Постанова № 20861590, 23.12.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 грудня 2011 року Справа № 2а-8847/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Широкої К.Ю.

при секретарі Бондар Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Лювер - Антрацит» до Антрацитівської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень - рішень, суд, -

< Текст >

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду з позовом звернулося Товариства з обмеженою відповідальністю «Лювер - Антрацит» до Антрацитівської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області про скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позову позивачем зазначено наступне. ТОВ «Лювер - Антрацит» зареєстровано у якості юридичної особи виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради Луганської області 13.05.2005 року за № 13791020000000211 за ідентифікаційним кодом 33502978, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії АОО № 451452. Позивач, як платник податків, знаходиться на обліку в Антрацитівський ОДПІ з 06.06.05 за № 888, що підтверджується довідкою ф. 4-ОПП від 28.07.11 за № 385, являється платником податку на додану вартість, про що Антрацитівською ОДПІ 18.07.05 було видано свідоцтво № 400514039, індивідуальний податковий номер платника ПДВ 335029712023.

20.09.2011 під розписку ТОВ «Лювер - Антрацит» в Антрацитівський ОДПІ отримало податкові повідомлення-рішення № 0000202310, 0000212310, 0000611710 від 19.09.11. Із змісту даних Рішень вбачається, що відповідачем на підставі акту перевірки № 245/23-33502978 від 07.09.2011р.: згідно податкового повідомлення-рішення від 19.09.11 № 0000212310 встановлено порушення: п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» в результаті чого згідно п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та відповідно до абз. 2 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-ІУ ТОВ»Лювер Антрацит» збільшено суму грошового зобовязання за платежем: Податок на додану вартість 3014010100 у розмірі 35303,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 8826,00 грн.; згідно податковому повідомленню-рішенню від 19.09.11 № 202310 встановлено порушення: п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України від 28.12.94 №334/94 ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-УІ, в результаті чого згідно з п.п. 54.3.2. п.54.3 ст. 54 та відповідно до абз. 2 п. 123.1 ст. 123, п.7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем: Податок на прибуток приватних підприємств 3011021000 у розмірі 14976,00 грн. та застосовано штрафних санкцій у розмірі 2157,00 грн.; згідно податкового повідомлення рішення від 19.09.11 № 0000611710 встановлено порушення: п.п. 4.2.1 п.4.2. ст. 4, п.п. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6, п.п. 8.1.1, п.п. 8.1.2, п.п. 8.1.4 п.8.1 ст. 8, абз.а) п. 17.2 ст. 17, абз. а) п. 19.2 ст.19 Закону України від 22.05.03 № 889-ІУ «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого згідно з п.п 54.3.5 п. 54.3 ст.54 та відповідно до абз. 2 п.123.1 ст. 123 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-УІ ТОВ «Лювер-Антрацит» збільшено суму грошового зобовязання за платежем: Податок на доходи фізичних осіб 5011010170 у розмірі 218,05 грн. та застосовано штрафних санкцій у розмірі 54,51 грн.

Позивач вважає податкові повідомлення-рішення № 0000202310, 0000212310, 0000611710 від 19.09.11 незаконними, необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству України і просить скасувати їх повністю з наступних підстав. Як вбачається із змісту акту перевірки № 245/23-33502978 від 07.09.2011р. Відповідачем визначення податкового зобовязання з податку на прибуток було здійснено у звязку із нібито порушенням ТОВ «Лювер-Антрацит» вимог п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334/94 ВР, Правил роздрібної торгівлі нафто продуктами, затверджених постановою КМУ від 20.12.97 № 1442 та Інструкції про порядок приймання , транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організації України, затвердженої наказами Міністерства економіки, Міністерства транспорту, Держстандарту, Держкомстату України від 02.04.98 № 81/38/101/235/122,зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 07.10.99 за № 685/3978, а саме: ТОВ «Лювер-Антрацит» як платник податку, віднесло до складу валових витрат суми без нібито підтверджуючих документів товарно-транспортних накладних, які б засвідчували факт перевезення товарно-матеріальних цінностей. Позивач вважає, що у акті документальної перевірки № 245/23-33502978 від 07.09.2011р. контролюючим органом відображено завідомо недостовірні дані, а податкові повідомлення - рішення № 0000202310, 0000212310, 0000611710 від 19.09.11 прийняті всупереч вимогам чинного законодавства, а тому є неправомірними. Таким чином, прийняті на підставі неправомірних висновків, викладених Антрацитівською ОДПІ у акті документальної перевірки № 245/23-33502978 від 07.09.2011р., податкові повідомлення-рішення № 0000202310, 0000212310, 0000611710 від 19.09.11 є також неправомірними, оскільки не відповідають вимогам чинного на час їх прийняття законодавства, у звязку з чим порушують права та охоронювані законом інтереси Позивача.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеному у позовній заяві.

