Вирок № 20855826, 16.01.2012, Оболонський районний суд міста Києва

Справа №1-56\2012р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2012 року Оболонський районний суд міста Києва

в складі: головуючого судді - Ліщука Т.О.,

суддів - Диби О.В., Маринченко М.М.,

при секретарях Бродяній В.Я., Сагей Л.І., Білокриницькій Ю.В.,

за участю прокурорів Юрлової О.О., Гриненко О.О.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника потерпілого - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Біла Церква, Київської області, українця, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого п.п.4,7,12 ч.2 ст.115 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця міста Києва, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, інваліда 3-ої групи, не одруженого, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2, не судимого, -

у вчиненні злочину, передбаченого п.п.4,7,12 ч.2 ст.115 КК України, -

У С Т А Н О В И В:

06 серпня 2010 року, близько 20 години 00 хвилин, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6, пiсля спiльного розпиття алкогольних напоїв на озерi «Редькiно», по вулиці Богатирськiй в місті Києві, на автобусi маршруту №41, з метою проведення вiльного часу, прибули на житловий масив «Водогiн», розташований на території Оболонського району в місті Києві та направились вiд зупинки громадського транспорту у напрямку селиша ДВС садiвницького товариства «Лiсова поляна».

Проходячи поряд з продуктовим магазином під назвою «Чернiгiвське», розташованого по вулиці Днiпроводськiй, 7 в місті Києві, ОСОБА_5 звернув увагу на ранiше незнайомого йому ОСОБА_7, який лежав на землi бiля погребiв, розташованих неподалiк вiд вказаного магазину, про що повiдомив ОСОБА_8 Пiдiйшовши до ОСОБА_7 та впевнившись, що ОСОБА_7 спить у стані сильного алкогольного спяніння, ОСОБА_5 бажаючи самоутвердитись за рахунок приниження iнших осiб, без будь-якої причини, вирiшив вчинити умисне вбивство ОСОБА_7 з особливою жорстокiстю з хулiганських мотивiв. З цiєю метою ОСОБА_5, нiчого не повiдомляючи ОСОБА_8 про свiй злочинний намір, попросив останнього допомогти йому вiдвести ОСОБА_7 до лiсу, на що ОСОБА_8 погодився. Там, у безлюдному мiсцi ОСОБА_5 планував реалiзувати свiй злочинний умисел, направлений на умисне вбивство ОСОБА_7 з особливою жорстокiстю з хулiганських мотивiв.

Пiднявши ОСОБА_7 з землi та провiвши його приблизно 50 метрів у глиб лiсу, ОСОБА_5 зупинився та усвiдомлюючи суспiльно-небезпечний характер своїх дiй та бажаючи настання cмерті ОСОБА_7, наніс йому удар кулаком правої руки в тулуб, вiд чого той впав на землю. Скориставшись тим, що ОСОБА_7 не в змозі чинити опiр, ОСОБА_5 став наносити йому удари ногами у життєво важливі органи, а саме: по головi та в область живота, достовiрно знаючи, що спричинення ударiв ногами в область голови є небезпечним для життя i може спричинити смерть потерпілого. Наносячи удари ногами в рiзнi частини тiла ОСОБА_7, який в цей час знаходився на землi, ОСОБА_5 бачив, що ОСОБА_8 знаходиться поряд i своєю присутнiстю підтримує його дії та демонструє свою готовність до спричинення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, з метою позбавити життя останнього.

Пiсля цього, ОСОБА_5, реалiзуючи свiй злочинний умисел, направлений на мордування, приниження гідності та умисне вбивство ОСОБА_7 з особливою жорстокiстю, з хулiганських спонукань, зняв з ноги останнього черевик та, пiдпаливши його, став наносити ним удар в область обличчя ОСОБА_7, усвiдомлюючи, що таким чином завдає останньому особливих фiзичних та моральних страждань. Щоб захиститися та запобiгти побиттю, ОСОБА_7 став закривати голову руками, а ОСОБА_5 у цей час зняв з ОСОБА_7 шкарпетку, пiдпалив її та занiс над головою потерпілого так, щоб вогонь зi шкарпетки капав на голову ОСОБА_7, усвiдомлюючи, що це спричинить потерпiлому особливi фiзичнi страждання та принизить його гiднiсть. У цей час у ОСОБА_8 виник умисел на спiльне з ОСОБА_5 мордування, приниження гiдностi та позбавлення життя ОСОБА_7, тому ОСОБА_8 перебував поряд i дiючи узгоджено своєю присутнiстю пiдтримував дії ОСОБА_5, направленi на умисне вбивство ОСОБА_7 з особливою жорстокiстю, з хулiганських спонукань та демонстрував свою готовність до спричинення ОСОБА_7 тiлесних ушкоджень, з метою позбавити життя останнього, а також спостерiгав за навколишньою обстановкою, щоб у разi виникнення небезпеки бути викритими на мiсцi вчинення злочину, попередити про це ОСОБА_5 У цей час ОСОБА_5, з метою спричинення особливих страждань потерпiлому, став притискати колiнами грудну клiтину ОСОБА_7 та тримаючи тiло останнього рукою, щоб той не змiг пiдвестися, став стрибати у нього на грудях. Пiсля цього, з метою спричинення особливих страждань та умисного вбивства ОСОБА_7 з особливою жорстокiстю, з хулiганських спонукань, ОСОБА_5, усвiдомлюючи суспiльно- небезпечний характер своїх дiй i бажаючи настання смерті ОСОБА_7, зняв з себе футболку i обмотавши нею шию потерпiлого, став затягувати вiльнi краї футболки, перекриваючи таким чином доступ повiтря ОСОБА_7 Побачивши, що ОСОБА_5 затягує футболку на шиї потерпiлого ОСОБА_7, ОСОБА_8 знаходився поряд i своєю присутнiстю пiдтримував дії ОСОБА_5, демонструючи при цьому намір вчинити активнi дії проти ОСОБА_7 в разi вчинення ним опору. З метою реалізації спiльного з ОСОБА_5 злочинного умислу, направленого на позбавления життя ОСОБА_7 з особливою жорстокiстю, з хулiганських спонукань, розраховуючи на спiльнi активнi дії та пiдтримку з боку ОСОБА_8, останнiй, за мовчазною згодою з ОСОБА_5, своїми погодженими дiями, вступивши з oстаннім в попередню змову, направлену на вбивство ОСОБА_7 з особливою жорстокiстю, з хулiганських спонукань, групою осiб, перебуваючи в cтані алкогольного спяніння, усвiдомлюючи суспiльно-небезпечний характер своїх дiй i бажаючи настання смерті ОСОБА_7, пiдiйшов до останнього, який в цей час лежав на землi i, дiючи спільно та узгоджено з ОСОБА_5, став затягувати футболку на шиї ОСОБА_7, перекриваючи останньому доступ повiтря. Далi, з метою спричинення ОСОБА_7 особливих страждань та доведення до кiнця спiльного з ОСОБА_8 злочинного умислу, направленого на умисне вбивство ОСОБА_7 вчиненого з особливою жорстокістю, з хулiганських спонукань, ОСОБА_5 став стискати шию потерпiлого руками, перекриваючи при цьому доступ повiтря та розумiючи, що це спричинить ОСОБА_7 особливi страждання. Пiсля цього, завдавши ОСОБА_7 особливих фiзичних страждань, а також бажаючи спричинити останньому додаткових страждань та приховати слiди вчиненого злочину, ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_8 пiдпалити ОСОБА_7, на що той погодився i, назбиравши сухого гiлля, поклав його на тiло ОСОБА_7, щоб розпалити вогонь. Пiсля цього, ОСОБА_5 пiдпалив гiлля та одяг ОСОБА_7 i тiло потерпiлого стало горiти.

