Рішення № 20831056, 13.01.2012, Господарський суд Чернігівської області

13.01.12 <>

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів телефон канцелярії

проспект Миру, 20 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

12 січня 2012 року Справа № 5028/12/124/2011

Позивач: Публічне акціонерне товариство "Укрнафта",

Несторівський пров., 3-5, м. Київ, 04053

В особі: Структурної одиниці Гнідинцівського ГПЗ,

смт. Варва, Чернігівська область, 17600

Відповідач: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації

"Чернігівгаз", вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14037

Предмет спору: про стягнення заборгованості 2407,01 грн.

Суддя Лавриненко Л.М.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність № 10/д від 03.01.2012 представник

від відповідача: ОСОБА_2 довіреність № 18/3014 від 07.11.2011 представник

Рішення приймається після оголошеної в судовому засіданні перерви з 10.01.2012 року по 12.01.2012 року, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 2221 грн. 38 коп. боргу за надані послуги з транспортування природного газу у 2010 році, 116 грн. 20 коп. інфляційних нарахувань за період з 01.03.2010 р. по 01.12.2011 р. та 69 грн. 43 коп. 3% річних за період з 01.03.2010 р. по 01.12.2011 р, згідно договору № 241-р про транспортування природного газу від 28.12.2009 р.

Представники сторін в судовому засіданні заявили письмові клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, які задоволено судом.

Представник позивача в судовому засіданні виклав свої позовні вимоги та заявив письмове клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом.

Представник відповідача в поданому 10.01.2012 року відзиві на позовну заяву повідомив, що основний борг в сумі 2221,38 грн. був сплачений відповідачем згідно платіжного доручення № 27 від 05.01.2012 р., яке додається до матеріалів справи. Щодо стягнення 3 % річних та інфляції відповідач заперечує, посилаючись на ту обставину, що протранспортований природний газ не був наданий відповідачу для використання у своїй діяльності, а був переданий за цільовим призначенням для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, тому розрахунок за транспортування природного газу за спірним договором безпосередньо залежить від надходження коштів від кінцевих споживачів, а саме установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, на підставі Алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств за протранспортований та поставлений природний газ, затвердженому Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 1529 від 25.12.2008 року, і відповідач не є власником цих коштів. Таким чином, заборгованість виникла у зв"яку з несвоєчасною сплатою установами та організаціями, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів коштів за протранспортований природний газ, а тому у відповідача відсутня вина у простроченні оплати за послуги з транспортування природного газу.

Представник позивача в судовому засіданні 12.01.2012 р. підтримав свої позовні вимоги та заявив письмове клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом.

Інших заяв та клопотань від сторін до суду не надійшло.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають суттєве значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

28.12.2009 р. між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Чернігівгаз”, правонаступником якого є відповідач відповідно до п. 1.2.1. Статуту, затвердженого Загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Чернігівгаз” (Протокол Загальних зборів акціонерів ПАТ „Чернігівгаз” № 1 від 03.08.2011 року), зареєстрованого 22.08.2011 року № запису 10641050039000322) та Відкритим акціонерним товариством “Укрнафта”, правонаступником якого є позивач згідно п.1.3. Статуту, затвердженого Рішенням Загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»(Протокол № 21 від 22.03.2011 р.), зареєстрованого 23.03.2011 р. № запису 10741050026002352, яке представляє структурна одиниця Гнідинцівський газопереробний завод, було укладено договір № 241-р про транспортування природного газу.

Відповідно до пункту 1.1. Договору, виконавець (позивач) взяв на себе зобовязання надати замовнику послуги з транспортування трубопровідним транспортом природного газу замовника (відповідача) від пунктів прийому-передачі газу в трубопроводи до пунктів призначення газорозподільних станцій, а замовник (відповідач) зобов»язується сплатити за транспортування газу встановлену плату. Газ замовника (відповідача), транспортування якого здійснює виконавець (позивач), призначений для забезпечення потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів. (п.1.2. Договору).

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, укладений між сторонами договір по своїй правовій природі є договором про надання послуг.

Пунктом 2.1. Договору визначено планові обсяги транспортування газу протягом календарного року, що складають 960 тис.куб.м., в тому числі по місяцях тис.куб.м.: січень 230, лютий 200, березень 150 (всього за І квартал 580), квітень 80, травень 10, червень 0, (ІІ квартал 90)., липень 0, серпень 0, вересень 0 (ІІІ квартал 0), жовтень 15, листопад 100, грудень 175 (ІV квартал 290). Прийом-передача газу протягом місяця здійснюється сторонами, як правило, рівномірно, виходячи із середньодобового місячного обсягу.

У п.2.2 Договору сторони передбачили, що можливі зміни місячних обсягів подачі газу здійснюються за домовленістю сторін за 15 днів до початку місяця.

Згідно п.3.1. Договору, кількість газу що передається сторонами, визначається приладами обліку витрат газу, які встановлені на пунктах прийому-передачі газу на ГРС.

Відповідно до п.4.1.-4.4. Договору, послуги по транспортуванню газу щомісячно оформлюються виконавцем і замовником актами виконаних послуг з транспортування природного газу. Виконавець до 15-го числа, наступного за звітним місяця, направляє замовнику два примірники акту виконання послуг з транспортування природного газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою виконавця. Замовник протягом 2-х днів з моменту одержання акту виконання послуг з транспортування природного газу зобов»язується повернути виконавцю один примірник оригіналу акту виконання послуг з транспортування природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту виконання послуг з транспортування природного газу. Акти виконання послуг з транспортування природного газу є підставою для проведення остаточних розрахунків.

У відповідності до п.5.1 Договору диференційований тариф на транспортування 1000 куб.м. газу по трубопроводах виконавця на час підписання договору складає 23,20 грн., крім того ПДВ 4,64 грн., всього 27,84 грн. і визначається Постановою Національної комісії по регулюванню електроенергетики України № 935 від 07.08.08р. „Про затвердження тарифів на транспортування та постачання природного газу”.

Пунктом 5.2. Договору визначено, що тариф на транспортування газу, зазначений в пункті 5.1. даного договору, змінюється за рішенням Національної комісії по регулюванню електроенергетики України. У випадку зміни диференційованого тарифу на транспортування природного газу новий тариф є обовязковим для сторін договору з моменту його введення в дію.

Загальна сума даного договору складається з місячних сум вартості фактично наданих виконавцем замовнику послуг по транспортуванню газу та орієнтовно становить 26726,40 грн., в т.ч. ПДВ 4454,40 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України , суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів , договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов»язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору № 241-р з транспортування природного газу від 28.12.2009 року позивач за період з 01 січня по 31 грудня 2010 р. надав відповідачу послуги з транспортування природного газу в кількості 966,462 тис. м.куб. Загальна вартість наданих у 2010 році послуг по даному договору становить 35772 грн. 23 коп., що підтверджується двохсторонніми актами виконання послуг з транспортування природного газу за січень-грудень 2010 р., які підписані і скріплені печатками сторін, та копії яких додані до матеріалів справи. Так, згідно вказаних актів відповідачу у 2010 році надано послуг з транспортування природного газу у січні на суму 4196,63 грн., у лютому 7027,46 грн., у березні 4347,47 грн., у квітні 2695,97 грн. у травні 63,48 грн., у червні 0 грн., у липні 0 грн., у серпні 0 грн., у вересні 31,15 грн. у жовтні 2398,07 грн., у листопаді 5785,48 грн., у грудні 9226,52 грн.

Згідно ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності з п.6.1. Договору оплата за надані послуги по транспортуванню газу здійснюється замовником виключно грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок виконавця в порядку, встановленому Алгоритмом розподілу коштів, затвердженого Постановою НКРЕ України від 25.12.2008р. №1529 „Про затвердження алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газотранспортних підприємств”. Сторони встановили, що остаточний розрахунок за послуги з транспортування природного газу здійснюється замовником на підставі актів та тарифу, зазначеному у п.5.1. Договору, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця протягом 20 банківських днів з підписання сторонами акту виконання послуг з транспортування природного газу.

Таким чином , відповідач зобов»язаний був здійснювати оплату наданих послуг щомісячно протягом двадцяти банківських днів з дня підписання помісячних актів виконання послуг з транспортування природного газу.

У п.10.1. Договору сторони передбачили, що договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і набирає чинності з 01.01.2010 р. та діє по 31.12.2010 р., а в частині взаєморозрахунків до їх повного завершення.

В порушення взятих на себе зобов”язань, відповідач за послуги з транспортування природного газу за період з 01.01.10р. по 31.12.10р. розрахувався частково в сумі 33551 грн. 15 коп., що підтверджується виписками з рахунків позивача та листами відповідача № 15/1550 від 06.09.2010р. та № 15/2543 від 31.12.2010р. про коригування платежів, копії яких додані до матеріалів справи.

30.09.2011 року позивачем було направлена відповідачу претензія № 3109 з вимогою погашення заборгованості за надані послуги, що підтверджується поштовим повідомленням № 00666210 від 06.10.2011 року, копія якого додана до матеріалів справи.

Але, відповідач вимогу позивача не виконав, заборгованість в сумі 2221,38 грн. не оплатив.

Отже, основна заборгованість відповідача перед позивачем на дату звернення до суду (20.12.2011 р.) становила 2221,38 грн.

