Постанова № 20863549, 21.12.2011, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/12634/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2011 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіКовальчук О.К.

при секретаріБесарабі І.А.

за участі:представника позивача Савчука Ю.М.

представників відповідача Подлюк Г.Б., Савчука В.С. і Мельника О.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом <в особі ><в чиїх інтересах >товариства з обмеженою відповідальністю "Городище-Агро", третя особа на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю "НКС Торговий дім Євростандарт", до Шепетівська об'єднана державна податкова інспекція <3-тя особа >про визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить визнати протиправними дії головного державного податкового ревізора-інспектора відділу податкового контролю Савчука В.С. щодо визнання нікчемним договору поставки №285 від 10.01.2011 року між ТОВ "Городище-Агро" та ТОВ "НКС ТД Євростандарт". Вважає викладені в акті перевірки від 04.07.2011 року №1123/23/36601654 висновки відповідача щодо нікчемності договору поставки №285 від 10.01.2011 року необґрунтованими, та такими, що суперечать вимогам цивільного законодавства, оскільки факт виконання сторонами зазначеного договору підтверджується оформленими належним чином первинними документами. Вказує, що висновок відповідача щодо нікчемності договору не обґрунтований жодними фактичними обставинами та базується виключно на аналізі норм Цивільного кодексу. При цьому акт перевірки не містить посилань та відсутність тих чи інших документів, які б свідчили про відображення позивачем в бухгалтерському обліку господарських операцій за відсутності для цього правових наслідків.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та підтвердив обставини, на які посилається у позовній заяві, просить суд задовольнити позовні вимоги, в повному обсязі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ТОВ «НКС Торговий дім Євростандарт», залучена до участі у справі ухвалою суду від 19.10.2011 року, в судове засідання не з»явилась, про дату розгляду справи повідомлялась судом належним чином. З урахуванням вимог ч.2 ст.128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника третьої особи не є перешкодою для розгляду справи.

Представник відповідача проти позову заперечив, вважає позовні вимоги безпідставними. Вказує, що документальна невиїзна перевірка позивача проведена головним державним податковим ревізором- інспектором відділу податкового контролю Шепетівської ОДПІ Савчуком В. С. на підставі наказу Шепетівської ОДШ від 04.07.2011р. відповідно до вимог п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 і ст.82 Податкового Кодексу України у зв»язку з тим, що на запит відповідача від 16.06.11 року за № 6232/10/15-033 про надання письмового пояснення та документального підтвердження господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "НКС Торговий дім Євростандарт", позивач не надав документи, які б в повному обсязі підтверджували господарські взаємовідносини позивача з зазначеним контрагентом. За даними перевірки позивач порушив ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ст. 216, ст. 228 Цивільного Кодексу України, пунктів 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, що привело до завищення податкових зобов'язань з податку на додані вартість квітень 2011 року на суму 120394,00 грн. та п 1, п.2 ст. 215, ст. 203 , ст.216, ст 228, 626, 629, 655, 656, 658 Цивільного кодексу України, п. 185.1, 186.1, 198.6 Податкового кодексу України (із змінами й доповненнями) встановлено завищення податкового кредиту за квітень 2011 року на суму 119093,00 грн.

Вказані висновки сформовані на підставі документів бухгалтерського та податкового обліку та додатково отриманих документів та пояснень, виходячи із не підтвердження реальності здійснення відображених операцій із ТОВ «НКС Торговий дім Євростандарт», тобто відображення в податковому і бухгалтерському обліку операцій, що реально не здійснювалися (безтоварні).

Крім того, вважає, що акт перевірки органу ДПС та дії посадових осіб по його складанню не можуть бути предметом судового оскарження в порядку адміністративного судочинства.

Заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному звязку та сукупності, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення з урахуванням викладеного нижче.

Суд встановив, що позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Городище-Агро» 21.07.2009 року зареєстроване Шепетівською райдержадміністрацією (Свідоцтво про державну реєстрацію Серії А00 №679700). З 22.07.2009 року перебуває на обліку як платник податків в Шепетівській ОДПІ.

Основними видами діяльності позивача є: надання послуг в рослинництві; облаштування ландшафту; оптова торгівля паливом та хімічними продуктами; оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин; посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту.