Вказанi вище дiї ОСОБА_5 та ОСОБА_8, за попередньою змовою групою осiб, направленi на умисне вбивство ОСОБА_7 з особливою жорстокiстю, з хулiганських мотивів, продовжувались вiд 30 до 60 хвилин i були закiнченi тодi, коли потерпiлий ОСОБА_7 не подавав ознак життя.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково та суду показав, що 06 серпня 2010 року він разом з ОСОБА_6 відпочивали на річці, де купались та пили пиво. Потім вони, близько 20 години, повернулись на масив Водогін. Коли вони підходили до магазину «Чернігівське», він побачив незнайомого йому чоловіка, що лежав на землі. ОСОБА_6 підійшов до цього чоловіка та плюнув на нього. Потім ОСОБА_6 підняв цього чоловіка та попросив допомогти йому. Вони вдвох взяли того чоловіка під руки та повели в ліс. Коли вони прийшли до лісу, він (ОСОБА_5) відпустив потерпілого, а ОСОБА_6 наніс тому удар кулаком в обличчя. На його (ОСОБА_5) питання навіщо ОСОБА_6 відповів, що цей чоловік посадив його брата. При цьому потерпілий говорив, що не знає брата ОСОБА_6. Тоді ОСОБА_6 припідняв потерпілого і знову наніс удар кулаком в обличчя. Коли потерпілий вже не міг піднятись, ОСОБА_6 зняв з його ноги черевик, підпалив його та вдарив ним по обличчю потерпілого, який почав прикривати обличчя руками. Він (ОСОБА_5) сказав ОСОБА_6, щоб вони пішли, тому що він не хоче на це дивитись, але той не слухав і сказав, щоб він відійшов. Потім ОСОБА_6 знову підняв потерпілого та наніс йому удар. Тоді ОСОБА_6 зняв з ноги того чоловіка шкарпетку, підпалив її та став тримати над головою потерпілого, який в той час лежав на землі. Вогонь зі шкарпетки капав на голову потерпілого, який прикривався руками та просив зупинитись. Потім ОСОБА_6 знову вдарив потерпілого ногою, від чого в останнього пішла кров з вух. Потім ОСОБА_6 зняв з себе футболку, обмотав нею шию потерпілого та почав душити останнього. У цей момент ОСОБА_6 попросив йому допомогти душити потерпілого. Він (ОСОБА_5) також взявся за футболку, яка була на шиї потерпілого та тримав її на протязі 30 секунд. Коли ОСОБА_6 душив потерпілого, той спочатку стогнав та просив його не душити, але потім втратив свідомість. Він (ОСОБА_5) перевірив пульс потерпілого, пульс був, але він сказав ОСОБА_6, що пульсу не має. ОСОБА_6 йому не повірив та душив потерпілого далі. Також, коли ОСОБА_6 стояв на потерпілому, на його (ОСОБА_5) мобільний телефон подзвонила мати ОСОБА_6 та він дав трубку останньому і ОСОБА_6 став розмовляти по телефону. Після цього, ОСОБА_6 взяв гілля, поклав його на потерпілого та підпалив. Він запитав навіщо це, на що ОСОБА_6 відповів, щоб не залишати відбитків пальців. Він в цей момент знаходився на відстані 2-3 метрів від потерпілого. Після цього вони пішли з лісу. Він бачив, що ОСОБА_6 спричиняє страждання потерпілому і розумів, що тому боляче, але був в шоковому стані і не знав що робити, тому не припиняв його дії. Він не наносив ударів потерпілому, не завдавав тому тілесних ушкоджень, не домовлявся з ОСОБА_6 про вбивство потерпілого. Визнає себе винним в тому, що брався за футболку, перевіряв пульс у потерпілого, дивився на вбивство та приймав участь у ньому. Також зазначив, що усвідомлював похилий вік потерпілого.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та суду показав, що 06.08.2010 року він разом з ОСОБА_5 поїхав на озеро купатись. Там він випив стакан пива, але не повністю. Потім йому подзвонила мама та вони з ОСОБА_5 на автобусі поїхали додому. На зупинці коли вони приїхали на «Водогін»до них підійшов чоловік на попросив відвести його до дороги. ОСОБА_5 вдарив того чоловіка, але навіщо не знає. Після чого його заболіла нога та він присів, щоб її розімяти. В цей час чоловік разом з ОСОБА_5 знаходились метрах в десяти попереду нього. Він (ОСОБА_6) присів під дерево та закурив сигарету. В цей час ОСОБА_5 разом з тим чоловіком знаходились попереду нього метрів за 10. Він покурив і нікуди не дивлячись потихеньку пішов додому, тому що у нього сильно боліла нога. Наступного дня ОСОБА_5 попросив у нього гроші на квиток і поїхав додому, а його затримали працівники міліції. Вбивства він не вчиняв, жодного удару потерпілому не наносив, підпалу в лісі не бачив, криків не чув. Вважає, що ОСОБА_5 його обмовляє, щоб уникнути кримінальної відповідальності та зробити його винним у вбивстві. Злочинні дії ОСОБА_5 він не припиняв, тому що його боявся. Також зазначив, що усвідомлював похилий вік потерпілого.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9, суду показав, що в кінці літа 2010 року він вийшов на вулицю погуляти з собакою. Він сидів на дитячому майданчику на масиві Водогін. До цього моменту він бачив чоловіка похилого віку, який лежав біля магазину, а звернув на нього увагу, тому що його собака на нього гавкала. Коли він сидів на майданчику, то бачив, як ОСОБА_6 та ОСОБА_5 підішли до того чоловіка похилого віку, взяли його під руки та повели у бік лісу. Що було далі він не знає, але потім приїхали працівники міліції, він ходив на впізнання і сказав, що саме цього чоловіка він бачив біля магазину. Свої показання, які він давав на досудовому слідстві підтвердив частково та зазначив, що не бачив, як ОСОБА_5 чи ОСОБА_6 били потерпілого.

