Ухвала суду № 20864506, 13.12.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12097/09/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л.О.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

"13" грудня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Романчук О.М. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Гончар Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2009 року у справі за адміністративним позовом Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова до Відкритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Інтернет технології та електронні комунікації" про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2011 року заступник прокурора області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Інтернет технології та електронні комунікації" про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, в якому просив стягнути на рахунок управління (пр.. Перемоги 139, м.Чернігів, 14013, п/р 25609303051155 в ОПЕРВ ЧОУ Ощадбанку, МФО 353553, код 21395284) з борг зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за січень 2006 року березень 2009 року в сумі 491743,93 грн..

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2009 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2009 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог за період з січня по лютий 2006 р. щодо стягнення страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, залишивши постанову суду в решті частин без змін. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного рішення.

У судове засідання сторони та їх представники не зявилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2009 року - без змін виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів, що стосується зобовязань поточних кредиторів, то за цими зобовязаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків та зборів (обовязкових платежів). Невиконання таких зобовязань є правопорушенням, отже нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення в разі невиконання зазначених зобовязань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на їх виконання і штрафних санкцій, - ґрунтуються на законі, а тому вимоги Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова за період з березня 2006 року по березень 2009 року в розмірі 478 826,26 грн. (491 743,93 грн.-12 917,67 грн.) підлягають задоволенню, та стягненню в примусовому порядку.

Колегія суддів погоджується із наведеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, ВАТ «ІТЕК»як юридична особа зареєстрована виконавчим комітетом Чернігівської міської ради від 05.06.2003, внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та 28.10.1991 зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07.03.2006 № 9/122б порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ «ІТЕК»та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Згідно зі ст.ст. 14, 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 № 1058 страхувальниками та відповідно, платниками страхових внесків до Пенсійного фонду є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян профспілки, політичні партії, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи, включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно - правового характеру.

Згідно пп. 6 п. 2 ст. 17 вищевказаного Закону страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Статтею 18 цього Закону встановлено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленим цим Законом.

Проте, як зазначалося вище, 07.03.2006 року Господарським судом, одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство позивача було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 14.05.1992 № 2343 «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»- мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків та зборів (обовязкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Конкурсними кредиторами, відповідно до цього Закону, є кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.

Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Як правомірно зазначено судом першої інстанції, ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»передбачає, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,податків і зборів (обов'язкових платежів).

Проте, враховуючи положення статті 1 вищевказаного Закону, колегія суддів зазначає, що відповідач повинен виконувати зобовязання, що виникли після введення мораторію, тобто поточні зобовязання, оскільки мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником зобовязань, термін виконання яких настав до дня введення мораторію.

Враховуючи те, що мораторій було введено 07.03.2006 року, позовні вимоги про стягнення заборгованості за період з січня по березень 2006 року у розмірі 12917,67 грн. задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо того, що оскільки відповідачем в порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»зобов'язання щодо своєчасності сплати суми страхових внесків не виконано, а згідно Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»дія мораторію не поширюється на зобовязання, які виникли після його введення, заборгованість за період з березня2006року по березень2009року в розмірі 478826,26грн. (491743,93грн.-12917,67грн.) підлягають стягненню в примусовому порядку.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В звязку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2009 року без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2009 року залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2009 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді О.М.Романчук

С.Б. Шелест