Рішення № 20856675, 16.01.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2012 р.

Справа № 5004/2570/11 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луцьк

до відповідачів: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Луцьк

приватного підприємства "Факторіал-Груп", м. Донецьк

про стягнення 6929 грн. 95 коп.

Суддя: Войціховський В.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 представник (дов. від 19.02.2010р.)

від відповідачів: не зявились

Суть спору: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та приватного підприємства "Факторіал-Груп" про стягнення з останніх 6929,95 грн., в тому числі, про стягнення з приватного підприємства "Факторіал-Груп" на користь позивача 3599 грн. заборгованості по оплаті наданих згідно договору перевезення №2172 від 08.04.2011р. та заявки на перевезення вантажів №17 від 08.04.2011р. транспортних послуг, 611,97 грн. пені, нарахованої за порушення строків оплати послуг за період з 29.04.2011р. по 27.12.2011р., 118,98 грн. суми трьох відсотків річних, нарахованих згідно ст. 625 Цивільного кодексу України за період з 29.04.2011р. по 27.12.2011р., 2400 грн. штрафних санкцій за шість діб понаднормового простою транспортного засобу, а також про солідарне стягнення з підприємця ОСОБА_2 та приватного підприємства "Факторіал-Груп" на користь позивача 200 грн. заборгованості по оплаті наданих послуг з перевезення вантажів, віднесення в повному обсязі на приватне підприємство "Факторіал-Груп" обовязку відшкодування позивачу понесених останнім у звязку з поданням позову до суду витрат, зокрема, 1411,50 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору, а також 700 грн. у відшкодування витрат на оплату наданих адвокатських послуг.

Ухвалою господарського суду від 29.12.2011р. зазначену позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні, надавши на вимогу суду витребувані документи та матеріали, предявлені до відповідачів позовні вимоги підтримав та просить суд задовольнити останні в повному обємі.

При цьому в обґрунтування предявленого позову представник сторони посилається на укладення між сторонами договору-заявки на перевезення вантажу, а також договору поруки, надання підприємцем ОСОБА_1 підприємству "Факторіал-Груп" послуг з перевезення вантажів, отримання цих послуг зазначеним субєктом господарської діяльності та непроведення при цьому всіх розрахунків по їх оплаті, виникнення та існування на даний час відповідної суми заборгованості 3799 грн., нарахування відповідачу у звязку з цим штрафних санкцій та відсотків річних.

Відповідачі всупереч вимогам ухвали суду від 29.12.2011р. про порушення провадження у справі не представили суду доводів та заперечень з приводу предявленого позову, письмових пояснень та інших витребуваних судом документів, компетентних представників в судове засідання приватне підприємство "Факторіал-Груп" та підприємець ОСОБА_2 не направили, хоча про день та час розгляду справи в суді були повідомлялись належним чином.

Ухвала суду від 29.12.2011р. про порушення провадження у справі направлялась господарським судом приватному підприємству "Факторіал-Груп" рекомендованою кореспонденцією за чотирма адресами:

- на визначену позивачем у позові та відображену у Витязі з ЄДРПОУ станом на 23.09.2011р. адресу (м. Донецьк вул. Петровського, 38). Із зазначеної адреси кореспонденція була повернута з підстав "за адресою не зареєстроване" (відмітка поштового відділенні звязку на конверті рекомендованої кореспонденції а.с. 44-47);

- на визначену у спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 05.01.2012р. №12651576 (а.с. 36-38) адресу місцезнаходження ПП "Факторіал-Груп" (м. Київ, вул. Урицького, 45). Із зазначеної адреси кореспонденція була повернута з підстав "за зазначеною адресою не проживає" (відмітка поштового відділенні звязку на конверті рекомендованої кореспонденції а.с. 48-51);

- на визначені безпосередньо відповідачем у договорі перевезення №2172 від 08.04.2011р. адреси (м. Донецьк, вул. Туполева, 11, та м. Донецьк, пр. Київський, 50). Із зазначених адрес кореспонденція до суду без вручення адресату повернута не була.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270 "Про затвердження правил надання послуг поштового звязку", а саме п. 99 даної Постанови, визначено, що рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані поштові листи з позначкою "Судова повістка", вручаються адресату, а в разі його відсутності повнолітньому члену сімї. У разі відсутності адресата, або повнолітніх членів його сімї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Водночас, законодавство України, в т.ч. ГПК, не зобовязує сторону у справі, зокрема позивача, зясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

У разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом, і дана особа своєчасно не повідомила про це господарський суд, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675).