Із показань свідка ОСОБА_9, які він давав на досудовому слідстві та які були оголошені у судовому засіданні (т.1 а.с.114-116, 134-135, т.4 а.с.33-39) убачається, що 06.08.2010 року у вечірній час він вийшов на прогулянку. Близько 20.00год. біля магазину, розташованого по вул.Дніпроводській, 15 в м.Києві він зустрів свого знайомого ОСОБА_10 Він сів на лавку, яка знаходилась на дитячому майданчику неподалік магазину. У цей час він побачив ОСОБА_6 та ОСОБА_5, які проходили біля магазину. ОСОБА_6 підійшов до чоловіка похилого віку, який зовні нагадував безпритульного та якого він бачив ще вдень, коли той спав під кущами, як йому відомо на даний час це був ОСОБА_7 При цьому, ОСОБА_6 наніс удар ОСОБА_7 ногою в область тулуба, від чого ОСОБА_7 впав на землю. ОСОБА_6 присів біля ОСОБА_7, який в той час лежав на землі. ОСОБА_5 в цей час стояв на стежці, на відстані приблизно 2-1,5 метра від ОСОБА_6 та дивився по сторонам. Потім він побачив як ОСОБА_6 та ОСОБА_5 під руки повели ОСОБА_7 за магазин, в напрямку СТО та лісу. Після того, як ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з ОСОБА_7 зникли з поля його зору, він їх більше їх не бачив. Через деякий час, можливо через дві години, він побачив автомобілі працівників міліції. Він пішов до магазину, щоб запитати продавця, що сталося. Від продавця він довідався, що в лісі знайшли труп чоловіка. Тоді, він пішов подивитися на труп, але оскільки труп був обгорілий, то він його не впізнав, але вважає, що це був той чоловік якого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вели до лісу.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду показав, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 він декілька разів бачив на масиві Водогін. В один з днів кінця літа (дати він не памятає), близько 20 години, він вийшов на вулицю та сидів на дитячому майданчику разом з друзями. Він бачив, як ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вели під руки чоловіка похилого віку у напрямку лісу. Після оголошення показань, які свідок давав на досудовому слідстві (т.1 а.с.136-138), ОСОБА_10 підтвердив, що зазначені ним події відбувались 06.08.2010 року.

Із показань свідка ОСОБА_11, які він давав на досудовому слідстві та які були оголошені і перевірені під час судового слідства (а.с.145-147, т.1), вбачається, що підсудних він не знає. В один з днів (дати не памятає) він повертався з роботи додому. Приїхавши на житловий масив Водогін він побачив у лісі вогонь. Він пішов до магазину «Чернігівське»та повідомив продавця, що в лісі за магазином пожежа. Потім вони разом з продавцем переконались, що дійсно в лісі пожежа і продавець побіг в магазин за водою, а він почав гасити пожежу підручними засобами. Коли вони погасили вогонь, то побачили обгоріле тіло людини.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду показав, що влітку 2010 року, у пiсляобiднiй час він разом зi своїм товаришем ОСОБА_10, ОСОБА_13 та двома дiвчатами, подругами ОСОБА_10, сидiли на лавцi, на дитячому майданчику, який розташований по провулку Джерельному у місті Києві, де проводили свiй вiльний час, а саме спілкувались та пили пиво. Пiд час цього він помiтив, як вiд магазину «Чернiгiвське», йшло два наглядно знайомих йому молодих чоловiків, один з яких кульгав на одну ногу, як на теперiшнiй час йому вiдомо ОСОБА_8, а другий був вищий першого та повнiшої статури, як на теперiшнiй час йому вiдомо ОСОБА_5, якi вели пiд руки безпритульного чоловiка, всі втрьох як йому здалося були в стані алкогольного спяніння. Допивши своє пиво він пiшов у ліс, для того щоб справити природну потребу, а дiвчата з ОСОБА_10 та ОСОБА_13 залишись на лавцi. Пройшовши тим самим шляхом що й ОСОБА_5 та ОСОБА_8 з безпритульним, він перейшов через проїжджу частину та зайшов у лiс. Коли він справляв природну потребу, то побачив як ОСОБА_5 бив ногами безпритульного, а ОСОБА_8 стоячи неподалiк, курив. За цими подіями він спостерігав протягом не більше 30 секунд. Справивши свою природну потребу, він вийшов з лiсу та направився до друзів, якi чекали на нього на вищезазначеному дитячому майданчику. Що вiдбувалось в лісі далi йому не вiдомо. Через годину приїхало декiлька автомобiлiв міліції та їх розпитували чи не бачили вони трьох осіб. Вони розповiли, що бачили, як двоє ранiше не знайомих, вели під руки безпритульного до лiсу. Працівники міліції записали їх дані. При цьому він нікому не розповідав, що бачив в лісі, тому що думав, що це не важливо.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду показав, що підсудний ОСОБА_6 є його рідним братом. ОСОБА_6 є звичайною доброю людиною, ні він, ні підсудний ніколи не притягувались до кримінальної відповідальності. Про безпосередні обставини вчинення злочину йому нічого брат не розповідав. В їх сімї, ні у кого конфліктів з ОСОБА_7 не було.

