Постанова № 20867590, 30.11.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-2881/09/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Хаюк С.М. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" листопада 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді

суддів

при секретаріБорисюк Л.П.,

Бистрик Г.М., Собківа Я.М.

Рижковій Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Житомирського міського центру зайнятості робочого органу Виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2009 року у справі за позовом Житомирського міського центру зайнятості робочого органу Виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по отриманій допомозі по безробіттю, -

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2009 року Житомирський міський центр зайнятості робочого органу Виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_5 та просив стягнути з відповідача 368,34 грн. заборгованості по отриманій допомозі по безробіттю.

В судовому засіданні представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог та просив стягнути з відповідача заборгованість по отриманій допомозі по безробіттю в розмірі 300,72 грн., оскільки до позовної заяви було помилкового додано довідку Житомирського міського центру зайнятості № 0650091060 від 24.04.2009 про отриману допомогу по безробіттю за період з 03.07.2004 по 03.11.2004 в сумі 368,34 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2009 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно зясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в звязку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не зявилися, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Як вбачається з матеріалів справи, з 09.12.2003 по 04.11.2004 відповідач перебував на обліку в Житомирському міському центрі зайнятості як безробітний та під час перебування на обліку навчався від служби зайнятості на курсах «лицювальник-плиточник»Житомирського ПТУ № 5, що підтверджується картками персонального обліку, договором від 27.05.2004, заявою відповідача.

Згідно довідки Житомирського міського центру зайнятості від 19.10.2009 відповідачу за період з липня по листопад 2004 року було виплачено допомогу по безробіттю в сумі 300,72 грн. (а.с.27).

Однак, на підставі листа УПФУ в Богунському районі м. Житомира, позивачем встановлено, що перебуваючи на обліку в центрі зайнятості, ОСОБА_5 працював в багатопрофільній фірмі «Агат»з 26.07.2004 по 30.09.2007.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено тих обставин, що ОСОБА_5 в період перебування на обліку в центрі зайнятості працював в БПФ «Агат», в трудовій книжці відсутній запис про роботу в БПФ «Агат», а картка індивідуальних відомостей про застраховану особу заповнена безпосередньо працівниками управління пенсійного фонду.

З таким висновком суду колегія суддів не може погодитися, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття система прав, обовязків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

У відповідності до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 вказаного Закону, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного.

Таким чином, працевлаштування безробітного є обставиною, що впливає на право відповідача щодо отримання допомоги по безробіттю, та про яку він зобовязаний був повідомити Житомирський МЦЗ.

Відповідно до абз.1 п. 5 ч. 2 ст.12 Закону, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.

Відповідно до довідки від 11.03.2009 № 1451/02, УПФУ в Богунському районі м. Житомира повідомило Житомирський МЦЗ, що ОСОБА_5 працював в багатопрофільній приватній фірмі «Агат»з 26.07.2004 по 30.09.2004 та одночасно перебував на обліку в центрі зайнятості з 08.03.2004 по 05.10.2004 (а.с.6).

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач у період з 26.07.2004 по 30.09.2004 відносився до зайнятого населення та не мав права на отримання допомоги по безробіттю.

Згідно ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

За таких обставин, колегія суддів вважає вимоги Житомирського МЦЗ про стягнення з ОСОБА_5 заборгованості по отриманій допомозі по безробіттю в сумі 300,72 грн. законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для її скасування з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Житомирського міського центру зайнятості робочого органу Виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2009 року задовольнити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2009 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Житомирського міського центру зайнятості робочого органу Виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, ідент. № НОМЕР_2 (АДРЕСА_1, 10005) на користь Житомирського міського центру зайнятості робочого органу Виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (р/р 37179300900002, ВДК в м. Житомирі, код 13561251, МФО 811039) кошти, отримані як допомога по безробіттю в розмірі 300 грн.72 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

суддя

суддя Л.П. Борисюк

Г.М. Бистрик

Я.М. Собків Повний текст постанови складено та підписано 05.12.2011