Ухвала суду № 20875654, 21.11.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2011 р. Справа № 24222/10.9104 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддівЛіщинського А.М. та Носа С.П.

при секретарі судового засідання Васильків А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційні скарги Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції Волинської обл. та Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод художнього литва» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12.03.2010р. у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод художнього литва» до Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції Волинської обл. про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень про визначення податкових зобовязань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, -

В С Т А Н О В И Л А:

04.01.2010р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Завод художнього литва» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, із врахуванням поданих під час розгляду справи заяв про уточнення позовних вимог, просив визнати нечинними /недійсними/ податкові повідомлення-рішення Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції /ОДПІ/ Волинської обл. № 0000782301/1/583 від 29.09.2009р. та № 0000962301/1/584 від 29.09.2009р., з урахуванням рішення відповідача № 9423/25-002 від 29.09.2009р., прийнятого за розглядом первинної скарги (а.с.3-6, 71-72, 117-119).

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 12.03.2010р. заявлений позов задоволено частково; визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Нововолинської ОДПІ № 0000782301/1/583 від 29.09.2009р.; визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000962301/1/584 від 29.09.2009р. в частині податкового зобовязання на суму 546 грн. 20 коп., з них 533 грн. основного платежу та 13 грн. 20 коп. штрафної санкції; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.154-158).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову суду першої інстанції оскаржили сторони.

У поданій апеляційній скарзі відповідач Нововолинська ОДПІ, покликаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити у повному обсязі (а.с.164-166).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що донарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість /ПДВ/ зумовлено тим, що контрагенти позивача не відображали податкових зобовязань в податковій звітності, що підтверджується даними автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту і даними отриманих відповідей (ТзОВ «Універсалспецбуд», ТзОВ «Інформкомплект трейд», ТзОВ «Тех-Буд-Груп», ТзОВ «ВелюксУніверсал», ТзОВ «Вектор-Євро-Груп»). За таких обставин податкові накладні, що видані наведеними контрагентами, не виконують своїх функцій, через що позивач не має права на включення їх до складу податкового кредиту.

Щодо невірного формування валових витрат за ІІ квартал 2009 року в сумі 13020 грн., то позивачем під час перевірки не було надано враховану судом накладну від 02.02.2009р., видану ТзОВ «Завод Промлит»; також згідно авансового звіту № АО 0000016 від 24.07.2008р. підприємством включено до складу валових витрат придбання матеріалів, які не використовувалися в господарській діяльності платника податків.

В своїй апеляційній скарзі позивач ТзОВ «Завод художнього литва», покликаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким задоволити апеляційну скаргу в оскаржуваній частині (а.с.169-171).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що операція позивача щодо віднесення до валових доходів та оподаткування безнадійної кредиторської заборгованості не призводить до виникнення в такого платника обовязку одночасно зменшити валові витрати на суму оприбуткованого товару; наведені дії призводять до подвійного оподаткування, повторне зняття з валових витрат таких сум чинним законодавством не передбачено

Окрім цього, проведені господарські операції мають правове значення для платника податків.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника відповідача на підтримання своєї скарги та його заперечення відносно скарги позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційні скарги в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення, з наступних підстав.

Як достовірно встановлено судом першої інстанції, впродовж 07.07.2009р.-20.07.2009р. ревізорами Нововолинської ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Завод художнього литва» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008р. по 30.06.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009р. по 30.06.2009р., по результатам якої складено Акт перевірки № 698/53/2301/30297574 від 03.08.2009р. (а.с.8-45).

Проведеною перевіркою встановлено, зокрема, порушення позивачем вимог пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено сплату ПДВ до бюджету в розмірі 526765 грн., в тому числі за березень 2008 року 454539 грн., за квітень 2008 року 72226 грн.; порушення вимог пп.5.3.9, 5.3.1, п.5.3, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», через що занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 174278 грн., в тому числі занижено за ІІ квартал 2008 року в сумі 284372 грн., за ІІІ квартал 2008 року в сумі 174150 грн., з врахуванням коригування податку на прибуток за ІІ квартал 2009 року, занижено за ІІ квартал 2009 року в сумі 128 грн.

На підставі наведеного Акта перевірки і за результатами процедури апеляційного узгодження податкових зобовязань відповідачем прийняті податкове повідомлення-рішення № 0000782301/1/583 від 29.09.2009р. про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 790147 грн. 50 коп., в тому числі 526765 грн. за основним платежем та 263382 грн. 50 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями; та податкове повідомлення-рішення № 0000962301/1/584 від 29.09.2009р., яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 316477 грн. 20 коп., в тому числі 174278 грн. за основним платежем та 142199 грн. 20 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.7, 7а).

Частково задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з наказами по підприємству №№ 31 і 32 від 30.06.2008р. та на підставі декларації з прибутку підприємств за І півріччя 2008 року визнано безнадійною кредиторську заборгованість та списано 2507541 грн. 99 коп. (в тому числі ПДВ). До складу списаної заборгованості значиться заборгованість за послуги модернізації основних засобів на суму 429960 грн. від ТзОВ «Універсалспецбуд» і на суму 471204 грн. від ТзОВ «Технобудгруп», заборгованість за придбання основних засобів на суму 297000 грн. від ТзОВ «Велюкс Універсал», заборгованість за сировину та матеріали на суму 1309377 грн.

Факт проведення вищевказаних операцій підтверджується представленими договірними та бухгалтерськими документами, а також податковими накладними; сторонами не заперечується використання придбаних товарів і послуг в господарській діяльності платника податків.

Виходячи з наведеного, а також приймаючи до уваги приписи п.1.7 ст.1, пп.6.1.1 п.6.1 ст.6, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у позивача були достатні підстави для визначення суми податкового кредиту у відповідному звітному періоді. Також на час проведення вказаних господарських операцій контрагенти ТзОВ «Універсалспецбуд», ТзОВ «Інформкомплект трейд», ТзОВ «Тех-Буд-Груп», ТзОВ «ВелюксУніверсал», ТзОВ «Вектор-Євро-Груп» були зареєстровані у Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; мали свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Окрім цього, будь-яких недоліків до виписаних податкових накладних вищевказаних контрагентів податковим органом не вказано; наведені первинні документи не визнані нікчемними (недійсними) тощо.

Покликання відповідача на те, що контрагенти позивача не відобразили податкових зобовязань у встановленому порядку, не можуть прийматися до уваги, оскільки із системного аналізу п.1.8. ст.1, пп.7.7.1, 7.7.2, 7.7.5 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» слідує, що контрагент договору не може нести відповідальність за порушення, допущені іншою стороною у своїй діяльності, оскільки право на податковий кредит залежить лише від законності самої операції та правильності оформлення податкової накладної.

Чинним законодавством не передбачено обовязку покупця (замовника) перевіряти достовірність даних, які вказуються продавцем (виконавцем) в його первинних документах, а також контролювати показники податкової звітності по податках та обовязкових платежах.

Якщо контрагент за договором не виконав свого зобовязання по декларуванню та сплаті податку до бюджету чи подачі звітності до податкових органів, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, але не є підставою для визнання недійсними угод, які він укладав під час своєї підприємницької діяльності та не звітувався перед податковими органами.

Несплата податків однією із сторін господарського зобовязання не може вважатися підтвердженням мети цього відповідача при укладенні та виконанні виниклого зобовязання на ухилення від сплати податків.

Також Законом України «Про податок на додану вартість» не передбачено проведення коригування податкових кредиту та зобовязань після списання кредиторської заборгованості.

За наведених обставин підстави для визначення податкового зобовязання з ПДВ згідно податкового повідомлення-рішення № 0000782301/1/583 від 29.09.2009р. є відсутніми.

Окрім цього, матеріалами перевірки стверджується, що протягом 01.04.2008р.-30.06.2009р. позивачем задекларовано скоригований валовий доход в сумі 7118061 грн. та задекларовано валові витрати у сумі 6051027 грн.; у порушення вимог пп.5.3.9, 5.3.1 п.5.3, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» за вказаний період занижено податок на прибуток на суму 174278 грн.

Протягом наведеного періоду позивачем було допущено завищення сплати податку, так і його заниження, що вплинуло на визначення обєкта оподаткування.

При цьому, підприємством завищено скоригований валовий доход на суму 746786 грн.; у ІІ кварталі 2008 року - у сумі 304276 грн. та в ІІІ кварталі 2008 року - у сумі 442510 грн.

