Рішення № 20851517, 18.01.2012, Богодухівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Будьоннівський районний суд м. Донецька)

2-1130\11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2011 року           м. Донецьк

Будьоннівський районний суд міста Донецька у складі:

головуючого судді Заборського В.О.

при секретарі Подгородецькій В.А.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькшахтометробуд»про стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В :

25 жовтня 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Донецькшахтометробуд»про стягнення з відповідача нарахованої, але не сплаченої заробітної плати за період з січня по червень 2009 року включно у розмірі 5272,40 грн. та стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку, який в подальшому було уточнено, та позивачка відмовилась від позовних вимого щодо стягнення з відповідача нарахованої але не сплаченої заробітної плати у розмірі 5712,40 грн., у зв’язку із сплатою заборгованості відповідачем у добровільному порядку. Свої позовні вимоги позивачка обґрунтувала тим, що на підприємстві відповідача вона працювала з 05 липня 2001 року муляром-штукатуром і 16 липня 2009 року звільнилася за власним бажанням, наказ № 85-К. На день її звільнення не було проведено остаточний розрахунок і підприємство має заборгованість по заробітній платі у розмірі 5272,40 грн., яка утворилась за період з січня по червень 2009 року за браком коштів у підприємства, а саме: січень 2009 року –398,19 грн., лютий 2009 року 1373,27 грн., березень 2009 року – 546,55 грн., квітень 2009 року –1068,61 грн., травень 2009 року –880,04 грн., червень 2009 року –1005,74 грн.. Після звільнення позивачка неодноразово зверталась до керівництва позивача з вимогою виплатити їй заборгованість по заробітній платні, оскільки вона отримує незначну пенсію, інших джерел доходів не має, однак їй у виплаті було відмовлено, з підстав відсутності грошових коштів. Позивачка просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні.

          Позивач ОСОБА_1, належним чином та завчасно сповіщена про час та місце розгляду справи, в судове засідання 01 грудня 2011 року не з’явилася, але раніше в судовому засіданні підтримала свої позовні вимоги, надала пояснення аналогічні вказаним у позовній заяві, просила її позов задовольнити та стягнути на її користь середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні.

          Представник позивача за довіреністю ОСОБА_2, належним чином та завчасно повідомлена про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явилася. Надала суду письмову заяву в якій просить справу розглянути у її відсутність.

          Належним чином та завчасно сповіщений про час та місце розгляду справи відповідач ТОВ „Донецькшахтометробуд” в судове засідання 01 грудня 2011 року представника не направив, про причини неявки представника в суд не повідомив, заяв про розгляд справи у відсутність представника відповідача або відкладення розгляду справи до суду не надано. Зазначене свідчить про свідоме ухилення відповідача від явки до суду і затягування судового розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача. Раніше, в судовому засіданні представник відповідача за довіреністю ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечував, обґрунтовуючи тим, що заборгованість по заробітній платі на час подачі позову була сплачена у повному обсязі і вимоги позивача стосовно розміру компенсації є занадто високими.           

          Суд на підставі пояснень позивачки, представника відповідача, досліджених в судовому засіданні письмових доказів встановив наступні фактичні обставини.

          Відповідно до інформації Управління державної реєстрації Донецької міської ради від 25 травня 2011 року за № 4448, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькшахтометробуд»код ЄДРПОУ 24656975 включено до ЄДР 09 листопада 2005 року.

          З копії трудової книжки ОСОБА_1 убачається, що 13 січня 2003 року вона була прийнята муляром 4-го розряду, зайнятою на роботах із застосуванням шкідливих речовин не нижче 3-го класу небезпеки.

          Згідно запису № 32 від 16 липня 2009 року у трудовій книжці ОСОБА_1 звільнена за власним бажанням на підставі ст.. 38 КЗпП України, наказ № 85/К.

          Згідно довідки ТОВ „Донецькшахтометробуд” № 139 від 19 жовтня 2010 року, позивачка ОСОБА_1 працювала у ТОВ «Донецькшахтометробуд»муляром-штукатуром з 13 січня 2003 року по 17 липня 2009 року. Заборгованість по заробітній платі за період з січня по червень 2009 року на 19 жовтня 2010 року складає - 5272,40 грн..

