Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" січня 2012 р. Справа № 37/32-10
вх. № 910/4-37
Суддя господарського суду Інте Т.В.
при секретарі судовогозасідання Бабіч С.І.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_2, дов. № 02-07/819 від 18.04.11 р.;
3-ї особи <Текст >відповідача - не з'явився;
3-ї особи - не з'явився;
розглянувши справу за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії ПАТ "Укрсоцбанк", м. Харків 3-я особа <Текст >
до ТОВ "Меридіан - 1", м. Харків
3-я особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4
про звернення стягнення на предмет іпотеки
ВСТАНОВИВ:
Позивач Акціонерно комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк", в особі Харківської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк", звернувся до суду з позовом до ТОВ "Меридіан -1", з урахуванням заявлених та прийнятих судом уточнень, про звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідно до іпотечного договору № 805/13/18-5/7-912 від 07.09.07 р.
Ухвалою від 08.06.10 р. до справи було залучено, у якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_4.
Ухвалою від 22.07.10 р. було змінено назву позивача з Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" на публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії ПАТ "Укрсоцбанк".
Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Генеральним договором № 805/6/18/7-149 від 07.09.2007 року, укладеним з ОСОБА_4, у розмірі 15 825 767,95 грн., в тому числі:
- за додатковою угодою № 1 від 07 вересня 2007 року до Генерального договору в розмірі 1 647 795,98 грн. (один мільйон шістсот сорок сім тисяч сімсот дев'яносто п'ять гривень 98 коп.), який складається з поточної заборгованості за кредитом - 803676,00 грн., поточної заборгованості за відсотками - 6774,93 грн., простроченої заборгованості за кредитом - 363 296,56 грн., простроченої заборгованості за відсотками - 319 124,13 грн., пені по простроченому кредиту та процентам - 154 924,47 грн.,
- за додатковою угодою № 2 від 11 вересня 2007 року до Генерального договору в розмірі 5 635 944,54 грн. (п'ять мільйонів шістсот тридцять п'ять тисяч дев'ятсот сорок чотири гривні 54 коп.), який складається з поточної заборгованості за кредитом - 2 277 052,00 грн., поточної заборгованості за відсотками - 19376,69 грн., простроченої заборгованості за кредитом - 1 060 559,94 грн., простроченої заборгованості за відсотками - 1 656 649,60 грн., пені по простроченому кредиту та процентам -622306,31 грн.,
- за додатковою угодою № 3 до Генерального договору в розмірі 8542027,43 грн. (вісім мільйонів п'ятсот сорок дві тисячі двадцять сім грн. 43 коп.), який складається з поточної заборгованості за кредитом -З 549 536,00 грн., поточної заборгованості за відсотками - 30204,17 грн., простроченої заборгованості за кредитом - 1653096,47 грн. , простроченої заборгованості за відсотками - 2409773,18 грн., пені по простроченому кредиту та процентам - 899417,61 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки: нежитлові приміщення підвальної частини № 50-52, 60-62, IV, 1-го поверху № 13,15-25,27,35-40, V, VI VII, 2-го поверху № 20, 31-35,1, IV, В літ «А-2», загальною площею 1429,3 кв. м., розташованих за адресою: м. Харків, вул. Цілиноградська, З 8-А та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Меридіан-1 на підставі Договору купівлі-продажу нежитлових приміщень № 3231-В-С від 26.05.2005 року, орендованих ТОВ «Мерідіан-1», посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_1, за реєстровим 234, акт прийому передачі № 3231-В-С від 29.07.2005 року, право власності на яке зареєстроване КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 7949374, реєстраційний номер 7510932 (номер запису 2584 в книзі 1) від 03.08.2005 року, нежитлові приміщення 2-го поверху № 9-11, 21, 22, 24, 27, в літ «А-2», загальною площею 592,2 кв.м., розташованих за адресою: м. Харків, вул. Цілиноградська, З 8-А та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Меридіан-1" на підставі Договору купівлі-продажу б/н від 09.08.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5, за реєстровим 4948, акт прийому передачі б/н від 09.08.2005 року, право власності на яке зареєстроване КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 8190530, реєстраційний номер 11885436 (номер запису 2584 в книзі 1) від 30.08.2005 року.
2. Визначити у рішенні спосіб реалізації предмета іпотеки за оціночною вартістю, шляхом застосування процедури продажу предмету іпотеки, встановленої статтею 38 цього Закону, надати ПАТ "Укрсоцбанк" іпотекодержателю право на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, а також право проведення усіх дій, пов'язаних з збереженням та реалізацією предмета іпотеки.
3. Початкову ціну нежитлових приміщень підвальної частини № 50-52, 60-62, IV, 1-го поверху № 13,15-25,27,35-40, V, VI VII, 2-го поверху № 20, 31-35, І, IV, В літ «А-2», загальною площею 1429,3 кв. м., розташованих за адресою: м. Харків, вул. Цілиноградська, 38-А, встановити 7 936 200 грн. 00 коп. (сім мільйонів дев'ятсот тридцять шість тисяч двісті гривень 00 коп.), нежитлових приміщень 2-го поверху № 9-11, 21, 22, 24, 27, в літ «А-2», загальною площею 592,2 кв.м., розташованих за адресою: м. Харків, вул. Цілиноградська, 38-А, встановити 2 811 900 грн. (два мільйони вісімсот одинадцять тисяч дев'ятсот грн. 00 коп.) згідно звіту № 09/22-2011(2) від 22.09.2011 року, виконаного ТОВ «Незалежна профгрупа»,.