Після порушення провадження у справі відповідачем 05.01.2012 року було повністю сплачено основний борг в розмірі 2221,38 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 27 від 05.01.2012 року, доданим відповідачем до матеріалів справи.

Приймаючи до уваги, що відповідачем після порушення провадження у справі повністю сплачено основний борг в розмірі 2221,38 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 27 від 05.01.2012 року, доданим відповідачем до матеріалів справи, суд доходить висновку що спір між сторонами в частині стягнення основної заборгованості в сумі 2221,38 грн. врегульовано, предмет спору відсутній, а тому провадження у справі в частині стягнення 2221,38 грн. боргу підлягає припиненню.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 116,20 грн. інфляційних нарахувань за період з 01.03.2010 р. по 01.12.2011 р. та 69,43 грн. три проценти річних за період з 01.03.2010 р. по 01.12.2011 р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобовязань щодо оплати вартості послуг з транспортування природного газу, але приймаючи до уваги, що позивачем при розрахунку трьох процентів річних та інфляційних втрат не враховано, що в періоди оплати за надані послуги за квітень 2010 р., травень 2010 р. та липень 2010 р. мали місце святкові дні, а також у звязку з допущеними арифметичними помилками при розрахунку, суд доходить висновку, що 3 % річних за період прострочки оплати з 01.03.2010 р. по 01.12.2011 р. становлять 67 грн. 54 коп. та інфляційні нарахування за період з 01.03.2010 р. по 01.12.2011 року становлять 113 грн. 86 коп.

Заперечення відповідача щодо стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат є безпідставні і судом до уваги не можуть бути, оскільки у відповідності до приписів ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України відповідачем не подано належних та допустимих доказів відсутності вини ПАТ “Чернігівгаз” в простроченні оплати за отримані послуги з транспортування природного газу .

Наданий відповідачем звіт про фінансові результати за 2010р. не може бути розцінений судом, як належний доказ, який підтверджує відсутність вини відповідача у прострочці виконання взятих на себе зобов»язань щодо оплати отриманих послуг..

Враховуючи, що відповідач в порушення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та умов договору, взяті на себе зобовязання не виконав, заборгованість за надані позивачем послуги з транспортування природного газу в 2010 році в повній сумі в установлений строк не сплатив, господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення 67 грн. 54 коп. 3% річних та 113 грн. 86 коп. інфляційних нарахувань. В частині стягнення 2221 грн. 38 коп. боргу провадження у справі підлягає припиненню. В решті позову відмовити.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір” передбачено, що сплачена сума судового збору повертається зокрема, у разі закриття провадження у справі.

Приймаючи до уваги, що відповідачем після порушення провадження у справі повністю сплачено основний борг в розмірі 2221,38 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 27 від 05.01.2012 року, доданим відповідачем до матеріалів справи, та провадження у справі у цій частині було припинено, відповідно до ч.2 ст. 7 Закону України „Про судовий збір”, позивачу Публічному акціонерному товариству «Укрнафта»- пропорційно сумі позову , на яку припинено провадження у справі, підлягає поверненню з Державного бюджету 1302 грн. 64 коп. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення № 1016 від 08.12.2011 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 5028/12/124/2011.

Оскільки спір виник у звязку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст.4 Закону України „Про судовий збір” від 08.07.2011 року № 3674-VI, пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 106 грн. 38 коп. судового збору.

Керуючись ст.ст. 173, 174, 175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 205, 525, 526, 530, 526, 610, 612, 625, 626, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 49, п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі в частині стягнення 2221 грн. 38 коп. припинити.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Чернігівгаз” 14037, м. Чернігів, вул. Любецька, 68 ( п/р № 26008061591001 в ф-ї ВАТ КБ «Надра»ЧРУ, МФО 353627; п/р № 260010100066 в ТОВ КБ „Фінансова ініціатива” м. Київ, МФО 380054) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", Несторівський пров., 3-5, м. Київ, 04053 (п/р 2600050008066 у ПАТ КБ „Приватбанк”, МФО 305299, код 00136875) 67 грн. 54 коп. 3% річних, 113 грн. 86 коп. інфляційних нарахувань та 106 грн. 38 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

5. Повернути Публічному акціонерному товариству "Укрнафта", Несторівський пров., 3-5, м. Київ, 04053 (п/р 2600050008066 у ПАТ КБ „Приватбанк”, МФО 305299, код 00136875) з державного бюджету м. Чернігова (рахунок 31212206700002 в ГУДК України в Чернігівській області, МФО 853592, код ЄДРПОУ 22825965) судовий збір в сумі 1302 грн. 64 коп., сплачений згідно платіжного доручення № 1016 від 08.12.2011 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 5028/12/124/2011.

Це рішення є підставою для повернення судового збору з державного бюджету.

СУДДЯЛ.М. Лавриненко

Повне рішення підписано 13.01.2012 року.