          Згідно довідки ТОВ «Донецькшахтометробуд» № 424 від 17 серпня 2011 року остаточний розрахунок із заборгованості по заробітній платі з позивачкою ОСОБА_1 було здійснено 19 листопада 2010 року у сумі –4297,56 грн., а всього заборгованість із заробітної плати відповідача на день звільнення позивачки 16 липня 2009 року складала –6498,09 грн..

          Згідно довідки ТОВ «Донецькшахтометробуд» № 275 від 30 травня 2011 року ОСОБА_1 у червні місяці 2009 року за 16 робочих днів отримала –1242,59 грн. і у травні 2009 року за 14 робочих днів отримала - 1087,27 грн..

          Вирішуючи заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні, суд виходить з наступного.

          Згідно ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

          Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі несплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, визначені в ст.116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

          Судом встановлено, що позивачці була нарахована, але не виплачена з вини відповідача заробітна плата в сумі 6498,09 грн., та затримано її виплату з 17 липня 2009 року по 19 листопада 2010 року, що не оспорювалось сторонами процесу і підтверджено довідкою відповідача про сплату останньої частини заборгованості по заробітній платі позивачці.

          Згідно роз’яснень наданих у пункті 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»суд, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

          У разі непроведення розрахунку у зв'язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

          Не можна вважати спором про розмір сум, належних до виплати при звільненні, спір про відрахування із заробітної плати (на відшкодування матеріальної шкоди, на повернення авансу тощо), оскільки він вирішується в іншому встановленому для нього порядку.

          Відповідно до абз. 3 п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року (далі –Порядок), середньомісячна заробітна плата визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з виплат за останні два календарні місяці, що передують події, якою пов’язана відповідна виплата.

          Згідно п. 5 Порядку нарахування виплат у випадку збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної заробітної плати.

          Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (п. 8 Порядку).

          Суд ґрунтуючись на таких, що узгоджуються між собою, наданих Пенсійним фондом України індивідуальних відомостей про застраховану особу та наданих відповідачем відомостей про фактичну кількість відпрацьованих позивачем днів та нарахованої заробітної плати за цей період виходить з наступних розрахунків:

          - суд визначає, що останніми двома повними місяцями роботи позивачки є травень і червень 2009 року;

          - кількість фактично відпрацьованих позивачкою календарних днів в зазначений період становить: у травні 2009 року –14, та червні 2009 року –16, що разом становить 30 днів;

          - позивачці за цей період нарахована заробітна плата у розмірі 2329,86 грн.;

          - середньоденний заробіток позивачки за останні два повні місяця роботи становить 2329,86 / 30 = 77,66 грн.;

          - кількість робочих днів з 17.07.2009 року по 19.11.2010 року (включно) складає - 340;

          - середній заробіток за зазначений період складає 77,66 х 340 = 26404,40 грн;

          Судом встановлено, що позивачці ОСОБА_1 не виплачені належні їй від відповідача ТОВ «Донецькшахтометробуд»суми в день звільнення, і тому на підставі ст. 117 КЗпП необхідно стягнути на користь позивачки середній заробіток за весь період затримки розрахунку, тобто з 17 липня 2009 року до 19 листопада 2010 року у розмірі 26404,40 грн.. Відповідачем при розгляді справи не доведено відсутності своєї вини в затримці виплати, оскільки сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

          Згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України, з відповідача в дохід держави підлягають стягненню оплата інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., судовий збір у розмірі 264,04 грн..

          У зв’язку з тим, що позивачка відмовилась від позовних вимог про стягнення заборгованості по нарахованій, але не сплаченій заробітній платі, у зв’язку з погашенням її відповідачем у добровільному порядку, то не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо допуску до негайного виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 57, 58, 59, 60, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

          Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькшахтометробуд»про стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні - задовольнити частково.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькшахтометробуд»на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні у розмірі 26404 (двадцять шість тисяч чотириста чотирі) гривні 40 копійок.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькшахтометробуд»до доходу Держави судовий збір у розмірі 264 (двісті шістдесят чотири) гривні 04 копійки та оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок.

          У задоволенні інших позовних вимог –відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Суддя: