Рішення № 20830303, 10.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/19210.01.12 Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О. За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Заграва», м. Київ

до Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» м. Київ

про стягнення 256788,68 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Квітницька Н.О. –юрисконсульт

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Заграва»звернулося до господарського суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом»про стягнення з останнього основного боргу в сумі 240908,20 грн., 23 процентів річних в сумі 3036,10 грн. та штрафу в сумі 5000, 00 грн. згідно Договору підряду № 01/09-10/1/2292 від 09.10.2009року.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття у судове засідання відповідача, не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд встановив:

До прийняття рішення у справі від позивача згідно вимог статті 22 ГПК України надійшло клопотання про збільшення розміру позовних вимог у частини стягнення з відповідача пені в сумі 9411,92 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань згідно вимог пункту 8.1 Договору, інфляційних в сумі 240,91 грн. та трьох процентів річних в сумі 1227,64 грн. за прострочення грошового зобов’язання на підставі статі 625 ЦК України. Додатково позивач уточнив суму пені, яка підлягає стягненню і дорівнює 6342,82 грн.

Під збільшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК України) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві. Якщо такі додаткові позовні вимоги зв'язані з раніше заявленими позовними вимогами підставою виникнення або поданими доказами (наприклад, коли позов подано на суму основного боргу і позивач до прийняття рішення просить додатково стягнути пеню за прострочення платежу), то їх може бути пред'явлено з дотриманням, зокрема, приписів статті 58 ГПК України.

Заява позивача про збільшення розміру позовних вимог не містить посилання саме на приписи статті 58 ГПК України, оскільки інфляційні та три процента річних не були заявлені у позові. Тому у задоволенні клопотання позивача про збільшення розміру позовних вимог у частини стягнення з відповідача інфляційних в сумі 240,91 грн. та трьох процентів річних в сумі 1227,64 грн., слід відмовити, як необґрунтовано заявлених. Відносно решти частини позову щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 240908, 20 грн., пені, згідно уточнень позивача в сумі 6342,82 грн. та штрафу в розмірі 5000,00 грн., то спір вирішується судом по суті.

Позов мотивовано тим, що 09.10.2009 року, між сторонами було укладено Договір підряду № 01/09-10/1/2292, далі Договір, відповідно до предмету якого (пункт 1.1), позивач, як Підрядник, прийняв на себе зобов’язання щодо виконання робіт з реконструкції будівлі під готель за адресою: м. Євпаторія, вул. Пушкіна,64-а, та здати виконану роботу Замовнику, а відповідач, як Замовник, зобов’язується надати Підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену в установленому порядку дозвільну та проектну документацію, прийняти та оплатити виконану відповідно до його вимог роботу. Згідно з пунктом 3.1 Договору сторонами узгоджено договірну ціну робіт відповідно до кошторису, який є невід’ємною частиною Договору і є Додатком №2 до нього. Ціна на моменту підписання Договору встановлена сторонами в сумі 7786800,00 грн., з урахуванням ПДВ.

Факт виконання позивачем умов Договору підтверджено актами приймання виконаних будівельних робіт за типовими формами та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат № КБ-2в та №КБ-3 у кількості 94 штук (приєднанні до справи) на загальну суму 7923879,74 грн., які підписані сторонам без зауважень та пропозицій. Відповідач частково сплатив суму заборгованості в розмірі 7882026,92 грн., а решту частину боргу в сумі 41852,82 грн., всупереч вимогам підпункту 3.4.4 пункту 3.4 Договору залишив без задоволення.

Пред’явлений позивачем на адресу відповідача рахунок-фактура №00044 від 11.10.2011року на суму 41852,52 грн. не сплачений останнім. Незважаючи на вказані обставини, позивач продовжував виконання підрядних робіт згідно умов Договору та надсилав на адресу відповідача акти виконаних робіт у кількості 6 штук на загальну суму 199055,39 грн. Надісланий на адресу відповідача рахунок-фактура № 0000045 від 19.10.2011року на вказану суму також не сплачений відповідачем. Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача за виконаний обсяг робіт за Договором склала 240908,20 грн., яку позивач і намагається стягнути.

Пунктом 4.12 Договору сторони встановили застереження, відносно яких значиться, що Замовник не пізніше п’яти банківських днів з моменту виставлення Підрядником та отримання Замовником рахунку-фактури повинен здійснити оплату проведених робіт. Втім, пункт 4.14 Договору містить застереження відносно якого значиться, що у випадку не прийняття Замовником обсягу виконаних Підрядником робіт, та відображення їх згідно встановленої форми (наявність недоліків, відступів від умов Договору) відповідні роботи вважаються прийнятими.

Пунтком 8.1 Договору передбачено, що у разі порушення Замовником передбачених Договором строків перерахування платежів, Замовник сплачує Підрядникові пеню в розмірі 23% річних від простроченої суми за кожен день прострочення. Пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань дорівнює 6342,82 грн. за період прострочення з 29.10.2011року по 04.01.2012 року, на стягненні якої позивач наполягає.

В разі відмови Замовника від підписання будь-яких двосторонніх актів, передбачених Договором, або їх несвоєчасне підписання, Підрядник має право вимагати сплати штрафу в розмірі 5000,00 грн. за кожний випадок такого не підписання/несвоєчасного підписання. Оскільки мале місце не підписання відповідачем актів виконаних робіт та довідок за встановленими формами, позивач намагається стягнути з відповдіача, передбачений умовами пункту 8.4 Договору штраф в сумі 5000,00 грн.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір підряду. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно цього типу договору, встановили його предмет, визначили договірну ціну (кошторис), порядок прийомки виконаних робіт, а тому в розумінні вимог ст.ст. 638, 639, 837, 844 ЦК України договір вважається укладеним.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Судом прийнято до уваги що учасниками судового процесу є суб’єкти господарювання в розумінні ст. 55 ГПК України.

Так, стаття 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (Підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (Замовника), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що мотивованої відмови від прийомки виконаних робіт з боку відповідача не надходило, обсяг робіт погоджений сторонами, недоліків під час виконання робіт сторонами не виявлено.

В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 33 ГПК України зобов’язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зобов’язання не припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача, з урахуванням застережень, встановлених пунктом 4.14 Договору, і на які погодилися сторони.

За такими обставинами позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Заграва»до Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом»у частині стягнення основного боргу в сумі 240908,20 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Несвоєчасне виконання грошових зобов’язань підтверджено обставинами та доказами у справі, а уточнений позивачем розрахунок пені відповідає вимога частини 6 статті 232 ГК України. З урахуванням викладеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 6342,82 грн. за період прострочення з 29.10.2011року по 04.01.2012 року., також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Законодавець вказує на те, що штраф –це визнана законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредитору у раніше встановленому розмірі або у відсотковому (кратному) відношенні до вартості предмету виконання. Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що з боку відповідача мало місце не підписання без поважних причин актів виконаних робіт та довідок за встановленими формами, а тому позовні вимоги щодо стягнення з нього штрафу, передбаченого пунктом 8.4 Договору в сумі 5000,00 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

У задоволені решти частини позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних в сумі 240,91 грн. та трьох процентів річних в сумі 1227,64 грн. за прострочення грошового зобов’язання на підставі статі 625 ЦК України, слід відмовити, як необґрунтовано заявлених.

Судові витрати у вигляді судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно ст. 44, частини п’ятої статті 49 ГПК України.

Позивач зайво перерахував на користь державного бюджету згідно квитанції №5000 від 16.11.2011року та квитанції №5393 від 04.01.2012року, оригінали яких знаходяться у матеріалах справи, судовий збір в сумі 64,23 грн., а тому на підставі статті 7 Закону України «Про судовий збір», він підлягає поверненню на його розрахунковий рахунок.

У судовому засіданні, яке відбулося 10.01.2012р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 525, 526, 599, 638, 639, 837, 844 ЦК України, ст. ст. 55, 173, 194, 202, ч. 6 ст. 232 України, ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, ч.3 ст. 43, 44, частиною п’ятою ст. 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Заграва»до Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом»задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом», 03039, м. Київ, вул. Фрометівська, 2, п/р 26001000289903 у ПАТ «Сведбанк»в м. Києві, МФО 300164, код ЄДРПОУ 00127522, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Заграва», 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 21, п/р 2600930561 в Акціонерному банку «Діамант»м. Києва, МФО 320854, код ЄДРПОУ 32454777, основний борг в сумі 240908,20 грн., пеню в сумі 6342,82 грн., штраф в розмірі 5000,00 грн., судовий збір в сумі 5045,01 грн., видавши наказ.

3. У задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Заграва»до Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом»щодо стягнення з останнього інфляційних в сумі 240,91 грн. та трьох процентів річних в сумі 1227,64 грн. – відмовити.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Заграва», 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 21, на його п/р 2600930561 відкритий в Акціонерному банку «Діамант»м. Києва, МФО 320854, код ЄДРПОУ 32454777, зайве сплачений згідно квитанції №5000 від 16.11.2011року та квитанції №5393 від 04.01.2012року, оригінали яких знаходяться в матеріалах справи, судовий збір в сумі 64,23 грн. Підставою повернення судового збору є дане рішення, яке затверджено гербовою печаткою Господарського суду міста Києва.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                   Ю.О.Підченко

Повне рішення складено - 16.01.12р.