Постанова № 20831509, 13.01.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2012 р. Справа № 5023/6830/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя , суддя , суддя

при секретарі Зізіній Ю.О.

за участю представників сторін:

прокурор - не з'явився

позивача - ОСОБА_1. (дов. № 220/793/д від 26.12.2011р.)

відповідача - ОСОБА_2. (дов. № 2144/4 від 14.09.2011р.), ОСОБА_3 (дов. № 2146/4 від 14.09.2011р.), ОСОБА_4. (дов. № 2145/4 від 14.09.2011р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Казенного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова", м. Харків (вх. № 4851 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 26.10.2011р. у справі № 5023/6830/11

за позовом Заступника військового прокурора Київського гарнізону, м. Київ в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ

до Казенного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова", м. Харків

про стягнення 245783,64 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2011 року Заступник військового прокурора Київського гарнізону, м. Київ в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою, в якій просив стягнути з Казенного підприємства “Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова” на користь позивача - Міністерства оборони України штрафні санкції у сумі 245483,64 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26 жовтня 2011 року (суддя Ольшанченко В.І.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Казенного підприємства “Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова” на користь Міністерства оборони України штрафні санкції у сумі 245483,64 грн., державне мито в сумі 2454,84 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з даним рішенням не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 26 жовтня 2011 року та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.11.2011р. розгляд справи було відкладено на 20.12.2011р. у зв'язку із неявкою прокурора та ненаданням ним і позивачем письмових пояснень по апеляційній скарзі.

В судове засідання 20.12.2011р. прокурор та представник позивача не з'явились та витребуваних судом письмових пояснень або заперечень по апеляційній скарзі не надали, в зв'язку з чим розгляд апеляційної скарги відповідача відкладено на "10" січня 2012 р. о 10:30 год. та зобовязано прокурора та позивача надати письмові пояснення в обґрунтування своєї позиції по справі з посиланням на документальні докази, які необхідні для дослідження усіх обставин справи.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає, що твердження відповідача не підтверджені жодними документальними доказами, а рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та прийнятим із дослідженням всіх обставин справи та наданням належної оцінки всім наданим доказам, в зв'язку позивач просить залишити рішення господарського суду Харківської області від 26 жовтня 2011 року без змін.

Військовий прокурор письмових пояснень або заперечень по апеляційній скарзі не надав та в судове засідання не з'явився. Свого представника з належним чином оформленими повноваженнями для участі у справі не направив.

Обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, заслухавши уповноважених представників позивача та відповідача, які підтримали свої правові позиції у справі, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги відповідача без задоволення, виходячи з наступних обставин.

Як свідчать матеріали справи та правомірно встановлено господарським судом, 29 червня 2007 року між Міністерством оборони України (генеральний замовник) та Казенним підприємством «Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О.Морозова»(головний виконавець) укладено державний контракт на виконання дослідно-конструкторської роботи №247/2/07-2 (далі - Контракт), за яким головний виконавець зобовязується виконати та здати генеральному замовнику, а останній зобовязується прийняти й оплатити дослідно-конструкторську роботу по темі: розроблення бронетранспортера БТР-4, шифр «Ладья».

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 892 Цивільного кодексу України за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

Відповідно до частини 1 статті 894 Цивільного кодексу України виконавець зобов'язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати.

Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює обовязковість договору для виконання сторонами.

11.06.2008 року сторонами була укладена додаткова угода № 2 до Контракту, якою внесені зміни до пунктів 1, 2, 25 Контракту та встановлена лімітна ціна (граничне значення вартості роботи в цілому) на момент укладання додаткової угоди № 2 у відповідності до протоколу узгодження лімітної ціни по договору та попередньої ціни етапу 2 в сумі 10 907 064,00 грн.

Відомістю виконання дослідно-конструкторської роботи, шифр «Ладья», за контрактом встановлені термін виконання етапу 2 «Виготовлення дослідного зразка, проведення попередніх випробувань (ПВ)»з 01.06.2007 р. по 30.12.2008 р. та чим закінчується етап: РКД бронетранспортера БТР-4 з літ. «О»- 2 компл. (копії); дослідний зразок бронетранспортера БТР-4 1 шт.; акт ПВ дослідного зразка бронетранспортера БТР-4 3 прим.; акт ходових випробувань макетного зразка бронетранспортера БТР-4 3 прим. № акт приймання етапу 3 прим.

11.06.2008 року підписано сторонами та затверджено генеральним замовником протокол узгодження попередньої ціни на науково-технічну продукцію спеціального призначення етап 2 додаткової угоди 2 по контракту, за яким узгоджена сторонами попередня ціна по етапу 2 становить 10907 064,00 грн.