Із протоколу огляду місця події від 07.08.2010 року та фототаблиць до нього (т.1 а.с.21-25) убачається, що було оглянуто ділянку місцевості на території Межигірського лісництва Святошинського лісопаркового господарства, де неподалік будинку №15 по вул.Дніпроводській в місті Києві, після гасіння пожежі, було виявлено труп ОСОБА_7

Із протоколу огляду місця події від 07.08.2010 року та фототаблиць до нього (т.1 а.с.28-35) убачається, що було оглянуто ділянку місцевості на території Межигірського лісництва Святошинського лісопаркового господарства, де неподалік будинку №15 по вул.Дніпроводській в місті Києві, після гасіння пожежі, було виявлено труп ОСОБА_7 та вилучено три пляшки з-під горілки, пляшку з-під пива, сім пластикових стаканів, тканину з грудей та з-під спини трупа та зрізи нігтьових пластин трупа.

Із протоколу додаткового огляду місця події від 07.08.2010 року та фототаблиць до нього (т.1 а.с.37-43) убачається, що було оглянуто ділянку місцевості на території Межигірського лісництва Святошинського лісопаркового господарства, де неподалік будинку №15 по вул.Дніпроводській в місті Києві, після гасіння пожежі, було виявлено труп ОСОБА_7 та вилучено пляшку з-під горілки, попіл з місця події та частину від ременя зі штанів трупа.

Відповідно до протоколу огляду та вилучення від 10.08.2010 року (т.1 а.с.50) у ОСОБА_5 вилучено одяг, в якому він був одягнутий 06.08.2010 року.

Відповідно до протоколу огляду та вилучення від 10.08.2010 року (т.1 а.с.46) у ОСОБА_6 вилучено мобільний телефон «Нокія Е-51» та сім-картку оператора мобільного звязку МТС з мобільним номером НОМЕР_1.

Відповідно до протоколу огляду та вилучення від 10.08.2010 року (т.1 а.с.47) у ОСОБА_5 вилученого мобільний телефон «Самсунг»та сім-картку оператора мобільного звязку «Лайф»з мобільним номером НОМЕР_2.

Із роздруківки телефонних зєднань з мобільного номеру НОМЕР_2, належного ОСОБА_5, за період часу з 05.08.2010 року до 10.08.2010 року (т.2 а.с.56-57), убачається, що ОСОБА_5 06.08.2010 року, в день вчинення вбивства ОСОБА_7, перебував в зоні дії ретранслятору, розташованого по вул.Дніпроводській, 16 в місті Києві.

Із протоколу відтворення обстановки та обставин події від 11.08.2010 року та фототаблиць до нього (т.2 а.с.118-134) убачається, що ОСОБА_5 розповів та детально показав на місцевості, як саме діяли він та ОСОБА_6 при вчиненні вбивства ОСОБА_7

Із протоколу додаткового відтворення обстановки та обставин події від 10.09.2010 року (т.2 а.с.136-151) убачається, що ОСОБА_5, у присутності судово-медичного експерта КМБ СМЕ, розповів та детально показав на місцевості, як саме діяли він та ОСОБА_6 при вчиненні вбивства ОСОБА_7

Із протоколу відтворення обстановки та обставин події від 12.08.2010 року та фототаблиць до нього (т.2 а.с.214-225) убачається, що ОСОБА_6 розповів та детально показав на місцевості, як саме діяв ОСОБА_5 при вбивстві ОСОБА_7, при цьому свою причетність до даного злочину заперечив. Так, ОСОБА_6 розповів, що коли вони знаходились у лісі, він бачив як ОСОБА_5 бив ногами чоловіка, який в той час лежав на землі та душив його руками. Також він бачив, як ОСОБА_5 підпалив гілку та ще щось і поклав тому чоловіку під ноги. Потім він (ОСОБА_6.) разом з ОСОБА_5 пішли з лісу додому.

Із протоколу додаткового відтворення обстановки та обставин події від 03.09.2010 року (т.2 а.с.227-237) убачається, що ОСОБА_6, у присутності судово-медичного експерта КМБ СМЕ, змінив свої показання та розповів, що в лісі він бачив тільки, як ОСОБА_5 наніс ОСОБА_7 декілька ударів ногами по тулубу, а також як він збирав гілки. Більше він нічого не бачив, із лісу він пішов один без ОСОБА_5 Свою причетність до вчинення даного злочину заперечив.

Із протоколу відтворення обстановки та обставин події від 23.06.2011 року (т.4 а.с.42-47) убачається, що свідок ОСОБА_9 розповів та детально показав на місцевості, як саме діяли ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по відношенню до ОСОБА_7 до моменту поки перебували в полі його зору, коли йшли до лісу.

Із протоколу відтворення обстановки та обставин події від 29.06.2011 року (т.4 а.с.60-64) убачається, що свідок ОСОБА_10 розповів та детально показав на місцевості, як саме діяли ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по відношенню до ОСОБА_7 до моменту поки перебували в полі його зору, коли йшли до лісу.

Із протоколу відтворення обстановки та обставин події від 29.06.2011 року (т.4 а.с.84-91) убачається, що свідок ОСОБА_12 розповів та детально показав на місцевості, як саме діяли ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по відношенню до ОСОБА_7 до моменту поки перебували в полі його зору коли вели його до лісу та і про події, які він бачив будучи у лісі коли справляв природну потребу.

Із протоколу предявлення осіб для впізнання від 29.06.2011 року та фототаблиці до нього (т.4 а.с.81-82) убачається, що свідок ОСОБА_12 серед предявлених йому осіб впізнав ОСОБА_5, як особу, яку бачив наприкінці літа 2010 року, у лісі біля житлового масиву «Водогін»в місті Києві, під час того як він бив ногами безпритульного чоловіка, який лежав на землі та ОСОБА_6, як особу, яку бачив наприкінці літа 2010 року, у лісі біля житлового масиву «Водогін»в місті Києві, який не бив безпритульного чоловіка, а знаходився на відстані 7-10 метрів від нього та курив.

