Ухвала суду № 20869204, 10.11.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2011 р. Справа № 13304/11 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Багрія В.М., Старунського Д.М.,

при секретарі судового засідання Маципури Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.02.2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Краківський ринок» до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Львова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИЛА :

В жовтні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Краківський ринок» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Львова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

В позові Товариство з обмеженою відповідальністю «Краківський ринок» покликається на те, що висновки податкового органу суперечать фактичним обставинам справи, нормам чинного законодавства та ґрунтується на суб'єктивних припущеннях перевіряючи. Зокрема вказують, що висновки податкового органу, що викладені в акті перевірки стосовно непредставлення до перевірки первинних документів, що підтверджують отримання будівельних робіт та їх призначення для ведення господарської діяльності, а також списання будівельних матеріалів та нарахування заробітної плати спростовуються поданими довідками про вартість виконаних підрядних робіт, актами списання матеріалів, підсумковими відомостями ресурсів (витрати по факту), актами приймання виконаних підрядних робіт (типова форма №КБ-2в). Висновки податкового органу про віднесення ними до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по отриманих послугах і ТМЦ, що не пов'язано з господарською діяльністю товариства позивач спростовує тим, що витрати на поліпшення основних фондів, які використовуються в господарській діяльності підприємства безпосередньо пов'язані із веденням такої діяльності, витрати по виготовленню декоративної огорожі та монтажу системи вентиляції приміщень є витратами на поліпшення основних фондів, а розробка проекту на скид забруднюючих речовин є необхідною умовою для отримання лімітів на водопостачання. Тому позивач вважає, що такі витрати безпосередньо пов'язані із веденням ним господарської діяльності, підтверджені належним чином оформленими податковими накладними, а суми ПДВ правомірно віднесено до складу податкового кредиту за відповідні звітні періоди. Висновки податкового органу стосовно проведення ними відшкодування витрат на придбання товарів, які не підтверджені відповідними документами спростовуються товарними чеками, авансовими звітами та актами про використання коштів. Крім того, вказують на те, що на сторінці 46 акта перевірки податковим органом встановлено, що дані суми підтверджені товарними чеками. Висновки податкового органу стосовно перевищення позивачем залишків готівки в касі підприємства понад встановлений ліміт позивач спростовує п.2.10 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, зазначає, що під час перевірки не враховано, що у періоди, зазначені в акті здійснювалась виплата заробітної плати працівникам підприємства, що підтверджується платіжними відомостями по виплаті зарплати та сторінками касової книги. Висновки податкового органу стосовно відсутності в авансових звітах оформлених належним чином документів, які б підтверджували сплату покупцем готівкових коштів спростовують п.7.47 Положення щодо порядку видачі готівки під звіт та її використання, вказують, що всі витрати підтверджені відповідними документами, зокрема чеками, видатковими касовими ордерами. Стосовно покликань відповідача на Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами затверджених наказом Мінекономіки від 11.03.2004 року №98, то такий наказ втратив чинність 19.04.2007 року та не може застосовуватись до спірних правовідносин.

Оскаржуваною постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04.02.2011 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Краківський ринок» до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Львова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій задоволено частково, а саме визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 14.09.2009 року №0002762300/0/20977, № 0000269173/0/20914 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.09.2009 року № 0005092380/0/20912. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення рішення від 14.09.2009 року №0002772300/0/20976 в частині визнання суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 42633,9 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 28422,6 грн. та штрафні санкції в розмірі 14211,29 грн.

У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що згідно пп.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, регламентують порядок оподаткування в Україні.

Виходячи з вимог Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за №168/704.

Відповідно до п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за №168/704 - первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

В статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України незалежно від їх організаційно - правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п.3.2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Наказом ДПА України від 29.03.03р. №143 "Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання" передбачено, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати правилам складання податкового обліку (звітності).

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання: назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарі операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Забороняється проводити будь-які виправлення у первинних документах.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995р. за №168/704, первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників; забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам…

Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Господарська діяльність, як передбачено п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "'Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням, обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств'1, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до вимог Правил визначення вартості будівництва ДБН Д. 1.-1-1 -2000, затверджених наказом №174 від 27.08.2000 р. та п.1 Наказу Державного комітету статистики України від 21.06.02р. №237/5 "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві " будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту будівель та споруд та інші підрядні роботи за рахунок всіх джерел фінансування виконуються у відповідності з проектно-кошторисною документацією та вимог ДБН1П. П.2 вищезазначених Правил передбачено, що для визначення кошторисної вартості будівництва проектованих підприємств, будівель, споруд або їх черг складається інвесторська кошторисна документація таких видів.

Виходячи з вищенаведеного не виконані вимоги ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88, п.2 Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1 .-1-1-2000 та п.1 Наказу Державного комітету статистики України від 21.06.02р. №237/5 "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві". також п.1.32 ст. 1, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. №283/97-ВР, із змінами і доповненнями.

Відповідно до п.2.8 Положення №637 підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів.

Пунктом 2.9 Положення №637 передбачено, що готівкова виручка (готівка) підприємств (підприємців) у тому числі готівка, одержана з банку, використовуються ними для забезпечення потреб, що виникають в процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов'язковими платежами).

Згідно з п.3.4. Положення №637, видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3) або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.

Якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках тощо є дозвільний напис керівника підприємства, то його підпис на видаткових касових ордерах не обов'язковий.

Відповідно до п. 3.5 Положення №637 уразі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Видача готівки особам, яких немає в штатному розписі підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу, або за окремою видатковою відомістю.

