Ухвала суду № 20868991, 08.11.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2011 р. Справа № 29729/10/9104 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Онишкевича Т.В., Попка Я.С.

з участю секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2010 року у справі за позовом приватного підприємства «Прикарпатський розмай» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

ПП «Прикарпатський розмай» звернулося в суд до ДПІ у Личаківському районі м. Львова про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000122340/0/5669 від 10.03.2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 59702 грн.

В обґрунтування позову покликаються на те, що відповідачем в порушення п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР винесено податкове повідомлення-рішення №0000122340/0/5669 від 10.03.2010р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість всього в розмірі 59702 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.07.2010 року позов частково задоволено, а саме визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000122340/0/5669 від 10.03.2010 року в частині 42912 грн. з тих підстав, що залишок від'ємного значення ПДВ за листопад 2009 року становив 143679 грн., а різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою ПДВ поточного звітного (податкового) періоду складала 100767 грн.

Не погодившись з постановою суду її оскаржила ДПІ у Личаківському районі м. Львова, яка просить скасувати дану постанову та винести нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

При цьому апелянт обґрунтовує і мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтуванням заперечень позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що необхідно відмовити в задоволенні апеляційної скарги з наступних мотивів.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

07.09.2006 року ПП «Прикарпатський розмай» зареєстровано виконавчим комітетом Львівської міської ради господарюючим суб»єктом, приватної форми власності.

Працівниками ДПІ у Личаківському районі м. Львова проведено позапланову перевірку ПП «Прикарпатський розмай», за результатами якої 24.02.2010 року складено Акт за №82/23-4/34605484 про результати виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за жовтень, грудень 2009 року, яка виникла за рахунок від»ємного значення з ПДВ, що декларувалось у вересні, листопаді 2009 року.

На підставі Акта перевірки за порушення п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР винесено податкове повідомлення-рішення №0000122340/0/5669 від 10.03.2010 року за яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість всього в розмірі 59702 грн.

Відповідно до п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності -зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно із п.п. 7.7.2 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Згідно з п. 7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Пунктом 5.12 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р №166 та п.п.7.7.2 п 7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР визначено, що коли в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного податкового періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декладрацією подається розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Долученою до матеріалів справи декларацією з податку на додану вартість за листопад 2009 року різниця між сумою податкового зобов'язання і податкового кредиту має від'ємне значення та складає 143679,00 гривень, що стверджується п.п. 3.2.4 Акта перевірки.

Враховуючи різницю між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту цього періоду, така сума була врахована у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди з огляду на що подано податкову декларацію з податку на додану вартість, де в рядку «22.2» - зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду зазначена сума - 143679 грн., яка зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2009 року та відображається в рядку декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року у рядку «23.1».

В грудні 2009 року у зв'язку із здійсненням підприємницької діяльності у позивача з'явилось зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 100767 грн., які, відповідно, в декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року були відображені в рядку «23», розподілені між рядками «26» - залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та «25.2» - сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов 'язань з ПДВ наступних податкових періодів.

Тому колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що позивачем правомірно розраховано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 42912 грн., оскільки залишок від'ємного значення ПДВ за листопад 2009 року становив 143679 грн., а різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою ПДВ поточного звітного (податкового) періоду склала 100767 грн.

Одночасно суд погоджується з висновком суду щодо правомірності винесення податкового повідомлення-рішення №0000122340/0/5669 від 10.03.2010 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування в сумі 16790 грн., оскільки податковим органом зменшено р.26 за вересень 2009 року на дану суму.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на наведене вище, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції підставно задовольнив позовні вимоги, визнавши нечинним та скасував податкове повідомлення-рішення №0000122340/0/5669 від 10.03.2010 року в частині 42912 грн., оскільки відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатні та беззаперечні докази в обгрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, та не довів правомірність прийнятого рішення в цій частині.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В звязку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та обєктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи та прийшов до вірного висновку.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що Львівський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.07.2010 року у справі№2а- 3145/10 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді: Т.В. Онишкевич

Я.С.Попко

Повний текст виготовлено 11.11.2011р.