Направлена за адресою підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) ухвала суду від 29.12.2011р. була вручена адресату 05.08.2011р. про що свідчить відповідне поштове повідомлення (а.с. 43).

З огляду на викладене суд вважає, що у відповідачів існувало достатньо часу для підготовки та своєчасного подання до господарського суду мотивованих відзивів на позовну заяву, письмових пояснень з приводу предявленого позову, направлення в судове засідання у встановлений день та час своїх повноважних представників.

Водночас згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши подані позивачем на обґрунтування позовних вимог докази, беручи до уваги, що ухвалою суду від 29.12.2011р. про порушення провадження у справі явка в судове засідання представників відповідачів обовязковою не визнавалась, останні належним чином повідомлялись про дату, час та місце судового розгляду справи, проте не направили в судове засідання своїх представників, не подали заперечень на позов, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідачів, за наявними у ній матеріалами. Представник позивача в судовому засіданні з приводу розгляду справи за відсутності представників відповідачів не заперечив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

08 квітня 2011 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м. Луцьк та приватним підприємством "Факторіал-Груп", м. Донецьк було укладено договір перевезення за №2172 (а.с. 12-15).

На виконання домовленостей між сторонами та на основі п. 2.2 договору перевезення від 08.04.2011р. №2172 між останніми було укладено заявку на перевезення вантажів за №17 від 08.04.2011р. по договору №2172 від 08.04.2011р. (а.с. 16).

У відповідності до умов зазначених договору та заявки між договірними сторонами було погоджено надання підприємцем ОСОБА_1 за дорученням приватного підприємства "Факторіал-Груп" на платній основі (вартістю 1450 Євро по курсу НБУ на дату виставлення рахунку) транспортних послуг по міжнародному перевезенню вантажу (металопрокату та листів з металу) за маршрутом м. Шененфільд (Німеччина) м. Київ (Україна).

Судом зясовано, що згідно зазначених договору та заявки перевезення вантажу здійснювалося позивачем автомобілем д.н. НОМЕР_4/НОМЕР_5 згідно міжнародної товарно-транспортної накладної CMR №087555 від 15.04.2011р. (а.с. 18).

19 квітня 2011 року ввірений підприємцю-перевізнику вантаж було доставлено на митницю призначення (м. Київ, вул. Новопироговська, 58) щодо якого 20.04.2011р. декларантом-представником вантажоодержувача ТзОВ "Інтер Консалтинг" було проведено митне оформлення вантажу. Викладене підтверджується здійсненими на міжнародній товарно-транспортній накладній CMR №087555 від 15.04.2011р. відмітками Київської регіональної митниці, а також відмітками митниці призначення на попередньому повідомленні №100000005/2011/613066 від 18.04.2011р. (а.с. 19).

Положеннями договору перевезення №2172 від 08.04.2011р. (п.п. 2.6, 3.2) було визначено обовязок приватного підприємства "Факторіал-Груп" забезпечити митне оформлення всіх необхідних документів на вантаж, а також розвантаження останнього впродовж 48 годин, що, в даному випадку, складає період 19 та 20 квітня 2011 року.

Проте приватним підприємством "Факторіал-Груп" всупереч взятим на себе зобовязанням не було забезпечено своєчасної процедури митного оформлення вантажу та розвантаження автомобіля протягом визначених угодою на перевезення строків (48 годин), що стало наслідком понаднормового простою автотранспортного засобу на шість діб з 21 по 26 квітня 2011 року.

Факт понаднормового простою автотранспортного засобу, а також розвантаження вантажу із запізненням на шість днів підтверджується долученою до матеріалів справи (а.с. 20) претензією №1 за вихідним номером 25 від 29.04.2011р., адресованою на адресу приватного підприємства "Факторіал-Груп" безпосереднім вантажоодержувачем товариством з обмеженою відповідальністю "БОАТЛАБ".

Відповідно до ст. ст. 174, 181 Господарського кодексу України господарські зобовязання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність, з акту управління господарською діяльністю, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

На підставі договору перевезення №2172 від 08.04.2011р. та заявки від 08.04.2011р. №17 між сторонами склалися договірні відносини щодо перевезення вантажу, що врегульовані нормами Цивільного та Господарського кодексів України.

Надання позивачем послуг з перевезення вантажу на підставі зазначених договору та заявки підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №087555 від 15.04.2011р.

Факт виконання позивачем обовязків щодо надання послуг з перевезення вантажів за обумовленим в заявці маршрутом підтверджується відмітками вантажоодержувача вантажу в графі 24 CMR.

20.04.2011р. підприємцем ОСОБА_1 було оформлено рахунок-фактуру №СФ-0000386 на суму 16518,62 грн., податкову накладну №411 від 20.04.2011р. та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000389 від 20.04.2011р. (а.с. 21-23), які відправлено на електронну адресу приватного підприємства "Факторіал-Груп".

Беручи до уваги незабезпечення відповідачем своєчасного вивантаження автомобіля та непроведення розрахунків по оплаті послуг з перевезення вантажів у визначені угодою та заявкою до неї строки, позивачем оригінали зазначених вище рахунку-фактури, податкової накладної, акту здачі-приймання робіт (надання послуг), а також міжнародної товарно-транспортної накладної та претензії за №0405/11 від 04.05.2011р. про оплату наданих послуг на суму 16518,62 грн. та штрафних санкцій за понаднормовий простій транспортного засобу впродовж шести днів на суму 2400 грн. було направлено на адресу приватного підприємства "Факторіал-Груп" поштовим звязком.

Зазначені документи було вручено підприємству-відповідачу 11.05.2011р. про що свідчить поштове повідомлення про вручення кореспонденції з відміткою про її одержання адресатом (а.с. 25).

Проте приватне підприємство "Факторіал-Груп" взяті на себе у відповідності до договору перевезення №2172 від 08.04.2011р. та заявки на перевезення №17 від 08.04.2011р. зобовязання в частині проведення з підприємцем ОСОБА_1 повних розрахунків по оплаті наданих останньою транспортних послуг не виконало, послуги в повному обємі не оплатило, у звязку з чим заборгувало позивачу 3799 грн.

Зазначена сума заборгованості включає в себе загальну вартість наданих транспортних послуг 1450 Євро (що складає 16518,62 грн. з врахуванням курсу валют, встановленого НБУ станом на день підготовки та виставлення до оплати рахунку-фактури №СФ-0000386 від 20.04.2011р. 1 Євро = 11,392115 грн.) за мінусом здійснених відповідачем оплат 12719,62 грн. (докази оплати картка рахунку №361 від 21.12.2011р. та банківська виписка від 06.05.2011р. а.с. 26-27).

Викладені обставини виступили підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом про примусове стягнення з боржника суми існуючої заборгованості. При цьому до розміру позовних вимог було включено також вимоги щодо стягнення з приватного підприємства "Факторіал-Груп" нарахованих у відповідності до ст. 625 ЦК України 118,98 грн. трьох процентів річних, 611,97 грн. пені за прострочку здійснення належних платежів, а також 2400 грн. штрафу, нарахованого згідно договору за понаднормовий простій транспортного засобу понад 48 годин.

Статтею 909 Цивільного кодексу України та статтею 307 Господарського кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобовязується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобовязується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно статті 916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір перевезення №2172 від 08.04.2011р. та заявка на перевезення №17 від 08.04.2011р. предметами судових розглядів не виступали, недійсними судом не визнавались, сторонами розірвані не були.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобовязання. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, надання позивачем на виконання його умов відповідачу послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, отримання цих послуг приватним підприємством "Факторіал-Груп" та не проведення при цьому у встановлені угодою строки, порядку та розмірах всіх належних розрахунків і платежів, суд прийшов до висновку про підставність предявленого до приватного підприємства "Факторіал-Груп" позову щодо стягнення суми основної заборгованості.

Розглянувши вимоги позивача відносно стягнення на його користь з відповідача 2400 грн. штрафу (з розрахунку 400 грн. за одну добу простою), нарахованого за понаднормовий простій транспортного засобу більше 48 годин за період шести діб з 21 по 26 квітня 2011 року, суд вважає, що останні є підставними та такими, що підлягають до задоволення.

При цьому суд виходив з тих обставин, що зазначені вимоги підприємця ОСОБА_1 ґрунтуються на положеннях чинного законодавства України, випливають із умов укладеного між сторонами договору перевезення №2172 від 08.04.2011р. (п.п. 6.2, 6.3 угоди), підтверджуються фактичними обставинами справи, встановленням судом факту дійсного простою автотранспортного засобу на митній території України.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з представленими господарському суду розрахунками позивачем відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України було нараховано відповідачу 118,98 грн. трьох процентів річних, а саме із суми основної заборгованості 3799 грн. за період з 29.04.2011р. по 27.12.2011р. 75,88 грн., а також із суми штрафу 2400 грн. за період з 19.05.2011р. по 27.12.2011р. 43,10 грн.

Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення суми трьох процентів річних, перевіривши методику її нарахування, суд вважає, що останні підставні, нараховані у відповідності до положень чинного законодавства, умов укладеного між сторонами договору, відповідають фактичним обставинам справи та підлягають до задоволення в повному обємі.

Згідно із ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання (п.1 ст. 549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання.

У відповідності до положень статей 230, 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

В даному випадку сторони у п. 6.4 договору перевезення №2172 від 08.04.2011р. визначили можливість нарахування штрафних санкцій у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки платежів, за порушення строків оплати послуг перевізника. Зазначений договір недійсним чи зміненим, зокрема, в частині п. 6.4 не визнавався. Відповідач зобовязання щодо оплати транспортних послуг не виконав, тому сплата пені є його договірним зобовязанням.

Згідно з представленими господарському суду розрахунками позивачем відповідно до п. 6.4 договору перевезення №2172 від 08.04.2011р. було нараховано ПП "Факторіал-Груп" 611,97 грн. пені, а саме із суми основної заборгованості 3799 грн. за період з 29.04.2011р. по 27.12.2011р. 392,02 грн. пені, а також із суми несплаченого штрафу 2400 грн. за період з 19.05.2011р. по 27.12.2011р. 219,95 грн. пені.

Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення суми штрафних санкцій (пені), перевіривши методику їх нарахування, суд вважає, що останні на суму 392,02 грн. (із суми основної заборгованості 3799 грн. за період прострочки платежів з 29.04.2011р. по 27.12.2011р.) нараховані у відповідності до положень чинного законодавства, умов укладеного між сторонами договору, відповідають фактичним обставинам справи та підлягають до задоволення у визначеному обємі.

Одночасно з цим суд вважає, що вимоги позивача відносно стягнення з відповідача пені на суму 219,95 грн., котра була нарахована підприємцем ОСОБА_1 підприємству "Факторіал-Груп" із суми 2400 грн., що становить величину штрафних санкцій нарахованих за понаднормовий простій транспортного засобу протягом шести діб, за період з 19.05.2011р. по 27.12.2011р., безпідставні, не відповідають положенням чинного законодавства, а відтак не підлягають до задоволення.

Разом з тим, 08 квітня 2011 року для гарантування належного виконання приватним підприємством "Факторіал-Груп" зобовязань по договору перевезення №2172 від 08.04.2011р. та заявці №17 від 08.04.2011р. між підприємцем ОСОБА_1, м. Луцьк та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, м. Луцьк було укладено договір поруки за №0801/11-П (а.с. 17) відповідно до умов якого останній надав поруку за належне виконання приватним підприємством "Факторіал-Груп" взятих на себе зобовязань по договору перевезення №2172 від 08.04.2011р. та заявці №17 від 08.04.2011р., зокрема, щодо здійснення своєчасної оплати за надані позивачем послуги з перевезення.