4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Меридіан-1" звільнити займані приміщення, передати ПАТ "Укрсоцбанк", одночасно з Актом приймання-передачі нежитлової будівлі, ключі від предмету іпотеки, та податкову накладну.
5. Надати ПАТ "Укрсоцбанк", до моменту продажу предмету іпотеки, право на господарське управління предметом іпотеки, з правом укладання у якості Орендодавця договорів оренди з фізичними та юридичними особами, та направленням отриманих від управління коштів на задоволення своїх вимог за кредитним договором.
6. З метою збереження предмету іпотеки до його реалізації надати ПАТ „Укрсоцбанк" право обладнання предмету іпотеки новими охоронними пристроями, а також укладання договорів на охорону зі спеціалізованими підприємствами.
7. Всі судові витрати покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Меридіан-1"- сплата держмита у сумі 25500 грн.00 коп., 236,00 грн. - оплата за інформаційне-технічне забезпечення судового процесу та 30960 грн. - судового збору).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.05.11 р., у задоволення клопотання представників сторін, строк розгляду справи, відповідно до ст. 69 ГПК України, було продовжено.
Ухвалою господарського суду від 22.07.10 р. провадження у справі було зупинено до вирішення цивільної справи № 2-6001/10/16, що розглядалась Київським районним судом м. Харкова та набрання рішенням по даній справі законної сили.
Постановою Харківського апеляційного господарського від 02.09.10 р. апеляційну скаргу ПАТ "Укрсоцбанк", в особі Харківської обласної філії, задоволено. Ухвалу господарського суду Харківської області від 22.07.10 р. скасовано, справу направлено на розгляд до господарського суду Харківської області.
Ухвалою від 15.11.10 р. було задоволено клопотання відповідача та призначено судово-економічну експертизу, в зв*язку з чим, провадження у справі було зупинено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.01.11 р. апеляційна скарга ПАТ "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії "Укрсоцбанк" була залишена без задоволення, а ухвала господарського суду Харківської області - без змін.
Ухвалою від 28.07.11 р., після отримання Висновку судової експертизи № 1216, провадження у справі було поновлено.
05.08.11 р. третя особа ОСОБА_4 звернулася до суду з позовною заявою до АКБ СР "Укрсоцбанк" в особі харківської філії АКБ "Укрсоцбанк" про визнання недійсним Генерального кредитного договору № 805/6/18/7-149 від 07.09.07 р., у прийнятті якої до провадження ухвалою від 09.08.11 р. було відмовлено.
Ухвалою від 09.08.11 р. у прийнятті даної позовної заяви було відмовлено.
15.08.11 р. третя особа ОСОБА_4 звернулась до Харківського апеляційного господарського суду зі скаргою на ухвалу господарського суду Харківської області від 09.08.11 р., який постановою від 31.08.11 р. апеляційну скаргу залишив без задоволення, а ухвалу від 09.08.11 р. без змін.
Ухвалою від 19.09.11 р. провадження у справі було зупинено в зв*язку з направленням справи до Вищого господарського суду України для розгляду касаційної скарги третьої особи ОСОБА_4 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.08.11 р.
Згідно ухвали Вищого господарського суду України від 21.10.11 р., у прийнятті касаційної скарги було відмовлено.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.11.11 р. провадження у справі було поновлено.
В судовому засіданні, відповідно до ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва з 03.01.12 р. до 05.01.12 р.
Відповідач, в порушення вимог суду, відзив на позов не надав, суму заявленої до стягнення заборгованості та інших нарахувань не спростував.
З*ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши надані документи та докази, вислухавши пояснення уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.
Як свідчать матеріали справи, 07.09.07 р. між АКБ СР "Укрсоцбанк" ( далі - банк, кредитор, позивач) та фізичною особою ОСОБА_4 ( далі позичальник) був укладений Генеральний договір № 805/6/18/7-149 ( далі кредитний договір), відповідно до умов якого, кредитор ( позивач) зобов*язався надавати позичальнику грошові кошти у гривнях та/або доларах США, Євро ( кредит), в межах загального ліміту, що дорівнює або є еквівалентним за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним барком України, станом на дату укладення цього договору, 9900000,00 грн., на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами до нього, а позичальник зобов*язався повернути кредит у строк та на умовах, визначених кредитним договором та додатковими угодами до нього, сплатити проценти у розмірі, що визначатиметься у додаткових угодах до цього договору, а також сплачувати комісії у розмірі та у порядку, визначеному Тарифами на послуги по наданню кредитів, що містяться в додаткових угодах до кредитного договору, та є його невід*ємною частиною.
Відповідно до п. 3 кредитного договору, встановлено, що кредитування за цим договором здійснюється протягом періоду з 07.09.07 р. по 05.09.17 р.
Умовами ст. 2 кредитного договору сторони забезпечили виконання зобов*язань позичальника договором наступної іпотеки юридичною особою ТОВ "Меридіан-1": договором іпотеки нежитлових приміщень підвальної частини № 50-52, 60-62, 1У, 1-го поверху № 13, 15-25, 27, 35-40, У, У1, УП, 2-го поверху № 20, 31-35, 1, 1У, в літ. "А-2", загальною площею 1429,3 кв.м., що знаходиться за адресою м. Харків, вул. Целіноградська, 38-А, заставною вартістю 9236398,00 грн. та іпотеки нежитлових приміщень 2-го поверху № 9-11, 21-24, 27, 36, частина приміщень № 14 пл. 8,4 кв.м. в літ. А-2, загальною площею 592,2 кв.м., що знаходяться за адресою м. Харків, вул. Целіноградська, 38-А, заставною вартістю 4002680,00 грн. Загальна вартість предмета іпотеки 13239078,00 грн.
На підставі додаткової угоди № 1 від 07 вересня 2007 року до Генерального договору, (далі за текстом додаткова угода № 1), позивач зобов'язався надати грошові кошти в сумі 1 200 000,00 грн. з відсотковою ставкою за користування 15,5 % річних та комісій і порядком повернення позичальником кредиту рівними частинами в сумі 11009,00 грн. щомісячно , не пізніше 5 числа кожного місяця, починаючи з вересня 2008 року та кінцевим терміном погашення у сумі 11028 грн. не пізніше 05 вересня 2017 року. Згідно додаткової угоди № 4 від 21 жовтня 2008 року до Генерального договору № 805/6/18/7-149 від 07.09.2007 року сторонами внесено зміни до додаткової угоди № 1 та встановлено, що з 21.10.2008 року, відсоткова ставка становить 19,0 % та комісій.
11 вересня 2007 року між позивачем та позичальником укладено додаткову угоду № 2 до Генерального договору (далі за текстом - додаткова угода № 2), на підставі якої, позивач зобовязався надати позичальнику грошові кошти в сумі 3 400 000,00 грн. з відсотковою у ставкою за користування 15,5 % і порядком повернення позичальником кредиту рівними частинами в сумі 31 193,00 грн. щомісячно не пізніше 5 числа кожного місяця, починаючи з вересня 2008 року та з кінцевим терміном погашення у сумі 31156,00 грн. не пізніше 05 вересня 2017 року. Згідно додаткової угоди № 5 від 21 жовтня 2008 року до Генерального договору № 805/6/18/7-149 від 07.09.2007 року, сторонами внесено зміни до додаткової угоди № 2 та встановили, що з 21.10.2008 року, відсоткова ставка становить 19,0 % та комісій.
11 вересня 2007 року між позивачем та позичальником укладено додаткову угоду № 3 до Генерального договору (далі за текстом - додаткова угода № 3), на підставі якої, позивач зобовязався надати позичальнику грошові кошти в сумі 53000000,00 грн. з відсотковою у ставкою за користування 15,5 % і порядком повернення позичальником кредиту рівними частинами в сумі 48624,00 грн. щомісячно не пізніше 5 числа кожного місяця, починаючи з вересня 2008 року та з кінцевим терміном погашення у сумі 48608,00 грн. не пізніше 05 вересня 2017 року. Згідно додаткової угоди № 6 від 21 жовтня 2008 року до Генерального договору № 805/6/18/7-149 від 07.09.2007 року, сторонами внесено зміни до додаткової угоди № 3 та встановили, що з 21.10.2008 року, відсоткова ставка становить 19,0 % та комісій.
Як свідчить наявні в матеріалах справи меморіальні ордери, листи-заявки позичальника на кредит/транш, виписки по особовому рахунку позичальника та не спростовано сторонами у судових засіданнях, банком перераховано позичальнику передбачені додатковими угодами № 1, 2, 3 грошові кошти.
Пунктами 2.4, 2.5, 2.6 кредитного договору та додатковими угодами № 1,2,3, передбачено, що сплата процентів за користування кредитом здійснюється на рахунок в Харківській обласній філії АКБ „Укрсоцбанк" у валюті наданого кредиту щомісячно, в останній робочий день, не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі, у випадку, якщо день сплати процентів за користування кредитом припадає на неробочий день кредитора, то днем сплати процентів вважається попередній робочий день кредитора. Нарахування та сплата комісій за користування кредитом здійснюється на рахунок в Харківській обласній філії АКБ „Укрсоцбанк" (позивача) в порядку, в сумі та в строки, що встановлені тарифами. Нарахування неустойки (пені) здійснюється в останній робочий день поточного місяця за період з дня виникнення простроченої заборгованості за кредитом та/або нарахованими процентами чи комісіями по передостанній робочий день поточного місяця.
Відповідно до п. 3.4 кредитного договору та пункту 2.7 додаткових угод № 1,2,3, кредит вважається повернутим в момент (день) зарахування грошових коштів в сумі заборгованості за кредитом на позичковий рахунок, вказаний у п.2.1. договору.
З метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, 07 вересня 2007 року між іпотекодержателем - АКБ СР “Укрсоцбанк” (позивачем) та іпотекодавцем - ТОВ “Меридіан-1” (відповідачем) був укладений іпотечний договір №805/13/18-5/7-912, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за № 34 (далі - Іпотечний договір), відповідно до умов якого, іпотекодавець (відповідач) передав на забезпечення зобовязань за Генеральною угодою № 805/6/18/7-149 від 07.09.2007 року нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення підвальної частини № 50-52, 60-62, 1У, 1-го поверху № 13, 15-25, 27, 35-40, У, У1, УП, 2-го поверху № 20, 31-35, 1, 1У, в літ. "А-2", загальною площею 1429,3 кв.м., що знаходиться за адресою м. Харків, вул. Целіноградська, 38-А, заставною вартістю 9236398,00 грн., які належать ТОВ "Меридіан-1" на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень № 3231-В-С від 26.05.05 р., орендованих ТОВ "Меридіан-1", посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_1 за реєстровим номером 234, акт прийому-передачі № 3231-В-С від 29.07.05 р., право власності на яке зареєстроване КП "Харківське районне бюро технічної інвентаризації" згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 7949374, реєстраційний номер 7510932 від 03.08.05 р.;
та іпотеки нежитлових приміщень 2-го поверху № 9-11, 21-24, 27, 36, частина приміщень № 14 пл. 8,4 кв.м. в літ. А-2, загальною площею 592,2 кв.м., що знаходяться за адресою м. Харків, вул. Целіноградська, 38-А, заставною вартістю 4002680,00 грн. та належать ТОВ "Меридіан-1" на підставі договору купівлі-продажу б\н від 09.08.05 р., посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5, за реєстровим номером 4948, акт прийому-передачі б/н від 09.08.05 р., право власності на яке зареєстроване КП "Харківське районне бюро технічної інвентаризації" згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 8190530, реєстраційний номер 11885436 від 30.08.05 р.
