Ухвала суду № 20865848, 22.12.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11615/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А.

Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

"22" грудня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Арсенійчук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2010 року у справі за позовом Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А :

Українське державне підприємство поштового звязку «Укрпошта»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19 січня 2010 року № 0000014210.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2010 року відмовлено в задоволені адміністративного позову повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану постанову суду з підстав порушення норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що зявилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 10 листопада 2009 року Новобузькою міжрайонною державною податковою інспекцією у Миколаївській області було проведено перевірку дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій відділенням поштового звязку центру поштового звязку № 4 Миколаївської дирекції Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта».

За результатами вказаної перевірки було складено акт №0057/14/24/23/25382899 від 10 листопада 2009 року, згідно з яким встановлено порушення позивачем п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке полягало у незабезпеченні відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО, у розмірі 971,37 грн.

На підставі вказаного акта відповідачем було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000014210 від 19 січня 2010 року, яким позивачу на підставі п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4856,85 гривень.

З матеріалів справи видно, що зазначений акт перевірки отриманий начальником відділення звязку 10.11.2010 року, про що свідчить підпис цієї особи на останній сторінці акта. Зміст порушення, вказаного в акті перевірки, позивачем не заперечувався, про що свідчить підписання вказаного акту без зауважень.

Не оскаржуючи спірне рішення по суті, позивач вказує на процесуальні порушення, вчинені на його думку у звязку з проведенням перевірки та прийняттям оскаржуваного рішення.

Відмовляючи в задоволені адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення прийнято в межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком з огляду на наступне.

Пунктом 2 ч. 1 ст.11 Закон України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509-XII від 04 грудня 1990 року, органам державної податкової служби надано право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку

Статтею 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»визначені підстави та порядок проведення планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка..

Проте, як вбачається з матеріалів справи в даному випадку податковим органом була проведена перевірка щодо контролю за додержанням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), а не стосовно своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків і зборів (обовязкових платежів).

Спеціальним законом який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг є Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі - Закон № 265).

Відповідно до ст. ст. 15, 16 Закону №265 контроль за додержанням субєктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону органи державної податкової служби здійснюють шляхом проведення планових або позапланових перевірок.

При цьому Закон № 265 не зобовязує контролюючий орган повідомляти субєкта господарювання про їх проведення.

У питаннях застосування РРО і контролю за їх застосуванням Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»є спеціальним та має пріоритет над іншими нормативно-правовими актами в контексті регулювання спірних правовідносин.

Закон України «Про державну податкову службу в Україні»не поширюється на перевірки щодо контролю за дотриманням вимог Закону №265, який регулює питання порядку проведення розрахунків і не відноситься до законодавства з питань оподаткування.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на порушення відповідачем вимог постанови КМУ від 22 травня 2009 року №502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року»з огляду на те, що попри встановлене постановою КМУ обмеження у проведенні позапланових перевірок, будь-які зміни Верховною Радою України у вищезазначені Закони, внесені не були.

Тому, оскільки Закон України має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету міністрів України (підзаконний акт), він має пріоритет у правозастосуванні.

Твердження апелянта щодо порушення відповідачем порядку проведення перевірки, яке полягало, на його думку, у ненаданні направлення на перевірку платника податків, яким є Миколаївська дирекція УДППЗ «Укрпошта»(направлення було надано начальнику відділення звязку, де проводилась перевірка), та неповідомленні про проведення такої перевірки, спростовується наступним.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»реєстратори розрахункових операцій застосовуються, зокрема, юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Отже у розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зокрема статей 1, 15, 16, в кореспонденції з приписами ст. 11 Закону 509-XII, при застосуванні реєстраторів розрахункових операцій філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи є самостійними обєктами перевірки щодо дотримання правил використання та застосування РРО і податковий орган має право проводити перевірки за місцем здійснення діяльності (в даному випадку за місцем знаходження відділення поштового звязку).

Колегія суддів також звертає увагу, що виходячи із специфіки заходу державного нагляду (контролю) за дотриманням субєктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари та послуги, перевірка втрачала б будь-який сенс у випадку повідомлення про її проведення за 10 днів до початку заходу.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що перевірка позивача була проведена правомірно.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення,ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доводи апелянта не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта»залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді