Рішення № 20855909, 18.01.2012, Оболонський районний суд міста Києва

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

04212, м. Київ, вул. М. Тимошенка, 2є

____________________

Справа №2-5360/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

19 грудня 2011 року Оболонський районний суд м. Києва, в складі:

головуючого судді О.В. Диби

секретарі Євдоченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ „Авто Житло План” про визнання договору недійсним -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання договору про надання послуг недійсним. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 25.03.2011 р. між ним та відповідачем було укладено договір №040698 про надання послуг, спрямованих на придбання нерухомості базуючись на принципі взаємодопомоги. За умовами договору позивач сплатив відповідачу реєстраційний платіж в розмірі 5000,00 грн., чисті платежі в розмірі 1251,00 грн. та адміністративні внески в розмірі 252,00 грн. Посилається на те, що при підписані Договору та Додатків до нього він відповідачем був введений в оману, оскільки відповідач обіцяв йому участь у розподільчому акті для надання права на придбання майна, але участі він не приймав. Вважає, що даний правочин здійсненний з використанням нечесної підприємницької діяльності, а тому просить визнати недійсним договір №040698 про надання послуг від 25.03.2011 р. та стягнути з відповідача суму внеску за договором в розмірі 6503,00 грн., судові витрати та витрати на правову допомогу.

В судове засідання позивач та його представник не зявилися: про день та час розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивача звернувся до суду з письмовою заявою, в якій просить справу розглянути у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач в судове засідання не зявився про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, заперечень проти позову не надав, поважності причин своєї неявки не повідомив, явку представника не забезпечив.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. 224 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі в судове засідання не зявились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що узгоджується з положеннями ч. 2 ст.197 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

25.03.2011 р. між сторонами було укладено договір №040698 про надання послуг. Відповідно до п. 1.1 даного договору його предметом є надання учаснику Програми „Авто-Житло” послуг, спрямованих на придбання обєкту нерухомості, через Програму „Авто-Житло”, організовану Товариством, базуючись на принципі взаємодопомоги Учасників Програми „Авто-Житло”.

За даним договором відповідач зобовязувався перед позивачем зареєструвати його як учасника Програми „Авто-Житло”, організовувати і проводити Розподільчі акти щодо надання Права на отримання обраного Товару, забезпечувати отримання Товару згідно з умовами діяльності Програми „Авто-Житло”, надавати послуги в порядку та строки, передбачені в умовах діяльності Програми „Авто-Житло” та суворо дотримуватися даних умов (стаття 2 Договору). В свою чергу відповідач зобовязувався сплатити реєстраційний платіж, що становить 10% в т.ч. ПДВ від суми, визначеної в п. 1.3 цього Договору, яка сплачується авансом, при підписанні цього Договору. Щомісячно сплачувати чисті платежі та адміністративні витрати, розмір яких визначений у Додатку №1 до Договору, дотримуватися Умов діяльності Програми „Авто-Житло” (стаття 3).

Діяльність ТзОВ „Авто Житло План” регламентована умовами діяльності, що є Додатком №2 до вищевказаного договору №040698 від 25.03.2011 р.

Строк дії договору з 25.03.2011 року по 25.02.2021 року, або до моменту виконання сторонами всіх зобовязань (п.п. 5.4, 8.9).

Згідно Додатку №1 від 25.03.2011 року позивач став учасником Програми по придбанню обєкта нерухомості орієнтованою вартістю 50 000 грн., його щомісячний чистий платіж складає 416,67 грн.

25.03.2011 року позивачем при підписанні договору, на виконання п.3.1 ст.3 на користь відповідача було сплачено 5 000 грн. реєстраційного платежу.

Постановою Пленуму Верховного суду України „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” №9 від 06.11.2009 р., звернуто увагу судів на те, що зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим Законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, а також моральним засадам суспільства.

Законом України “Про захист прав споживачів” забороняється утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції (п.7 ч.3 ст.19).

Як вбачається з Додатку №2 Договору, фонд учасників Програми „Авто-Житло” формується за рахунок Чистих платежів, сплачених Учасниками Програми „Авто-Житло”, без залучення коштів товариства. Оплата товару здійснюється за кошти, внесені учасниками і в подальшому учасник, який отримав товар, сплачує внески, які фактично компенсують кошти іншим учасникам. Тобто один учасник програми за своєї власної ініціативи, без інвестування коштів відповідача оплачує товар іншому учаснику програми.

Таким чином позивач сплачував відповідачу не за одержання товару чи послуги, а фактично за можливість одержання права на купівлю товару яке надавалось не за рахунок відповідача, а за рахунок залучення інших споживачів і їх коштів до такої ж схеми.

Право одержати товар позивачем залежить від розміру фонду і внесення коштів іншими учасниками товариства. При цьому право на придбання товару, а саме обєкта нерухомості орієнтовною вартістю 50000 грн. надається у невизначеному майбутньому. В укладеному договорах та додатках відсутній порядковий номер учасника та відсутні відомості про кількість зареєстрованих учасників, що не дає можливості визначити строк отримання права на придбання товару, разом з тим включена умова щомісячного платежу позивачем по 416,67 гривень на користь відповідача, що також є несправедливим по відношенню до позивача.

Відповідно до ч.6 ст.19 Закону України „Про захист прав споживачів” правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької діяльності є недійсними.

На підставі вимог ст.216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобовязана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Таким чином позовні вимоги позивача підлягають до задоволення. Укладений договір слід визнати недійсним і сплачені позивачем кошти підлягають поверненню відповідачем.

Вирішуючи вимоги позивача щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд виходить із наступного.

Відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590 «Про граничні розміри компенсації витрат, повязаних з розглядом цивільних та адміністративних справ і порядок їх компенсації за рахунок держави»граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у випадку, якщо компенсація сплачується іншою стороною, - не повинен перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

За наявними у справі письмовими доказами позивач 12.07.2011 року уклав договір про надання юридичних послуг про надання правової допомоги по веденню даної справи та сплатив за надані послуги 1451 грн. Зазначена сума не перевищує граничних розмірів компенсації витрат на правову допомогу, з урахуванням часу перебування адвоката в судовому засіданні, тому суд вважає, що витрати, понесені позивачем на правову допомогу, підлягають стягненню з відповідача на його користь.

Крім того з відповідача підлягають до стягнення витрати, які поніс представник позивача в результаті переїзду з м. Сімферополь до м. Києва в розмірі 761,62 грн., що підтверджується проїзними документами.

На підставі ст.88 ЦПК України з відповідача в користь позивача слід стягнути сплачені ним 120 грн. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та державне мито в розмірі 65,30 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, ст.19 Закону України „Про захист прав споживачів”, ст. ст. 202, 203, 215 216 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити;

Визнати договір №040698 про надання послуг укладений 25.03.2011 р. між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю „Авто Житло План” недійсним.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Авто Житло План” (04073 м. Київ, Московський проспект, 21, р/р 26008001001663 в ПАТ „РАДИКАЛ БАНК” м. Київ МФО 319111, ЄДРПОУ 37509207) на користь ОСОБА_1 сплачений ним реєстраційний платіж в розмірі 5000 (пять тисяч) грн. 00 коп., чисті платежі в розмірі 1251 (одна тисяча двісті пятдесят одну) грн. 00 коп. та адміністративні внески в розмірі 252 (двісті пятдесят дві) грн. 00 коп., а всього 6503 (шість тисяч пятсот три) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Авто Житло План” (04073 м. Київ, Московський проспект, 21, р/р 26008001001663 в ПАТ „РАДИКАЛ БАНК” м. Київ МФО 319111, ЄДРПОУ 37509207) на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати, а саме: 120 (сто двадцять) грн.00 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи, 65 (шістдесят пять) грн. 30 коп. державного мита, 2213 (дві тисячі двісті тринадцять) грн. 82 коп. на правову допомогу.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії до Оболонського районного суду м. Києва;

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення через Оболонський районний суд м. Києва. У разі якщо особи, які беруть участь у справі не були присутні під час ухвалення рішення, апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з моменту його отримання.

СуддяО.В. Диба

18.01.2012 Справа № 2-5360/11