Представник відповідача Антрацитівської обєднаної державної податкової інспекції у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду заперечення, вважає, що заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав. Згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст.20, п. 75.1 ст. 75, п. 77.1, п. 77.2, п. 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст.82 податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ та наказі Антрацитівської ОДПІ від 29.07.2011р. № 372, від 09.08.2011р. № 407, від 22.08.2011р. № 432, відповідно до плану графіку проведення планових виїздних перевірок субєктів господарювання, проведена документальна планова виїзд на перевірка ТОВ «Лювер - Антрацит» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008р. по 30.06.2011 року. За результатами перевірки складено акт від 07.09.2011р. № 245/23-33502978, якому викладені порушення податкового законодавства ТОВ «Лювер-Антрацит». Перевіркою встановлено наступне: у період з 01.07.2008 по 30.06.2011р. ТОВ «Лювер-Антрацит» здійснював роздрібну торгівлю пальним. Перевіркою не встановлено здійснення оптової торгівлі пальним. ТОВ «Лювер-Антрацит» уклало з ТОВ «Лювер» договір б/н від 19.09.20009р. оренди автозаправочної станції та обладнання, згідно якого орендодавець передає орендатору у тимчасове використання нерухоме майно: автозаправочну станцію з обладнанням на загальну суму 1261,02 тис. грн. ТОВ «Лювер-Антрацит» самостійно без узгодження з орендодавцем, здійснював нове будівництво та реконструкцію орендованої автозаправочної станції, відповідно до договору від 21.09.2009 б/н, укладеного з СПД ОСОБА_2 ТОВ «Лювер-Антрацит», за виконані роботи з поточного рахунку «Райффайзен банк Аваль» № 26009133534, було перераховано на адресу СПД ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 206651,80 грн., у тому числі ПДВ 34441,96 грн. Під час перевірки були надані не всі необхідні документи, про що відображено в п.п. 3.1.2, п.п. 3.1.4, п.3.1 розд 3. акту перевірки. Таким чином, висновки , викладені в акті документальної планової виїзної перевірки від 07.09.2011р. № 245/23-33502978, не суперечить вимогам чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до наступного.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У судовому засіданні встановлено, товариство з обмеженою відповідальністю «Лювер-Антрацит» зареєстровано виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради Луганської області за реєстраційним номером 1379102 0000 000211 (т. 1 а.с.45).

Наказом № 372 від 29.07.11 «Про проведення документальної перевірки ТОВ «Лювер - Антрацит», з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.08 по 30.06.11» була призначена перевірка (т.1 а.с.80), на підставі зазначеного наказу були видані направлення на перевірку №272-275 від 10 серпня 2011 року (т.1 а.с.81-85).

Результати перевірки були оформлені в акті від 07.09.2011 №245\23-33502978 (т.1 а.с.14).

У судовому засіданні встановлено, що згідно висновків акта від 07.09.2011 №245\23-33502978 перевіркою встановлено порушення:

- п.п.5.3.9 п.5,пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.138.2 ст.138 Податкового Кодексу України в результаті чого підприємство занижено податок на прибуток за період з 01.07.2008 року по 30.06.2011 на загальну суму 14976 грн., у тому числі за 2009 рік у сумі 1589 грн., за 2 квартал 2011 року у сумі 2976 грн.;

- п.п.7.2.1., п.п.7.2.3 п.7.2,п.7.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ» в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01.07.2008 по 30.06.2011, на загальну суму 35303 грн. по періодам: за листопад 2009 року на суму ПДВ 4167 грн.,за січень 2010 року на суму ПДВ 13609 грн., за червень 2010 року на суму ПДВ 583 грн.

- п.п. 4.2.1.п.4.2.ст..4,п.п.8.1.1.,п.8.1.2.,п.8.1.4.п.8.1.ст.8,абз.а) п.17.2 ст.17,абз.а)п.19.2. ст..19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» із змінами та доповненнями, а саме: у перевіряє мий період з 01.07.2008 по 30.06.2011 неутримано та не перераховано до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 202,24 грн., внаслідок отримання працівником ТОВ «Лювер - Антрацит» заробітної плати у більшому розмірі, ніж офіційно виплачено за відомостями нарахування та виплати заробітної плати у період з квітня 2010 року по липень 2010.

На підставі зазначених порушень були винесені податкові повідомлення рішення № 0000202310, 0000212310, 0000611710 від 19.09.11.

В судовому засіданні встановлено наступне, позивач в період з 01.07.2008 року по 30.06.2011 рік здійснювала роздрібну торгівлю пальним. Позивачем був укладений договір оренди з ТОВ «Лювер» без номеру від 19.09.2009 року (оренда автозаправних станцій та обладнання, згідно якого Орендодавець передає Орендатору у тимчасове використання нерухоме майно: автозаправочну станцію з обладнанням). Відповідно до п.6.1. Договору Орендатор зобов'язується по узгодженню з орендодавцем, самостійно за свій рахунок здійснювати поточний та капітальний ремонт орендуємого об'єкта продовж строку оренди (т.1 а.с.105).

В ході перевірки було встановлено, що позивач самостійно, без узгодження з орендодавцем здійснив нове будівництво та реконструкцію орендованої автозаправочної станції, відповідно до договору від 21.09.2009 б\н, укладеного з СПД ФО ОСОБА_2

СПД ФО ОСОБА_2 на адресу ТОВ «Лювер - Антрацит» були виписані податкові накладні на загальну суму 206651, 80 грн., у тому числі ПДВ 34441 грн.96 коп., які ТОВ «Лювер - Антрацит» включені до складу податкового кредиту.

В судовому засіданні було встановлено, що позивач ні яких дозвільних документів на перевірку Відповідачу не надав. Право на зведення (будівництво), зміну зовнішнього обліку АЗС та акт прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом обєкту за адресою Луганська обл., с.Іванівка, вул.Декабристів,48 має тільки в даному випадку.

Таким чином, Позивачем без дозвільних документів з порушенням встановленого порядку та правил, на порушення п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платником було зайво віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 34441 грн.96 коп. по податковим накладним від СПД ОСОБА_2 в яких вказано: оплата за роботи ребрендинга АЗС. Також в судовому засіданні було встановлено, що на введені у 1 кварталі 2010 року в експлуатацію самовільно збудовані обєкти по податковому обліку у 2 кварталі 2010 року були нараховані амортизаційні відрахування, які призвели до заниження обєкта оподаткування по податку на прибуток за перевіряємий період на загальну суму 13484 грн., в тому числі за півріччя 2010 року у сумі 3472 грн., за три квартали 2010 року у сумі 6876 грн., за 2010 рік у сумі 10213 грн., за календарний квартал 2011 року у сумі 3271 грн., чим занижено п.п.8.1.2 п.8.1. ст..8 Закону України «Про податок на прибуток підприємств».

За даними програмного продукту «Система автоматизованого співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівня ДПА України» встановлені контрагенти першого ланцюга, які мають розбіжності по податковим зобовязанням, внаслідок чого, контрагентами до складу податкових зобовязань не включено суму ПДВ від реалізації товару (робіт, послуг) на адресу ТОВ «Лювер-Антрацит», а саме: ТОВ «ТК «Логрус», сума ПДВ 277,78 грн. (за листопад 2008 року); ВАТ «Світлофор», сума ПДВ 583,33 грн. (за червень 2010 року).

Відповідно до п.п.7.2.3. Закону України «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями), податкова накладна складається у момент виникнення податкового зобовязання продавця.

Підпунктом 7.4.5. Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Виходячи із змісту зазначеної норми суд вважає, що оскільки у ТОВ «ТК Логрус», ВАТ «Світлофор» відсутні податкові зобовязання (не підтверджені податковими накладнимі), то у Позивача не може бути податкового кредиту.

Суд зазначає, що позивачем до перевірки наданні усі первинні бухгалтерські та інші документи в повному обсязі, а додаткові документи за період, що перевірявся відсутні (т.1 а.с.44 оборотна сторінка).

Щодо позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення №0000202310 від 19.09.2011 по податку на прибуток підприємств, суд зазначає наступне.

В судовому засіданні було встановлено, що ТОВ «Лювер-Антрацит» здійснював доставку (приймання) ПММ на АЗС орендованим автотранспортом. В актах здачі прийомки робіт (надання послуг) складених виконавцем (ТОВ «Лювер») та наданих замовнику (ТОВ «Лювер - Антрацит») відсутні обовязкові реквізити (П.І.Б. водія, виконуючого дану послугу та номер найманого транспорту, не вказано кількість здійснених ходок, підпис таксировщика автопідприємства не завірена печаткою у відповідних періодах) (т.1 а.с.137).

