Рішення № 20857408, 10.01.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "10" січня 2012 р.Справа № 8/5007/121/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді <Поле для текста >

судді Давидюка В.К.

судді <Поле для текста >

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 - дов. від 12.07.11р.

від відповідача не з'явився

Розглянув справу за позовом Іноземного підприємства "Біазі Україна" (с.Софіївська Борщагівка Київської області)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Бердичів)

про стягнення 34549,99 грн.

Строк розгляду спору продовжено за клопотанням сторони у відповідності до ч.3 ст. 69 ГПК України.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 34549,99 грн. заборгованості за поставлений товар згідно договору поставки №135 від 10.12.09р., з яких 22047,55 грн. - сума основного боргу, 1254,92 грн. - інфляційні, 2463,26 грн. - пеня, 470,00 грн. - 3% річних та 8314,26 грн. - штраф.

В процесі розгляду справи в суді позивач декілька раз уточнював позовні вимоги. Згідно останньої заяви про зменшення розміру позовних вимог, наданої в судовому засіданні, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 4968,15 грн. основного боргу, 1254,92 грн. інфляційних, 2463,26 грн. пені, 470,00 грн. 3% річних та 8314,26 грн. штрафу, а всього на суму 17470,59 грн.

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в засіданні суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно і належним чином, оскільки ухвала суду направлялась відповідачеві на адресу, зазначену в позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір поставки №135 від 10.12.09р., розрахунки суми боргу, видаткові накладні, банківські виписки, заяви про уточнення розміру позовних вимог, свідоцтво про державну реєстрацію, статут, довідки про включення до ЄДРПОУ та інші.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

10.12.09р. між сторонами був укладений договір поставки №135 від 10.12.09р. (а.с.15-20), відповідно до умов якого позивач (постачальник) зобов'язується поставляти відповідачеві (покупцеві) товари, а відповідач зобов'язаний прийняти даний товар та оплатити його вартість на умовах даного договору (п.п.2.1 договору).

Згідно з п.2.2 зазначеного договору, прийняття продукції здійснюється покупцем по видатковій накладній, що підтверджує згоду останнього на купівлю товару даного асортименту, в кількості та по цінам, що визначаються в видатковій накладній. Право власності переходить до покупця в момент отримання товару від постачальника за видатковою накладною.

Пунктом 6.1 договору сторони передбачили, що відносно кожної конкретної поставки, що здійснюється на підставі даного договору, ними може бути визначений наступний порядок розрахунків:

- на умові 100% передоплати;

- або на умовах розстрочки платежів на строк, що не перевищує 30 календарних днів з дати відвантаження товару покупцю.

Розрахунки здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

На виконання умов даного договору, позивач поставив відповідачеві товар на суму 105474,51 грн., що підтверджується видатковими накладними, які знаходяться в матеріалах справи (а.с.21-34).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати товару виконав частково, внаслідок чого станом на день розгляду справи в суді за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем в сумі 4968,15 грн., яку останній і просить суд стягнути в заяві про зменшення розміру позовних вимог.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Згідно з вимогами ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 4968,15 грн. основного боргу обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач в заяві про зменшення розміру позовних вимог просить суд стягнути з відповідача на свою користь 470,00 грн. 3% річних, 1254,92 грн. інфляційних, 2463,26 грн. пені та 8314,26 грн. штрафу.

Згідно з вимогами ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.9.1 договору, у випадку порушення покупцем строків платежів, визначених цим договором, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Крім пені, покупець сплачує постачальнику штраф за порушення порядку оплати, визначеного у даному договорі, у розмірі 10% від суми простроченого платежу.

Як передбачено п. 9.3 договору, нарахування та сплата неустойки (штрафу, пені) за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань за цим договором здійснюється без обмежень певним строком, протягом усього періоду від дня, коли грошові зобов'язання повинні були виконані, до дня їх фактичного виконання.

Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Перевіривши розрахунки вказаних зобов'язань, суд вважає, що 3% річних, інфляційні, пеня і штраф нараховані правильно та відповідно до вимог чинного законодавства і підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів повного розрахунку з позивачем суду не надав, в судове засідання не з'явився.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що зменшені позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно до обгрунтовано заявлених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

на користь Іноземного підприємства "Біазі Україна", 08131, Київська область, с. Софіївська Борщагівка, вул. Озерна, 17, код ЄДРПОУ 36263446

- 4968,15 грн. - основного боргу;

- 2463,26 грн. - пені;

- 470,00 грн. - 3% річних;

- 8314,26 грн. - штрафу;

- 1254,92 грн. - інфляційних;

- 174,71 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;

- 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяДавидюк В.К.

<Поле для текста >

Віддрукувати: <Поле для текста >

1 - в справу

2 - відповідачу (рек. з пов. про вручення)

<Текст >