10.03.2010 року підписано та затверджено сторонами узгоджувальний протокол № 9 до контракту, яким продовжено термін дії контракту до 30.12.2011 року, додаткової угоди до 30.09.2011 року та строків виконання робіт по етапу 2 до 31.03.2011 року.

Відповідно до пункту 14 Контракту терміни виконання робіт або її етапів (підетапів), що визначені відомістю виконання можуть змінюватися за письмовою домовленістю сторін з оформленням узгоджувального протоколу.

Узгоджувальним протоколом за № 11 від 31.03.2011р. до Контракту виконання етапу № 2 за цим Контрактом було розбито на підетап 2.1 та підетап 2.2.

Згідно Узгоджувального протоколу № 11 строк виконання підетапу 2.1. (виготовлення дослідного зразка, проведення попередніх випробувань (ПВ), та проведення ходових випробувань) встановлено до 30.03.2011 року, а підетапу 2.2 - (завершення ПВ) встановлено до 30.06.2011 року.

Згідно пунктів 3-6 узгоджувального протоколу №11 від 31.03.2011 року головному виконавцю необхідно надати розрахунково-калькуляційні матеріали 85 військовому представництву Міністерства оборони України щодо визначення лімітної вартості робіт за контрактом, попередньої ціни підетапу 2.2 та договірної ціни підетапу 2.1 з урахуванням цього узгоджувального протоколу та спільного рішення від 02.12.10 р. № 247/4/4163. При цьому, 85 військовому представництву МОУ необхідно провести перевірку та приймання виконаних робіт, опрацювати розрахунково-калькуляційні матеріали та скласти висновки щодо попередньої ціни підетапу 2.2 та договірної ціни підетапу 2.1 за контрактом.

Пунктом 5 Узгоджувального протоколу № 11 від 31.03.2011 року передбачено, що термін надання на затвердження генеральному замовнику акту приймання підетапу 2.1 та розрахунково-калькуляційних матеріалів згідно п. 3 цього протоколу з висновком 85 ВП до 31.03.11 р.

У разі невиконання або несвоєчасного виконання вимог, які викладені у пунктах 2-5 цього узгоджувального протоколу, положення п. 1 протоколу вважаються недійсними та терміни виконання робіт етапу 2 контракту залишаються без змін.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання етапу 2 позивачем (МОУ) було перераховано відповідачу аванс в загальній сумі 7149 069,00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень: № 247/2/116 від 27.07.2007 р., № 247/2/176 від 16.08.2007 р., № 247/2/177 від 16.08.2007 р., № 247/2/13 від 31.03.2008 р., № 247/2/119 від 20.06.2008 р., № 247/2/193 від 29.08.2008 р., № 247/2/275 від 08.10.2008 р.

30.03.2011 року військовим представництвом 85 був підписаний акт приймання підетапу 2.1. по Контракту (з урахуванням додаткових угод № 1 від 07.08.2007 р. та № 2 від 11.06.2008 р.), а також наданий висновок, згідно якого 85 військовим представництвом МОУ в проекті договірної ціни (твердої ціни) підетапу 2.1 не прийнято 855176,36 грн.

Як свідчать матеріали справи та належним чином досліджено господарським судом, акт приймання підетапу 2.1 по контракту був поданий 85 військовому представництву і отриманий позивачем (МОУ) 01.04.11 р., але вказаний акт не був затверджений генеральним замовником (позивачем) через невиконання відповідачем пункту 5 узгоджувального протоколу №11 щодо надання на затвердження генеральному замовнику акту приймання підетапу 2.1. та розрахунково-калькуляційних матеріалів у встановлений термін до 31.03.11 р.

Згідно пункту 17 Контракту датою виконання обовязків за договором в цілому і за окремими етапами (підетапами) вважається дата затвердження акту про прийняття роботи (етапу, підетапу). Представник генерального замовника ПЗ №85 не пізніше наступного дня після отримання затвердженого генеральним замовником акту видає головному виконавцю посвідчення за встановленою формою, яке є підставою для предявлення платіжного доручення-вимоги (рахунку-фактури), що надсилається за вихідним номером (при наявності затвердженого головним виконавцем і генеральним замовником договірної ціни етапу (підетапу).

Відповідно до пункту 18 Контракту головний виконавець зобовязаний у письмовій формі повідомити генерального замовника та представника генерального замовника 85 ПЗ про готовність роботи в цілому і кожному етапу (підетапу), передбачених договором. Повідомлення головного виконавця про готовність роботи і кожному етапу (підетапу) до здачі повинно бути підписане керівником головного виконавця, або уповноваженою ним особою.

