Рішення № 20830605, 10.01.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" січня 2012 р.Справа № 24/17-4688-2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОСТАНДАРТ ДНІПРО";

До відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Комінтернівська птахофабрика"

про стягнення 45299,76 грн.

Суддя Оборотова О.Ю.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1. на підставі довіреності від 09.08.2011р.

Від відповідача: не зявився

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОСТАНДАРТ ДНІПРО" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Комінтернівська птахофабрика" про стягнення 45299,76 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.11.2011р. порушено провадження по справі №24/17-4688-2011.

Відповідач у судові засідання не зявився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, шляхом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації, яка не змінювалася, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України. Отже, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності за такою адресою відповідача, суд вважає, що ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу належним чином.

Крім того, суд зазначає, що згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Крім того, у пункті 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 “Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України” викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 10.01.2012 р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, що мають значення для справи, заслухавши представника позивача, - суд встановив:

16.11.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОСТАНДАРТ ДНІПРО" (Продавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Комінтернівська птахофабрика" (Покупець) було укладено договір поставки №16.11.2010, згідно умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, Продавець зобовязується поставити та передати у власність Покупцю макуху соняшника (Товар), а Покупець зобовязався прийняти сплатити його у кількості, по цінам і в строки зазначені у додаткових угодах до вказаного Договору.

В підтвердження виконання зобовязань за договором поставки позивач надав суду видаткову накладну №49 від19.11.2010р., за отриману макуху соняшникову 24т. 860кг по ціні 1791,67грн. за тону, а всього на суму 44540,83грн. без ПДВ (ПДВ 8908,17грн.) всього з ПДВ - 53449грн. Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом, печактою та штампами відповідача.

Відповідач розрахувався частково за поставлений товар, а сааме сплатив позивачу 12.01.2011р. -5000грн., 17.01.2011р. -5000грн., 02.02.2011р. -5000грн., всього 15000грн., що підтверджується банківськими виписками. Таким чином неоплаченим залишився товар в сумі 38 449грн.

В порушення умов зазначеного договору поставки відповідач не розрахувався з позивачем у повному обсязі, у звязку з чим останнім на адресу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Комінтернівська птахофабрика" направлено претензію від 20.09.2011р. з вимогою здійснити оплату заборгованості.

Згідно п. 7.1 договору від 16.11.2010р. у випадку порушення своїх зобовязань за вказаним договором сторони несуть відповідальність, передбачену дійсним договором та чиним законодавством України. Порушенням зобовязання є його невиконання або неналежне виконання, тобто викоаннян з порушенням умов, визначених змістом цього договору, а також додатковими угодами, які є невідємною частиною дійсного договору.

У відповідності до п.7.3. договору від 16.11.2010р., за прострочення оплати товару Покупець сплачує Покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, з який нараховується пеня, від вартості Товару, оплата якого прострочена, за кожен день прострочки.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обовязку щодо оплати заборгованості за отриманий товар, позивач звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 45299,76грн., а саме: основний борг у розмірі 38 449грн., 3%річних у розмірі 847,17грн., індекс інфляції у розмірі 2035,97грн., пеню у розмірі 3967,62грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України, Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно ст.625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, судом встановлено наявність поставки позивачем відповідачу товару, що підтверджується видатковою накладною №49 від19.11.2010р., за договором поставки від 16.11.2010р., існування заборгованості Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Комінтернівська птахофабрика" по оплаті вартості отриманого товару, у звязку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 45299,76грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи відповідачем не було належним чином доведено суду та доказано виконання своїх зобовязань.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОСТАНДАРТ ДНІПРО" до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Комінтернівська птахофабрика" підлягають задоволенню стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 45299,76грн., яка складється з суми основного боргу у розмірі 38 449грн., 3%річних у розмірі 847,17грн., індекс інфляції у розмірі 2035,97грн., пеню у розмірі 3967,62грн.

09.08.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОСТАНДАРТ ДНІПРО", в особі директора Щусь В.М. та адвокатом ОСОБА_1. укладено договір про наданя правової (Юридичної) допомоги. Позивачем було сплачено адвокату ОСОБА_1 4000грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру від 09.08.2011р.

На підставі ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита у сумі 453 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн., адвокатські послуги у сумі 4000грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 44, 49, 50, 75, 8285 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОСТАНДАРТ ДНІПРО" до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Комінтернівська птахофабрика" про стягнення 45299,76 грн. - задовольнити.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Комінтернівська птахофабрика" (67541, Одеська область, Комінтернівський р-н, с. Першотравневе, вул. Миру, 1; код ЄДРПОУ 00852832, р/р 26001001508003 в ПуАТ «КБ Акордбанк», МФО 380634) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОСТАНДАРТ ДНІПРО" (52001, Дніпропетровська обл, м. Підгороднє, вул Запорізька, 14, код ЄДРПОУ 36877800, р/р 26005259762900 в АТ «УкрСиббанк»м. Дніпропетровськ, МФО 351005) заборгованість у розмірі 45299,76грн., яка складється з суми основного боргу у розмірі 38 449грн., 3%річних у розмірі 847,17грн., індекс інфляції у розмірі 2035,97грн., пеню у розмірі 3967,62грн.; витрати по сплаті держмита на суму 453грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236грн.; оплата послуг адвоката 4000грн.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя О.Ю. Оборотова

Повний текст рішення виготовлено та підписано 13.01.2012р.