Постанова № 20862539, 14.12.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/4376/2011

14 грудня 2011 року 16год. 49хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пушкової О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Головачик В.О., Тимошенко М.І.

відповідача: представник Красовський А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Кордео"

доКостопільської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання рішення нечинним

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кордео" (далі ТОВ "Кордео") звернулося в суд з позовом до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції (далі Костопільська МДПІ) про визнання нечинними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0004671530 та №0004681530 від 28.09.2011 року.

Позовні вимоги в повному обсязі були підтримані представниками позивача в судовому засіданні та обґрунтовані тим, що приймаючи рішення про застосування до ТОВ "Кордео" штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобовязань податковий орган не врахував ту обставину, що позивач 09.01.2011 року звертався із заявою до Костопільської МДПІ про розстрочення податкового боргу і такий податковий борг не вини платника податків, а через відсутність відповідної методики був розстрочений лише 25.03.2011 року. Крім того, платник податків сумлінно виконував умови договору про розстрочення податкового боргу, а тому жодних правових підстав для нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату у податкового органу не було. За наведеного, просили задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, суду пояснив, що станом на 01.03.2011 року за ТОВ "Кордео" обліковувався податковий борг в сумі 49865,47 грн., який на підставі заяви платника податків від 25.03.2011 року був розстрочений. Звернення позивача з аналогічною заявою 09.01.2011 року категорично заперечив. Факт сплати платником податків розстрочених платежів згідно графіку та умов договору про розстрочення від 25.03.2011 року не заперечував. Разом з тим, звертав увагу, що платнику податків було розстрочено не сплату податкового зобовязання, а сплату податкового боргу, а відтак податковий орган мав всі підстави для того, щоб нарахувати позивачу штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкових зобовязань. За наведеного просив в позові відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд прийшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Судом встановлено, що ТОВ "Кордео", будучи зареєстрованим платником податку на прибуток подавало до Костопільської МДПІ податкові декларації з податку на прибуток, зобовязання по яких в 2010 році оплачувало своєчасно та в повному обсязі (а.с.47-56).

За даними зворотного боку облікової картки платника податків ТОВ "Кордео" за таким видом платежу, як "податок на прибуток приватних підприємств" станом на 01.01.2011 року обліковувалась переплата в сумі 0,66 грн. 10.01.2011 року проведено нарахування грошового зобовязання в сумі 50399,00 грн. та штрафної санкції в сумі 5487,00 грн. за податковим повідомленням-рішенням №0000802341 від 28.12.2010 року (а.с.44). Факт узгодження платником податків суми зобовязання за вказаним податковим повідомленням-рішенням не оспорюється. З урахуванням облікованої на 01.01.2011 року переплати та перерахувань з одного рахунку позивача на інший в загальній сумі 19,87 грн., на 01.02.2011 року заборгованість платника податків склала: 55886,00 грн. - 0,66 грн. - 19,87 грн. = 55865,47 грн. (а.с.73).

17.02.2011 року позивачем сплачено 4662,00 грн., а 19.02.2011 року проведено нарахування податку до декларації з податку на прибуток за 2010 рік в сумі 4662,00 грн. (а.с.57-58).

Разом з тим, за нормою пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до цього, кошти, сплачені платіжним дорученням №78 від 17.02.2011 року були спрямовані на часткове погашення заборгованості по податковому повідомленню-рішенню, як і кошти в сумі 6000,00 грн., сплачені 25.02.2011 року.

Відтак, на 01.03.2011 року стан заборгованості позивача по податковому повідомленню-рішенню зменшився: 55865,47 грн. - 4662,00 грн. - 6000,00 грн. = 45203,47 грн., а з урахуванням податкового зобовязання, самостійно узгодженого платником шляхом подання декларації з податку на прибуток за 2010 рік, заборгованість склала: 45203,47 грн. + 4662,00 грн. = 49865,47 грн. (а.с.74).

25.03.2011 року ТОВ "Кордео" подало до Костопільської МДПІ заяву про розстрочення на 9 місяців сплати податкового боргу в сумі 49978,24 грн. (де 49865,47 грн. розстрочений платіж, а 112,77 грн. - пеня)(а.с.37-38,70-71).

Доводи сторони позивача про подачу такої заяви 09.01.2011 року, підкріплені лише копіями листів (а.с.18-19) без жодних відміток про надіслання, або про вручення податковому органу, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду та, крім того, повністю спростовані оглядом журналу реєстрації вхідної кореспонденції від платників податків юридичних осіб Костопільської МДПІ (а.с.63-69).

25.03.2011 року начальником Костопільської МДПІ винесено рішення №2 про надання ТОВ "Кордео" розстрочення податкового боргу під проценти за податковим боргом з податку на прибуток в загальній сумі 49978,24 грн., з яких 4662,00 грн. по основному платежу, 45203,47 грн. - по податковому повідомленню рішенню (в тому числі 39716,47 грн. основний платіж, 5487,00 грн. - штрафна санкція) та 112,77 грн. пеня (проценти за розстрочення)(а.с.11). На підставі вказаного рішення, 25.03.2011 року укладено договір про розстрочення податкового боргу №2, за умовами якого податковий орган надав платнику податків розстрочення податкового боргу на загальну суму 49978,24 грн., під проценти, сума яких дорівнює розміру пені, строком з 25.03.2011 року по 08.12.2011 року (а.с.12-13). Відповідно до договору, ТОВ "Кордео" сплачує по 5553,14 грн. щомісячно до 08.04.2011 року, до 10.05.2011 року, до 07.06.2011 року, до 07.07.2011 року, до 08.08.2011 року, до 05.09.2011 року, до 05.10.2011 року, до 04.11.2011 року та 5553,12 грн. до 08.12.2011 року.

З огляду на підписання такого договору, 25.03.2011 року по зворотному боці облікової картки платника податків ТОВ "Кордео" відображено виключення усієї суми податкового боргу зі складу податкових зобовязань, а в подальшому нарахування проведено згідно з графіком розстрочення: по 5553,14 грн. щомісячно (а.с.74-90). Відповідно до цього, в більшості періодів за ТОВ "Кордео" обліковувалася не недоїмка, а переплата. За даними зворотного боку облікової картки платника, ТОВ "Кордео" розстрочений до 08.04.2011 року платіж сплатило 08.04.2011 року, розстрочений до 10.05.2011 року платіж сплатило 10.05.2011 року, розстрочений до 07.06.2011 року платіж частково сплатило 07.06.2011 року, а частково 15.06.2011 року, розстрочений до 07.07.2011 року платіж сплатило 08.07.2011 року (прострочення 1 день), розстрочений до 08.08.2011 року платіж сплатило 09.08.2011 року (прострочення 1 день), розстрочений до 05.09.2011 року платіж сплатило 05.09.2011 року, розстрочений до 05.10.2011 року платіж сплатило 05.10.2011 року (а.с.74- 90). Договір про розстрочення не розривався і штрафні санкції у звязку з цим до платника податків не застосовувались. Крім того, позивач самостійно декларував грошові зобовязання з податку на прибуток по деклараціях за I квартал 2011 року та за II квартал 2011 року на рівні 17024,00 грн. та 1198,00 грн., які сплатив 19.05.2011 року та 11.08.2011 року, відповідно (а.с.45-49).

