Ухвала суду № 20830837, 10.01.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

10 січня 2012 року справа № 5020-149/2011

За заявоюДочірнього підприємства Державної акціонерної компанії „Хліб України”

„Севастопольський комбінат хлібопродуктів”

про розяснення ухвали господарського суду міста Севастополя від 04.02.2011 у справі №5020-149/2011

за заявоюПрокурора Нахімовського району м. Севастополя

(вул. Робоча, 18, м. Севастополь, 99011)

в інтересахДержавної податкової інспекції в Нахімовському районі м. Севастополя,

державиідентифікаційний код 24691463

в особі:(вул. Героїв Севастополя, 74, м. Севастополь, 99001)

доДочірнього підприємства Державної акціонерної компанії „Хліб України”

„Севастопольський комбінат хлібопродуктів”,

ідентифікаційний код 00951988

(вул. Делегатська, 4, м. Севастополь, 99009)

про визнання банкрутом,

Суддя Головко В.О.,

Представники учасників судового процесу:

прокурор (Прокурор Нахімовського району м. Севастополя) Шульга А.М. старший прокурор відділу прокуратури м. Севастополя, посвідчення № 574, видано 18.11.2008;

ініціюючий кредитор (ДПІ в Нахімовському районі міста Севастополя) явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив;

боржник (ДП ДАК „Хліб України” „Севастопольський комбінат хлібопродуктів”) Жуков О.О., директор, наказ № 449-к від 29.09.2010; ОСОБА_3 представник, довіреність б/н від 11.01.2012;

розпорядник майна (арбітражний керуючий) не зявився, явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив;

кредитор (УПФУ у Нахімовському районі м. Севастополя) явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив;

кредитор (ТОВ „Акант”) явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив.

ВСТАНОВИВ:

03.02.2011 Прокурор Нахімовського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Нахімовському районі міста Севастополя (далі ДПІ в Нахімовському районі м. Севастополя) звернувся до господарського суду міста Севастополя (далі суд) із заявою про визнання банкрутом Дочірнього підприємства ДАК „Хліб України” „Севастопольський комбінат хлібопродуктів”.

Ухвалою суду від 04.02.2011 порушено провадження у справі №5020-149/2011 та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою суду від 17.03.2011 введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено Папушу О.В. /том 2, арк. с. 20-26/.

23.04.2011 в газеті „Урядовий курєр” № 74 (4473) оприлюднене оголошення про порушення справи про банкрутство Дочірнього підприємства ДАК „Хліб України” „Севастопольський комбінат хлібопродуктів” /том 2, арк. с. 30/.

Ухвалою суду від 27.07.2011 затверджено реєстр вимог кредиторів /том 3, арк.с.141-144/.

12.08.2011 проведено збори кредиторів, на яких, зокрема, обрано комітет кредиторів у складі: ДПІ у Нахімовському районі міста Севастополя; УПФУ в Нахімовському районі міста Севастополя та ТОВ „Акант” /том 6, арк. 2-3/.

Ухвалою від 15.09.2011 продовжено строк процедури розпорядження майном боржника і повноваження розпорядника майна Папуші О.В. на шість місяців /том 6, арк.с.11-12/.

22.12.2011 боржник в порядку статті 89 Господарського процесуального кодексу України звернувся до суду із заявою про розяснення пункту четвертого ухвали господарського суду міста Севастополя від 04.02.2011 щодо введення мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зокрема, заявник просить розяснити поняття „мораторій” та які у звязку з цим вводяться обмеження на дії кредиторів та органів державної виконавчої служби.

Ухвалою суду від 29.12.2011 заяву боржника призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.01.2012.

Присутні в засіданні суду представники заявника підтримали вимоги заяви та просили її задовольнити і надати розяснення пункту 4 резолютивної частини ухвали господарського суду міста Севастополя від 04.02.2011 щодо введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, посилаючись на те, що незважаючи на дію мораторію, кредитор УПФУ у Нахімовському районі м. Севастополі застосовує до боржника штрафні санкції, а також накладає на керівника Дочірнього підприємства ДАК „Хліб України” „Севастопольський комбінат хлібопродуктів” адміністративні стягнення. В свою чергу, ВДВС Нахімовського районного управління юстиції в м. Севастополі на підставі відповідних постанов, вимог та виконавчих листів стосовно боржника відкриває виконавчі провадження, додатково покладаючи на боржника витрати по сплаті 10% виконавчого збору. На думку боржника, такі дії не лише не сприяють відновленню його платоспроможності, а навпаки, ще більше погіршують фінансове становище боржника та можуть призвести до банкрутства останнього.

Прокурор вважає, що тлумачення терміну „мораторій” надано у Законі України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” і не є компетенцією господарського суду, а тому залишив вирішення заяви про розяснення ухвали на розсуд суду.

Дослідивши зміст заяви боржника про розяснення ухвали господарського суду міста Севастополя від 04.02.2011, суд визнав за можливе вчинити відповідну процесуальну дію.

Визначення поняття „мораторій” дано статтею 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, відповідно до якої під мораторієм на задоволення вимог кредиторів розуміється зупинення виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Як убачається з матеріалів справи, мораторій на задоволення вимог кредиторів введений ухвалою господарського суду м. Севастополя від 04.02.2011. Отже, з 04.02.2011 зупиняється виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, та припиняються заходи, спрямовані на забезпечення виконання цих зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно з частинами четвертою та шостою статті 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

-забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

-не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обовязкових платежів).

Частиною сьомою статті 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Отже, мораторій на задоволення вимог кредиторів діє в силу закону до припинення провадження у справі про банкрутство.

Водночас, законом встановлений перелік випадків, коли дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів, а саме, згідно із частиною шостою статті 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”:

-дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоровю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

-дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 цього Закону.

Таким чином, під час процедури розпорядження майном боржнику дозволяється задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною шостою статті 12 Закону не поширюється дія мораторію.

Відповідно до пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/307 від 19.03.2002 „Про деякі питання, повязані з введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів згідно з Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, у вирішенні питання про те, на які вимоги кредиторів поширюється мораторій слід виходити з такого:

-мораторій поширюється на зобовязання, строки виконання яких настали до подання заяви про порушення справи про банкрутство. За змістом Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мораторій поширюється і на зобовязання, що виникли до порушення справи про банкрутство, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство;

-мораторій поширюється на вимоги кредиторів, які подали заяви згідно зі статтею 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, і на вимоги кредиторів, що не подавали таких заяв, включаючи кредиторів, котрими в установленому порядку предявлені до виконання виконавчі або інші документи, за якими стягнення заборгованості має здійснюватись у безспірному порядку;

-мораторій поширюється виключно на виконавчі документи, що одержані кредиторами за їх позовами або безспірними вимогами зобовязально-правового характеру. Що ж до виконавчих документів, одержаних кредиторами за речово-правовими позовами, то на них мораторій не поширюється, у тому числі на виконавчі документи судів про задоволення віндикаційного або негаторного позову до боржника чи позову про визнання права власності на певне майно, яке утримується боржником. Рішеннями суду за цими позовами встановлюється неправомірність володіння або необґрунтованість домагання боржника на певне майно;

-мораторій поширюється на усі види забезпечення виконання зобовязань неплатоспроможного боржника, щодо якого порушено справу про банкрутство. Мораторій, зокрема, зупиняє заходи звернення стягнення на заставлене майно та майно, яке знаходиться у податковій заставі, виконання зобовязання боржника його поручителем, гарантом, страховиком тощо;

-у процедурі розпорядження майном боржника задоволення вимог кредиторів, на які поширюється режим мораторію, можливе виключно на підставі частин 3 та 4 статті 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, тобто за умови одночасного пропорційного задоволення вимог усіх кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів за згодою кредиторів та за погодженням з розпорядником майна;

-мораторій поширюється на вимоги щодо стягнення фінансових санкцій за порушення норм антимонопольного, банківського, валютного законодавства, законодавства про цінні папери, про ціноутворення тощо, хоча ці категорії вимог не підлягають задоволенню у межах провадження у справі про банкрутство;

-за змістом абзацу сьомого статті 1, частини 5 статті 12, частини 4 статті 17, частини 1 статті 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мораторій поширюється на вимоги щодо сплати неустойки (пені, штрафу), суми завданих збитків, які боржник зобовязаний сплатити кредиторам за грошовими зобовязаннями, а також на вимоги щодо сплати пені та штрафних санкцій (штрафів) за порушення податкового законодавства. Проте такі вимоги не підлягають задоволенню в межах провадження у справі про банкрутство;

-мораторій не поширюється на задоволення вимог кредиторів арбітражним керуючим у процедурах санації, мирової угоди та ліквідації.

Таким чином, мораторій має на меті призупинити виконання грошових зобовязань, строк виконання яких виник до порушення провадження у справі про банкрутство, тобто зобовязань конкурсних кредиторів. Що ж стосується поточних кредиторів, то їх грошові зобовязання виникають після порушення справи про банкрутство, а отже залишаються у вільному режимі.

Стосовно правомірності дій Відділу державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції в м. Севастополі щодо відкриття в період дії мораторію виконавчих проваджень по примусовому стягненню з боржника та його посадових осіб коштів на підставі виконавчих документів, зазначається наступне.

Частиною першою статті 25 Закону України „Про виконавче провадження” встановлений обовязок державного виконавця прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк предявлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і предявлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Водночас, відповідно до пункту 8 частини першої статті 37 Закону України „Про виконавче провадження” виконавче провадження підлягає обовязковому зупиненню у випадку порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків знаходження виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника), а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах.

Отже, відкриття виконавчих проваджень у період дії мораторію, не суперечить положенням чинного законодавства. Проте, в разі поширення на підприємство дії мораторію, введеного господарським судом, таке виконавче провадження підлягає обовязковому зупиненню.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись статтями 86, 89 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1.Заяву Дочірнього підприємства ДАК „Хліб України” „Севастопольський комбінат хлібопродуктів” про розяснення пункту четвертого резолютивної частини ухвали господарського суду міста Севастополя від 04.02.2011 у справі №5020-149/2011 задовольнити.

2.Розяснити ухвалу господарського суду міста Севастополя від 04.02.2011 у справі №5020-149/2011 наступним чином:

„Поняття „мораторій на задоволення вимог кредиторів”, перелік обмежень на дії кредиторів (у тому числі застосування штрафних санкцій, нарахування пені) та органів державної виконавчої служби (відкриття виконавчих проваджень по примусовому стягненню на підставі виконавчих документів) відносно підприємства-боржника та його посадових осіб, на період дії мораторію, визначені статтями 1, 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та статтями 25, 37 Закону України „Про виконавче провадження”.

3.Копію цієї ухвали надіслати розпоряднику майна, боржнику, кредиторам, Головному управлінню юстиції у місті Севастополі.

Суддя підпис В.О. Головко