Ухвала суду № 20867615, 30.11.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-15068/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"30" листопада 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді

суддів

при секретаріБорисюк Л.П.,

Бистрик Г.М., Собківа Я.М.

Рижковій Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимум-Клуб»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 листопада 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимум-Клуб»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2010 року ТОВ «Максимум-Клуб»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва та просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.04.2010 № 0001702303 на суму 119866,67 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 листопада 2010 року в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно зясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в звязку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не зявилися, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Дарницькому районі м. Києва було проведено перевірку за дотриманням ТОВ «МаксимумКлуб»порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, якою встановлення порушення позивачем вимог ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»про що складено акт від 21.04.2010 № 208/26/51/23/31458105.

На підставі акту перевірки, ДПІ у Дарницькому районі м. Києва винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від29.04.2010 №0001702303.

За результатами апеляційного оскарження вищезазначеного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, порядок якого передбачено ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», скарги позивача залишені без задоволення.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.

Порядок патентування торговельної діяльності за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток, діяльності у сфері торгівлі іноземною валютою, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, що провадиться суб'єктами підприємницької діяльності визначається Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23.03.1996 № 98/96-ВР (далі Закон № 98/96-ВР).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 98/96-ВР, торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у цьому Законі видами підприємницької діяльності. Торговий патент не засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на інтелектуальну власність.

Під гральним бізнесом у цьому Законі слід розуміти діяльність, пов'язану з влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (крім державних) та розиграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі (ч. 2 ст. 5 Закону № 98/96-ВР).

Відповідно ст. 5 Закону № 98/96-ВР, патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами. Під гральним бізнесом у цьому Законі слід розуміти діяльність, пов'язану з влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (крім державних) та розиграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі. Вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу встановлюється у фіксованому розмірі (за рік), зокрема для використання кегельбанів, що вводяться у дію за допомогою жетона, монети або без них, - 6000 гривень за кожний гральний жолоб (доріжку); для використання столів для більярду, що вводяться в дію за допомогою жетона, монети або без них , крім столів для більярду, що використовуються для спортивних аматорських змагань, - 1800 гривень за кожний стіл для більярду.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону № 98/96-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, у разі порушення вимог цього Закону несуть відповідальність за здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною другою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, в судовому засіданні представник позивача зазначив, що торгові патенти на право надання послуг у сфері грального бізнесу були здані підприємством після набуття чинності Законом «Про заборону грального бізнесу в Україні»посилаючись на лист від 15.06.2009 №26 та на акт від 01.09.2010 №247.

Як вбачається із зазначеного листа, ТОВ «Максимум-Клуб»зазначає, що торгові патенти на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу будуть повернуті.

Отже, твердження позивача про повернення відповідних торгових патентів не береться до уваги, оскільки представник позивача ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду не надав доказів щодо фактичного повернення патентів, а намір повернення патентів, що зазначено у листі від 15.06.2009 не підтверджує їх фактичного повернення.

Слід зазначити, що Закон України «Про заборону грального бізнесу в Україні»запроваджує обмеження щодо здійснення грального бізнесу в Україні, виходячи з конституційних принципів пріоритету прав і свобод людини і громадянина, захисту моральності та здоров'я населення, заборони використання власності на шкоду людині і суспільству.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні»від 15.05.2009 №1334-VІ, до азартних ігор не відносяться: гра в більярд, гра в кеглі (боулінг) та інші ігри, які проводяться без одержання гравцем призу (виграшу).

Таким чином, колегією суддів не беруться до уваги посилання позивача на здачу до податкового органуторгових патентів на виконання приписів Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні»та наявності у різних нормативно-правових актах неоднозначного (множинного) трактування прав та обов'язків платників податків або органів державної податкової служби.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду про правомірність винесення ДПІ у Дарницькому районі м. Києва рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001702303 від 29.04.2010.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимум-Клуб»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 листопада 2010 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

суддя

суддя Л.П. Борисюк

Г.М. Бистрик

Я.М. Собків Повний текст ухвали складено та підписано 05.12.2011