В липні 2011 року на підставі п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.7.8.6 ст.78, ст.79 і ст.82 Податкового кодексу України відповідно до наказу №206 від 04.07.2011 року Шепетівською ОДПІ проведена документальна невиїзна перевірка позивача з питань достовірності задекларованих показників податкових зобов»язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року, результати якої оформлені актом від 19.07.2011 року № 1123/23/36601654.

За наслідками перевірки наданих позивачем первинних документів відповідач прийшов до висновку про порушення ТОВ «Сварог Агробуд» вимог ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ст. 216, ст. 228 Цивільного Кодексу України, пунктів 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, що привело до завищення податкових зобов'язань з податку на додані вартість квітень 2011 року на суму 120394,00 грн. та п.п. 1 і п.2 ст. 215, ст. 203 , ст.216, ст 228, 626, 629, 655, 656, 658 Цивільного кодексу України, п. 185.1, 186.1, 198.6 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями встановлено завищення податкового кредиту за квітень 2011 року на суму 119093,00 грн.

При цьому, в описовій частині акту перевірки відповідач вказує на нікчемність укладеного між позивачем та ТОВ «НКС Торговий дім Євростандарт» договору поставки №285 від 10.01.2011 року пального в обсязі 79750 літрів. Фактичною підставою для визнання недійсності (нікчемності) договору слугувала довідка ДПІ у Голосіївському районі м.Києва від 06.07.2011 року про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача.

Не погоджуючись з актом перевірки, позивач подав заперечення (вх.№494 від 26 липня 2011 року), розглянувши які відповідач надіслав лист від 22.07.2011 року №7310/10/23-400 (вх.№92-ГЛ від 26.07.2011 року) про внесення змін до акту перевірки, вказавши, що висновки акту стосуються не ТОВ «Сварог Агробуд», а ТОВ «Городище Агро», а листом від 02 серпня 2011 року №7635/10/23-400 «Про результати розгляду заперечень…» відхилив заперечення до акту як безпідставні.

Досліджуючи правомірність викладених в акті перевірки від 19.07.2011 року № 1123/23/36601654 висновків відповідача щодо нікчемності договору поставки №285 від 10.01.2011 року, недотримання вимог цивільного законодавства під час його укладання та відсутності реальних наслідків зазначеного договору, суд встановив наведене нижче.

Відповідно до договору поставки №285 від 10.01.2011 року ТОВ «НКС Торговий дім Євростандарт» зобов»язалось передати (поставити) позивачеві у зумовлені строки та в обумовлених обсягах паливно-мастильні матеріали (п.1.1 договору) на умовах склад постачальника (без доставки товару) або склад покупця (з доставкою товару), які остаточно визначаються за згодою сторін (п.2.1. договору), кількість якого визначається в літрах (п.3.1 договору). Договором поставки передбачено, що право власності на поставлену продукцію переходить до покупця після підписання сторонами прибутково/видаткової накладної (п.2.2 договору); ціна товару на окрему партію товару, що поставляється, вказується постачальником у рахунку-фактурі і остаточно узгоджується покупцем шляхом повної оплати рахунку-фактури (п.6.1 договору); сума договору складається з суми вартості партій товарів. Поставлених постачальником на протязі строку дії договору (п.6.2. договору).

В специфікації №1 від 17 квітня 2011 року до договору поставки сторони визначили кількість та найменування товару (ДТ EN590 в загальній кількості 79750 л.) і умови поставки DDR - склад покупця - Шепетівський район, с.Мокіївці.

На виконання договору поставки №285 від 10.01.2011 року ТОВ «НКС Торговий дім Євростандарт» в квітні 2011 року відповідно до податкових накладних від 17 квітня 2011 року №№62 і 63 та видаткових накладних від 17 квітня 2011 року №№196 і поставило позивачеві 79750 л дизельного палива загальною вартістю 714560,0 грн., в тому числі ПДВ 119093,34 грн., якість якого підтверджується паспортом якості №748 від 11.03.2011 року.

Перевезення нафтопродуктів від постачальника до позивача на замовлення та за рахунок постачальника здійснювало ТОВ «Євротранс-Концепт» відповідно до товарно-транспортних накладних від 17 квітня 2011 року №№ 115 і 118.

