Ухвала суду № 20865810, 13.12.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/1853/2011 Головуючий у 1-й інстанції:Тихоненко О.М.

Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

"13" грудня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді: Романчук О.М.,

Суддів: Пилипенко О.Є.,

Шелест С.Б.,

при секретарі: Воронець Н.В.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «Культторг»до Державної податкової інспекції в м. Чернігові про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Закрите акціонерне товариство «Культторг»звернулися до Чернігівського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції в м. Чернігові про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.03.2011 року № 0001342320 та № 0001362320.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2011 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач по справі подали апеляційну скаргу, в якій просили постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з неявкою у судове засідання учасників процесу, фіксація судового засідання не здійснювалась.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Державною податковою інспекцією у м. Чернігові проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Закритого акціонерного товариства «Культторг»з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських взаємовідносин з ПП «Чернігів-Марвік»та ТОВ «Північне Агропром Будівництво»за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року, про що складено акт № 181/23/01553161 від 12.03.2011 року.

Так, зазначеною перевіркою встановлено порушення позивачем ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України, п. 1.32 ст. 1, п. 5 1 п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 8.1.1, п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 1.4 ст. 1, п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.2.4 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме ЗАТ «Культторг»завищено валові витрати за рахунок віднесення до їх складу витрат по операціям з TOB «Північне Агропром Будівництво»та ПП «Чернігів-Марвік», що фактично не здійснювались в межах господарської діяльності підприємства, а саме: витрати на придбання у TOB «Північне Агропром Будівництво»двигунів ЗИЛ 130 на загальну суму 66114,00 грн., в т.ч. ПДВ - 11019,00 грн., витрати на придбання у ПП «Чернігів-Марвік»коробки передач ЗИЛ 130, на загальну суму 4291,20 грн., в т.ч. ПДВ 715,20 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 4709,00 грн., у тому числі за 1 квартал 2009 р. у сумі 917,00 грн., перше півріччя 2009 р. у сумі 1776,00 грн., 3 квартал 2009 р. у сумі 2582,00 грн., 2009 р. у сумі 3337,00 грн., 1 квартал 2010 р. у сумі 708,00 грн., перше півріччя 2010 р. у сумі 1372,00 грн. Також занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 11734,00 грн., у тому числі за листопад 2008 р. у сумі 11734,00 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом 25.03.2011 року було винесено податкові повідомлення - рішення № 0001342320 та № 0001362320.

Як зазначено податковим органом, у листопаді 2008 р. в бухгалтерському та податковому обліку ЗАТ «Культторг»було відображено операцію з ТОВ «Північне Агропром Будівництво»щодо придбання двигунів ЗИЛ-130 згідно видаткової накладної № 17-ПБ від 05.11.2008 року на загальну суму 666114,00 грн. в т.ч. ПДВ 11019,00 грн.

Суму ПДВ ЗАТ «Культторг»було включено до складу податкового кредиту з ПДВ на підставі податкової накладної № 17-ПБ від 05.11.2008 року та відображено в реєстрах отриманих податкових накладних, податкових деклараціях з податку на додану вартість, розшифровках податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за листопад 2008 р.

Витрати на придбання двигунів у сумі 55095,00 грн. віднесено позивачем в рахунок збільшення балансової вартості основних фондів станом на 01.01.2009 р. Протягом 1 кв. 2009 р. - 2 кв. 2010 р. здійснювалися амортизаційні відрахування та відображалися в деклараціях з податку на прибуток за період з 01.01.2009 р. по 30.06.2010 р.

Розрахунки між підприємствами не проводились, 30.06.2010 р. проведено списання кредиторської заборгованості по ТОВ «Північне Агропом Будівництво»у сумі 66114,00 грн.

Крім того, перевіркою встановлено, що у листопаді 2008 року в бухгалтерському та податковому обліку ЗАТ «Культторг»відображено операцію з ПП «Чернігів-Марвік»щодо придбання коробки передач ЗИЛ -130 згідно видаткової накладної № 2-ЧМ від 05.11.2008 року на загальну суму 4291,00 грн. в т.ч. ПДВ 715,20 грн.

Сума ПДВ по вищезазначеній операції включена ЗАТ «Культторг»до складу податковою кредиту з ПДВ на підставі податкової накладної 2-ЧМ від 05.11.2008 року та відображена в реєстрах отриманих податкових накладних, податкових деклараціях з податку на додану вартість, розшифровках податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за листопад 2008 р.

Витрати на придбання коробки передач у сумі 3576 грн. віднесено позивачем на збільшення балансової вартості основних фондів станом на 01.01.2009 р. Протягом 1 кв. 2009 р. - 2 кв. 2010 р. здійснювалися амортизаційні відрахування та відображалися в деклараціях з податку па прибуток за період з 01.01.2009 р. по 30.06.2010 р.

На розрахунковий рахунок ПП «Чернігів-Марвік»позивачем перераховано грошові кошти на загальну суму 4291,20 грн., у т.ч. ПДВ 715,20 грн. згідно платіжного доручення № 1105 від 30.12.2008 р.