Тобто суд вважає, що безпідставне включення транспортних витрат до зайвого збільшення валових витрат за період з 01.07.2008 по 31.03.2011 на суму 34517 грн., та зайвого збільшення за період з 01.04.2011 по 30.06.2011 на суму 12939грн.

Відповідно до п.5.3.9. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 138.2. ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

В судовому засіданні було встановлено, що під час перевірки були надані не всі необхідні документи, про що було зазначено в розділу 3 акту перевірки.

Згідно договору № 8 від 01 серпня 2005 року ТОВ «Лювер» надавала позивачу послуги по перевезенню нафтопродуктів власним автотранспортом.

Згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженим наказом Мінтрансу України від 14.10.97 року № 363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року здійснюється перевезення нафтопродуктів.

Відпуск нафтопродуктів, що відвантажується автотранспортом оформляється товарно-транспортною накладною (ТТН) у 4 примірниках, один із яких є супровідним документом вантажу і після його здавання передається вантажоодержувачу. ТТН за формою № 1 ТН виготовляються друкарським способом та є документом суворої звітності.

Також суд критично відноситься до правового посилання Позивача на порушення п.5.1.,п.5.2.1. п.5.2. ст..5,п.1.32 ст.1.32 ст.1, п.п.11.2.1. ст..11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» так як це не відповідає фактичним порушенням викладеним в акті.

В судовому засіданні представник позивача надав копії товарно-транспортних накладних (т.2 а.с.120), однак це ТТН які підтверджують придбання бензину у інших підприємств, а ТТН які підтверджували придбання бензину у ТОВ «Лювер» надано не було.

Крім того, суд вважає, що належними доказами при розгляді зазначеної справи, можуть бути документи які були надані до перевірки, та були досліджені Відповідачем при проведені перевірки.

Щодо позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення №0000611710 від 19.09.2011 по податок на доходи фізичних осіб, суд зазначає наступне.

В судовому засіданні встановлено, що проведеною перевіркою донарахована сума з податку з доходів фізичних осіб зобовязань на прибуток , з наступних підстав:

Підставою для винесення податкового-повідомлення рішення №0000611710 від 19.09.2011 було пояснення громадянина ОСОБА_3

В судовому засіданні було встановлено, що в ході проведеної перевірки робітником ГВПМ ДПІ у м. Красний Луч було здійснено опитування колишнього працівника ТОВ «Лювер - Антрацит» ОСОБА_3, яка повідомила про те, що заробітна плата нею отримувалась у більшому розмірі, ніж офіційно була виплачена за відомостями нарахування та виплати заробітної плати, сума не нарахованого, не утриманого та не перерахованого до бюджету податку з доходів фізичних осіб у періоді з 01.07.2008 по 30.06.2011 склала 202,24 грн., в результаті заниження обєкта оподаткування за період з 01.07.2008 по 30.06.2011 на загальну суму 1348 грн.28 коп., чим було порушено п.п.4.2.1. п.4.2. ст.4,п.п.8.1.1.,п.п.8.1.2., п.п.8.1.4., п.8.1. ст..8, абз. а) п.19.2. ст..19 Закону України №889-IV від 22/05/2003 «Про податок з доходів фізичних осіб».

Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд критично відноситься до пояснення колишнього працівника позивача як на належний доказ, так як при відбиранні пояснень особа не була попереджена про кримінальну відповідальність за дачу завідомо не правдивих показань, а крім пояснень особи, органом владних повноважень ні яких інших доказів надано не було.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, довів суду правомірність рішень № 0000212310, №0000202310, що є підставою для часткової відмови у задоволенні адміністративного позову, що стосується податкового повідомлення рішення №000061710 суд вважає, що субєкт владних повноважень не довів правомірність та обґрунтованість зазначеного рішення.

Згідно ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.6

Згідно ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

Керуючись ст.ст.2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Лювер - Антрацит» до Антрацитівської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 19.09.2011 № 0000611710.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Лювер - Антрацит» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1,70 грн. (одна грн.70 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову у повному обсязі складено протягом пяти днів з дня закінчення розгляду справи, відповідно до ч.3 ст.160 КАС України.

< Текст >

< Текст >

Суддя К.Ю. Широка