Пунктом 1.2 іпотечного договору сторони встановили, що загальна вартість предмету іпотеки становить 13239078,00 грн.
Пунктами 1.3, 1.4, 1.5 іпотечного договору встановлено зміст основного зобовязання: повернення кредиту в сумі 9900000,00 грн., з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом 05 вересня 2017 року, а також дострокового погашення у випадках, передбачених договором, яким обумовлене зобовязання, сплата процентів, комісій, можливої неустойки, відшкодування витрат повязаних з предявленням вимог за основним зобовязанням, із зверненням стягнення на предмет іпотеки, витрат на утримання та збереження предмету іпотеки, витрат на страхування предмету іпотеки, збитків, завданих порушенням умов іпотечного договору.
Пунктом 1.7 іпотечного договору сторони встановили, що за наявності прав чи вимог інших осіб на предмет іпотеки, в тому числі підтверджених виконавчими документами, іпотекодержатель (позивач у справі) має переважне право отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.
На виконання вимог пункту 1.11 іпотечного договору приватним нотаріусом ОСОБА_6.. 08.09.2007 р. було внесено до державного реєстру іпотек реєстрацій запис (№ витягу 14319162), параметрами якого є іпотечний договір №805/13/18-5/7-914, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстраційним № 5628016.
Згідно з пунктом 1.11 іпотечного договору передбачено накладення нотаріусом заборони на відчуження предмету іпотеки.
Пунктом 6.3 іпотечного договору сторони передбачили, що цей договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє до припинення основного зобовязання, а також іпотека припиняється на підставах, передбачених Законом України “Про іпотеку ”.
Згідно з пунктом 5.1, 5.2 іпотечного договору, у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись статтею 5 Закону України “Про третейські суди ”, домовляються про те, що спір розглядається одно особо третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.
З огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій України", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та вимоги статей 1, 4-1, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
При цьому суд враховує вказівки, які містяться у постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 11.06.2003 року, а також в листі Вищого арбітражного суду України від 10.03.1998 року "Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів", згідно з якими: господарський суд, до якого подано позов, з питання, що є предметом арбітражної угоди, повинен припинити провадження у справі, якщо є заперечення однієї з сторін щодо вирішення спору у господарському суді і ним не буде визнано, що арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана. Оскільки, матеріали справи свідчать, що заперечень з жодної сторони щодо вирішення спору у господарському суді не надходило, тому дана справа розглядається згідно з нормами, передбаченими ГПК України.
Як свідчать матеріали справи, позивач, згідно меморіальних ордерів надав кредитні кошти за договором шляхом перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку в Харківській обласній філії АКБ “Укрсоцбанк” на поточний рахунок позичальника в межах суми траншів кредиту.
Згідно з умовами кредитного договору (п. 4.3.4, 4.3.6) та додаткових угод до нього, позичальник взяв на себе обов'язки погасити в повному обсязі кредит, сплачувати проценти та комісії, неустойку та пеню в строки, встановлені договором.
Проте, як зазначає позивач у позовній заяві, позичальник (третя особа) порушив умови договору кредиту щодо своєчасного повернення кредиту та процентів за його користування, у звязку чим, у позивача на підставі п. 3.2.5 додаткових угод до кредитного договору виникли підстави вимагати від позичальника дострокового виконання ним всіх своїх зобовязань за кредитним договором, а саме: повернення кредиту, сплати процентів, комісій, а також сплати можливої неустойки та відшкодування збитків, завданих простроченням виконання, у звязку з чим, третій особі направлено лист - претензію (№ 18-3-15/67-1149 від 12.03..2009 року), з вимогою сплати відсотків та комісії по кредиту та про дострокове повернення кредиту.
Проте, зазначені вимоги залишилися без відповіді, позичальник заборгованість не сплатив.
13 жовтня 2009 року відповідачу направлено лист - претензію вих. № 11.2.1/67-4877 від 13.10.2009 року), в якому позивач повідомив про порушення позичальником ОСОБА_4 своїх зобовязань за кредитним договором та повідомив, про необхідність сплатити виниклу заборгованість та про звернення стягнення на заставне майно, а саме: нерухомість за адресою: м. Харків, вул.. Цілиноградська, 38-А.
Проте, зазначені вимоги залишилися без відповіді, а заборгованість не погашеною.
За розрахунком позивача, станом на 10.08.2011 року загальна сума боргу за кредитним договором перед кредитором - ПАТ "Укрсоцбанк" (позивачем у справі) складає 151825767,95 грн. з яких:
- загальна сума заборгованості за додатковою угодою № 1 становить 1 647 795,98 грн. , у тому числі поточна заборгованість за кредитом - 803676,00 грн.; поточна заборгованість за відсотками - 6774,93 грн..; прострочена заборгованість за кредитом - 363296,56 грн.; прострочена заборгованість за відсотками - 319124,13 грн.; пеня по простроченому кредиту та процентам - 154924,47 грн.;
- загальна сума заборгованості за додатковою угодою № 2 становить 5 635 944,54 грн., у тому числі: поточна заборгованість за кредитом - 2277052,00 грн.; поточна заборгованість за відсотками -19376,69 грн.; прострочена заборгованість за кредитом - 1060559,94 грн.; прострочена заборгованість за відсотками -1656649,60 грн.; пеня по простроченому кредиту та процентам - 622306,31 грн.
