Рішення № 2086925, 21.05.2007, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

Справа №22ц-2721/2007

Категорія 19/21

Головуючий в І інстанції - Самоткан Н.Г.

Доповідач - Можелянська З.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2007 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого - Рудь В.В.

суддів - Ремеза В.А., Можелянської З.М.

при секретарі - Панченко Д.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді на рішення Павлоградського міськра-йонного суду Дніпропетровської області від 07.12.2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді про стягнення страхової виплати за моральну шкоду,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07.12.2006 року з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м Павлограді на користь ОСОБА_1 стягнуто 30000 грн. страхової виплати за моральну шкоду, завдану внаслідок його професійного захворювання, що призвело до втрати працездатності та встановлення інвалідності (а.с. 13-14).

В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді просило скасувати зазначене рішення суду, посилаючись на невідповідність його вимогам закону (а.с.34).

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення відповідно до п.4 ч. 1 ст.309 ЦПК України, з наступних підстав.

Задовольняючим позовні вимоги ОСОБА_1., суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що в зв'язку з отриманим позивачем професійним захворюванням при виконанні трудових обов'язків на вугільних підприємствах ВАТ „Павлоградвугілля", йому було спричинено моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню.

Між тим, вирішуючи питання про стягнення страхової виплати за моральну шкоду, суд виходив з вимог ст.ст.21,28,34 Закону України ..Про загальнообов'язкове державне соціальне страчування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", що є неправильним і суперечить діючому матеріальному закону.

Як вбачається з матеріалів справи, професійне захворювання позивач отримав, виконуючи трудові обов'язки і за висновком МСЕК від 28.11.1994 року йому встановлено 70% втрати професійної працездатності та 2 групу інвалідності (а с.5) Вказані обставини свідчать, що спірні правовідносини сторін регулюються матеріальним законом, який діяв на момент встановлення позивачу професійного захворювання та отримання ним в зв'язку з цим моральної шкоди.

Моральна шкода, яка була спричинена позивачу в результаті отриманого ним професійного захворювання, факт якого встановлено 28.11.1994 року, відшкодовується виходячи з вимог ст. 12 Закону України „Про охорону праці" та п. 11 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків (затвердженні постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1993 року №472), які діяли на момент спричинення позивачу моральної шкоди.

Таким чином, розмір відшкодування моральної шкоди позивачу визначається на підставі вимог п. II Правил і не може перевищувати 200 мінімальних розмірів заробітної плати, тобто за станом на листопад 1994 року - не менше 120 грн.

Вирішуючи питання про розміри відшкодування моральної шкоди позивачу, колегія суддів виходить з дійсних обставин справи та наслідків, які наступили, і вважає можливим стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професій-

2

них захворювань України в М.Павлограді на користь ОСОБА_1. 120 грн. на відшкодування моральної шкоди, задовольнивши його вимоги частково.

При цьому, колегія суддів вважає можливим поновити позивачеві строк на звернення до суду з даним позовом, оскільки він пропущений ним з поважних причин, так, як з моменту отримання професійного захворювання і до звернення до суду з позовною заявою позивач, будучи інвалідом 2 групи, довгий час проходив лікування в різник лікувальник установах в зв"язку з отриманим ним професійним захворюванням на виробництві.

Зазначена сума підлягає стягненню з Фонду на підставі ст.2 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в п.п.1,2 постанови Пленуму від 27.03.1992 року №6 (з послідуючими змінами та доповненнями) „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди"', оскільки в даному випадку йдеться мова не про заборгованість по відшкодуванню моральної шкоди, а про не використане позивачем право на відшкодування моральної шкоди в результаті отриманого професійного захворювання.

Виходячи з вимог ст..ст.79,80,88 ЦПК України та ст.ст.3,4 Декрету Кабінету міністрів України „Про державне мито" судові витрати по справі слід віднести за рахунок держави, оскільки Фонд соціального страхування звільнений від оплати судових витрат.

Однак, виходячи з вимог ст.ст.79,81 ЦПК України та постанови Кабінету міністрів України від 21.12.2005 року №1258 „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів" підлягають стягненню з відповідача - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 1 грн. 50 коп.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про безпідставність стягнення з нього моральної шкоди на користь позивача не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони суперечать матеріалам справи, матеріальному та процесуальному закону. Згідно Закону №1105-ХІУ від 23.09.1999 року, який набрав чинності з 01.04.2001 року, обов'язок по відшкодуванню шкоди у вигляді страхових виплат покладено на спеціально створений для цього Фонд.

Відсутність відповідного медичного висновку не є перешкодою для відшкодування фактично завданої моральної шкоди.

Не можуть бути прийняті до уваги і доводи відповідача про те, що Законом України „Про державний бюджет на 2006 рік" зупинено дію Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки позивач втратив працездатність у зв'язку з професійним захворюванням до 01.01.2006 року.

Керуючись ст.ст.303,307,309 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді - задовольнити частково.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07.12.2006 року скасувати

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді на користь ОСОБА_1 120 грн. (сто двадцять гривень) страхової виплати за моральну шкоду, а в іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 1 грн. 50 коп., які перерахувати за адресою: Апеляційний суд Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ - 02891291 УДКУ в Дніпропетровській області, МФО -80501*2, р/р - 37313002006717.

Судові витрати по справі віднести за рахунок держави.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та протягом двох місяців може бути оскаржене до Верховного Суду України, л