Ухвала суду № 20867890, 13.12.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-19350/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"13" грудня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Беспалова О.О.

суддів Парінова А.Б, Губської О.А.,

при секретарі Кропивному Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лін Беккер" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 лютого 2011 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лін Беккер" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення -рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення -рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 лютого 2011 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не зявилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду - підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови дійшов висновку про те, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Позовні вимоги мотивовано тим, що податкова декларація була подана у відповідності до законодавства України із зазначення обов'язкових реквізитів, підписана відповідними посадовими особами, скріплена печаткою, а дії відповідача щодо неприйняття декларації є неправомірними, тому що позивач подав податкову декларацію, яка відповідає всім вимогам законодавства України.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

03 серпня 2010 року позивачем до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва було подано податкову декларацію з податку на прибуток за перше півріччя 2010 року.

Відповідач листами від 10.08.2010 № 21357/10/28-011р., від 09.09.2010р. № 25601/10/28-011, від 27.10.2010р. №3054010/28-011 запропонував позивачу надати декларацію з податку на прибуток за перше півріччя 2010 року, оформлену у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки не визнав подану декларацію податковою звітністю та вказав причини неприйняття декларацій.

Підставою такого невизнання стало те, що подана декларація з податку на прибуток, згідно п.4.1.2. п. 4.1 ст.4 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-Ш "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (із змінами і доповненнями), який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, була складена з порушенням загальних вимог оформлення податкової звітності, затверджених п.1.6. Наказу ДПА України від 29.03.2003 року №143 "Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання " (із змінами і доповненнями).

Зокрема, у листах від 27.10.2010р., від 09.08.2010р., відповідачем було зазначено, що декларації подано «без заповнення або прокреслень всіх рядків декларації», від 10.08.2010 № 21357/10/28-011 відповідачем було зазначено, що : «у заголовній частині декларації (поле 3) не відображено позовну назву підприємства (відповідно до установчих документах)»та запропоновано подати декларацію оформлену належним чином. Оскільки, позивач не виправив помилки та не подав оформлену належним чином декларацію, відповідач склав акт перевірки від 27.10.2010р. №8244-15/35181499, за результатами якого винесено повідомлення-рішення від 16.11.2010р. №0020441510/0, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 170,00 грн.

Колегія суддів приходить до висновків про правомірність дій відповідача, з огляду на наступне.

Відповідно до абз. 5 ст. 4.1.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Державна податкова адміністрація України, зокрема, видає у випадках, передбачених законом, нормативно-правові акти і методичні рекомендації з питань оподаткування, які підлягають обов'язковому опублікуванню; затверджує форми податкових розрахунків, звітів, декларацій та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів (п.п.2, 3 зазначеної статті).

Підпункт 16.4 ст. 16 Закону України від 24.12.2002 р. № 349-ІУ „Про оподаткування прибутку підприємств" містить норму яка вказує, платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

На підставі вказаної норми в Україні розроблено "Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємств" який затверджено наказом ДПА України № 143 від 29.03.2003 р. та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 р. за № 271/7592.

Вказаний порядок передбачає вимоги до декларації з податку на прибуток підприємств. Зокрема передбачено, що в полі № 3 необхідно заповнювати повну назву підприємства.

Крім того, за результатами огляду в судовому засіданні суду першої інстанції оригіналів податкової звітності позивача, які знаходяться у відповідача, судом було встановлено, що в полі №3 позивачем не вказано повну назву підприємства.

Разом з тим, відповідно до абз. 1 п. 1.6. Наказу ДПА України від 29.03.2003 року №143 "Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання " (із змінами і доповненнями) у декларації зазначаються усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації.

Як вбачається з наданої позивачем декларації, ним не було заповнено таблицю 3, зокрема не проставлено прочерків у звязку операцій за 3 квартали та рік, хоча у самій декларації не встановлено про відсутність обовязку з проставлення прочерків.

Таким чином, клегія суддів приходить до висновку, що позивачем при поданні податкової звітності було порушено встановлені Наказом ДПА України від 29.03.2003 року №143 "Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання" правила заповнення податкових декларацій, зокрема, що в полі №3 позивачем не вказано повну назву підприємства. Відповідач, як субєкт владних повноважень, довів правомірність своїх дій.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що винесена постанова про відмову в задоволенні позову є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню, оскільки спірна постанова прийнята встановленими межами повноважень, що надані чинним законодавством України, з урахуванням всіх обставин справи, що мають значення для прийняття рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 лютого 2011 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим не має підстави для її скасування та постановлення нового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лін Беккер" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 лютого 2011 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лін Беккер" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення - рішення - залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Суддя О.А.Губська

(Повний текст ухвали складено 19.12.2011р.)