- загальна сума заборгованості за додатковою угодою № 3 становить 8542027,43 грн., у тому числі, поточна заборгованість за кредитом 3549536,00 грн.; поточна заборгованість за відсотками - 30204,17 грн.; прострочена заборгованість за кредитом - 1653096,47 грн.; прострочена заборгованість за відсотками - 2409773,18 грн.; пеня по простроченому кредиту та процентам - 899417,61 грн.
У звязку з тим, що відповідач та третя особа, у встановлений договором строк, за вимогою позивача не повернули суму боргу, у позивача виникла підстава для звернення до господарського суду Харківської області з відповідним позовом, в якому позивач на задоволення своїх вимог за Генеральним договором № 805/6/18/7-149 від 07.09.2007 року, укладеним з ОСОБА_4, у розмірі 15825767,95 грн. просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки: нежитлові приміщеня підвальної частини № 50-52, 60-62, 1У, 1-го поверху № 13, 15-25, 27, 35-40, У, У1, УП, 2-го поверху № 20, 31-35, 1, 1У, в літ. "А-2", загальною площею 1429,3 кв.м., що знаходиться за адресою м. Харків, вул. Целіноградська, 38-А, заставною вартістю 9236398,00 грн. та нежитлові приміщення 2-го поверху № 9-11, 21-24, 27, 36, частина приміщень № 14 пл. 8,4 кв.м. в літ. А-2, загальною площею 592,2 кв.м., що знаходяться за адресою м. Харків, вул. Целіноградська, 38-А, заставною вартістю 4002680,00 грн.
На момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення позичальником або його майновим поручителем ТОВ "Меридіан-1" (відповідачем у справі) заборгованості в добровільному порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.
Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.
У відповідності зі ст. 204 Цивільного кодексу України договори (кредитний та іпотечний) укладені між його сторонами, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобовязання за цими договорами мають виконуватися належним чином.
Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обовязку в натурі (присудження до виконання обовязку в натурі)
Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 345 Господарського кодексу України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
У відповідності до п. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
За користування кредитом сторонами договору кредиту були встановлені проценти у розмірі 15,5 процентів річних, а з 21.10.2008 року 19,0 % річних.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до ст.ст. 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Цивільне законодавство базується на принципі обовязкового виконання сторонами зобовязань за договором. За загальним правилом, закріпленим у ч.1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.
Частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.
Пунктом 3.2.5 додаткових угод до кредитного договору передбачено право кредитора, у разі порушення позичальником зобов'язань, зазначених у п.п. 3.3.3 - 3.3.16 договору, за письмовим повідомленням до позичальника в односторонньому порядку має право розірвання договору кредиту, що має наслідком дострокове, протягом 20 календарних днів від дня отримання позичальником відповідної письмової вимоги кредитора, виконання позичальником всіх своїх зобов'язань за договором, а саме: повернення кредиту сплати процентів, комісій, а також сплати можливої неустойки та відшкодування збитків, завданих простроченням виконання. Після погашення зазначених вимог цей договір вважається розірваним.
Як свідчать матеріали справи та не спростовано відповідачем та третьою особою, позичальник систематично порушував умови договору щодо сплати кредиту та відсотків за користування кредитом, у звязку з чим, позивачем, відповідно до п. 3.2.5 додаткових угод до кредитного договору та п. 2.4.4 іпотечного договору надіслано на адреси позичальника (ОСОБА_4) та заставодавця (ТОВ "Меридіан-1") листи вимоги - вих. № 18-3-15/67-1149 від 12.03.2009 року та вих. № 11.2.1/67-4877 від 13.10.2009 року про повне погашення заборгованості по кредиту, відсотків, пені та штрафів, які у встановлений строк не задоволені ані позичальником ані заставодавцем. Факти отримання зазначених повідомлень не спростовані відповідачем та третьою особою у судових засіданнях.
З зазначеного вбачається, що банк (позивач) правомірно предявив вимогу до третьої особи щодо дострокового повернення кредиту, процентів. Проте, в порушення вимог договору, позичальником та відповідачем за первісним позовом не задоволено вимоги Банку щодо повернення кредиту, сплати процентів та комісії за користування кредитом, у звязку з чим, третя особа та відповідач визнаються судом такими, що прострочили виконання зобовязання за кредитними договорами та додатковими угодами до нього в частині сплати заборгованості по кредиту, заборгованості по погашенню відсотків.
Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач та третя особа не надали суду жодного документу, які б підтверджували сплату заборгованості за Генеральним договором № 805/6/18/7-149 від 07.09.2007 року та додаткових угод до нього та не надав документів, що спростовували б викладене у позові, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість нарахування позивачем відповідачу заборгованості по кредиту та відсоткам за його користування у загальному розмірі 14149119,56 грн.
Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.
Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання.
Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договорами.
Частиною першою ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими Законами та договором.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення.
Згідно з пунктами 5.1 кредитного договору та 4.1 додаткових угод № 1,2,3 за порушення термінів повернення кредиту та / або процентів, комісій позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період невиконання зобовязань за договором, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.