Від імені позивача доставлені перевізником нафтопродукти на підставі виданої позивачем довіреності №106 від 15 квітня 2011 року отримав завідувач складу ПММ ТОВ «Серединецьке» ОСОБА_1

Зберігання на складі (АЗС), приймання, відвантаження та облік в журналі обліку нафтопродуктів придбаних від ТОВ «НКС Торговий дім Євростандарт» нафтопродуктів здійснювало ТОВ «Серединецьке» відповідно до укладеного з позивачем договору на виконання послуг №01/10-09 від 01.10.2009 року та актів передачі на відповідальне зберігання. Вказане підтверджується добовим звітом АЗС с.Мокіївці за 17 квітня 2011 року, в якому відображено дві поставки пального від ТОВ «НКС ТД Євтростандарт» по 39 875 літрів згідно товаротранспортних накладних №115 та №118 на загальну кількість 79 750 літрів, актом приймання-передачі на відповідальне зберігання ПММ за період з 11 квітня 2011 року по 20 квітня 2011 року.

Придбані від ТОВ «НКС Торговий дім Євростандарт» нафтопродукти позивач використав у власній господарській діяльності, реалізувавши ТОВ «Серединецьке», ТОВ «Сварог-Буковина», ТОВ «Лотівка-Еліт», ТОВ «АТЗТ Мирне» і ВАТ «Шепетівська ПМК-181».

Після оприбуткування придбаного пального, позивач оплатив його вартість шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, що підтверджується випискою з банківського рахунку за 17.05.2011 року.

Позивач та його контрагент ТОВ «НКС Торговий дім Євростандарт» відобразили операції з поставки нафтопродуктів у бухгалтерському та податковому обліку. Вказане підтверджується податковими деклараціями з ПДВ за квітень 2011 року позивача та ТОВ «НКС Торговий дім Євростандарт» і поясненнями представника відповідача в судовому засіданні.

Отримавши від постачальника нафтопродуктів ТОВ «НКС Торговий дім Євростандарт» видаткові та податкові накладні, які засвідчують факт придбання товару, та оплативши його вартість, позивач відніс до валових витрат витрати на придбання зазначеного товару, а податок на додану вартість, сплачений в його ціні - до податкового кредиту квітня 2011 року.

За змістом п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

В силу п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом п.201.10 ст.201 ПК України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, що видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року. До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев'ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу.

З урахуванням викладених вище положень ПК України право на нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту звітного періоду у випадку придбання товару виникає у покупця товару за умови отримання від його постачальника належним чином оформленої податкової накладної, яка підтверджує факт поставки товару.

В силу п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

В судовому засіданні судом не встановлено, та відповідачем не доведено, що податкові накладні оформлені ТОВ «НКС Торговий дім Євростандарт» з порушенням ПК України, або їх реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов»язковою.

Відтак, суд вважає, що наявність у позивача податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства контрагентом позивача (ТОВ «НКС Торговий дім Євростандарт»), які підтверджують факт поставки нафтопродуктів, є достатньою підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту.

Досліджуючи правомірність висновків відповідача нікчемності укладеного між позивачем та ТОВ «НКС Торговий дім Євростандарт» договору поставки №285 від 10.01.2011 року та відсутності реальних наслідків цього договору, суд враховує наведене нижче.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, має бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Підставою недійсності правочину (ст. 215 ЦК України) є недодержання в момент вчинення правочину у стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

В силу ч.2 ст.228 ЦК України нікчемним зокрема є правочин, який порушує публічний порядок. Згідно з ч.1 ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Частиною .228 ЦК України передбачено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

В процесі судового розгляду судом не встановлено та не доведено відповідачем невідповідності змісту договору поставки, укладеного позивачем з ТОВ «НКС Торговий дім Євростандарт», вимогам ст.203 і ст.215 ЦК України, не надано рішення суду про визнання цього договору недійсним на підставі ст.228 ЦК України.

Судом також не встановлено та не доведено відповідачем, що укладаючи договір, сторони діяли з метою, яка суперечила інтересам держави та суспільства.

Натомість, досліджені судом докази свідчать про те, що зазначений договір поставки укладений позивачем та ТОВ «НКС Торговий дім Євростандарт» в межах їх господарської діяльності і безпосередньо направлений на отримання доходу.

Таким чином, висновки відповідача щодо відсутності реальних наслідків договору поставки №285 від 10.01.2011 року спростовуються матеріалами справи.

Спосіб дій органів державної податкової служби України при проведенні перевірок платників податків визначений гл.8 ПК України та Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772 (надалі Порядок № 984).

Так, відповідно до п. 86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

За змістом п. 2 Порядку № 984 документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

З урахуванням зазначених норм, органи державної податкової служби наділені повноваженнями здійснювати перевірки дотримання платником податків лише того законодавства, контроль за дотриманням якого на них покладено.

Відповідно до пп. 41.1.1 п.41.1 ст.41 ПК України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Статтею 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено, що завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Досліджуючи правомірність дій відповідача під час проведення документальної невиїзної перевірки позивача, результати якої оформлені актом від 19.07.2011 року №1123//23/36601654, суд встановив, що фактичним предметом зазначеної перевірки є перевірки відповідачем дотримання позивачем вимог цивільного та господарського (а не податкового) законодавства під час укладання та виконання договору поставки, контроль за дотриманням якого не належить до повноважень відповідача. Вказане підтверджується висновком акту перевірки щодо порушення позивачем вимог ст. ст. 203, 215, 216 і 228 Цивільного кодексу України в частині додержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними. Проте, перевірка дотримання позивачем цивільного законодавства не входить до повноважень відповідача.

Крім того, за змістом п.4 Порядку №984 акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктами 5 і 6 Порядку № 984 визначено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Статтею 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення і повинні мати такі обов'язкові реквізити, до яких, зокрема, належать: дата і місце складання; зміст та обсяг господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Всупереч вимогам 5 і 6 Порядку № 984 акт перевірки від 19.07.2011 року №1123//23/36601654 не містить жодного послання на первинні документи, позивача зафіксовані в бухгалтерському обліку позивача, які складені з порушенням вимог законодавства або свідчать про порушення ним податкового законодавства, не містять також посилання на дані бухгалтерського обліку позивача.

Натомість, висновок про нікчемність укладеної угоди між ТОВ «Городище-Агро» та ТОВ «НКС ТД Євростандарт» та відсутність реальних наслідків поставки пального сформульовано на підставі автоматизованих інформаційних систем щодо співставлення податкових зобов»язань та податкового кредиту. При цьому, в судовому засіданні не встановлено розбіжностей у відображенні позивачем та його контрагентом податкового кредиту та податкових зобов»язань по операціях з поставки пального.

Складений за наслідками перевірки акт від 19.07.2011 року №1123/23/36601654 у подальшому листом від 22.07.2011 року №7310/10/23-400 змінений. Проте, діючим законодавством податкові органи таким правом не наділені За таких обставин, при внесенні виправлень до акту перевірки листом від 22.07.2011 року відповідач діяв поза межами повноважень, визначених чинним законодавством.

Таким чином, суд вважає неправомірними дії відповідача щодо перевірки дотримання позивачем вимог цивільного законодавства та визнання порушення позивачем ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ст. 216, ст. 228 Цивільного Кодексу України, пунктів 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, що привело до завищення податкових зобов'язань з податку на додані вартість квітень 2011 року на суму 120394,00 грн. та визнання нікчемності договору поставки.

Разом з тим, суд враховує, що висновки акту перевірки від 19.07.2011 року №1123//23/36601654 не мали для позивача жодних публічно-правових наслідків. Так, на підставі вказаного акту перевірки відповідач не приймав податкові повідомлення-рішення, подані позивачем після перевірки декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року, за серпень 2011 року і вересень 2011 року прийняті відповідачем як податкова звітність без будь-яких зауважень щодо достовірності відображених в них показників.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

В силу ч. 1 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За змістом ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Законодавством передбачений захист прав, свобод та інтересів осіб, як такий, що передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. За таких обставин відновленню підлягають лише ті права, порушення яких встановлено під час судового розгляду справи і не стосуються дій відповідачів у майбутньому.

В судовому засіданні представники позивача та відповідача підтвердили відсутність на дату розгляду спору негативних наслідків для позивача, спричинених неправомірними діями відповідача, відтак відсутнє порушення законних прав позивача, які підлягають судовому захисту.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Керуючись Податковим кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні, ст.ст. 11, ст. 99, 100, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Городище-Агро" до Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними дій головного державного податкового ревізора-інспектора відділу податкового контролю Савчука В.С. щодо визнання нікчемним договору поставки №285 від 10.01.2011 року між ТОВ "Городище-Агро" та ТОВ "НКС ТД Євростандарт" відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 26 грудня 2011 року

< чи набрала законної сили ><Дата набрання законної сили >

Суддя/підпис/О.К. Ковальчук

"Згідно з оригіналом" СуддяО.К. Ковальчук