Згідно пункту 28 Контракту попередня оплата (авансовий платіж) для виконання робіт по етапу 2 (підетапу) або роботи в цілому може надаватися за рішенням генерального замовника в розмірі до 50% її вартості за умови надходження коштів на рахунок Міністерства оборони України на підставі затвердженого протоколу узгодження попередньої ціни на роботу і предявлення головним виконавцем рахунку генеральному замовнику та з урахуванням постанови КМУ від 09.10.06 р. №1404, на термін, який не може перевищувати трьох місяців. Початок виконання робіт не залежить від дати та розміру отримання авансу. Видача авансу по наступних етапах (підетапах) допускається тільки після затвердження акту приймання робіт попереднього етапу (підетапу) при оформленні рахунку на видачу авансу. Сума авансів на третій та наступні етапи визначається окремим узгоджувальним протоколом з урахуванням показників Державного оборонного замовлення на поточний рік.

Пунктом 29 Контракту передбачається, що оплата вартості кожного виконаного етапу (підетапу) роботи або роботи в цілому за винятком виданого авансу проводиться генеральним замовником за рахунок головного виконавця, який предявляється з доданням оригіналу акту про приймання робіт та посвідчення за встановленими формами. При недоданні до платіжного доручення-вимоги (рахунку-фактури) акту або посвідчення, генеральний замовник має право відмовитися від оплати рахунку. Оплата виконаних робіт (виплата авансів) проводиться в межах коштів, передбачених державним оборонним замовленням на поточний рік.

Таким чином, аналізуючи умови даного Контракту, колегія суддів визначає, що відсутність коштів у спецфонді Державного бюджету на 2011 рік, на чому наголошує заявник апеляційної скарги, жодним чином не пов'язана з початком та кінцевим терміном виконання ним робіт по етапу 2. та його підетапах, а також виконанням ним договірного обов'язку щодо подання на затвердження генеральному замовникові актів приймання підетапів 2.1., 2.2. та матеріалів попередньої ціни по підетапу 2.2. у встановлені строки. Обумовлені сторонами об'єми цих робіт повинні виконуватись відповідачем незалежно від того, чи забезпечений їх початок таким фінансуванням.

Пунктом 33 Контракту передбачено, що за порушення строків виконання зобовязань по договору, встановлених відомістю виконання, за умови виконання вимог пункту 27 цього Договору, з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1% вартості невиконаних робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, але не вище облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення.

В силу приписів частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні, встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк, а відповідно до статті 525 цього ж Кодексу одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається. Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та договору, яке в силу вимог статті 599 Цивільного кодексу України та статті 202 Господарського кодексу України припиняється виконанням, проведеним належним чином. Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно частини 1 статті 900 Цивільного кодексу України виконавець відповідає перед замовником за порушення договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.

Наявні в матеріалах справи документи свідчать про те, що оскільки відповідач не надав доказів належного виконання зобов'язань за Контрактом, а саме затверджених генеральним замовником актів приймання підетапів 2.1. та 2.2., матеріалів попередньої ціни по підетапу 2.2. у строки, спосіб та порядку, встановленими Контрактом, тому позивач на підставі пункту 33 Контракту правомірно нарахував відповідачу пеню за порушення строків виконання зобовязань за контрактом у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення за період з 01.04.2011 р. по 15.07.2011 р. в сумі 245483,64 грн.

Докази того, що умови Контракту були порушені не з вини відповідача останнім не надані та у справі не містяться. Документального підтвердження належного виконання відповідачем умов Контракту по етапу 2, як в цілому так і по окремих його етапах, у матеріалах справи не міститься.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані довести обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, належними та допустимими у справі доказами; за статтею 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи та матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно зі статтями 4-7, 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а судове рішення по справі приймає за результатами обговорення усіх обставин справи.

Сукупність наведених норм процесуального права свідчить про те, що оцінка наданих сторонами доказів на підтвердження відповідних фактів, повинна відбуватись з урахуванням сукупності всіх обставин, які існують на момент розгляду справи.

Твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, ґрунтуються на припущеннях, не доведені жодним належним доказом, тоді як господарським судом першої інстанції в повній мірі зясовані та правильно оцінені обставини у справі.

За таких обставин, враховуючи положення частини 2 статті 129 Конституції України, за якими основними засадами судочинства є, зокрема, законність, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості та забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, судова колегія дійшла висновку про залишення апеляційної скарги відповідача без задоволення, а оскаржуваного ним рішення господарського суду Харківської області від 26.10.2011р. у справі № 5023/6830/11 без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 43, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Казенного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова", м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 26.10.2011р. у справі № 5023/6830/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в двадцятиденний термін.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя

Повний текст постанови підписано 12.01.2012р.