За прострочення повернення кредитних коштів та прострочення сплати відсотків за користування кредитом, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка станом на 10.08.2011 року склала 1676648,39 грн. , з яких: за додатковою угодою № 1: 154924,47 грн.; за додатковою угодою № 2: 622306,31 грн., за додатковою угодою № 3: 899417,61 грн.
Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані, зокрема щодо вини в невиконанні взятих на себе зобовязань по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про правомірність нарахування позивачем пені у сумі 1676648,39 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.
Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання.
Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Частиною 5 ст. З Закону України “Про іпотеку” встановлено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України “Про іпотеку”, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно із ст. 19 Закону України "Про іпотеку", за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави. Аналогічне за змістом правило передбачено і у ст. 589 Цивільного кодексу України.
Пунктами 2.4.3, 4.1 укладеного договору іпотеки, сторони узгодили, що у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником (третьою особою) основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
При цьому, п. 1.4 іпотечного договору сторони встановили зміст основного зобовязання: повернення кредиту в межах загального ліміту 9900000,00 грн. з кінцевим термінів погашення заборгованості 05.09.2017 року., сплата процентів за користування кредитом у розмірі 19,0 % річних (з урахуванням додаткової угоди № 1) та комісій, сплата можливої неустойки (пені та штрафу), відшкодування витрат, повязаних з предявленням вимог за основним зобовязанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України “Про іпотеку ”, за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобовязання.
Судом встановлено та не спростовано сторонами у судовому засіданні, що станом на 10 серпня 2011 року загальна сума заборгованості за Генеральною угодою № 805/6/18/7-149 від 07.09.2007 року перед кредитором - ПАТ "Укрсоцбанк" (позивачем у справі) складає 15825767,95 грн., з яких: 14149119,56 грн. заборгованість зі сплати кредиту та відсотків та 1676648,39 грн. пеня.
Відповідно до умов п. 1.1 іпотечного договору, на забезпечення зобовязань за Генеральною угодою № 805/6/18/7-149 від 07.09.2007 року, відповідач (Іпотекодавець) передав в іпотеку позивачу (Іпотекодержателю) наступне нерухоме майно: на забезпечення зобовязань за Генеральною угодою № 805/6/18/7-149 від 07.09.2007 року нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщеня підвальної частини № 50-52, 60-62, 1У, 1-го поверху № 13, 15-25, 27, 35-40, У, У1, УП, 2-го поверху № 20, 31-35, 1, 1У, в літ. "А-2", загальною площею 1429,3 кв.м., що знаходиться за адресою м. Харків, вул. Целіноградська, 38-А, заставною вартістю 9236398,00 грн. та нежитлові приміщення 2-го поверху № 9-11, 21-24, 27, 36, частина приміщень № 14 пл. 8,4 кв.м. в літ. А-2, загальною площею 592,2 кв.м., що знаходяться за адресою м. Харків, вул. Целіноградська, 38-А.
Частина 3 ст. 33 Закону України “Про іпотеку” встановлює, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється і тому числі на підставі рішення суду.
Стаття 590 Цивільного кодексу України встановлює, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Суд зазначає, що звернення стягнення на предмет іпотеки є способом виконання присудженого боргу, а тому така заява розглядається у межах справи про присудження боргу.
Частиною 1 статті 594 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобовязання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові повязаних з нею витрат або інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобовязання.
З аналізу статей 596, 597 Цивільного кодексу України вбачається, що притримання речі, як спосіб забезпечення зобовязання кредитором, передбачає задоволення його вимог за рахунок речі, що притримується, у тому ж порядку, як і реалізація предмета застави, яка врегульована ст. 591 Цивільного кодексу України. Вказаною правовою нормою також передбачено реалізація шляхом продажу з публічних торгів чи іншим передбаченим договором або законом способом предмету застави, на який звернене стягнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України “Про іпотеку”, за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобовязання.
Відповідно до ст.ст. 38, 39 Закону України "Про іпотеку" предмет застави, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення, може бути реалізований іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві, зокрема, шляхом застосування процедури продажу предмету застави, встановленої ст. 38 Закону України "Про іпотеку".
В звязку з невиконанням забезпечених іпотекою зобовязань відповідно ст. 33 Закону України “Про іпотеку ” та п. 2.4.3. іпотечного договору банк (позивач), як іпотекодержатель, має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано сторонами у судових засіданнях, позивачем, відповідно до положень статей 33, 35 Закону України “Про іпотеку”, в звязку з порушенням боржником основного зобовязання, було надіслано на адресу іпотекодавця та боржника письмову вимогу про усунення порушення, зокрема, відповідачу та третій особі направлено відповідні листи - претензії за вих. № 18-3-15/67-1149 від 12.03.2009 року та, № 11.2.1/67-4876 від 13.10.09 р. в яких позивач повідомив про порушення позичальником ОСОБА_4 своїх зобовязань за генеральним договором та повідомив, про необхідність виконати зобовязання зі сплати заборгованості за кредитним та іпотечним договорами, а також погасити усі штрафні санкції. Окрім цього, позивач повідомив про звернення стягнення на заставне майно. Зазначені вимоги були отримані відповідачем, про що свідчать повідомлення про вручення, які надані позивачем до матеріалів справи.
Відповідно до ч.1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" (в редакції Закону, який діяв на дату предявлення вимоги), у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
Таким чином, суд дійшов висновку про, те що позивачем було дотримано вимог ч.1 ст. 35 Закону Украйни “Про іпотеку”.
Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
.
.
Враховуючи норми ст. 33 Закону України "Про іпотеку", відповідно до якої у разі невиконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, суд визнає вимоги позивача в частині звернення стягнення на предмет іпотеки у розмірі 15825767,95 грн. обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст. 39 Закону України "Про іпотеку" суд у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у своєму рішенні зазначає, окрім всього іншого, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону, якою встановлено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, якщо це передбачено в рішенні суду. При цьому, ціна продажу предмету іпотеки встановлюється на підставі оцінки майна, на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
У статті 41 Закону України "Про іпотеку" передбачається, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.
Організація продажу предмета іпотеки покладається на спеціалізовані організації, які залучаються на конкурсній основі органами державної виконавчої служби. Право вибору спеціалізованої організації належить іпотекодержателю.
Пунктом 4.6. іпотечного договору встановлено, що позивач (Іпотекодержатель), за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із наступних способів:
пп. 4.6.1 на підставі рішення суду:
або
пп. 4.6.2 на підставі виконавчого напису нотаріуса:
або
пп. 4.6.3 шляхом передачі іпотекодержателю право власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобовязань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України “Про іпотеку”:
або
пп. 4.6.4 шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України “Про іпотеку”:
або
пп. 4.6.5 шляхом організації іпотекодержателем продажу предмету іпотеки через укладання договору купівлі-продажу предмета іпотеки між іпотекодавцем та відповідним покупцем в порядку, встановленому статтею 6 Закону України “Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати”.
Згідно з пунктом 4.7 договору передбачено, що у разі звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду реалізація предмету іпотеки здійснюється у спосіб, зазначений у відповідному рішенні суду, а саме:
пп. 4.7.1 шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України “Про іпотеку”
або
пп. 4.7.2 або продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.
Частиною 1 статті 39 Закону України “Про іпотеку”встановлено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:
- загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;
- опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;
- заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;
- спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;
- пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;
- початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України "Про іпотеку" початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.
Згідно звіту про вартість майна, яке є предметом іпотеки, виконаного ТОВ “Незалежна профгрупа” № 09/22-2011(2) від 27.09.11 р. року, ринкова вартість предмету іпотеки складає 10748100,00 грн., в т. ч. нежитлових приміщень підвальної частини № 50-52, 60-62, 1У, 1-го поверху № 13, 15-25, 27, 35-40, У, У1, УП, 2-го поверху № 20, 31-35, 1, 1У, в літ. "А-2", загальною площею 1429,3 кв.м., що знаходиться за адресою м. Харків, вул. Целіноградська, 38-А 7936200,00 грн. та нежитлових приміщень 2-го поверху № 9-11, 21-24, 27, 36, частина приміщень № 14 пл. 8,4 кв.м. в літ. А-2, загальною площею 592,2 кв.м., що знаходяться за адресою м. Харків, вул. Целіноградська, 38-А 2811900,00 грн.
При цьому суд враховує, що відомості, відображені у зазначеному звіті не спростовані відповідачем, тому є належними на допустимими доказами для відображенні при вирішені даного спору.
Стаття 34 Закону України "Про іпотеку" передбачає, що рішенням суду предмет іпотеки може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду. Для реалізації вказаного права управління у позивача за первісним позовом виникає необхідність у отриманні правовстановлюючих документів на нерухомість, що складає предмет іпотеки.
Також, відповідно до пункту 4.5 іпотечного договору сторони передбачили, що після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, з метою забезпечення належного господарського використання згідно з його цільовим призначенням, а також отриманням доходів, предмет іпотеки передається іпотекодержателю (позивачу у справі) або третій особі, за погодженням між іпотекодавцем (відповідачем у справі) та іпотекодержателем в управління на період його реалізації у порядку, встановленому договором, управління предметом іпотеки може здійснюватися, зокрема, шляхом його передачі в найом (оренду), лізинг, інше платне користування, тощо.
Враховуючи викладене, суд вбачає наявність правових підстав для задоволення позову в частині позовних вимог щодо надання позивачу до моменту продажу права на господарське управління предметом іпотеки, з правом укладання у якості орендодавця договорів оренди з фізичними та юридичними особами, та направленням отриманих від управління коштів на задоволення своїх вимог за кредитним договором.
Суд визнає правомірними вимоги порзивача про надання йому права, з метою збереження предмету іпотеки, обладнання предмету іпотеки новими охоронними пристроями, а також укладання договорів на охорону зі спеціалізованими підприємствами.
Враховуючи задоволення позовних вимог в повному обсязі, відповідно до вимог чинного господарського процесуального законодавства, сплачені позивачем судові витрати, суд покладає на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 16, 525, 546, 590, 598,599,610,611,612,626,628,629,652,1054,1048,1049, 1050 ЦК України, статтями 174,179,193, Господарського кодексу України, статтями 3,7,12,19,33, 34,38, 39 Закону України "Про іпотеку", ст.22 Закону України “Про судоустрій”, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд <Текст >
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Звернути стягнення на предмет іпотеки: нежитлові приміщення підвальної частини № 50-52, 60-62, IV, 1-го поверху № 13,15-25,27,35-40, V, VI VII, 2-го поверху № 20, 31-35,1, IV, В літ «А-2», загальною площею 1429,3 кв. м., розташованих за адресою: м. Харків, вул. Цілиноградська, З 8-А та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Меридіан-1 на підставі Договору купівлі-продажу нежитлових приміщень № 3231-В-С від 26.05.2005 року, орендованих ТОВ «Мерідіан-1», посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_1, за реєстровим 234, акт прийому передачі № 3231-В-С від 29.07.2005 року, право власності на яке зареєстроване КП "Харківське районне бюро технічної інвентаризації" згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 7949374, реєстраційний номер 7510932 (номер запису 2584 в книзі 1) від 03.08.2005 року, нежитлові приміщення 2-го поверху № 9-11, 21, 22, 24, 27, в літ «А-2», загальною площею 592,2 кв.м., розташованих за адресою: м. Харків, вул. Цілиноградська, З 8-А та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Меридіан-1" на підставі Договору купівлі-продажу б/н від 09.08.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5, за реєстровим 4948, акт прийому передачі б/н від 09.08.2005 року, право власності на яке зареєстроване КП "Харківське районне бюро технічної інвентаризації" згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 8190530, реєстраційний номер 11885436 (номер запису 2584 в книзі 1) від 30.08.2005 року.
3. За рахунок грошових коштів, виручених від продажу предмету іпотеки, задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (вул. Ковпака, 29, м. Київ, код ЄДРПОУ 0039019, к/р 32008152402 в Головному управлінні НБУ по м. Києву та Київській області, МФО 321024) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан-1" (вул. Цілиноградська, 38-А, м. Харків, 61202, код ЄДРПОУ 19464914, п/р 26000830146510 в ХОФ ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 351016) в повному обсязі, на суму 15 825 767,95 грн., а саме, вимоги:
- за додатковою угодою № 1 від 07 вересня 2007 року до Генерального договору в розмірі 1 647 795,98 грн. (один мільйон шістсот сорок сім тисяч сімсот дев'яносто п'ять гривень 98 коп.), який складається з поточної заборгованості за кредитом - 803676,00 грн., поточної заборгованості за відсотками - 6774,93 грн., простроченої заборгованості за кредитом - 363 296,56 грн., простроченої заборгованості за відсотками - 319 124,13 грн., пені по простроченому кредиту та процентам - 154 924,47 грн.,
- за додатковою угодою № 2 від 11 вересня 2007 року до Генерального договору в розмірі 5 635 944,54 грн. (п'ять мільйонів шістсот тридцять п'ять тисяч дев'ятсот сорок чотири гривні 54 коп.), який складається з поточної заборгованості за кредитом - 2 277 052,00 грн., поточної заборгованості за відсотками - 19376,69 грн., простроченої заборгованості за кредитом - 1 060 559,94 грн., простроченої заборгованості за відсотками - 1 656 649,60 грн., пені по простроченому кредиту та процентам -622306,31 грн.,
- за додатковою угодою № 3 до Генерального договору в розмірі 8542027,43 грн. (вісім мільйонів п'ятсот сорок дві тисячі двадцять сім грн. 43 коп.), який складається з поточної заборгованості за кредитом - З 549 536,00 грн., поточної заборгованості за відсотками - 30204,17 грн., простроченої заборгованості за кредитом - 1653096,47 грн. , простроченої заборгованості за відсотками - 2409773,18 грн., пені по простроченому кредиту та процентам - 899417,61 грн., 2. Визначити у рішенні спосіб реалізації предмета іпотеки за оціночною вартістю, шляхом застосування процедури продажу предмету іпотеки, встановленої статтею 38 цього Закону, надати ПАТ "Укрсоцбанк" іпотекодержателю право на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, а також право проведення усіх дій, пов'язаних з збереженням та реалізацією предмета іпотеки.
4. Початкову ціну нежитлових приміщень підвальної частини № 50-52, 60-62, IV, 1-го поверху № 13,15-25,27,35-40, V, VI VII, 2-го поверху № 20, 31-35, І, IV, В літ «А-2», загальною площею 1429,3 кв. м., розташованих за адресою: м. Харків, вул. Цілиноградська, 38-А, встановити 7 936 200 грн. 00 коп. (сім мільйонів дев'ятсот тридцять шість тисяч двісті гривень 00 коп.), нежитлових приміщень 2-го поверху № 9-11, 21, 22, 24, 27, в літ «А-2», загальною площею 592,2 кв.м., розташованих за адресою: м. Харків, вул. Цілиноградська, 38-А, встановити 2 811 900 грн. (два мільйони вісімсот одинадцять тисяч дев'ятсот грн. 00 коп.) згідно звіту № 09/22-2011(2) від 22.09.2011 року, виконаного ТОВ «Незалежна профгрупа»,.
5. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Меридіан-1" звільнити займані приміщення, передати ПАТ "Укрсоцбанк", одночасно з Актом приймання-передачі нежитлової будівлі, ключі від предмету іпотеки, та податкову накладну.
6. Надати ПАТ "Укрсоцбанк", до моменту продажу предмету іпотеки, право на господарське управління предметом іпотеки, з правом укладання у якості Орендодавця договорів оренди з фізичними та юридичними особами, та направленням отриманих від управління коштів на задоволення своїх вимог за кредитним договором.
7. З метою збереження предмету іпотеки до його реалізації надати ПАТ „Укрсоцбанк" право обладнання предмету іпотеки новими охоронними пристроями, а також укладання договорів на охорону зі спеціалізованими підприємствами.
8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан-1" (вул. Цілиноградська, 38-А, м. Харків, 61202, код ЄДРПОУ 19464914, п/р 26000830146510 в ХОФ ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 351016) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (вул. Ковпака, 29, м. Київ, код ЄДРПОУ 0039019, к/р 32008152402 в Головному управлінні НБУ по м. Києву та Київській області, МФО 321024) державне мито в сумі 25500,00 грн., 236,00 грн. - витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу та 30960 грн. - судового збору.
Суддя (підпис< Текст >Інте Т.В.
<Текст >
Судове рішення № 20858391, Господарський суд Харківської області було прийнято 05.01.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 37/32-10. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: