та просила прийняти рішення про сплату ЗАТ «Карпатський дім» суми податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 800420 гривень визначеного внаслідок застосування звичайної ціни та прийняти рішення про сплату ЗАТ «Карпатський дім» суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 192803 гривень визначеного внаслідок застосування звичайної ціни.

В обґрунтування позовних вимог посилається на то, що внаслідок проведеної перевірки ДПІ у м.Трускавець винесено рішення: № 1/23-0/320375555 від 30.04.2010 року про визначення податкових зобовязань із застосування звичайних цін, яким визначено податкове зобовязання по податку на прибуток підприємства в сумі 800420 грн., в тому числі за основним платежем 400210 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями 400210 грн., та рішення № 2/23-0/320375555 від 30.04.2010 року про визначення податкових зобовязань із застосуванням звичайних цін, яким визначено податкове зобовязання по податку на додану вартість в сумі 192803 грн., в тому числі за основним платежем 128535 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 64268 грн..

Податковим органом були застосовані штрафні (фінансові) санкції згідно пп.17.1.1., п.17.1, ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», так як відповідачем в 1У кварталі 2008 року та в 1 кварталі 2009 року були здійснені операції по продажу майна, тобто апартаментів, які знаходяться в АДРЕСА_1, а саме слідуючим фізичним особам: ОСОБА_1 (апартамента 106), ОСОБА_2 (апартаменти 105), ОСОБА_3 (апартаменти 201,406), ОСОБА_4 (апартаменти 106), ОСОБА_5. (апартаменти 304,403,404), ОСОБА_6 (апартаменти 308,312),, ОСОБА_7 (апартаменти 301), ОСОБА_8 (апартаменти 302), ОСОБА_9 (апартаменти 416), ОСОБА_10 (апартаменти 206), ОСОБА_11 (апартаменти 203), за цінами меншими за звичайні ціни, які визначені у витягах з реєстру прав власності на нерухоме майно, що видані Комунальним підприємством Львівської обласної ради «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки». Застосування таких штрафних санкцій позивач вважає необґрунтованим та неправомірним оскільки продажа була здійснена в межах проведеної оцінки та по цінах провести оплату яких погодились покупці апартаментів.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.01.2010 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Постанова суду мотивована тим, що відповідачем апартаменти продані за ціну вищу їх дійсної вартості, а не нижче звичайних цін. При цьому суд виходив з висновків про вартість майна згідно проведеної оцінки. Також суд прийшов до висновку, що ціни в конкретному випадку встановлювались за домовленістю сторін згідно вільних цін, що не суперечить діючому законодавству.

З цією постановою не погодився апелянт ДПІ у м.Трускавець, яка звернулась до суду з апеляційною скаргою та просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.01.2010 року.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом при винесенні оскаржуваної постанови неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Суд не надав належної оцінки тим порушенням чинного законодавства, які були допущені позивачем при укладенні договорів купівлі-продажу апартаментів, а зокрема те, що відповідач володіючи інформацією про ринкову справедливу вартість майна на відповідні дати до операції по відчуженню майна був зобовязаний визначити та застосувати звичайну ціну на момент продажу, чого відповідач не здійснив.

В судовому засіданні представник апелянта повністю підтримав вимоги апеляційної скарги та просив скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.01.2010 року та винести нову постанову, якою повністю задовільнити позовні вимоги ДПІ у м.Трускавець.

В судовому засіданні представник відповідача заперечила проти вимог апеляційної скарги та просила в задоволенні апеляційної скарги відмовити та залишити без змін постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.01.2010 року.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши та дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з слідуючих міркувань.

Згідно ч.1.ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем в квітні 2010 року проведено планову виїзну перевірку відповідача внаслідок чого складено АКТ № 70/23-0/32037555 від 20 квітня 2010 року з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року згідно якого було встановлено, що відповідачем в 1У кварталі 2008 року та в 1 кварталі 2009 року були здійснені операції по відчуженню (продажу) майна, а саме, апартаментів, які знаходяться в АДРЕСА_1, а саме слідуючим фізичним особам: ОСОБА_1 (апартамента 106), ОСОБА_2 (апартаменти 105), ОСОБА_3. (апартаменти 201,406), ОСОБА_4 (апартаменти 106), ОСОБА_5. (апартаменти 304,403,404), ОСОБА_6 (апартаменти 308,312),, ОСОБА_7 (апартаменти 301), ОСОБА_8 (апартаменти 302), ОСОБА_9 (апартаменти 416), ОСОБА_10 (апартаменти 206), ОСОБА_11 (апартаменти 203).

ДПІ у м.Трускавець винесено рішення: № 1/23-0/320375555 від 30.04.2010 року про визначення податкових зобовязань із застосування звичайних цін, яким визначено податкове зобовязання по податку на прибуток підприємства в сумі 800420 грн., в тому числі за основним платежем 400210 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями 400210 грн., та рішення № 2/23-0/320375555 від 30.04.2010 року про визначення податкових зобовязань із застосуванням звичайних цін, яким визначено податкове зобовязання по податку на додану вартість в сумі 192803 грн., в тому числі за основним платежем 128535 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 64268 грн..

Враховуючи обставини справи та вимоги чинного законодавства суд першої інстанції на думку колегії суддів прийшов до вірного висновку, що вищевказані податкові повідомлення-рішення є неузгодженими відповідачем.

Судом першої інстанції на думку колегії суддів підставно враховано лист № 3 від 25.09.2008 року рієлторської компанії «Дельта комфорт», яка працює на ринку нерухомості м.Трускавець з якого вбачається, що встановити ринкову ціну продажу апартаментів на підставі цін на апартаменти в м.Трускавець неможливо в звязку із відсутністю ринку ідентичних або однорідних обєктів продажу, які б мали однакові функції та співставні умови продажу в звязку з чим рекомендовано справедливу ринкову ціну на апартаменти в готельно-оздоровчому комплексі по вулиці Суховоля 60 а в м.Трускавець визначити шляхом проведення незалежної експертної оцінки вартості апартаментів.

Як вбачається з матеріалів справи незалежна експертна оцінка вартості апартаментів проведена фізичною особою-підприємцем ОСОБА_12., свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_1 від 13.10.2002 року, сертифікат субєкта оціночної діяльності НОМЕР_2 від 22.12.2006 року, свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів НОМЕР_3 від 15.12.2006 року.

Судом враховано, що ОСОБА_12 як субєкт господарювання зареєстрований в установленому законодавством порядку, є оцінювачем згідно сертифіката субєкта господарської діяльності.

Судом першої інстанції детально проаналізовано вартість кожного з апартаментів згідно технічної реєстрації Комунального підприємства Львівської обласної ради «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації» та вартість апартаментів згідно висновку про вартість майна, яке видано фізичною особою-підприємцем ОСОБА_12. та врахувано ціну за якою згідно договору купівлі-продажу було продано кожен з обєктів згідно договорів купівлі-продажу, в звязку з чим суд першої інстанції прийшов на думку колегії суддів до правильного висновку, що кожен апартамент проданий за ціну вищу його вартості, а не нижче звичайних цін.

Судом першої інстанції також взято до уваги висновок № 3320/5754/5760/10-19 від 19 липня 2010 року Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, та рецензію № 5496/10-15 від 23 липня 2010 року цього ж інституту, зокрема згідно якої надані на рецензування звіти про незалежну оцінку вартості приміщення апартаментів, що складені фізичною особою-підприємцем ОСОБА_12 в цілому відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна з датою оцінки 10.02.2010 року та можуть бути кваліфіковані як такі, що відповідають нормативно-правовим актам з оцінки майна та меті з якою проводилась така оцінка.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в цілому прийшов до правильного висновку, що позивачем не доведено правомірності заявлених позовних вимог, а тому підставно відмовив в позові.

У відповідності до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів приходить до переконання, що оскаржувана постанова Львівського окружного адміністративного суду від 28.01.2010 року прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права при правильно встановлених обставинах справи, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують а тому оскаржувану постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст.212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Трускавець залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 січня 2011 року у справі № 2а-4702/10/1370 без змін..

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: В.М. Каралюс

Судді : В.З.Улицький

І.Я.Олендер

Повний текст постанови виготовлений 04.11.2011 року.