Надаючи правову оцінку встановленим судом першої інстанції обставинам справи, колегія суддів бере до уваги наступне.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження включення витрат за договорами поставки двигунів ЗИЛ 130 та коробки передач до валових витрат було надано документи, які оформлені відповідно до вимог, встановлених ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Відповідно до п. 51, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з п.п. 8.1.1, 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону під терміном амортизація основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Амортизації підлягають витрати на проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.

Згідно з п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, придбання вищезазначених двигунів та коробки передач позивачем здійснювалось згідно видаткових накладних № 17-ПБ та 2-ЧМ від 05.11.2008 року, оплата товарів посвідчується платіжним дорученням № 1105 від 30.12.2008 року.

Також використання двигунів та коробки передач у власній господарській діяльності засвідчує «Розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» за 2008-2010 роки.

Крім того, як зазначено в акті планової перевірки № 808/23/01553161 від 05.11.2010 р., копія якого міститься в матеріалах справи, перевіркою було встановлено, що автомобілі ЗИЛ 130 Г (д/н НОМЕР_3), ЗИЛ 431412 (д/н НОМЕР_4), ЗИЛ 411410 (д/н НОМЕР_5), виконуючи необхідну роботу, в 2008-2010 роках наїздили 213565 км.

В свою чергу можна зробити висновок, що двигуни ЗИЛ 130 були встановлені позивачем на автомобілі: ЗИЛ 130 Г (д/н НОМЕР_3), ЗИЛ 431412 (д/н НОМЕР_4), ЗИЛ 411410 (д/н НОМЕР_5), а коробка передач ЗИЛ 130 була встановлена на автомобіль ЗИЛ 130Г (д/н НОМЕР_3).

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що витрати на збільшення балансової вартості основних фондів ЗАТ «Культторг»в загальній сумі 70405,20 грн. протягом перевіряємого періоду правомірно на підставі актів виконаних робіт по транспортному обслуговуванню та п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, .п. 8.1.1, 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачем включено до складу валових витрат підприємства.

Як вбачається з акту перевірки, суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням позивачем у TOB «Північне Агропром Будівництво»та ПП «Чернігів-Марвік»автотранспортних послуг, позивачем протягом перевіряємого періоду отримані податкові накладні, видані TOB «Північне Агропром Будівництво»та ПП «Чернігів-Марвік»№ 17-ПБ від 05.11.2008 року на загальну суму 66114,00 грн. в т.ч. ПДВ - 11019,00 грн. та № 2-ЧМ від 05.11.2008 року на суму - 4291,20 грн. в т.ч. ПДВ 715,20 грн. Загальна сума вказаного в них ПДВ складає 11734,20 грн.

Частиною 1 п. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

У відповідності до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п. 7.5.1 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Проаналізувавши вищезазначені норми Закону, колегія суддів зазначає, що формування податкового кредиту допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими документами. Такими документами Закон визначає податкові накладні, що оформлені належним чином.

З огляду на те, що податок на додану вартість в загальній сумі 11734,20 грн. сплачений (нарахований) позивачем у зв'язку з придбанням товарів у TOB «Північне Агропром Будівництво»та ПП «Чернігів-Марвік»з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях на підставі належним чином оформлених податкових накладних, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що ЗАТ «Культторг»правомірно було його включено до складу податкового кредиту.

Судом першої інстанції було встановлено, що вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06.08.2010 року по справі № 1-172/2010 директора ТОВ «Північне Агропром Будівництво»ОСОБА_3 визнано винною у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2, 3 ст. 358 КК України. Заступника директора ПП «Чернігів-Марвік»ОСОБА_4 визнано винними у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст. 366 КК України.

Податковий орган вважає, що договори поставки, укладені між позивачем та TOB «Північне Агропром Будівництво», ПП «Чернігів-Марвік», суперечать чинному законодавству України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам тобто порушують публічний порядок та не створили юридичних наслідків для ЗАТ «Культторг».

Разом із тим, слід зазначити, що відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3 ст. 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Щодо тверджень відповідача про нікчемність угод між позивачем та TOB «Північне Агропром Будівництво», ПП «Чернігів-Марвік»суд першої інстанції вірно зазначає, що зміст зазначених угод не суперечить актам цивільного законодавства. Відповідач не надав доказів, які б підтверджували, що зміст договорів не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обовязків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного обєкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Натомість, перевіркою встановлено факт отримання позивачем послуг та оплату зазначених виконаних робіт, що також було зазначено в акті.

Вказаним обставинам також надано правову оцінку у листі Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», відповідно до якого у разі якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. Також не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу. У такому разі достатньо встановити необізнаність платника податку, що заявляє право на податковий кредит чи бюджетне відшкодування з податку на додану вартість про факт припинення або недобросовісний характер діяльності контрагента (зокрема, про несплату податків чи неподання податкової звітності).

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем було дотримано всіх вимог Законів України «Про податок на додану вартість», «Про оподаткування прибутку підприємств», а тому підстав для винесення 25.03.2011 року податкових повідомлень - рішення № 0001342320 та № 0001362320 у відповідача не було.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі, не спростовують висновки суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в звяку з чим, суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Чернігові залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: О.Є. Пилипенко

С.Б. Шелест