Із протоколу предявлення осіб для впізнання від 26.11.2010 року та фототаблиці до нього (т.1 а.с.117-120) убачається, що свідок ОСОБА_9 серед предявлених йому осіб впізнав ОСОБА_6, як особу, яку бачив 06.08.2010 року близько 20.00год. біля будинку №15 по вул.Дніпроводській в м.Києві, коли той бив раніше не знайомого йому ОСОБА_7 та разом з ОСОБА_5 повів останнього до лісу.

Із протоколу очної ставки від 26.11.2010 року (т.1 а.с.121-127), проведеної між свідком ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_6, убачається, що свідок підтвердив дані ним раніше показання, у тому числі і те, що він бачив, як ОСОБА_6 біля магазину наніс удар ногою потерпілому в район тулуба, від чого останній впав на землю, а ОСОБА_5 в цей час стояв та озирався по сторонах.

Із протоколу очної ставки від 26.11.2010 року (т.1 а.с.128-133), проведеної між свідком ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_5, убачається, що свідок підтвердив дані ним раніше показання, у тому числі і те, що він бачив, як ОСОБА_6 біля магазину наніс удар ногою потерпілому в район тулуба, від чого останній впав на землю, а ОСОБА_5 в цей час стояв та озирався по сторонах.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 111/2555 від 02.11.2010 року (т.1, а.с.163-179), акту судово-медичного дослідження трупу № 2555 від 02.11.2010 року (т.1 а.с.166-170), акту судово-медичного дослідження крові та сечі трупа № 1562 від 12.08.2010 року (т.1 а.с.171-172), акту судово-медичного дослідження шматочків внутрішніх органів трупу № 1426 від 20.09.2010 року (т.1 а.с.173-174), акту судово-медичного дослідження підязикової кістки трупа № 222-МК від 20.10.2010 року (т.1 а.с.175-179) при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_7 виявлено:

- 96 відсотків опіків тіла 2-3 ступеню;

- садна на обличчі та шиї зліва;

- садна на обличчі на рівні лівого кута нижньої щелепи, крововиливи в мякі тканини обличчя зліва, перелом нижньої щелепи зліва;

- садна на шиї з лівої бічної поверхні, крововиливи в мякі тканини шиї зліва, перелом підязичної кістки зліва та перелом щитовидних хрящів гортані з крововиливами в навколишні мякі тканини;

- перелом грудини та множинні двосторонні переломи ребер із крововиливами в навколишні мякі тканини;

- множинні розриви капсули і тканини печінки;

- «шокові»нирки, фокуси некронефраза в нирках.

Враховуючи характер, морфологію пошкоджень, дані судово-гістологічного дослідження (ступінь вираженості крововиливів і наявність клітинної реакції в травмованих тканинах) можна вважати, що опіки виникли від дії високої температури (полумя). Перелом нижньої щелепи зліва, перелом підязичної кістки зліва, перелом щитовидних хрящів, перелом грудини, численні двохсторонні переломи ребер, розрив печінки виникли від неодноразової дії тупого предмету, яким могли бути руки чи (або) ноги. Виявлені ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпечності для життя і мають прямий причинно-наслідковий звязок зі смертю потерпілого.

Смерть ОСОБА_7 настала від комбінованої травми тіла у вигляді 96 відсотків опіків тіла 2-3 ступеню і множинних переломів кісток скелету з пошкодженням внутрішніх органів і розвитком шоку.

Враховуючи дані судово-медичного дослідження трупу ОСОБА_7 від 09.08.2010 року (дослідження трупних явищ), трупні плями при дослідженні (о 10.00год.) окраски не змінюють - можна вважати, що смерть ОСОБА_7 настала більше 2 діб тому, але менше 3 діб тому від моменту судово-медичного дослідження трупа 09.08.2010 року. Виявлені ушкодження могли утворитися в строк, вказаний в постанові (06.08.2010 року).

Враховуючи характер, морфологію ушкоджень, дані судово-гістологічного дослідження (ступінь вираженості крововиливів і наявність клітинної реакції в травмованих тканинах), усі ушкодження виникли прижиттєво, приблизно за 30-60 хвилин до настання смерті.

Враховуючи характер, морфологію пошкоджень, дані судово-гістологічного дослідження (ступінь вираженості крововиливів і наявність клітинної реакції в травмованих тканинах), в проміжок часу, який складає від 30 до 60 хвилин, в першу чергу виникли переломи підязичної кістки, щитовидних хрящів і ребер, в останню чергу (в подальшому) виникли переломи нижньої щелепи і опіки тіла.

Враховуючи розташування ушкоджень на тілі потерпілого, можна вважати, що він був повернутий передньою поверхнею тіла до травмуючого предмету.

Виявлена концентрації етилового спирту 0,66 проміле в крові ОСОБА_7, при житті могла відповідати легкому ступеню алкогольного спяніння.

Із висновку судово-медичної експертизи № 130/2555 від 02.11.2010 року (т.1 а.с.186-187) убачається, що виявлені ушкодження у ОСОБА_7 могли виникнути при обставинах, на які вказував обвинувачений ОСОБА_5 при відтворенні обстановки та обставин подій.

Із висновку судово-медичної експертизи № 129/2555 від 02.11.2010 року (т.1 а.с.194-195) убачається, що виявлені ушкодження у ОСОБА_7 могли виникнути при обставинах на які вказував обвинувачений ОСОБА_6 при відтворенні обстановки та обставин подій.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 249-МК від 20.10.2010 року (т.1 а.с.203-206) при дослідженні наданого органокомплексу гортані та підязикової кістки, вилучених від трупа ОСОБА_7 встановлено, що:

- на підязиковій кістці мається перелом лівого великого рогу, який виник при прикладенні травмуючої сили в ділянці верхнього кінця рогу у напрямку ззаду наперед та ззовні всередину;

- на правій частині щитоподібного хряща, в ділянці малого рогу, мається вдавлений перелам овальної форми, який утворився в наслідок дії тупого предмету з обмеженою контактною поверхнею, в напрямку спереду назад та справа на ліво;

- на платинах щитоподібного хряща маються лінійні конструкційні перелами з ознаками стиснення на внутрішній поверхні хряща, що свідчить про утворення переламів в наслідок стиснення хрящів гортані з двох боків;

- з правого боку на перстеноподібному хрящі в ділянці нижнього рогу щитоподібного хряща мається вдавлювання хрящової тканини з ознаками стиснення по краю пошкодження, які утворилися в наслідок дії тупого предмету з обмеженою контактною поверхнею, в напрямку з заду наперед та справа наліво.

Відповідно до висновку амбулаторної комплексної нарколого-психолого-психіатричної експертизи № 989 від 23.09.2010 року (т.2 а.с.25-27) ОСОБА_5 в період часу до якого відноситься інкриміноване йому діяння ознак будь-якого психічного захворювання не виявляв. За своїм психічним станом у той період часу міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_5 у період часу до якого відноситься інкриміноване йому діяння міг у повному обсязі усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_5 на даний час ознак будь-якого психічного захворювання не виявляє. Він може правильно сприймати обставини, які мають значення у справі та надавати по ним показання, приймати участь у слідчих діях. Застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує. У період часу до якого відноситься інкриміноване йому діяння ОСОБА_5 не знаходився в стані фізіологічного афекту. ОСОБА_5 притаманні такі психологічні особливості: невисокий загальноосвітній рівень, збереженість мнестичних функцій, невисокі, в рамках норми, показники інтелектуальної діяльності, повільність, невелике коло інтересів, бідний словниковий запас, а також такі особливості мотиваційно-потребносної сфери, як обмеженість кола інтересів питаннями побутового характеру. ОСОБА_5 не виявляє таких індивідуально психологічних особливостей, які значно виражені та суттєво впливали би на його поведінку в ситуації інкримінованого діяння. З урахуванням рівня психічного розвитку та індивідуально-психологічних особливостей, ОСОБА_5 здатен правильно сприймати обставини, що мають значення для справи і давати відповідні показання. ОСОБА_5 не виявляє ознак навіюваності, схильності до фантазування, здатен правильно сприймати обставини, що мають значення для справи і давати відповідні показання. ОСОБА_5 ознак хронічного алкоголізму і наркоманії не виявляє. ОСОБА_5 не потребує застосування до нього протиалкогольного та протинаркоманічного лікування.

Відповідно до висновку стаціонарної комплексної судової психолого-психіатричної і наркологічної експертизи № 421 від 16.11.2010 року (т.2 а.с.48-50) у період часу до якого відноситься інкриміноване йому діяння, ОСОБА_6 виявляв ознаки органічного емоційно-лабільного (астенічного) розладу (F06,6 згідно МКБ -10), не виявляв ознак тимчасового розладу психічної діяльності. За своїм психічним станом в той період часу міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На даний час ОСОБА_6 виявляє ознаки органічного емоційно-лабільного (астенічного) розладу (F06,6 згідно МКБ -10), за своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними, правильно сприймати обстановку, яка має значення для справи, давати показання і приймати участь в слідчих діях. За своїм психічним станом на даний час ОСОБА_6 застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує. У період часу до якого відноситься інкриміноване йому діяння ОСОБА_6 не знаходився в стані фізіологічного афекту. ОСОБА_6 притаманні такі психологічні особливості як: невисокі показники інтелектуально-мнестичної діяльності, уповільненість темпу сенсо-моторних реакцій і процесів мислення, стенічність, догідництво, егоцентричність, а також такі особливості мотиваційно-потребносної сфери, як практично-побутова спрямованість інтересів. ОСОБА_6 не виявляє таких індивідуально-психологічних особливостей, які значно виражені і здійснювали суттєвий вплив на його поведінку в ситуації інкримінованого діяння. З врахуванням достатнього рівня інтелектуального та особистісного розвитку, ОСОБА_6 здатен розуміти значення своїх дій, їх наслідки і керувати ними. ОСОБА_6 не виявляє ознак хронічного алкоголізму і наркоманії, тому застосування до нього протиалкогольного та протинаркоманічного лікування не потребує.

Із показань підсудного ОСОБА_6, які він давав в ході досудового слідства в якості підозрюваного (т.2 а.с.188-190) та в якості обвинуваченого (т.2 а.с.202-204, т.4 а.с.101-102), які були оголошені у судовому засіданні, убачається, що підсудний у судовому засіданні змінив свої показання. Так, будучи допитаним 11.08.2010 року як підозрюваний та 12.08.2010 року як обвинувачений, ОСОБА_6 показав, що 06.08.2010 року на житловому масиві Водогін, розташованому в Оболонському районі міста Києва, він зустрівся з своїм знайомим ОСОБА_5, разом з яким поїхав на озеро, де вони пили пиво та відпочивали. Близько 20.00год. він разом з ОСОБА_5 повернувся до житлового масиву Водогін, що розташований в Оболонському районі міста Києва. Коли вони проходили біля магазину, розташованого по вул. Дніпроводській, 15, то до ОСОБА_5 підійшов безпритульний, як йому відомо на даний час це був ОСОБА_7 та щось запитав. ОСОБА_5 попросив у нього допомогти довести цього чоловіка в ліс, на що він погодився. З якою метою необхідно було вести ОСОБА_7 до лісу, він ОСОБА_5 не запитував. Коли він та ОСОБА_5 привели ОСОБА_7 в лісопосадку, розташовану поряд, то він зупинився щоб покурити, а ОСОБА_5 разом з ОСОБА_7 пішли далі. На деякий час він втратив їх з поля свого зору, а коли знову побачив, то зрозумів, що ОСОБА_5 бє ОСОБА_7 ногами в різні частини тіла. Потім ОСОБА_5 став душити потерпілого руками. Він відвернувся від ОСОБА_5 і закурив, а коли знову повернувся, то побачив, що ОСОБА_7 непритомний, а ОСОБА_5 назбирав в лісі гілля, скинув його на потерпілого і підпалив. Після цього він та ОСОБА_5 пішли до нього додому. Наступного дня ОСОБА_5 попросив у нього гроші на квиток і поїхав додому, а його затримали працівники міліції.

Із показань підсудного ОСОБА_5, які він давав під час досудового слідства в якості підозрюваного (т.2, а.с.92-95), та в якості обвинуваченого (т.2 а.с.102-105, 157-158, 166-169, т.4 а.с.111-112) убачається, що він також змінив у судовому засіданні свої показання. Так, будучи допитаним 10.08.2010 року як підозрюваний, 12.08.2010 року, 26.11.2010 року та 29.11.2010 року як обвинуваченим ОСОБА_5 показав, що на початку липня 2010 року він познайомився з ОСОБА_6, з яким став підтримувати товариські стосунки. 06.08.2010 року на житловому масиві Водогін, розташованому в Оболонському районі міста Києва, він зустрівся з ОСОБА_6, після чого вони разом поїхала до озера, де відпочивали та пили пиво. Близько 20.00год. вони приїхали на житловий масив Водогін, що розташований та території Оболонського району міста Києва. Біля одного з магазинів вони побачили безпритульного чоловіка, який попросив у них грошей на харчування, як йому відомо на даний час це був ОСОБА_7 При цьому ОСОБА_6 несподівано вдарив ОСОБА_7 рукою в обличчя, від чого той впав на землю, після чого ОСОБА_6 плюнув йому в обличчя. Він запитав ОСОБА_6 навіщо бити безпритульного, на що той відповів, що цей безпритульний розповів працівникам міліції про те, що його брат вчинив злочин, тому його брата посадили до вязниці. Після цього ОСОБА_6 підвів ОСОБА_7 з землі і став вести в напрямку лісопосадки, розташованої поряд. ОСОБА_7 став просити, щоб його відпустили, але ОСОБА_6 не слухав, а попросив його допомогти вести ОСОБА_7 до лісу. Тоді він взяв ОСОБА_7 за праву руку і разом з ОСОБА_6 повів того в ліс. У лісопосадці ОСОБА_6 вдарив лівою рукою ОСОБА_7 в обличчя, від чого той впав на землю. Тоді ОСОБА_6 сказав йому, щоб він спостерігав за навколишньою обстановкою і він зрозумів, що ОСОБА_6 буде бити безпритульного. У цей час ОСОБА_6 зняв з лівої ноги ОСОБА_7 черевик, дістав запальничку і підпалив черевик, після чого став бити цим черевиком ОСОБА_7 по голові та запитувати навіщо він повідомив працівників міліції про те, що його брат вчинив злочин. ОСОБА_7 став закривати голову руками і говорити, що він не знає нічого. Тоді ОСОБА_6 посадив ОСОБА_7 на землю, зняв з нього шкарпетки і підпаливши їх, підніс ОСОБА_7 над головою так, що полумя падало на голову потерпілого. ОСОБА_7 у цей час просив його відпустити і говорив, що йому нічого не відомо ні про ОСОБА_6, ні про його брата. Тоді ОСОБА_6 наніс удар лівою ногою в живіт потерпілого, зняв з себе футболку, обмотав її навколо шиї ОСОБА_7 і став його душити. Потім він покликав його і сказав, щоб він допоміг душити ОСОБА_7 футболкою. Він підійшов до ОСОБА_6 і став допомагати йому душити ОСОБА_7, затягуючи один з кінців футболки. Зрозумівши, що ОСОБА_7 не дихає, він відпустив футболку і сказав ОСОБА_6, щоб той припинив душити потерпілого, але ОСОБА_6 його не послухав і продовжував затягувати футболку на шиї ОСОБА_7 Припинивши душити ОСОБА_7, ОСОБА_6 сказав йому, щоб він перевірив у ОСОБА_7 пульс. Він взяв потерпілого за руку і відчув, що пульс є, але ОСОБА_6 сказав, що пульсу у потерпілого не має, щоб той більше не знущався над безпритульним. Але ОСОБА_6 став бити ОСОБА_7 ногами в грудну клітину, а потім почав стрибати на його грудях та животі. Коли ОСОБА_7 вже не рухався, ОСОБА_6 взяв його руками за шию і став душити, а приблизно через 10 хвилин сказав, щоб він підпалив потерпілого для того, щоб знищити сліди. Тоді він підпалив гілля біля тіла ОСОБА_7, а коли гілля стало розгоратися, то одразу потушив полумя. Далі ОСОБА_6 поклав на ОСОБА_7 його речі та гілля, що назбирав у лісі і підпалив його. Як він розумів, ОСОБА_7 був вже мертвий. Після цього він та ОСОБА_6 пішли додому. Наступного дня ОСОБА_6 дав йому гроші на квиток додому і він поїхав до місті Славутича. 12.08.2010 року його затримали працівники міліції. Свою вину в інкримінованому йому злочині визнав частково та пояснив, що визнає те, що він дійсно вступив в злочинну змову з ОСОБА_6, направлену на вбивство ОСОБА_7 у той час, коли ОСОБА_6 попросив його поспостерігати за навколишньою обстановкою, щоб ніхто не заважав його діям, направленим на вбивство ОСОБА_7 До цього часу у нього домовленості з ОСОБА_6 про вбивство ОСОБА_7 не було. У ході вчинення ОСОБА_6 вбивства ОСОБА_7 він боявся, що ОСОБА_6 застосує до нього силу, тому не спинив останнього, але умислу на вчинення вбивства ОСОБА_7 з особливою жорстокістю він не мав. Вчиняючи дії направлені на підпал тіла ОСОБА_7 він вважав, що потерпілий вже мертвий. Після вчинення злочину, він не звернувся до правоохоронних органів, оскільки боявся, що його буде притягнуто до кримінальної відповідальності.

Оцінюючи показання підсудного ОСОБА_6, а саме його твердження, що він вбивства не вчиняв, жодного удару потерпілому не наносив, не допомагав підпалювати його, а ОСОБА_5 його обмовляє, щоб уникнути кримінальної відповідальності, суд вважає, що підсудний не правдиво пояснював про обставини вчиненого ними злочину i розцінює їх одним із засобів захисту своїх прав та інтересів та намаганням уникнути відповідальності за вчинене.

Крім того, суд вважає, що доводи підсудного ОСОБА_6 ніяким чином не спростовуються показаннями свідка ОСОБА_12, відповідно до яких він бачив в лісі, що лише ОСОБА_5 наносив удари потерпілому, а ОСОБА_6 знаходився від них на деякій відстані та курив, оскільки свідок суду показав, що перебував у лісі лише протягом 30 секунд, а згідно наведених вище доказів, підсудні вчиняли протиправні дії по відношенню до ОСОБА_7 від 30 до 60 хвилин.

Твердження підсудного ОСОБА_6 про те, що підсудний ОСОБА_5 його оговорює, щоб уникнути кримінальної відповідальності, є нелогічним, оскільки ОСОБА_5 частково визнав себе винуватим у вчинені злочину разом з ОСОБА_6 та готовий нести кримінальну відповідальність.

Крім того, даючи показання у ході досудового та судового слідства, підсудний ОСОБА_6 неодноразово змінював свої показання.

Оцінюючи показання підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в частині того, що між ними не було попередньої змови на вчинення вбивства ОСОБА_7, що вони не діяли по відношенню до потерпілого з особливою жорстокістю, з хуліганських мотивів, суд вважає, що підсудні намагаються понести менш тяжке покарання.

Доводи про відсутність у діянні підсудних попередньої змови, оскільки, як вони стверджували і під час досудового слідства та в судовому засіданні, вони не домовлялись про вчинення вбивства, є безпідставними, оскільки спростовуються викладеними у вироку доказами.

Також, доводи підсудних, що вони не перебували в стані алкогольного спяніння, тому що, пройшов тривалий проміжок часу з моменту вживання алкогольних напоїв до моменту вчинення інкримінованих їм дій, суд не приймає до уваги, оскільки з показань самих підсудних вбачається, що протягом дня, перебуваючи на озері, вони вживали алкогольні напої.

Характер дій ОСОБА_6 та ОСОБА_5, коли вони одночасно та узгоджено завели потерпілого до лісу (що підтверджується як показаннями підсудного ОСОБА_5 та і показаннями свідків), де ОСОБА_5, з метою вбивства, нехтуючи загальнолюдськими нормами моралі, без будь-якої причини, бив потерпілого ногами, потім палаючим черевиком, капав на голову вогонь зі шкарпетки, душив ОСОБА_7, який перебував у лежачому положенні на землі і фактично не мав можливісті захищатись, наносив удари ногами в місця розташування життєво важливих органів, а ОСОБА_6 у цей час стояв поруч та спостерігав за навколишньою обстановкою з метою забезпечити реалізацію спільного умислу, а також допомагав ОСОБА_5 душити потерпілого футболкою, кількість нанесених ударів в життєво важливі органи, механізм спричинення тілесних ушкоджень та час протягом якого вони наносились, їх локалізація, свідчить саме про попередню їх змову на вбивство потерпілого, з особливою жорстокістю, з хуліганських мотивів. Тим більше, відповідно до показань підсудного ОСОБА_5 він, за вказівкою ОСОБА_6, протягом вказаних подій слухав пульс ОСОБА_7, тобто вони перевіряли, чи живий ще потерпілий.

Істотних порушень кримінально - процесуального закону під час проведення досудового слідства, які б вплинули на кваліфікацію дій підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та поставили б під сумнів зібрані по справі докази, судом не вбачається.

Згідно ст.275 КПК України розгляд справи провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах предявленого їм обвинувачення.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі зібрані докази, суд вважає, що винуватість підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у судовому засіданні доведена повністю.

На підставі викладеного, дії підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (кожного) необхідно кваліфікувати за п.п. 4,7,12 ч.2 ст.115 КК України, тому, що вони вчинили умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з особливо жорстокістю, з хуліганських мотивів, за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_5, у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, з огляду на те, що він відноситься до особливо тяжкого, особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, формально позитивно характеризується по місцю проживання, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, перебуває на обліку у лікаря-психіатра, не працює, обставини, що обтяжують та помякшують покарання, характер та ступінь участі підсудного у вчиненні злочину.

Обставиною, що помякшує покарання, згідно ст.66 КК України, суд визнає часткове визнання вини підсудним.

Обставинами, що обтяжують покарання, згідно ст.67 КК України, суд визнає те, що злочин вчинено особою, яка перебувала у стані алкогольного спяніння та вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_6, у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, з огляду на те, що він відноситься до особливо тяжкого, особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання, є інвалідом 3-ої групи, на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, не працює, обставини, що обтяжують покарання, характер та ступінь участі підсудного у вчиненні злочину.

Обставин, що помякшують покарання, згідно ст.66 КК України, судом не встановлено.

Обставинами, що обтяжують покарання, згідно ст.67 КК України, суд визнає те, що злочин вчинено особою, яка перебувала у стані алкогольного спяніння та вчинення злочину щодо особи похилого віку.

При цьому, суд не знаходить підстав для призначення підсудним покарання нижче від найнижчої межі на підставі ст.69 КК України, встановленої санкцією ч.2 ст.115 КК України, враховуючи при цьому, що ними вчинено злочин, наслідком якого була смерть людини і їх діяння кваліфіковане за декількома пунктами частини 2 цієї статті КК України.

Також, суд вважає за необхідне стягнути з підсудних судові витрати, повязані з проведенням експертиз по даній справі.

Цивільний позов по справі не заявлений.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого п.п.4,7,12 ч.2 ст.115 КК України та призначити йому покарання у виді чотирнадцяти років позбавлення волі.

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого п.п.4,7,12 ч.2 ст.115 КК України та призначити йому покарання у виді тринадцяти років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 обчислювати з 10.08.2010 року.

Строк відбуття покарання ОСОБА_6 обчислювати з 10.08.2010 року. .Запобіжній захід ОСОБА_5 - у вигляді взяття під варту до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Запобіжній захід ОСОБА_6 у вигляді взяття під варту до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_6 та з ОСОБА_5 (з кожного) по 665,28 гривень судових витрат за проведення експертиз (одержувач платежу НДЕКЦ при ГУ МВС України в м.Києві, УДК у Київській області, р\р 31253272210699, код 25575285, МФО 821018).

Речові докази по справі: обгорілу тканину, зрізи тканини, застібку від паска, попіл, пять пляшок від горілки, пластикову пляшку з під пива, сім пластикових стаканчиків знищити.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва протягом пятнадцяти діб з моменту проголошення вироку, а засудженими протягом пятнадцяти діб з моменту отримання копії вироку.

С У Д Д І:

Т.О.ЛІЩУК О.В.ДИБА М.М.МАРИНЧЕНКО 18.01.2012 Справа № 1-56/12