Ухвала суду № 20867205, 13.12.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2548/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вовк П.В.

Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"13" грудня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіГрищенко Т.М.,

суддівЛічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Луцак А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пей-Порт" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2011 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пей-Порт" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва скасуваня податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2011 р. в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нову, якою задовольнити позов.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Пей-Порт»є юридичною особою (державну реєстрацію проведено 09.10.2006), що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 25015/07.

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва провела планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Пей-Порт»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 по 30.09.2009.

За наслідками проведеної перевірки Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва складено акт від 18.03.2010 № 568/23-02/34620303, яким встановлено заниження податку на прибуток у сумі 1463815,00 грн. та заниження суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 1171052,00 грн.

На підставі акту перевірки, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва винесено податкове повідомлення рішення від 31.03.2010№ 0002602302/0, яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 2160263,00 грн. (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) та податкове повідомлення рішення від 31.03.2010 № 0002592302/0, яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 2638291,00 грн. (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій).

За наслідками первинного адміністративного оскарження, рішенням Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва від 12.05.2010 № 3447/10/25-026 збільшено на 62038,00 грн. суму застосованої штрафної санкції, яка визначена у податковому повідомлені рішенні від 31.03.2010 № 0002592302/0.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва, на підставі акту перевірки та рішення від 12.05.2010 № 3447/10/25-026 винесено нове (додаткове) податкове повідомлення рішення від 20.05.2010 № 0003752302/0, яким визначено суму штрафних фінансових санкцій з податку на прибуток у розмірі 62038,00 грн.

Враховуючи те, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Пей-Порт»податкове повідомлення рішення від 20.05.2010 № 0003752302/0, не було оскаржене в адміністративному порядку в строк, визначений п 5.2.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.200 № 2181-ІІІ (надалі Закон № 2181-ІІІ), відповідно податкове повідомлення рішення від 20.05.2010 № 0003752302/0 є узгодженим.

За наслідками подальшого адміністративного оскарження податкових повідомлень рішень до Державної податкової адміністрації у місті Києві та Державної податкової адміністрації України, скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Пей-Порт»залишено без задоволення, а податкові повідомлення рішення без змін.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва, винесено нові (повторні) податкові повідомлення рішення: від 20.05.2010 № 0002592302/1, яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 2638291,00 грн. (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій); від 23.09.2010 № 0002592302/2, яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 2638291,00 грн.(з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій); від 20.05.2010 № 0002602302/1, яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 2160263,00 грн.(з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій); від 23.09.2010 № 0002602302/2, яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 2160263,00 грн. (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій); від 23.09.2010 № 0003752302/1, яким визначено суму штрафних фінансових санкцій з податку на прибуток у розмірі 62038,00 грн.

Відповідно до пояснень сторін у справі, дані податкові повідомлення рішення по суті є повторними і виносились за наслідками адміністративного оскарження Товариством з обмеженою відповідальністю «Пей-Порт»первинних податкових повідомлень рішень.

Як вірно було встановлено судом першої інстанції, позивачем було укладено наступні договори уступки права вимоги, за умовами якого позивач купував право вимоги до ВАТ «Український професійний банк»від 14.08.2007 № 08, укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю «Арта Епс»дилер, на передачу права вимоги у вигляді електронних ваучерів - цифрових чеків (далі Договір 1); договір купівлі-продажу припейд-продукції від 22.07.2008 № U967405503218, укладений між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українське гарантійне агенство»(далі Договір 2).

У відповідності до ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 514 ЦК України).

Згідно з ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Як вірно було встановлено судом першої інстанції, позивачем не було надано доказів отримання ним будь-яких доказів, які б свідчили про боргові зобов`язання боржника перед первісним кредитором. Таким чином, відсутні докази існування об`єкта договірних відносин, тобто боргових зобов`язань, які передавались за договором уступки права вимоги.

Відповідно до п.2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Колегія суддів відзначає вірність висновків суду про відсутність виконання норм цивільного законодавства при укладенні вищенаведених договорів та про відсутність об`єкту договору, що свідчить про нікчемність вказаного правочину.

Відповідно до п.п.11.3.1 п. 11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі Закон № 168/97), об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку. (п.п. 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону № 168/97)

Враховуючи отримання позивачем грошових коштів на загальну суму 5855262, 00 грн., відповідачем правомірно було зроблено висновок про зменшення обсягу валового доходу позивачем, а отже і розміру податкових зобов`язань з податку на прибуток та ПДВ.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, рішення суду є законним та обгрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.

Згідно ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 12, 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пей-Порт" залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2011 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 19.12.2011 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.