Рішення № 20830035, 11.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/48611.01.12 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Бриз-2006"

доКомунального підприємства Печерського району м. Києва "Печерськблагоустрій"

простягнення 80 000,00 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1 представник за довіреністю;

від відповідача:не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бриз-2006" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства Печерського району м. Києва "Печерськблагоустрій" про стягнення 80 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.10.11 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 23.11.11 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.11.11 р. розгляд справи відкладено на 21.12.11 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.12.11 р. розгляд справи відкладено на 11.01.12 р.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», п. 3.6. розяснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 11.01.12 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бриз-2006»(надалі позивач) в період з грудня 2010 р. по лютий 2011 р. перерахував на рахунок Комунального підприємства «Печерськблагоустрій»(надалі відповідач) грошові кошти за платіжними дорученнями № 4 від 16.12.10 р., № 14 від 27.01.11 р., № 5 від 01.02.11 р., № 5 від 07.02. 11 р., № 146 від 08.02.11 р., № 347 від 18.02.11 р. , № 349 від 24.02.11 р., № 350 від 24.02.11 р. на загальну суму 80000,00 грн.

У вказаних платіжних дорученнях зазначено призначення платежу як компенсація земельного податку по Військовому проїзду, 1 літ «И».

Позивач просить суд стягнути зазначені кошти, оскільки вони були перераховані на рахунок відповідача помилково.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідно до статті 9 розділу 1 Податкового кодексу України, плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, які є обов'язковими до сплати на усій території України, і в повному обсязі зараховується до місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки.

Крім того, згідно ст. 20 Закону України «Про плату на землю», який діяв на момент внесення позивачем першого платежу, платежі за землю зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку визначеному Бюджетним кодексом України, для сплати за землю.

Також позивач зазначає про те, що ТОВ «Бриз-2006»відповідно до свідоцтва № 2655032473 від 01.01.11 р. про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою з 01.01.11 р. є платником єдиного податку за ставкою єдиного податку 6%.

Відповідно до п. 6 Указу Президента України від 28.06.99 р. № 746/99 «Про внесення змін до указу Президента України від 03.07.98 р. № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», діючого на момент перерахування коштів, суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником інших видів податків і зборів (обов'язкових платежів), до числа котрих включається і податок на землю. Таким чином, ТОВ «Бриз-2006»як платник єдиного податку, не повинен був сплачувати земельний податок взагалі.

Як вбачається за матеріалів справи (платіжне доручення № 16 від 10.01.11 р.), до 01.01.11 р. позивач згідно вимог Закону України «Про плату на землю»сплачував земельний податок до місцевого бюджету м. Києва на рахунок Головного управління Державного казначейства України в м. Києві.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій позивача, шляхом багаторазового неправильного перерахування коштів на рахунок відповідача, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача суми державного мита.

Згідно ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплачені позивачем витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відшкодовуються йому за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства по благоустрою Печерського району м. Києва «Печерськблагоустрій»(01011, м. Київ, вул. Лєскова, 3-А; код ЄДРПОУ 19024635) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бриз-2006»(01030, м. Київ, Військовий проїзд, 1; код ЄДРПОУ 34046687) 80 000 (вісімдесят тисяч) грн. 00 коп. безпідставно отриманих коштів, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Державне мито покласти на позивача.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя С.М. Мельник

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 13.01.12 р.