12.09.2011 року Костопільською МДПІ складено акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток ТОВ "Кордео" №729/15/13971691 (а.с.5-10), яким зафіксовано, що платник порушив терміни сплати самостійно визначеного грошового зобовязання з податку на прибуток, протягом строків, визначених п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України. При цьому, в якості документу, який посвідчує факт самостійного визначення платником податків грошового зобовязання з податку на прибуток зазначено, зокрема, рішення ОДПІ про розстрочення податкового боргу №2 від 25.03.2011 року, а граничні терміни сплати визначені як 10.01.2011 року та 19.02.2011 року, тобто граничні терміни сплати зобовязання по податковому повідомленню-рішенню №0000802341 від 28.12.2010 року та по податковій декларації з податку на прибуток за 2010 рік, до моменту їх розстрочення. Відповідно до таких розрахунків, податковим органом зазначено, що позивач затримав оплату на строк від 48 до 238 днів, а відтак підлягає застосуванню штраф в розмірі 20% погашеної з простроченням суми, розмір якого складає 6648,72 грн. Крім того, цим же актом зафіксовано порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобовязання з податку на прибуток по деклараціях №9005710562 від 03.08.2011 року та №9002859094 від 06.05.2011 року, а саме прострочення на 10 днів сплати зобовязання в розмірі 473,35 грн., та прострочення на 5 днів сплати зобовязання в розмірі 212,18 грн. Відтак, зроблено висновок про необхідність застосування штрафу в розмірі 10% погашеної з простроченням суми, розмір якого складає 68,56 грн.

На акт перевірки позивачем подавалися письмові заперечення, які податковим органом відхилені (а.с.14-15).

На підставі акту перевірки №729/15/13971691 від 12.09.2011 року Костопільською МДПІ 28.09.2011 року винесено податкові повідомлення-рішення:

№0004681530, яким ТОВ "Кордео" зобовязано сплатити штраф у сумі 68,56 грн. за затримку на 10 календарних днів сплати суми грошового зобовязання (а.с.16);

№0004671530, яким ТОВ "Кордео" зобовязано сплатити штраф у сумі 6648,72 грн. за затримку на 238 календарних днів сплати суми грошового зобовязання (а.с.17).

Вказані податкові повідомлення-рішення мотивовані фактом порушення платником податків вимог пп.57.1, 57.3 ст.57, п.100.6 ст.100 Податкового кодексу України та винесені на підставі ст.126 Податкового кодексу України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають вимогам законності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості.

Так, за нормою статті 126 Податкового кодексу України платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу лише у тому разі, якщо він не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом. При цьому, розмір штрафу визначено диференційовано: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання - 10 % погашеної суми податкового боргу; а при затримці більше 30 календарних днів - 20 % погашеної суми податкового боргу.

В свою чергу, Податковий кодекс України встановлює різний відлік строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання, в залежності від того, самостійно визначив платник податків собі грошове зобовязання, чи таке було визначене йому податковим органом.

Так, відповідно до пункту 57.3. статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу (зокрема за результатами податкових перевірок), платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

А відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, у разі самостійного визначення грошового зобов'язання платником податків, він зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В свою чергу, граничні строки подання декларації передбачені пунктом49.18 статті 49 Податкового кодексу України та встановлені диференційовано в залежності від базового звітного (податкового) періоду, під яким розуміється перший звітний (податковий) період року, визначений відповідним розділом цього Кодексу. Так, для базового звітного (податкового) періоду, що дорівнює календарному місяцю строк подання декларації становить - 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Для базового звітного (податкового) періоду, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю - 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя). А для базового звітного (податкового) періоду, що дорівнює календарному року - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Що стосується податку на прибуток, то в силу вимог пункту 152.9 статті 159 цього Кодексу, звітним (податковим) періодом є календарний квартал. Таким чином, граничним терміном сплати податку на прибуток є 20 число, слідуючого за наступним за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу місяцем (для сплати податку на прибуток за 2010 рік 19.02.2011 року, за I квартал 2011 року 20.05.2011 року, за II квартал 2011 року 19.08.2011 року, за III квартал 2011 року 19.11.2011 року).

Крім того, що Податковий кодекс України встановлює порядок відліку строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання, як самостійно визначеного платником податків, так і визначеного податковим органом, він передбачає і окремі випадки, коли відлік строків сплати здійснюється в особливому порядку.

Так, статтею 100 Податкового кодексу України передбачено розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків.

Відповідно до пункту 100.1 даної статті, розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

В силу вимог пункту 100.2 статті 100 Податкового кодексу України, платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу стосовно загальнодержавних податків та зборів у межах одного бюджетного року, відповідно до пункту 100.8 вказаної статті, приймається керівником контролюючого органу (його заступником). Згідно з пунктом 100.6. вказаної статті, розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення. Договори про розстрочення (відстрочення), відповідно до підпункту 100.12.2. пункту 100.12 статті 100 Податкового кодексу України, можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу, зокрема, якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого або відстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу.

Відповідно до пункту 1.9 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Державної податкової служби України №1036 від 24.12.2010 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 року за №1431/18726, строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття органом державної податкової служби рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу.

А відповідно до пункту 3.9 цього Порядку, на розстрочені (відстрочені) грошові зобов'язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу).

В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що граничним терміном сплати ТОВ "Кордео" грошового зобовязання по податковому повідомленню-рішенню №0000802341 від 28.12.2010 року є 10.01.2011 року, а граничним терміном сплати ТОВ "Кордео" грошового зобовязання по податковій декларації з податку на прибуток за 2010 рік є 19.02.2011 року. Відповідно до цього, у випадку погашення (часткового погашення) платником податків недоїмки в проміжок часу: з 11.01.2011 року - в першому випадку та з 20.02.2011 року - в другому, і до 25.03.2011 року - в обох випадках, податковий орган мав право нарахувати штрафну санкцію, передбачену статтею 126 Податкового кодексу України.

З 25.03.2011 року податковий орган втратив таке право, позаяк цього дня прийнято рішення та підписано договір про розстрочення податкового боргу платника. Оскільки розстрочення прямо передбачає перенесення строків сплати, а в рішенні та договорі про розстрочення прямо визначені нові строки сплати, то штрафні санкції могли бути нараховані лише у випадку порушення платником податків таких нових строків. Разом з тим, актом перевірки, на підставі якого винесено спірні рішення таких фактів встановлено не було, а в основу розрахунків, внаслідок яких прийнято податкове повідомлення-рішення №0004671530 від 28.09.2011 року, покладено граничні строки сплати грошового зобовязання по податковому повідомленню-рішенню №0000802341 від 28.12.2010 року та по податковій декларації з податку на прибуток за 2010 рік (10.01.2011 року та 19.02.2011 року, відповідно), тобто первісно визначені строки, без врахування того, що вони перенесені за рішенням про розстрочення податкового боргу. Внаслідок цього, загальний термін прострочення визначено податковим органом від 48 до 238 днів, тобто цей термін включає в себе, не лише період від дат узгодження грошового зобовязання до дати прийняття рішення про розстрочення, а й увесь період розстрочення, тобто рішення про розстрочення, як таке, в повній мірі проігноровано податковим органом.

Та обставина, що при розрахунках, які лягли в основу податкового повідомлення-рі-шення №0000802341 від 28.12.2010 року, податковим органом рішення про розстрочення податкового боргу №2 від 25.03.2011 року не приймалось до уваги, визнана представником Костопільської МДПІ в ході судового розгляду і пояснена тим, що розстрочено було не податкове зобовязання, а податковий борг, тобто вже прострочений платіж, а тому платник податків не може звільнятися від відповідальності.

Такі доводи суд відхиляє, як безпідставні, позаяк статтею 100 Податкового кодексу України однаково врегульовано питання розстрочення та відстрочення, як грошових зобов'язань, так і податкового боргу, а пунктом 3.9 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Державної податкової служби України №1036 від 24.12.2010 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 року за №1431/18726, прямо передбачено, що не лише на суми відстрочених (розстрочених) грошових зобов'язань, а й на суми відстроченого (розстроченого) податкового боргу, з дати укладання договору про розстрочення (відстрочення) до закінчення строку його дії, не нараховуються штрафи. Крім того, такі доводи є алогічними, позаяк нарахування штрафних санкцій в період дії договору розстрочення нівелює передбачене статтею 100 Податкового кодексу України право платника податків, - втрачається сенс укладення договору про розстрочення податкового боргу, оскільки жодних позитивних наслідків він для платника податків не принесе (розмір штрафних санкцій та розмір пені не змінюється).

Відповідно до пункту 4.6 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Державної податкової служби України №1036 від 24.12.2010 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 року за №1431/18726, лише з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених Податковим кодексом України.

В ході судового розгляду встановлено, що договір про розстрочення №2 від 25.03.2011 року не розривався, відтак нарахування Костопільською МДПІ штрафних санкцій на суми розстроченого ТОВ "Кордео" податкового боргу за період дії такого договору, є протиправним заходом. Крім того, таке нарахування не базується на засадах добросовісності та розсудливості.

Що стосується податкового повідомлення-рішення №0004681530 від 28.12.2010 року, яким ТОВ "Кордео" зобовязано сплатити штраф у сумі 68,53 грн. та яке прийняте за рахунок висновків про порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобовязання з податку на прибуток по деклараціях №9005710562 від 03.08.2011 року та №9002859094 від 06.05.2011 року, а саме прострочення на 10 днів сплати зобовязання в розмірі 473,35 грн., та прострочення на 5 днів сплати зобовязання в розмірі 212,18 грн., то таке рішення не є обґрунтованим з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач самостійно декларував грошові зобовязання з податку на прибуток по деклараціях за I квартал 2011 року (№9002859094 від 06.05.2011 року) та за II квартал 2011 року (№9005710562 від 03.08.2011 року) на рівні 17024,00 грн. та 1198,00 грн. Граничний термін сплати таких зобовязань 20.05.2011 року та 19.08.2011 року, відповідно. Задекларовані позивачем суми в повній мірі сплачені до бюджету 19.05.2011 року та 11.08.2011 року, відповідно, тобто без порушення строків їх сплати.

Та обставина, що за даними зворотного боку облікової картки платника податків ТОВ "Кордео" на 20.05.2011 року обліковувалась недоїмка в сумі 212,18 грн. та 19.08.2011 року обліковувалась недоїмка в сумі 473,35 грн. судом не приймається до уваги, позаяк дані такої облікової картки свідчать, що Костопільською МДПІ сплачені платником податків 19.05.2011 року та 11.08.2011 року суми грошових зобовязань були зараховані не на погашення основного платежу з податку на прибуток, тобто по деклараціях за I квартал 2011 року та за II квартал 2011 року, а на погашення пені.

В той же час, за нормою статті 131 Податкового кодексу України, при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. І лише у разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, а вже в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Оскільки саме порушення порядку зарахування сплачених платником податків грошових коштів стало основою для висновків про порушення ним строків сплати самостійно узгодженої суми грошового зобовязання, відповідні висновки податкового органу трактуються судом як необґрунтовані.

Враховуючи сукупність наведених обставин наряду із правовою специфікою податкових повідомлень-рішень, як актів органів державної податкової служби України, яка полягає у тому, що владний припис таких правових актів індивідуальної дії міститься безпосередньо в самому податковому повідомленні-рішенні, а мотиви його винесення, тобто обставини, яким керувався субєкт владних повноважень, у відповідному акті перевірки, на підставі якого і приймався такий правовий акт індивідуальної дії, суд прийшов до висновку, що податкові повідомлення-рішення №0004681530 та №0004671530 від 28.12.2010 року є протиправними.

Вирішуючи питання щодо способу задоволення позовних вимог, суд зазначає, що враховуючи вимоги пункту 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування або визнання нечинним рішення, та норми матеріального права, що визначають порядок набрання та втрати чинності лише стосовно нормативно-правових актів, що кореспондується з нормою частини 11 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, а позивачем фактично оскаржуються правові акти індивідуальної дії, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в спосіб визнання податкових повідомлень-рішень протиправним та їх скасування.

Судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 3,40 грн. згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України присуджуються на користь позивача з Державного бюджету.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовільнити повністю.

Податкові повідомлення-рішення Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції №0004681530 та №0004671530 від 28.09.2011 року, згідно з якими Товариство з обмеженою відповідальністю "Кордео" зобов'язано сплатити штраф у розмірір 68,56 грн. та 6648,72 грн., відповідно, визнати протиправними та скасувати.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Кордео" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частин постанови, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя <Підпис >Друзенко Н.В.