Пунктом 4 договору поруки від 08.04.2011р. було визначено, що у випадку невиконання боржником обовязків щодо оплат за договором перевезення №2172 від 08.04.2011р. та заявкою №17 від 08.04.2011р. боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає солідарно в межах ліміту відповідальності поручителя вказаного у п. 3 цього договору. Пунктом 3 договору поруки встановлено відповідальність поручителя в сумі 200 грн.

01.06.2011р. позивач звернувся до поручителя з листом-вимогою №0106/11-ПВ (а.с. 28), отриманий останнім 01.06.2011р., що стверджується його відміткою на листі, скріпленою підписом та печаткою, про прийняття заходів для погашення боржником заборгованості за надані послуги перевезення вантажу, зокрема, в частині сплати існуючої заборгованості.

Поручитель у визначеному договором поруки №0801/11-П порядку вимоги не виконав, заборгованості не сплатив.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Пунктом 4 ст. 559 ЦК України визначено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобовязання не встановлений або встановлений моментом предявлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не предявить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Судом встановлено, що вимога до поручителя підприємця ОСОБА_2 №0106/11-ПВ від 01.06.2011р. предявлена в межах строку, визначеного статтею 559 ЦК України.

Зважаючи на викладене суд вважає, що вимога про стягнення солідарно з підприємця ОСОБА_2 та приватного підприємства "Факторіал-Груп" заборгованості по оплаті наданих послуг з перевезення вантажів в сумі 200 грн. підставна згідно ст. 554 ЦК України, договору перевезення №2172 від 08.04.2011р., заявки на перевезення №17 від 08.04.2011р. та договору поруки №0801/11-П від 08.04.2011р.

Невиконання зобовязання приватним підприємством "Факторіал-Груп" спричинило звернення кредитора підприємця ОСОБА_1 з позовом до суду та понесення останньою витрат на оплату послуг адвоката, що стверджується угодою про надання правової допомоги №2212/2011 від 22.12.2011р., квитанцією до прибуткового касового ордера №07 від 22.12.2011р. про сплату 700 грн., копією Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №197 від 31.08.2000р. (а.с. 32-34).

Судові витрати, відповідно до ст. 44 ГПК України, складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, повязаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, повязаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Оцінивши клопотання підприємця ОСОБА_1 відносно стягнення на її користь з відповідача приватного підприємства "Факторіал-Груп" 700 грн. у відшкодування оплати наданих адвокатських послуг суд вважає за можливе задовольнити останнє частково на суму 300 грн. з огляду на принципи добросовісності, розумності та справедливості судового процесу, а також з огляду на неспіврозмірність (завищеність) позивачем розміру цих витрат, розумну необхідність відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, повязаних із захистом прав та представництвом інтересів підприємця ОСОБА_1 у даній конкретній справі.

Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини приватного підприємства "Факторіал-Груп", витрати, повязані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата судового збору), що понесла підприємець ОСОБА_1, слід відшкодувати останній у відповідності до ст. 49 ГПК України за рахунок приватного підприємства "Факторіал-Груп" (пропорційно розміру підставних та задоволених судом позовних вимог).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 144, 173, 193, 307 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 554, 559, 599, 625, 909, 916 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства "Факторіал-Груп" (фактична адреса: м. Донецьк, вул. Петровського, 38, адреса місця знаходження: м. Київ, вул. Урицького, 45, код ЄДРПОУ 36511880) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 3599 грн. заборгованості, 392,02 грн. пені, 118,98 грн. трьох процентів річних та 2400 грн. штрафу, а всього 6510 грн., 1325,96 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору, 300 грн. в повернення витрат по оплаті послуг адвоката.

3. Стягнути солідарно з приватного підприємства "Факторіал-Груп" (фактична адреса: м. Донецьк, вул. Петровського, 38, адреса місця знаходження: м. Київ, вул. Урицького, 45, код ЄДРПОУ 36511880) та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 200 грн. заборгованості.

Суддя В. А. Войціховський

Повний текст рішення

складено та підписано

16.01.12