Згідно з п. 3.8 Положення №637 Виплати, пов'язані з оплатою праці, проводяться касиром підприємства або за видатковими касовими ордерами на кожного одержувача чи за видатковими відомостями.

На титульній сторінці видаткової відомості робиться дозвільний напис про видачу готівки за підписами керівника і головного бухгалтера або осіб, уповноважених керівником, із зазначенням строків видачі готівки і суми (гривень - словами, копійок - цифрами).

У централізованих бухгалтеріях, що обслуговують бюджетні установи, на загальну суму готівки, виданої для виплат, пов'язаних з оплатою праці, складається один видатковий касовий ордер, дата і номер якого проставляються на кожній видатковій відомості.

Одноразові видачі готівки на виплати, пов'язані з оплатою праці, окремим особам проводяться, як правило, за видатковими касовими ордерами.

Статтею 2 Закону №265/95-ВР визначено, що розрахунковий документ - це документ встановлено форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення ) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі - продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

До авансових звітів додано товарні чеки без реквізитів (реквізити товарного чеку при продажу непродовольчих товарів містяться у п. 1.18 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджені Наказом Мінекономіки України від 11.03.2004р. №98, які би підтверджували сплату покупцем (підзвітною особою) готівкових коштів на загальну суму 53848,12.грн. Факти порушень наведено у таблиці.

Підприємством представлено акти закупок без реквізитів, що передбачені для типових накладних, зокрема: прізвище, ім"я. по батькові продавця, місце проживання, ідентифікаційний код, в разі його відсутності - паспортні дані на загальну суму 226132,45 грн.

Довідки місцевих рад народних депутатів, взяті у громадян.

Висновок чи довідка меднагляду або санітарного лікаря про доброякісність продукції.

Відомість або інший належно оформлений документ, який підтверджує факт виплати коштів, завірений підписами громадян, що їх отримали. Цей документ повинен містити всі дані про громадян (у тому числі паспортні).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Задовольняючи частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Краківський ринок» суд першої інстанції виходив з того, що орган державної податкової служби без достатніх на те правових підстав прийшов до висновку про порушення позивачем пп.3.1.1 п.3.1 ст. З, пп.4.2.1, пп.4.2.15, п.4.2, пп.4.3.25 п.4.3 ст.4, пп.8.1.1, п.8.1 ст.8, пп.9.10.1, пп.9.10.2, пп.9.10.3 п.9.10 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» у зв'язку з неутриманням з позивача нотаріусами - податковими агентами та неперерахуванням податку з доходів фізичних осіб за 2006 - 2008 року на суму 399,95 грн.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що органом державної податкової служби протиправно визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 9348,54 грн. і як наслідок неправомірно застосовано штрафну (фінансову) санкцію, відповідно до підп.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в розмірі 26364.54 грн.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення - рішення від 14.09.2009 року №0000269173/0/20914.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлення від 12.08.2009 року №531 працівниками податкового органу проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Краківський ринок» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року та іншого законодавства за період з 01.06.2006 року по 31.03.2009 року, за результатами якої складено акт від 31.08.2009 року №1695/218/23-118/25228715 (далі - акт).

На підставі акта, податковим органом винесено рішення: про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.09.2009 року №0005092380/0/20912 в розмірі 1 125 079,23 грн. за порушення позивачем п.2.8,п.2.9, п.3.4, п.3.5, п.3.1, п.7.39 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні №637 від 15.12.2004 року; податкове повідомлення - рішення від 14.09.2009 року №0002762300/0/20977, яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 246 327,37 грн., в тому числі за основним платежем 164218,25 грн. та штрафні санкції - 82 109,12 грн. за порушення п.5.1,пп.5.2.1 п.5.2. пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»: податкове повідомлення - рішення від 14.09.2009 року №0002772300/0/20976, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 49 193,89 грн., в тому числі за основним платежем 32 795,93 грн. та штрафні санкції - 16 397,96 грн. за порушення пп. 7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»; податкове повідомлення - рішення від 14.09.2009 року №0000269173/0/20914, яким визначено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 35 713,08 грн., в тому числі за основним платежем 9 348,54 грн. та штрафні санкції - 26 364,54 грн. за порушення пп.3.1.1 п.3.1 ст. 3, пп.4.2.1, 4.2.15 п.4.2, пп.4.3.25 п.4.3 ст. 4, пп.8.1.1 п.8.1 ст.8, пп.9.10.1, 9.10.2, 9.10.3 п.9.10 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Як вбачається з акта перевірки, при проведенні перевірки встановлено порушення: 1.п.5.1, пп. 5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств" внаслідок заниження податку на прибуток в сумі 164218,25 грн. в т.ч. за 2006 рік на суму 55290 грн. (в т.ч. ІІ кв.) , за 2007 рік в сумі 56080грн. (в т.ч. І кв. на суму 20535,75 грн., III кв. на суму 24231,5 грн., ІУ кв. на суму 11312,75 грн.), за 2008 рік на суму 52848,25 грн.(в т.ч. П кв.); 2.пп. 7.4.4 , пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» внаслідок заниження податку на додану вартість в сумі 32795,93 грн. в т.ч. за квітень 2006 року в сумі 3809,0 грн., травень 2006 року в сумі 900,0 грн., червень 2006 року в сумі 968,7 грн., січень 2007 року в сумі 800,8 грн., лютий 2007 року в сумі 1263,21 грн., березень 2007 року в сумі 2079,46 грн., липень 2007 року в сумі 1520,69 грн., серпень 2007 року в сумі 4292,87 грн., вересень 2007 року в сумі 1567,1 грн., жовтень 2007 року в сумі 1263,06 грн., листопад 2007 року в сумі 828,2 грн., грудень 2007 року в сумі 636,32 грн. ,березень 2008 року в сумі 1700,0 грн., квітень 2008 року в сумі 1641,19 грн., травень 2008 року в сумі 2166,8 грн., червень 2008 року в сумі 2690,0 грн., липень 2008 року 1665,0 грн., листопад 2008 року в сумі 295,2 грн., січень 2009 року в сумі 2708,33 грн.; 3. п.2.8, п.2.9, п.3.4, п.3.5, п.3.8 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління НБУ України від 15.12.2004р. N637 (із змінами та доповненнями) - перевищення залишків готівки в касі підприємства понад встановлений ліміт за період, що перевірявся становить 422549,33 грн. та п.3.1, п.7.39 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління НБУ України від 15.12.2004 р. N637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005р.ЖО/10320 (із змінами та доповненнями) - відсутність платіжних документів, які би підтверджували сплату підзвітною особою готівкових коштів в сумі 279980,45 грн. 4. пп.3.1.1 п.3.1 ст. З, пп.4.2.1, пп.4.2.15, п.4.2, пп.4.3.25 п.4.3 ст.4, пп.8.1.1, п.8.1 ст.8, пп.9.10.1, пп.9.10.2, пп.9.10.3 п.9.10 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» за 2кв.2006р. по Ікв.2009р. донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 9348,54 грн. Як вбачається з акта (п.3.1.2 акта), перевіркою встановлено, що на формування показників рядка 04.10 декларацій «витрати на поліпшення основних фондів та нафтогазових свердловин» мало вплив проведення ремонтних робіт приміщень ТзОВ «Краківський ринок». Для перевірки представлено договори на виконання ремонтно будівельних робіт з фізичною особою ОСОБА_1, кінці кожного місяця складались акти виконаних робіт. Перевіркою встановлено, що згідно даних журналів - ордерів по рахунку 15 «Капітальні інвестиції» позивач списував на витрати та відповідно у рядку 04.10 податкової декларації вартість будівельних матеріалів та заробітну плату та відрахування, а саме: за 2 квартал 2006 року вартість будівельних матеріалів 198388,79 грн., заробітна плата та відрахування - 22771,21 грн.; за 1 квартал 2007 року вартість будівельних матеріалів 47965,58 грн. та заробітна плата та відрахування 34177,7 грн., за 3 квартал 2007 року - вартість будівельних матеріалів 61410,87 грн. та заробітна плата та відрахування 35515,13 грн., за 4 квартал 2007 року вартість будівельних матеріалів 22750,54 грн. та заробітна плата та відрахування 22500,46 грн., за 2 квартал 2008 року вартість будівельних матеріалів 143514,05 грн. та заробітна плата та відрахування 67879,31 грн. Податковий орган вказав, що для проведення перевірки не представлено первинних документів, підтверджуючих отримання будівельних робіт від вищевказаного контрагента та їх призначення для ведення господарської діяльності, а також списання будівельних матеріалів та нарахування заробітної плати. Як вбачається з висновків, викладених на стор. 13 акта, первинними документами, які б підтверджували вказані обставини мають бути довідки форми №КБ-2в та №КБ-3. Як вбачається з акта перевірки (стор.13 акта), позивачем до перевірки представлено акти та довідки приймання виконаних робіт, однак не надана проектно - кошторисна документація, яку податковий орган вважає первинним документом і згідно якого складаються акти. Враховуючи вищезазначені обставини податковий орган вважає, що позивачем порушено вимог п.5.1, пп. 5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок заниження податку на прибуток в сумі 164218,25 грн.; порушення пп.7.4.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість з вартості будівельних матеріалів, придбання яких не пов'язане з веденням господарської діяльності товариства на загальну суму 25946,35 грн. Відповідно до п.5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» із змінами і доповненнями, валові витрати виробництва та обігу (далі -валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Пунктом 5.2.1 п.5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» із змінами і доповненнями, передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Відповідно до пп.5.3.9. п.5.3. ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» із мінами і доповненнями, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Відповідно до п.5.11 зазначеного Закону, установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється. Позивачем в підтвердження факту використання будівельних матеріалів та понесення затрат на оплату праці подано: довідки про вартість виконаних підрядних робіт за червень2006 року, вересень 2006 року, березень 2007 року, вересень 2007 року, грудень 2007 року, липень 2008 року; акти списання матеріалів за червень 2006 року, вересень 2006 року, березень 2007 року, вересень 2007 року, грудень 2007 року, липень 2008 року; підсумкові відомості ресурсів (витрати по факту) за червень 2006 року, вересень 2006 року, березень 2007 року, вересень 2007 року, грудень 2007 року, липень 2008 року: акти приймання виконаних підрядних робіт (форми №КБ -2в) за червень 2006 року, вересень 2006 року, березень 2007 року, вересень 2007 року, грудень 2007 року, липень 2008 року. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" із змінами і доповненнями, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Слід зазначити, що вимоги до первинних документів зазначено в ст.9 Закону України " Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні " від 16.07.1999 року № 996-ХІУ, а саме первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Зазначення у довідках про вартість виконаних підрядних робіт, актах списання матеріалів, підсумкових відомостях ресурсів (витрати по факту), актах приймання виконаних підрядних робіт (форми №КБ -2в) які є первинними обліковими документами, назви документа (форми); дати і місця складання; назви підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниці виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, особистого підпису, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції є достатнім для твердження про те, що такі документи повністю відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та підтверджують отримання будівельних робіт та їх призначення для ведення господарської діяльності, а також списання будівельних матеріалів та нарахування заробітної плати. Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон 168), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Колегією суддів з'ясовано, що у господарській діяльності підприємством використовується декілька будівель по вул. Газовій, 28, 29 та Базарній 20 у м. Львові, про що вказано в акті, та позивачем було закуплено будівельні матеріали та використано працю людей, що працюють на підприємстві для поточного ремонту цих приміщень. Тому безпідставними є висновки податкового органу про не повязаність понесених позивачем витрат на придбання будівельних матеріалів та виплату заробітної плати з веденням господарської діяльності позивача. Позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість з вартості будівельних матеріалів, оскільки придбання яких є безпосередньо пов'язаними з веденням господарської діяльності позивача, з проведенням поточного ремонту господарських приміщень і підтверджені відповідними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Таким чином, орган державної податкової служби без достатніх на те правових підстав прийшов до висновку про порушення позивачем п.5.1, пп. 5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок заниження податку на прибуток в сумі 164218,25 грн. та порушення пп.7.4.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість з вартості будівельних матеріалів, придбання яких не пов'язане з веденням господарської діяльності товариства на загальну суму 25946,35 грн. За таких обставин, колегія суддів вважає, що органом державної податкової служби протиправно визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємства в розмірі 164218,25 грн. і як наслідок неправомірно застосовано штрафну (фінансову) санкцію, відповідно до підп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в розмірі 82109,12 грн. та протиправно визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 25946,35 грн. і як наслідок неправомірно застосовано штрафну санкцію в розмірі підп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в розмірі 12973,18 грн. Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення - рішення від 14.09.2009 року №0002762300/0/20977. Також податковим органом встановлено, що позивачем в порушення пп.7.4.4., 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по отриманих послугах та ТМЦ, що не пов'язане з господарською діяльністю підприємства, а саме: за березень 2007 року в сумі 481 грн. по податковій накладній ,виписаній ПП «Інтергурт» від 15.03.2007 року №3150000006 на суму 2886 грн. в тому числі ПДВ 481 грн. - декоративна огорожа; за березень 2008 року в сумі 1700 грн. по податковій накладній, виписаній ПП фірма «АМК» від 28.03.2008 року №3280000023 на суму 10200 грн. в тому числі ПДВ 1700 грн. - монтаж системи вентиляції приміщень; за листопад 2008 року в сумі 295,2 грн. по податковій накладній, виписаній ПП «Будагрогурт» від 25.11.2008 року №1125000002 в сумі 1771,2 грн. в тому числі ПДВ 295,2 грн. - розробка проекту на скид забруднюючих речовин. 24.11.2008 року між позивачем (замовник) та ПП «Будагрогурт» (виконавець) укладено договір на розробку заходів на зменшення концентрації забруднюючих речовин та дозволу на скид забруднюючих речовин по вул. Базарній 11 у м. Львові. На виконання вказаного договору сторонами складено кошторис, протокол погодження ціни та підписано акт №2411-08/11-25002 здачі - приймання робіт від 25.11.2008 року. В матеріалах наявна копія дозволу на скид стічних вод р.н.1880 чинний з 01.01.2009 року до 31.12.2009 року (томі матеріалів справи 2а-6252/09/1370 а.с.112). Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон 168), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Витрати по виготовленню декоративної огорожі та монтажу систем вентиляції приміщень є витратами на поліпшення основних фондів, а розробка проекту на скид забруднюючих речовин є необхідною умовою отримання лімітів на водопостачання. Тому такі витрати безпосередньо пов'язані із веденням господарської діяльності позивача, підтвердження в належним чином оформленими податковими накладними, а відтак суми податку на додану вартість по таких операціях правомірно віднесені позивачем до складу податкового кредиту. Таким чином, орган державної податкової служби без достатніх на те правових підстав прийшов до висновку про порушення позивачем пп.7.4.4., 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по отриманих послугах та ТМЦ, що не пов'язане з господарською діяльністю підприємства в розмірі 2476,6 грн. За таких обставин, колегія суддів вважає, що органом державної податкової служби протиправно визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 2476,6 грн. та як наслідок неправомірно застосовано штрафну (фінансову) санкцію, відповідно до підп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в розмірі 1238,3 грн. Також при перевірці податковим органом встановлено, що позивачем двічі віднесено до складу податкового кредиту за травень 2008 року та липень 2008 року податок на додану вартість в сумі 1665 грн. по податковій накладній, отриманої від ТОВ «Регіон 3» №24 від 13.05.2008 року на суму 9990,0 грн. в тому числі ПДВ 1665 грн., чим порушило пп.7.4.4., 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість за липень 2008 року та віднесення позивачем до складу податкового кредиту податкової декларації за січень 2009 року суму податку на додану вартість по податковій накладній, виписаній на іншого суб»єкта підприємницької діяльності, а саме №1230 від 07.11.2008 року на загальну суму 16250,0 грн. в тому числі ПДВ 2708,33 грн., виписана ВАТ «Меблевий комбінат «Стрий»» на ОСОБА_2, що призвело до заниження податку на додану вартість за січень 2009 року в сумі 2708,33 грн., чим порушило пп.7.4.4., 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Як вбачається з копії податкової накладної №1230 від 07.11.2008 року на загальну суму 16250,0 грн. в тому числі ПДВ 2708,33 грн., виписана ВАТ «Меблевий комбінат «Стрий»» у графі покупець не вказано позивача, а інших осіб, а відтак твердження податкового органу про віднесення позивачем до складу податкового кредиту податкової декларації за січень 2009 року суму податку на додану вартість по податковій накладній, виписаній на іншого суб'єкта є підставними та обґрунтованими.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів у спростування тверджень податкового органу стосовно подвійного включення ними до складу податкового кредиту за травень 2008 року та липень 2008 року податок на додану вартість в сумі 1665 грн. по податковій накладній, отриманої від ТОВ «Регіон 3» №24 від 13.05.2008 року на суму 9990,0 грн. в тому числі ПДВ 1665 грн., та віднесення позивачем до складу податкового кредиту податкової декларації за січень 2009 року суму податку на додану вартість по податковій накладній, виписаній на іншого суб'єкта підприємницької діяльності, а саме №1230 від 07.11.2008 року на загальну суму 16250,0 грн. в тому числі ПДВ 2708,33 грн., виписана ВАТ «Меблевий комбінат «Стрий»» на ОСОБА_2

Таким чином підставними є твердження податкового органу про порушення позивачем пп.7.4.4., 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок подвійного включення до складу податкового кредиту за травень 2008 року та липень 2008 року податок на додану вартість в сумі 1665 грн. по податковій накладній, отриманої від ТОВ «Регіон 3» №24 від 13.05.2008 року на суму 9990,0 грн. в тому числі ПДВ 1665 грн., та віднесення до складу податкового кредиту податкової декларації за січень 2009 року суму податку на додану вартість по податковій накладній, виписаній на іншого суб'єкта підприємницької діяльності, а саме №1230 від 07.11.2008 року на загальну суму 16250,0 грн. в тому числі ПДВ 2708,33 грн. та нараховані штрафні санкції.

Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення - рішення від 14.09.2009 року №0002772300/0/20976 в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 42633,9 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 28422,6 грн. та штрафні санкції в розмірі 14211,29 грн.

Перевіркою встановлено порушення п.2.8, п.2.9, п.3.4, п.3.5, п.3.8 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, а саме перевищення залишків готівки в касі підприємства понад встановлений ліміт за періоди, що перевірявся в сумі 422549,33 грн., а саме: 15.06.2006 року,17.07.2006 року, 15.08.2006 року, 16.08.2006 року,

18.09.2006року, 19.09.2006 року, 15.11.2006 року,16.11.2006 року, 22.05.2007 року, 23.05.2007року, 22.06.2007 року, 23.06.2007 року, 21.08.2007 року, 22.08.2007 року. Виплата заробітної плати на підприємстві відбувалась у період з 15.06.2006 року по 17.06.2006 року, що підтверджується витягом з касової книги за вказаний період та платіжними відомостями (за травень 2006 року) № ВЗП-000516 на суму 12404,10 грн., №ВЗП-000517 на суму 4835,11 грн.,№ВЗП-000518 на суму 6125,53 грн., №ВЗП - 000520 на суму 1658,63 грн., №ВЗП-000521 на суму 1328,12 грн.,№ВЗП- 000522 на суму1992,18 грн., №ВЗП-000523 на суму 4854,27 грн., №ВЗП-000524 на суму 2936,12 грн., №ВЗП-000525 на суму 8151,96 грн., №ВЗП-000532 на суму 872 грн., ВЗП-000533 на суму 303,80 грн., ВЗП-000534 на суму 352,50 грн., ВЗП-000535 на суму 595 грн., ВЗП-000536 на суму 1177,80 грн. (том 2 матеріалів справи №2а-6252/09/1370а.с.155-173). Виплата зарплати на підприємстві відбувалась у період з 17.07.2006 року по 19.07.2006 року, що підтверджується витягом з касової книги за вказаний період та платіжними відомостями (за червень 2006 року) №ВЗП-000538 на суму 1992,18 грн., №ВЗП-000539 на суму 1328,12 грн., №ВЗП-000540 на суму 4817,32 грн., №ВЗП-000541 на суму 4130.37 грн., №ВЗП-000542 на суму 6733,38 грн., №ВЗП-000543 на суму 2395,47 грн., №ВЗП-000544 на суму 1661,11 грн., №ВЗП-000545 на суму 4623,36 грн., №ВЗП-000546 на суму 7965,78 грн., №ВЗП-000548 на суму 14294,80 грн., №ВЗП-000550 на суму 1111,00 грн., №ВЗП-000553 на суму 1681,93 грн., №ВЗП-000554 на сум 419,77 грн., №ВЗП-000555 на суму 221,80 грн., №ВЗП-000556 на суму 300 грн. ,№ВЗП - 000557 на суму 326,55 грн.. №ВЗП-000558 нас уму 1418,68 грн., №ВЗП-000559 на суму 354,44 грн., №ВЗП-000560 на суму 500 грн. (том 2 матеріалів справи №2а-6252/09/1370а.с. 174-198).

Виплата зарплати на підприємстві відбувалась у період з 15.08.2006 року по 17.08.2006 року, що підтверджується витягом з касової книги за вказаний період та платіжними відомостями №ВЗП -000570 на суму 4300,15 грн., №ВЗП-000571 на суму 1874,00 грн.. №ВЗП-000572 на суму 4693,24 грн., №ВЗП-000573 на суму 6981,06 грн., ВЗП-000574 на суму 15426,32 грн., №ВЗП-000575 на суму 1407,48 грн., №ВЗП-000576 на суму 2853.53 грн., №ВЗП-000577 на суму 2111,22 грн., №ВЗП-000578 на суму 8779,14 грн., №ВЗП-000579 на суму 1587,00 грн., №ВЗП-000590 на суму 1039,49 грн. (том.2 матеріалів справи №2а-6252/09/1370а.с.199 - 216).

Виплата зарплати на підприємстві відбувалась у період з 18.09.2006 року по 20.09.2006 року, що підтверджується витягом з касової книги за вказаний період та платіжними відомостями №ВЗП-000599 на суму 16629,85 грн., №ВЗП-000600 на суму 1407,48 грн., №ВЗП-000601 на суму 2458,59 грн., №ВЗП-000602 на суму 2122,45 грн., №ВЗП-000603 на суму 4155,62 грн., №ВЗП-000604 на суму 4467,95 грн., №ВЗП- 000605 на суму 5408,17 грн., №ВЗП-000606 на суму 5288,05 грн.,№ВЗП- 000607 на суму 2093,03 грн., №ВЗП-000608 на суму 400 грн., №ВЗП-000610 на суму 9641,22 грн., №ВЗП-000613 на суму 3120,97 грн.,№ВЗП-000614 на суму 521,80 грн. (том.2 матеріалів справи №2а-6252/09/1370 а.с.217- 234).

Виплата зарплати на підприємстві відбувалась у період з 15.11.2006 року по 17.11.2006року , що підтверджується витягом з касової книги за вказаний період та платіжними відомостями №ВЗП-000649 на суму 4732,89 грн., №ВЗП-000650 на суму 2110,78 грн., № ВЗП-000651 на суму 4390,02 грн., №ВЗП - 000652 на суму 1407,48 грн., №ВЗП-000653 на суму 7988,22 грн., №ВЗП-000654 на суму 20073,05 грн., №ВЗП-000655 на суму 2196 грн., №ВЗП-000656 на суму 6005,93 грн., №ВЗП-000657 на суму 2060,59 грн., №ВЗП-000658 на суму 51,60 грн., №ВЗП-000659 на суму 6888,55 грн., №ВЗП-000665 на суму 891 грн., №ВЗП-000666 на суму 680 грн., №ВЗП-000667 на суму 2000 грн., №ВЗП- 000668 на суму 329,12 грн.(том 2 матеріалів справи №2а-6252/09/1370 а.с.235- 250, том 3 матеріалів справи №2а-6252/09/1370 а.с.1-11). Виплата зарплати на підприємстві відбувалась у період з 22.05.2007 року по 24.05.2007року, що підтверджується витягом з касової книги за вказаний період та платіжними відомостями №ВЗП-000865 на суму 28659,16 грн., №ВЗП-000882 на суму 6831,08 грн., №ВЗП-000883 на суму 4887,77 грн., №ВЗП-000884 на суму 2306,46 грн., №ВЗП-000885 на суму 6457,50 грн., №ВЗП-000886 на суму 5147,51 грн., №ВЗП-000887 на суму 1879,62 грн., №ВЗП-000888 на суму 5579,76 грн., №ВЗП -000889 на суму 1713,82 грн., №ВЗП-000890 на суму 1325,14 грн., №ВЗП-000891 на суму 500 грн., №ВЗП-000892 на суму 1000 грн. (том 3 матеріалів справи №2а-6252/09/1370 а.с. 12-30). Виплата зарплати на підприємстві відбувалась у період з 22.06.2007 року по 25.06.2007 року, що підтверджується витягом з касової книги за вказаний період та платіжними відомостями №ВЗП-000918 на суму 8894,12 грн., №ВЗП-000919 на суму 5313,72 грн., №ВЗП-000920 на суму 6515,48 грн., №ВЗП-000921 на суму 2527,02 грн., №ВЗП-000922 на суму 5502,45 грн., №ВЗП-000923 на суму 27401,22 грн., №ВЗП-000924 а суму 1454,72 грн., №ВЗП-000925 на суму 2419,32 грн., №ВЗП-000926 на суму 6227,00 грн., №ВЗП-000927 на суму 1943,40 грн., №ВЗП-000928 на суму 350 грн., №ВЗП-000929 на суму 350 грн.(том 3 матеріалів справи №2а-6252/09/1370 а.с.31-46). Виплата зарплати на підприємстві відбувалась у період з 21.08.2007 року по 23.08.2007 року, що підтверджується витягом з касової книги за вказаний період та платіжними відомостями №ВЗП-000995 на суму 7000,49 грн., №ВЗП-000996 на суму 4196,12 грн., №ВЗП-000997 на суму 2735,50 грн., №ВЗП-000998 на суму 4925,49 грн., №ВЗП - 000999 на суму 33556,80 грн., №ВЗП-001000 на суму 1493,56 грн., №ВЗП-001001 на суму 2040,75 грн.' №ВЗП-001002 на суму 7055,21 грн., №ВЗП-001003 на суму 5936,09 грн., №ВЗП-001004 на суму 1999,45 грн. (том 3 матеріалів справи №2а-6252/09/1370 а.с.47 -61). Відповідно до п.2.10 Постанови правління Національного банку від 15.12.2004, № 637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" із змінами і доповненнями, чинними на момент здійснення господарських операцій, підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Готівка, що одержана в банку на інші виплати, має видаватися підприємством своїм працівникам у той самий день. Підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок виручки, понад установлений йому ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, що зазначена в- переданих до каси платіжних (розрахунково-платіжних) відомостях (далі - видаткові відомості). Таким чином, при проведенні перевірки податковим органом не враховано, що 15.06.2006 року,17.07.2006 року, 15.08.2006 року, 16.08.2006 року, 18.09.2006 року, 19.09.2006року, 15.11.2006 року,16.11.2006 року, 22.05.2007 року, 23.05.2007 року, 22.06.2007року, 23.06.2007 року, 21.08.2007 року, 22.08.2007 року здійснювалась виплата позивачем заробітної плати працівникам підприємства, що підтверджується платіжними відомостями по виплаті заробітної плати за відповідні періоди та сторінками касової книги. Враховуючи вищенаведене, положення п.2.10 Постанови правління Національного банку від 15.12.2004, № 637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" із змінами і доповненнями, позивачем не порушено вимог п.2.8, п.2.9, п.3.4, п.3.5, п.3.8 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, оскільки готівка в касі підприємства зберігалась у межах трьох днів для здійснення виплат, які належали до фонду оплати праці. Таким чином, орган державної податкової служби без достатніх на те правових підстав прийшов до висновку про порушення п.2.8, п.2.9, п.3.4, п.3.5, п.3.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні внаслідок перевищення залишків готівки в касі підприємства понад встановлений ліміт за періоди, що перевірявся в сумі 422549,33 грн. Перевіркою встановлено порушення п.3.1 та п.7.39 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні внаслідок відсутності платіжних документів, які б підтверджували сплату підзвітною особою готівкових коштів в сумі 279980,45 грн. Як вбачається з акта, такий висновок ґрунтується на тому, що підприємством представлено акти закупок без реквізитів, що передбачені для типових накладних, зокрема: прізвище, ім'я, по - батькові продавця, місце проживання, ідентифікаційний код, в разі його відсутності - паспортні дані на загальну суму 226132,45 грн. В акті перевірки вказано, що довідки місцевих рад народних депутатів взяті у громадян, висновок чи довідка мед нагляду або санітарного лікаря про доброякісність продукції. Зазначення в актах закупок дати закупки, назви товару, його ціни, кількості товару, номера акта, підпису осіб, особи, хто здійснювала закупку є достатнім для твердження про те, що такі документи повністю відповідають вимогам Крім того, в акті вказується, що до авансових звітів додано товарні чеки без реквізитів, визначених п.1.18 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджені Наказом Мінекономіки України від 11.03.2004 року №98, які б підтверджували сплату покупцем (підзвітною особою) готівкових коштів на загальну суму 53848,12 грн.. зокрема по авансових звітах від 31.05.2006 року на суму 13248,12 грн.(салон німецької сантехніки), від 25.05.2006 року на суму 7240,00 грн. (салон німецької сантехніки), від 04.12.2008 року на суму 16250, 00 грн.(за меблі через ОСОБА_3), від 14.0.2009 року на суму 17110 грн. (чохли на крісла). Згідно п.1.18. Наказу Міністерство економіки України від 11.03.2004 № 98 "Про затвердження Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами", розрахунки з покупцями здійснюються через реєстратори розрахункових операцій та в іншому порядку відповідно до законодавства. Разом з товаром покупцю в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ (касовий чек, товарний чек), який засвідчує факт купівлі та надання послуг. Товарний чек виписується у двох примірниках, один з яких видається покупцю і містить номер або найменування торговельного підприємства, назву та ґатунок товару, його ціну, дату продажу, прізвище, ініціали продавця та його підпис. В матеріалах справи знаходяться копії товарних чеків та авансових звітів (том 3 матеріалів справи №2а-6252/09/1370 а.с. 62-250, том 4 матеріалів справи №2а-6252/09/1370 а.с. 1-137). Зазначення в товарних чеках найменування торговельного підприємства, назви товару, його ціни, дати продажу, підпису продавця є достатнім для твердження про те, що такі документи повністю відповідають вимогам ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та є підставою для підтвердження факту закупівлі товарів, використання коштів.

Згідно п. 7.39. Постанови Правління Національного банку від 15.12.2004 № 637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" із змінами і доповненнями, під час перевірки звітів про використання коштів для вирішення господарських питань особлива увага приділяється дотриманню підзвітними особами встановлених термінів складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасність повернення до каси підприємств залишку невикористаних коштів (одночасно з відповідним звітом), наявність оригіналів підтвердних документів, їх погашення тощо.

Слід також додати, що матеріалами справи повністю підтверджується факт належного оформлення касових операцій по закупівлі товарів та своєчасного подання підзвітними особами звітів про використання коштів.

Таким чином, орган державної податкової служби без достатніх на те правових підстав прийшов до висновку про порушення п.3.1 та п.7.39 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні внаслідок відсутності платіжних документів, які б підтверджували сплату підзвітною особою готівкових коштів в сумі 279980,45 грн.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що органом державної податкової служби протиправно застосовано штрафні (фінансові санкції) відповідно до ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки» в розмірі 1125079,23 грн.

Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог щодо скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.09.2009 року №0005092380/0/20912.

Як вбачається з акта перевірки, податковим органом встановлено порушення п.3.1, п.7.39 Положення про порядок ведення касових операцій в національній валюті в Україні та пп.9.10.1, пп.9.10.2, пп.9.10.3 п.9.10 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», проведено відшкодування витрат за придбання товарів а саме: згідно авансового звіту від 22.05.2006 року на суму 7240 грн. та від 31.05.2006 року на суму 13248,12 грн. підзвітній особі ОСОБА_4, та згідно авансового звіту від 04.12.2008 року на суму 16250.0 грн. та від 14.01.2009 року на суму 17110,0 грн. підзвітній особі ОСОБА_5. товариством відшкодовано витрати на придбання товарів, які не підтверджені відповідними документами (чеками, рахунками і т.д.). Оскільки в силу пп.9.10.1, пп.9.10.2, пп.9.10.3 п.9.10 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» на працівника повинен накладатись штраф у розмірі 15%, суми підзвітних коштів не повернені взагалі тому відповідно до п.3.4 Закону 889 такі суми збільшуються на коефіцієнт 1,1494 в 2006 році та на коефіцієнт 1,1765 в 2008 - 2009 роках, відтак податковим органом донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 8948,59 грн.

Однак, такі висновки податкового органу спростовуються наявними в матеріалах справи звітами про використання коштів та товарними чеками, а саме: 31.05.2006 року згідно видаткового касового ордеру №726 від 31.05.2006 року видано ОСОБА_4 під звіт на господарські витрати 3248,12 грн. 27.06.2006 року згідно видаткового касового ордеру №864 видано ОСОБА_4 під звіт на господарські витрати 10000 грн.

Згідно звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт від 31.05.2006 року ОСОБА_4 прозвітував про використання коштів в розмірі 13248,12 грн. Як вбачається з товарного чеку від 31.05.2006 року кошти в розмірі 13248,12 грн. використані на придбання плитки у Салоні німецької сантехніки.

Згідно звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт від 04.12.2008 року ОСОБА_5 прозвітувала про використання коштів в розмірі 16250,0 грн. Як вбачається з податкової накладної від 07.11.2008 року №1230, ОСОБА_5 сплачено ВАТ «Меблевий комбінат «Стрий»» 16250 грн., що також підтверджується копією виписки з банку ( том 1 матеріалів справи №2а-6252/09/1370, а.с.97).

Згідно звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт від 25.05.2006 року ОСОБА_4 прозвітував про використання коштів в розмірі 7240 грн. Як вбачається з товарного чеку від 22.05.2006 року на суму 7240,00 грн. підзвітною особою придбано плитку у салоні німецької сантехніки.

Згідно звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт від14.01.2009 року ОСОБА_5 прозвітувала про використання коштів в розмірі 17110,00 грн. та подано товарний чек №6 на суму 17110 про придбання чохлів на крісла.

Крім того, слід зазначити, що на сторінці 46 акта перевірки вказано у таблиці, що авансові звіти та товарні чеки до перевірки подані.

Таким чином, орган державної податкової служби без достатніх на те правових підстав прийшов до висновку про порушення п.3.1 та п.7.39 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні внаслідок відшкодування витрат на придбання товарів, які не підтверджені відповідними документами (чеками, рахунками) та порушення пп.9.10.1, пп.9.10.2, пп.9.10.3 п.9.10 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» внаслідок не накладення на працівників штрафу у розмірі 15%, оскільки суми підзвітних коштів не повернені взагалі.

Крім того, податковим органом встановлено порушення пп.3.1.1 п.3.1 ст. З, пп.4.2.1, пп.4.2.15, п.4.2, пп.4.3.25 п.4.3 ст.4, пп.8.1.1, п.8.1 ст.8, пп.9.10.1, пп.9.10.2, пп.9.10.3 п.9.10 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» за 2кв.2006р. по Ікв.2009р. та донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 9348,54 грн. Як вбачається з акта перевірки, такі висновки податкового органу обґрунтовується тим, що доходи, отримані приватними нотаріусами включаються в загальні місячні оподатковувані доходи за відповідні місяці, у відповідності до пп.8.1.1 п.8.1 ст. 8 Закону №889, податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах ст.7 вищевказаного Закону. Тому податковий орган вважає, що не утримано з позивача та не перераховано податку з доходів фізичних осіб за 2006 - 2008 року на суму 399,95 грн.

Відповідно до пункту 1.15 статті 1 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (надалі - Закон) податковий агент - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Відповідно до пункту 11.3 статті 11 Закону податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об'єктів нерухомого майна, в порядку, передбаченому в статті 11 цього Закону, є нотаріус, який посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору. Сума податку самостійно сплачується сторонами (або однією стороною) договору до його нотаріального посвідчення через установи банків у сумі, визначеній податковим агентом.

Таким чином, обов'язок щодо сплати податку законодавець покладає на сторону договору, а на податкового агента (нотаріуса) - обов'язок визначення відповідної суми, тобто нарахування податку, а також контроль за здійсненням сплати податку шляхом перевірки відповідного платіжного документа та вчинення дії щодо подання відповідної інформації податковому органу.

Недотримання нотаріусом зазначених вимог тягне за собою настання відповідальності, установленої Законом.

Таким чином, якщо нотаріус посвідчив договір з відчуження об'єктів нерухомого майна без сплати податку стороною договору, обов'язок щодо сплати відповідних податкових зобов'язань повинен виконати нотаріус - податковий агент, а не позивач.

Таким чином, орган державної податкової служби без достатніх на те правових підстав прийшов до висновку про порушення позивачем пп.3.1.1 п.3.1 ст. З, пп.4.2.1, пп.4.2.15, п.4.2, пп.4.3.25 п.4.3 ст.4, пп.8.1.1, п.8.1 ст.8, пп.9.10.1, пп.9.10.2, пп.9.10.3 п.9.10 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» у зв'язку з неутриманням з позивача нотаріусами - податковими агентами та неперерахуванням податку з доходів фізичних осіб за 2006 - 2008 року на суму 399,95 грн.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що органом державної податкової служби протиправно визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 9348,54 грн. і як наслідок неправомірно застосовано штрафну (фінансову) санкцію, відповідно до підп.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в розмірі 26364.54 грн.

Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення - рішення від 14.09.2009 року №0000269173/0/20914.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла до висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень - рішень 14.09.2009 року №0002762300/0/20977, №0000269173/0/20914 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.09.2009 року №0005092380/0/20912 та податкового повідомлення - рішення від 14.09.2009 року №0002772300/0/20976 в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 42633,9 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 28422,6 грн. та штрафні санкції в розмірі 14211,29 грн. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Львова залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.02.2011 року у справі № 2а-8408/10 залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.В. Ніколін

Судді В.М. Багрій

Д.М. Старунський