Рішення № 20830299, 10.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/14810.01.12 Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О. За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ладога ВК», м. Київ

до Приватного акціонерного товариства «Золоті ворота», м. Київ

про стягнення 27273,34 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: Новікова Ю.О. –юрисконсульт

За клопотанням відповідача, з урахуванням виняткових обставин справи, значного обсягу доказів, витребування від учасників судового процесу додаткових матеріалів, які підлягають належної правової оцінки, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (п’ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ладога ВК»звернулось до господарського суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Золоті ворота»про стягнення основного боргу в сумі 21216,00 грн., пені в сумі 2535,48 грн., інфляційних в сумі 2885,38 грн., трьох процентів річних в сумі 636,48 грн. згідно Договору субпідряду № 23-07/08 Sim від 23.07.2008року.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття у судове засідання позивача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Відповідач позовні вимоги не визнав, мотивуючи свої заперечення наступними обставинами , зокрема:

·          акт прийомки виконаних підрядних робіт за формою №КБ-2в на загальну суму 21216,00 грн. та довідка про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 за жовтень 2008року на загальну суму 21216,00 грн. не є доказами у справі, оскільки підписи на спірних документах не належать виконавчому Директору Товариства відповідача Паламарчуку Ю.В. Крім того, печатка Товариства, проставлена на первинних документах на відображення проведення між сторонами господарських операцій за спірним Договором субпідряду не відповідає оригінальній печатці Товариства відповідача ;

·          підставами для такого ствердження відповідача є рішення Господарського суду міста Києва у справі №14/50 від 18.11.2011року, згідно якого суд взяв до відома висновки експертних установ відносно ідентифікації виконавця спірного підпису та печатки проставленої на первинних документах сторін у зобов’язаннях. Тому факт проведення між сторонами господарських операцій за Договором субпідряду № 07-03-08 Под 36 від 07.03.2008року не відбувся, у зв’язку з чим у задоволенні позовних вимог у справі № 14/50 від 18.11.2011року було відмовлено. З урахуванням вказаних обставини відповідач клопоче перед судом про призначення судової почеркознавчо-технічної експертизи та пропонує перелік питань для дослідження їх експертом;

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, пояснення відповідача, суд встановив:

У задоволенні клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчо-технічної експертизи слід відмовити, оскільки судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування та не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування. Відповідно до статті 1 Закону “Про судову експертизу ” судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Предметом у справі №14/50 від 18.11.2011року є Договір субпідряду № 07-03-08 Под 36 від 07.03.2008року, тоді як дослідженню у справі №32/148 підлягає Договір субпідряду № № 23-07/08 Sim від 23.07.2008року на наслідки його виконання.

Вказані обставини розглядаються судом в розумінні вимог статті 42 ГК України, оскільки потреба у спеціальних знаннях по даної справи не виникає, а надані докази надають можливість суду винести рішення по суті заявлених позовних вимог. Тобто, факти встановлені рішенням Господарського суду у справі №14/50 від 18.11.2011року не є загальновідомими для сучасної справи, оскільки потребують доказуванню, а тмоу повинні доводитися знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Крім того, згідно вимог статті 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов’язковим, і оцінюється ним за правилами, встановлених статтею 43 ГПК України та приписів статті 42 ГК України.

Позов мотивовано тим, що 23.07.2008року між сторонами було укладено Договір субпідряду № 23-07/08 Sim від 23.07.2008року, далі Договір, згідно предмету якого (пункт 2.1), позивач, як Підрядник, прийняв на себе зобов’язання власними силами виконати та здати Замовнику в установлений строк роботи на підставі проектної документації відносно підготовки до зовнішнього оздоблення індивідуального житлового будинку, далі роботи, а відповідач, як Замовник, зобов’язався надати фронт робіт, та забезпечити їх своєчасне фінансування та прийняття їх відповідно до умов Договору.

Строк виконання робіт передбачено сторонами в пункті 5.1 Договору і становить 1 місяць з дати підписання сторонами Договору, з урахуванням узгоджених застережень ( пункт 5.3). Строк дії Договору та його гарантійні строки встановлено сторонами в пунктах 13.1 та 17.1. Відповідно до вимог пунктів 3.1,3.2 Договору сторонами погоджені його умови щодо формування ціни в сумі 17680,00 грн. та вартості робіт, яка дорівнює 21216,00 грн. Ціна за Договором є фіксованою.