Причиною завищення валового доходу було включення до нього балансової вартості, проданих по залишковій вартості основних засобів на загальну суму 672289 грн. та двічі враховано до суми валових доходів експортні операції в сумі 74975 грн.

У разі виведення з експлуатації основних фондів груп 2, 3 і 4 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи зменшується на суму вартості продажу таких основних фондів (вартості продукції, робіт, послуг, отриманих платником податку в межах бартерних (товарообмінних) операцій). Якщо сума вартості основних фондів дорівнює або перевищує балансову вартість відповідної групи, її балансова вартість прирівнюється до нуля, а сума перевищення включається до валового доходу платника податку відповідного періоду (пп.8.4.4. п.8.4 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Також відповідачем виявлено завищення позивачем валових витрат у сумі 1456405 грн.: за І півріччя 2008 року - в сумі 1441765 грн., за ІІІ квартал 2008 року - в сумі 1620 грн., за І півріччя 2009 року - у сумі 13020 грн. (витрати на придбання товарів, робіт (послуг)), що призвело до заниження сплати податку.

Зокрема, через визнання позивачем безнадійною кредиторської заборгованості та списання 2507541 грн. 99 коп. по господарським операціям, по яким підприємством не здійснено компенсації вартості раніше отриманих товарів, списана заборгованість набуває статусу безповоротної фінансової допомоги, що оподатковується у встановленому порядку. Підстави для віднесення їх вартості до валових витрат немає, оскільки їх характер не відповідає складу валових витрат, наведеному в п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

У такому випадку платник податку зобовязаний одночасно із збільшенням валових доходів зменшити валові витрати на суму оприбуткованого товару (робіт, послуг) без ПДВ, всього на загальну суму 1441765 грн.; в іншому випадку визначення об'єкта оподаткування буде неповним. Згідно з п.3.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податків та суму амортизаційних відрахувань.

Коригування ж валових витрат позивачем не було проведено (не знято витрати на загальну суму 1441765 грн.), що має своїм наслідком заниження суми податку на прибуток підприємств.

Окрім цього, податковим органом виявлено факт віднесення до складу валових витрат у ІІ кварталі 2009 року витрат, не підтверджених первинними документами на суму 13020 грн.

Позивачем представлено податкову та видаткову накладні, видані ТзОВ «Завод Промлит» на суму 13020 грн.; наведені документи надавалися разом з первинною скаргою на повідомлення-рішення, однак відповідачем взяті до уваги не були.

Оскільки чинним законодавством обовязок фіксування здійснення господарської операції саме первинними документами (до яких належать податкова та видаткова накладні), що складаються під час здійснення господарської операції, або безпосередньо після її закінчення, такі первинні документи у позивача наявні, тому посилання відповідача на порушення позивачем вимог пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не знайшли свого підтвердження.

Також на визначення донарахованої суми податку на прибуток впливає виключення відповідачем зі складу валових витрат вартості придбаних матеріалів згідно з авансовим звітом № АО-0000016 від 24.07.2008р. на суму 1620 грн.

Позивачем представлені первинні документи (авансовий звіт № АО-0000016 від 24.07.2008р., квитанція до прибуткового касового ордеру та податкову накладну), з яких слідує, що підприємством придбано дошку соснову.

Також Акт перевірки стосовно даної обставини (наголошує на придбанні замків дверних) містить суперечливі пояснення, які не відповідають змісту пред'явлених первинних документів.

За таких обставин покликання податкового органу на порушення позивачем вимог пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» слід вважати невірними.

Доводи апелянтів в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Оцінюючи в сукупності вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення, при цьому слід визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Нововолинської ОДПІ № 0000782301/1/583 від 29.09.2009р.; визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000962301/1/584 від 29.09.2009р. в частині податкового зобовязання на суму 546 грн. 20 коп., з них 533 грн. основного платежу та 13 грн. 20 коп. штрафної санкції; у задоволенні решти позовних вимог належить відмовити.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційні скарги на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції Волинської обл. та Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод художнього литва» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12.03.2010р. у адміністративній справі № 2а-07/10/0370 залишити без задоволення, а згадану постанову суду без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: А.М.Ліщинський

С.П.Нос