Постанова № 20861522, 19.12.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2011 року 2а-5793/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н.Д., при секретарі судового засідання Малихині Д.Ю., за участю представників:

позивача: Островської В.В.

відповідача: Шепіла І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оратанія-Буд»

доБориспільської обєднаної державної податкової інспекції Київської області

провизнання протиправними дій та скасування наказу, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оратанія-Буд»(надалі позивач або ТОВ «Оратанія - Буд») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Київської області (надалі відповідач або Бориспільська ОДПІ), з урахуванням уточнених позовних вимог, про визнання протиправним та скасування наказу Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Київської області від 07.04.2011 № 305 “Про проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Оратанія-Буд” код ЄДРПОУ 33967917” та визнання протиправними дії Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Київської області, повязані із проведенням документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Оратанія” на підставі оскаржуваного наказу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказ Бориспільської ОДПІ від 07.04.2011 № 305 «Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Оратанія - Буд»код ЄДРПОУ 33967917»прийнятий з порушенням положень чинного законодавства, оскільки позивачеві, всупереч приписам підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, попередньо не було надіслано обовязковий письмовий запит органу державної податкової служби, у звязку з чим позивач був позбавлений права на надання пояснень та їх документального підтвердження.

Крім цього, позивач зазначив, що відповідач, не забезпечивши обовязкової перед початком перевірки умови надіслання платнику необхідних документів, прийняв рішення про проведення документальної невиїзної перевірки, яке оформлене спірним наказом. А тому, зазначені дії відповідача є протиправними, оскільки відповідач не мав достатніх правових підстав, з наявністю яких законодавець повязує право податкових органів на проведення вказаної перевірки та, як наслідок, складання акта.

Представник позивача у судовому засіданні 19.12.2011 підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, заперечення надав суду у письмовій формі та просив суд у задоволені позову відмовити. В обґрунтування заперечень вказав, що оскаржуваний наказ прийнятий ним, а документальна невиїзна перевірка проведена з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Представник відповідача у судовому засіданні 19.12.2011 заперечував з мотивів, викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оратанія - Буд» є юридичною особою, яка зареєстрована виконавчим комітетом Бориспільської міської ради Київської області 31.01.2006 про що здійснено запис за № 13541020000000883.

07 квітня 2011 року посадовими особами Бориспільської ОДПІ проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Оратанія - Буд», з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за період з 29.07.2009 по 01.04.2011, за результатами якої складений Акт перевірки № 277/23-2/33967917 від 07.04.2011 (надалі Акт перевірки).

Згідно висновку Акту перевірки, задекларовані позивачем податкові зобовязання з податку на додану вартість в сумі 5017087,00 грн. (рядок 9 декларації з ПДВ) та податковий кредит в сумі 4989604,00 грн. (рядок 9 декларації з ПДВ) за результатами перевірки зменшено податковим органом до 0 грн.

Не погоджуючись з наказом про проведення документальної невиїзної перевірки та з діями відповідача щодо її проведення та, як наслідок, зменшення податкових зобовязань по податку на додану вартість та податкового кредиту, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Регулювання відносин у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 здійснюється Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Тобто, в силу положень зазначеної норми права органи державної податкової служби мають право проводити, в тому числі: документальні планові виїзні перевірки; документальні планові невиїзні перевірки; документальні позапланові виїзні перевірки; документальні позапланові невиїзні перевірки.

При цьому, згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи тощо. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Таким чином, документальна планова перевірка повинна бути передбачена, окрім іншого, у плані графіку проведення перевірок, а позапланова перевірка проводиться за наявності законодавчо встановленого вичерпного переліку підстав для її проведення.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.04.2011 посадовими особами Бориспільської ОДПІ на підставі наказу Бориспільської ОДПІ від 07.04.2011 №305 «Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Оратанія - Буд», код ЄДРПОУ 33967917», який був прийнятий відповідно до положень підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України проведено документальну невиїзну перевірку позивача.

Проте, як із змісту зазначеного наказу Бориспільської ОДПІ так і із змісту Акта перевірки, який був складений за результатами проведення перевірки, не можливо встановити вид перевірки, який був здійснений посадовими особами Бориспільської ОДПІ, а саме, документальну позапланову невиїзну перевірку чи документальну планову виїзну перевірку.

Разом з цим, повідомлення від 07.04.2011 № 72 про дату початку та місце проведення перевірки позивача містить інформацію, про те, що посадовими особами Бориспільської ОДПІ буде проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Оратанія - Буд». У судовому засіданні представник відповідача зазначив, що Бориспільською ОДПІ було проведено саме позапланову невиїзну перевірку.

Суд звертає увагу на ту обставину, що в силу положень підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обовязковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Отже, право податкового органу здійснювати документальну позапланову виїзну перевірку у порядку, визначеному підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України виникає лише у разі наявності двох складових, а саме: податкової інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства (а також за наслідками перевірок інших платників податків) в тому числі, та за умови, коли орган державної податкової служби направив письмовий запит, на який платник податків не надав пояснення та їх документальні підтвердження протягом 10 робочих днів з дня його отримання.

В силу положень пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

З урахуванням викладеного, системного аналізу приписів підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 у взаємозвязку з положеннями пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що прийняти рішення та провести саме документальну позапланову невиїзну перевірку в установленим законом порядку можливо лише при наявності сукупно обставин та послідовно здійснених податковим органом таких дій:

-отримання податкової інформації про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства (в тому числі за наслідками перевірок інших платників податків);

-направлення органом державної податкової служби у порядку та спосіб, передбачений Податковим кодексом України, платнику податків письмового запиту та не надання останнім протягом 10 робочих днів з дня його отримання пояснення та їх документальні підтвердження;

-прийняття керівником податкового органу рішення у формі наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки;

-надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу;

-надіслання платнику податків інформації у формі письмового повідомлення про дату початку та місце проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

В свою чергу, порядок проведення документальних планових перевірок врегульовано положеннями статті 77 та пунктом 79.1 статті 79 Податкового кодексу України.

Відповідно до положень пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України, зокрема на норму якої і здійснено посилання відповідача в оскаржуваному наказі, за наявності обставин для проведення документальної перевірки, які визначені статтями 77 та 78 цього кодексу, за рішенням керівника органу державної податкової служби може бути проведена документальна невиїзна перевірка.

Так, відповідно до пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Забороняється проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб та зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами (пункт 77.3 статті 77 Податкового кодексу України)

Відповідно до положень пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України, про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Доказів наявності у плані графіку проведення відповідачем планових документальних перевірок інформації про плановану перевірку ТОВ «Оратанія - Буд»суду не надано.

А відтак, позивачем не доведено факту дотримання ним порядку проведення та, як наслідок, правомірності дій повязаних з проведенням планової невиїзної документальної перевірки.

Суду також не надано належних та допустимих доказів щодо наявності у відповідача податкової інформації про можливі порушення позивачем податкового законодавства, оскільки твердження про відсутність директора підприємства за місцем його реєстрації як фізичної особи, а також результати почеркознавчого дослідження спеціаліста, які ґрунтуються на дослідженнях підпису керівника позивача, зробленого ним на першому аркуші його паспорту у порівнянні з його підписом на копії договору від 29.07.2009 не можуть прийматися судом до уваги як беззаперечний факт порушення позивачем податкового законодавства.

Разом з тим, суду не надано жодного доказу щодо складання та направлення органом державної податкової служби позивачеві письмового запиту і не надання останнім протягом 10 робочих днів з дня його отримання пояснень та документів, на підтвердження чи спростування наявної у податковому органі інформації щодо можливого порушення податкового законодавства, а відтак, дотримання відповідачем приписів підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

З огляду на те, що судом встановлено відсутність факту надсилання позивачеві обовязкового письмового запиту (вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку) щодо надання пояснень стосовно податкової звітності з податку на додану вартість за період 29.07.2009 по 01.04.2011; відсутність у плані графіку проведення відповідачем планових документальних перевірок інформації про заплановану перевірку ТОВ «Оратанія - Буд»; згідно повідомлення про проведення перевірки відповідачем було прийнято рішення про здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача та беручи до уваги положення підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, суд дійшов висновку про порушення відповідачем прав позивача, зокрема, на надання пояснень та їх документальні підтвердження та про відсутність у відповідача законодавчо визначених підстав для прийняття оскаржуваного наказу і, як наслідок, проведення перевірки.

За таких обставин, наказ Бориспільської ОДПІ від 07.04.2011 № 305 “Про проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Оратанія-Буд” код ЄДРПОУ 33967917” є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Крім цього, за поясненнями представника відповідача, наданими у ході судового розгляду справи, оскаржуваний наказ та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки також не надсилались позивачеві, оскільки податковим органом встановлено відсутність позивача за адресою: 08300 Київська область, м. Бориспіль, вул. Січнева, 40-а, що підтверджується актом про неможливість вручення для ознайомлення та підписання акта документальної перевірки від 07.04.2011 № 125 та наявністю повідомлення № 68 від 09.03.2011 (форма 18 ОПП) про відсутність позивача за місцезнаходженням.

Разом з цим, податковим органом не надано суду належного та допустимого доказу щодо наявності відповідного запису про відсутність позивача за місцезнаходженням у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, як на дату проведення перевірки.

Суд звертає увагу на ту обставину, що згідно з положеннями пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, запит державної податкової служби вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Зазначена норма права також кореспондується з положеннями Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 14.04.2011 за № 213 (надалі Методичні рекомендації).

Так, пунктом 2.3 Методичних рекомендацій визначено, що документальна планова та позапланова невиїзна перевірка здійснюється на підставі наказу про проведення, оформленого з дотриманням вимог, передбачених розділом I цих Методичних рекомендацій, та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 розділу II Податкового кодексу України. Підрозділи органу податкового органу, які очолюють здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки, забезпечують надсилання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення (посадовій особі або законному (уповноваженому) представнику) під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки за формою згідно з додатком 9 до Методичних рекомендацій.

Зазначене повідомлення підписується керівником (або заступником керівника) органу ДПС, завіряється гербовою печаткою цього органу та реєструється у єдиному Журналі реєстрації повідомлень про проведення перевірок платників податків у порядку, визначеному пунктом 2.1 цього розділу (пункт 2.4 Методичних рекомендацій).

Тобто, посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної позапланової невиїзної перевірки за умови надсилання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення такої перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Суду не надано жодного доказу про існуючу неможливість вручення позивачеві наказу Бориспільської ОДПІ від 07.04.2011 № 305 “Про проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Оратанія-Буд” код ЄДРПОУ 33967917” та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки, зокрема, повернених надісланих позивачеві листів із повідомленням про вручення, відмови позивача від отримання, тощо.

В силу положень частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною четвертою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування (частина перша статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд не приймає до уваги наданий відповідачем, як доказ відсутності позивача за місцезнаходженням, акт про неможливість вручення для ознайомлення та підписання акта документальної перевірки від 07.04.2011 № 125 та наявністю повідомлення відділу податкової міліції Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції № 68 від 09.03.2011 (форма 18 ОПП) про відсутність позивача за місцезнаходженням, з огляду на таке.

Згідно пункту 45.2 статті 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Відповідно до частини пятої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

В силу положень частини першої статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відтак, належними та допустимими доказами, у даному випадку, при встановленні факту відсутності керівних органів - юридичної особи за її місцезнаходженням є відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців.

З наявного у матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців №12319511 від 12.12.2011, вбачається, що станом на дату проведення перевірки ТОВ «Оратанія - Буд» знаходилось за адресою: 08300 Київська область, м. Бориспіль, вул. Січнева 40-А та мала статус відомостей про юридичну особу «підтвердження відомостей про юридичну особу».

Крім цього, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів систематичного та регулярного повернення листів до Бориспільської ОДПІ, направлених на адресу ТОВ «Оратанія - Буд»з повідомленням про вручення поштового відправлення, в тому числі направлення копії наказу про проведення документальної невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Разом з цим, результати аналізу строків видання наказу від 07.04.2011 № 305 “Про проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Оратанія-Буд” код ЄДРПОУ 33967917”, складання повідомлення від 07.04.2011 № 72 та Акта перевірки підтверджують відсутність у діях відповідача наміру вручити копію наказу про проведення документальної невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки позивачеві в тому числі і за допомогою засобів поштового звязку, як то передбачено положеннями Податкового кодексу України.