Строк, початок та закінчення робіт під час дії Договору дотримано позивачем, що відповідає умовам Договору та Додатку №1 до нього, підтверджено актом прийомки виконаних підряднихз робіт за формою №КБ-2в на загальну суму 21216,00 грн. та довідкою про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 за жовтень 2008року станом на 31.10.2008року на загальну суму 21216,00 грн., і які були підписані представниками сторін без зауважень та заперечень.

Всупереч вимогам пункту 4.2 Договору, відповідач протягом 10 банківських днів після прийняття робіт та підписання актів за встановленою формою не перерахував кошти на рахунок позивача, що є неналежним виконанням зобов’язань, у зв’язку з чим за ним рахується сума основного боргу в розмірі 21216,00 грн., яку позивач і намагається стягнути з нього.

Зобов’язання не припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача, і з його боку мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, а тому позивач наполягає на стягненні пені в сумі 2535,48 грн. за період з 17.11.2008року по 16.05.2009року, передбачену сторонами в пункті 14.4.1 Договору. Так, відповідальність Замовника настає у випадку порушенні строків проведення розрахунків, у зв’язку з чим з нього підлягає стягненню пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення від простроченої суми за кожен день прострочення.

Додатково позивач стверджує, що з боку відповідача відбулося прострочення грошового зобов’язання, а тому з посиланням на приписи статті 625 ЦК України наполягає на стягненні з нього трьох процентів річних в сумі 636,48 грн. за період з 17.11.2008року по 16.11.2009 року та інфляційних в сумі 2885,38 грн. за період з листопада 2008року по жовтень 2009року.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір підряду. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно цього типу договору, встановили його предмет, визначили договірну ціну (кошторис), порядок прийомки виконаних робіт, а тому в розумінні вимог ст.ст. 638, 639, 837, 844 ЦК України договір вважається укладеним.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Судом прийнято до уваги що учасниками судового процесу є суб’єкти господарювання в розумінні ст. 55 ГПК України.

Так, стаття 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (Підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (Замовника), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що мотивованої відмови від прийомки виконаних робіт з боку відповідача не надходило, обсяг робіт погоджений сторонами, недоліків під час виконання робіт сторонами не виявлено.

В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 33 ГПК України зобов’язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Свої зобов’язання відповідач не виконав належним чином, вартість робіт за Договором субпідряду не сплатив, тому позовні вимоги щодо стягнення з нього основного боргу в сумі 21216,00 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Наданий позивачем розрахунок пені відповідає вимогам пункту 6 статті 232 ГК України. Оскільки мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов’язань позовні вимоги у частині стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань в сумі 2535,48 грн., також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Частина друга статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Наданий позивачем розрахунок річних та інфляційних узгоджується з приписами вказаної статті. Судом прийнято до уваги, що інфляційні та три процента річних за прострочення грошового зобов’язання є іншими засобами за хисту порушеного права, які не можливо ототожнювати з неустойкою.

Оскільки мало місце прострочення грошового зобов’язання позовні вимоги щодо стягнення з відповідача додатково трьох процентів річних в сумі 636,48 грн. за період з 17.11.2008року по 16.11.2009року та інфляційних в сумі 2885,38 грн. за період з листопада 2008року по жовтень 2009року., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по державному миту в сумі 272, 73 грн. та забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн. покладаються за приписами ст.ст. 44,49 ГПК України на відповідача у справі - Приватне акціонерне товариство «Золоті ворота».

У судовому засіданні, яке відбулося 10.01.12р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 599, 625, 638, 639, 837, 844 ЦК України, ст. ст. 55, 173, 194, 202, п.6 ст. 232 України, ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, ч.3 ст. 43, 44, 49, 69, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ладога ВК»звернулось до Приватного акціонерного товариства «Золоті ворота»задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Золоті ворота», 02660, м. Київ, вул. Магнітогорська,1, р/р 26001301000196 в ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767, код ЄДРПОУ 02016241, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Ладога ВК», 04070, м. Київ, вул. Фрунзе, 40, р/р 26004001026168 в Подільській філії ПАТ КБ «Хрещатик», м. Київ, МФО 300670, код ЄДРПОУ 33745890, основний боргу в сумі 21 216,00 грн., пеню в сумі 2535,48 грн., три процента річних в сумі 636,48, грн., інфляційні в сумі 2885,38 грн., витрати по державному миту в сумі 272,73 грн. та забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                   Ю.О.Підченко

Повне рішення складено - 16.01.12р.