Постанова № 20862054, 04.01.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 січня 2012 р. № 2а-12200/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лунь З.І.

за участю

секретаря судового засідання Івашків В.І.

представника позивача: Водолазського Д.Д.

відповідача: ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Львівського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів в сумі 2938 грн. 00 коп.,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді в Львівському окружному адміністративному суді знаходиться справа за позовом Львівського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів в сумі 2938 грн. 00 коп.

Представник позивача - Львівського міського центру зайнятості в судовому засіданні позов підтримав з мотивів, викладених в позовній заяві, просив суд стягнути з гр. ОСОБА_2 матеріальної допомоги в період професійного навчання в сумі 2938,00 грн.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 1 березня 1991 року N 803-XII, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до п. 3 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затв. Постановою КМУ від 14 лютого 2007 року N 219, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, реєстрація та облік громадян, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні, проводяться державною службою зайнятості за місцем їх проживання за умови пред'явлення паспорта, трудової книжки, цивільно-правового договору, а в разі потреби також військового квитка, диплома або іншого документа про освіту. Іноземці та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, подають посвідку на постійне проживання.

Судом встановлено, що 17.12.2010 року ОСОБА_2 звернувся в Львівський міський центр зайнятості із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, 17.12.2010 року ОСОБА_2 було надано статус безробітного.

Згідно із ст. 11 Закону України "Про зайнятість населення", особи, визнані у встановленому порядку безробітними, мають право на одержання допомоги по безробіттю.

Відповідно до укладеного Договору № 135011072000012 від 20.07.2011 року районного, міськрайонного, міського, районного у місті центру зайнятості з громадянином щодо його професійного навчання, ОСОБА_2 направлено на підвищення кваліфікації, під конкретне замовлення роботодавця, шляхом стажування в ПП «Аніка-М»за професією, спеціальністю, навчальною програмою агент торговий, видання книг, організація обліку товарів та розповсюдження друкованої продукції, зі строком навчання з 25 липня 2011 року до 09 вересня 2011 року 1,6 місяці з метою сприяння подальшому працевлаштуванню.

Згідно направлення на навчання № 1350/368стаж01 від 20.07.2011 року наказом від 25.07.2011 року № 25/7 ОСОБА_2 зараховано на навчання в ПП «Аніка-М».

01.09.2011 року відповідач ОСОБА_2 звернувся в Львівський міський центр зайнятості із заявою про зняття його з обліку з 01.09.2011 року у звязку з відмовою від послуг служби зайнятості.

Відповідно до п.п.3.2.1 п.3 Договору № 135011072000012 від 20.07.2011 року районного, міськрайонного, міського, районного у місті центру зайнятості з громадянином щодо його професійного навчання, укладеного між ОСОБА_2 та центром зайнятості, у разі припинення навчання без поважних причин або відмови працювати професією (спеціальністю), набутою в результаті професійного навчання з громадянина стягується загальна сума витрат на професійне навчання, включаючи суму виплаченої матеріальної допомоги у період професійного навчання, витрат на проїзд до місця навчання і назад (включаючи оплату щоденного проїзду) та витрат на проживання. Аналогічна норма міститься в п. 28 Порядок надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, затв. наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 р. N 308, за реєстр. в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 року за № 916/5137.

Відповідно до ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 02.03.2000, № 1533-III передбачено, що у разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації.

Частиною 3 ст. 36 згаданого вище Закону визначено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

27 вересня 2011 року ОСОБА_2 було надіслано лист № 5966/14 про відшкодування матеріальної допомоги в період професійного навчання в сумі 2938,00 грн., однак станом на дату розгляду справи кошти в сумі 2938,00 грн. відповідачем не повернуті.

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1) на користь Львівського міського центру зайнятості (місцезнаходження: 79060, м. Львів, вул. Кн. Ольги, 122, ідентифікаційний код 25555035) 2938 (дві тисячі девятсот тридцять вісім) грн. 00 коп. матеріальної допомоги в період професійного навчання.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова в повному обсязі виготовлена 05.01.2012 року.

Суддя Лунь З.І.

З оригіналом згідно

Суддя Лунь З.І.