Згідно приписів пункту 42.2. статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Системний аналіз приписів податкового законодавства дозволяє стверджувати, що інформування платників податків про проведення контролюючим органом документальних позапланових невиїзних перевірок та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення таких перевірок є основною складовою захисту прав платників податків. А тому, суд дійшов висновку, що невжиття відповідачем у спосіб, передбачений законодавством заходів із належного повідомлення позивача про перевірку у взаємозвязку із інформацією, що міститься у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців на дату проведення перевірки, є порушення прав позивача.

З огляду на те, що оскаржуваний наказ, який судом був визнаний протиправним і скасований, як і повідомлення про проведення перевірки не були вручені позивачеві, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для проведення документальної невиїзної перевірки позивача відповідно до положень статті 79 Податкового кодексу України, у звязку з чим дії, пов'язані з її проведенням на підставі наказу Бориспільської ОДПІ від 07.04.2011 № 305, є також протиправними.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача що дії, які пов'язані з проведенням документальної невиїзної перевірки, на підставі якої складено акт № 277/23-2/33967917 від 07.04.2011 не можуть бути предметом позовних вимог, оскільки акт є внутрішнім документом та не породжує будь яких юридичних наслідків, з огляду на наступне.

Як вбачається із змісту позовних вимог, позивач просив суд визнати протиправними дії, повязані із проведенням документальної позапланової невиїзної перевірки.

Повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства визначаються Кодексом адміністративного судочинства України.

Приписами частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Частиною першою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено компетенцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, тобто справ, які належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Так, відповідно до положень частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних осіб чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження, зокрема, його дій, що і є предметом даного спору.

Крім цього, згідно висновку Акта перевірки задекларовані позивачем за період з 29.07.2009 по 01.04.2011 податкові зобовязання з податку на додану вартість в сумі 5017087,00 грн. (рядок 9 декларації з ПДВ) за результатами перевірки зменшені до 0 грн. та задекларований податковий кредит в сумі 4989604,00 грн. (рядок 9 декларації з ПДВ) за результатами перевірки зменшено податковим органом також до 0 грн.

Суд також не приймає до уваги твердження відповідача про те, що наказ на проведення перевірки є його внутрішнім документом, та не породжує жодних правових наслідків для позивача, оскільки в силу положень статей 75, 77 -79 Податкового кодексу України саме рішення керівника, яке оформлюється відповідним наказом, є підставою для проведення документальних перевірок. Разом з цим, таке рішення керівника приймається виключно за наявності обставин, що передбачені положеннями Податкового кодексу України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у статті 19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши обставини справи суд вважає, що відповідач приймаючи рішення про проведення перевірки та у ході її проведення діяв не у спосіб, встановлений законодавством, без дотримання встановленої законом процедури вчинення дій, що в свою чергу призвело до порушення прав позивача.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Водночас, відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, законодавець в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, покладає саме на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності, спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів та довести його недобросовісність.

Судом, з метою забезпечення повного та обєктивного розгляду справи на підставі частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України неодноразово оголошувалась перерва. Тобто, сторонам були створені усі необхідні умови для надання доказів з метою встановлення судом фактичних обставин справи та правильного застосування законодавства.

Всупереч зазначеним приписам процесуального законодавства відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій та прийнятих рішень.

З огляду на зазначене та беручи до уваги докази, наявні у матеріалах справи у їх сукупності, а також встановлені судом факти не дотримання відповідачем порядку прийняття рішення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 157-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Київської області від 07.04.2011 № 305 “Про проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Оратанія-Буд” код ЄДРПОУ 33967917”.

Визнати протиправними дії Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Київської області, повязані із проведенням документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Оратанія - Буд” на підставі наказу Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Київської області від 07.04.2011 № 305 “Про проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Оратанія-Буд” код ЄДРПОУ 33967917”.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панченко Н.Д.

Постанова у повному обсязі виготовлена 26 грудня 2011 року.