Постанова № 20862055, 28.12.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2011 р. № 2а-12765/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Шинкар Т.І.,

за участю секретаря Дасюк О.С.,

за участю представника позивача Мокрія Р.З., представників відповідача Іваник Н.Я., Сольвара О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Державного відкритого акціонерного товариства «Шахта «Надія»до Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області, третьої особи Спеціалізованої ДПІ по роботу з великими платниками податків у м.Львові про скасування податкового повідомлення-рішення від 31.07.2007р. №000743150/0, -

ВСТАНОВИВ:

Державне відкрите акціонерне товариство «Шахта «Надія»(далі-Товариство) звернулося у Господарський суд Львівської області з позовом до Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області (далі-ДПІ) та просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 31.07.2007р. №000743150/0.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27 жовтня 2011 року справу передано на розгляд до Львівського окружного адміністративного суду в порядку ст.22 КАС України.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2011р. справу прийнято до провадження суддею Шинкар Т.І.

В попередньому судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання в порядку ст.53 КАС України про залучення в якості третьої особи без самостійних вимог Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м.Львові, в якій позивач перебуває на обліку.

В судовому засіданні представник позивача позов уточнив та просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.07.2007р. №000743150/0. В обгрунтування позову зазначив, оскільки сума штрафних санкцій за змістом Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є складовою податкового зобовязання, а відтак на штрафні санкції поширюється строк давності становлений п.п.15.1.1 п.15.1 ст.15 цього Закону. З врахуванням того, що штрафні санкції застосовані за затримку на 1651 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, що суперечить чинному законодавству, а відтак підлягають до скасування. Просив уточнений позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали з підстав, викладених у запереченнях на позов та пояснили, що Актом перевірки від 23.07.2007р. №579/150/00178175 встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкових зобовязань за платежем податок на додану вартість в сумі 710 459,00 грн. та визначено у розмірі 50 % суму штрафу 355 229,52 грн., що відображено в податковому повідомленні-рішенні від 31.07.2007р. №000743150/0. Оскільки податковий орган не визначав податкове зобовязання платника (платник самостійно визначив зобовязання при поданні декларації, яке є узгодженим), а наклав штраф за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобовязань, а відтак посилання позивача на п.п.15.1.1. п.15.1.ст.15 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є безпідставним. Окрім того, розмір штрафу за несвоєчасне погашення узгодженого зобовязання розраховується виходячи з фактично сплаченої (погашеної) суми податкового боргу, а штраф може застосовуватися виключно за фактом сплати (погашення) податкового боргу: сплата податкових зобовязань задекларованих в 2003 році позивачем здійснена в 2007 році. Просили відмовити в позові.

Третя особа до суду повноважного представника не забезпечила, повідомлена про розгляд справи.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 28 грудня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що уточнений позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що податковим інспектором ДПІ проведена перевірка Товариства на предмет своєчасності сплати узгоджених податкових зобовязань до бюджету, в ході якої ДПІ встановлено порушення Товариством п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” зі змінами та доповненнями №2181 від 21.12.2000р. (далі-Закон №2181): протягом граничних строків Товариством несвоєчасно сплачено узгоджені суми податкових зобовязань з податку на додану вартість.

Згідно пп.17.1.7 ст.17 Закону №2181 податковим інспектором проведено розрахунок штрафних санкцій за ставкою 50% на суму 355 229,52 грн. на підставі:

декларації №24406 від 19.12.2002р.; дата нарахування-02.01.2003р.; дата сплати-18.06.2007р.; сума сплаченого боргу 227893,78 грн.; днів затримки-1628; ставка 50%; сума штрафних (фінансових) санкцій-113991,89 грн. По ці ж декларації дата сплати-11.07.2007р.; сума сплаченого боргу 3623,22 грн.; днів затримки-1651; ставка 50%; сума штрафних (фінансових) санкцій-1 811,61 грн.;

декларації №26433 від 18.01.2003р.; дата нарахування-30.01.2003р.; дата сплати-11.07.2007р.; сума сплаченого боргу 62067,00грн.; днів затримки-1623; ставка 50%; сума штрафних (фінансових) санкцій-31033,50грн.

декларації №1825 від 21.02.2003р.; дата нарахування-03.03.2003р.; дата сплати-11.07.2007р.; сума сплаченого боргу 89 244,81грн.; днів затримки-1591; ставка 50%; сума штрафних (фінансових) санкцій-44622,41грн. По ці ж декларації дата сплати-11.07.2007р.; сума сплаченого боргу 140070,19 грн.; днів затримки-1591; ставка 50%; сума штрафних (фінансових) санкцій-70 035,10 грн.

декларації №3437 від 19.03.2003р.; дата нарахування-31.03.2003р.; дата сплати-11.07.2007р.; сума сплаченого боргу 59 921,47грн.; днів затримки-1563; ставка 50%; сума штрафних (фінансових) санкцій-29960,74грн. По ці ж декларації дата сплати-11.07.2007р.; сума сплаченого боргу 127548,53 грн.; днів затримки-1563; ставка 50%; сума штрафних (фінансових) санкцій 63 774,27 грн.

На підставі Акта перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.07.2007р. №000743150/0, згідно пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181 за затримку на 1651 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 710 459,00 грн. Товариство зобовязано сплатити штраф у розмірі 50% у сумі 355 229,52 грн.

Пунктом 1.2 статті 1 Закону №2181 податкове зобов'язання визначено як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з пунктом 1.3 цієї ж норми Закону податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

За визначенням пункту 1.5 названої статті штрафна санкція (штраф) - це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону №2181, податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Платник податків, як передбачено абзацом 1 пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону №2181, зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно з підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України №2181 за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 17.3 статті 17 вказаного Закону встановлено, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави суду для висновку про те, що сума штрафних санкцій за змістом Закону України №2181 є складовою податкового зобов'язання. А відтак на штрафні санкції поширюється строк давності, встановлений підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону.

За змістом підпункту 15.1.1 пункту 15.1 ст. 15 цього Закону початок перебігу строку давності повязаний фактично з днем порушення платником податків податкового законодавства внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобовязання, а підпункт 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 цього Закону розмежовує розмір штрафу в залежності від кількості днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобовязання, перебіг строку давності для визначення суми податкового зобовязання із штрафу, передбаченого цією правовою нормою, починається з дня, наступного за днем сплати узгодженої суми податкового зобовязання.

Якщо протягом зазначеного строку (1095 днів) податковий орган не визначає суму податкових зобовязань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобовязання.

Дана позиція узгоджується з практикою ВАСУ, викладеною в Ухвалі від 19.10.2011р. у справі №11852/08.

Наявними у справі доказами підтверджується, що податкова декларація №24406 подана до ДПІ 19.12.2002р. (дата нарахування-02.01.2003р.); декларація №26433 подана до ДПІ 18.01.2003р. (дата нарахування-30.01.2003р.); декларація №1825 подана до ДПІ 21.02.2003р. (дата нарахування-03.03.2003р.); декларація №3437 подана до ДПІ 19.03.2003р. (дата нарахування-31.03.2003р.), а оспорюване податкове повідомлення-рішення від 31.07.2007р. №000743150/0 було прийнято на підставі проплат згідно платіжних доручень від 18.06.2007р. та від 11.07.2007р.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

А згідно ст. 86 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Аналізуючи норми чинного законодавства та враховуючи становлені фактичні обставини суд приходить до висновку, що застосування до позивача штрафу згідно спірного податкового повідомлення-рішення за порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання з ПДВ здійснено поза межами строку давності, встановленого підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 ст. 15 Закону № 2181.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача підставні, обгруновані матеріалами справи, доведені в судовому засіданні та підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до ст.94 КАС України слід стягнути з Державного бюджету України на користь Державного відкритого акціонерного товариства «Шахта «Надія»51,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 53, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Сокальському районі Львівської області від 31.07.2007р. №000743150/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного відкритого акціонерного товариства «Шахта «Надія»51,00 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст Постанови виготовлений 02.01.2012 року.

Суддя Шинкар Т.І.

З оригіналом згідно

Суддя Шинкар Т.І.