Рішення № 20830030, 11.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/50711.01.12 За позовомШевченківської районної у м. Києві державної адміністрації

доТовариства з обмеженою відповідальністю "АЛЄФ-БЕЙС"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:Комунальне підприємство "Центрінвест" Шевченківської районної у

м. Києві ради

пророзірвання договору

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1 представник за довіреністю;

від відповідача:не зявився;

від третьої особи:не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЄФ-БЕЙС" про розірвання договору, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Комунальне підприємство "Центрінвест" Шевченківської районної у м. Києві ради.

Представник відповідача в судове засідання втретє не зявився, вимоги суду не виконав, відзив на позов не надав, проте 10.01.12 р. надіслав телеграму, у якій просить продовжити строк вирішення спору та відкласти розгляд справи, а також повідомляє про направлення на адресу суду зустрічної позовної заяви.

Представник третьої особи в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі та заперечила проти відкладення розгляду справи.

Суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, оскільки відповідач мав достатньо часу для вчинення усіх необхідних дій та не був позбавлений можливості довірити представництво своїх інтересів іншому представнику. Крім того, строк розгляду справи, встановлений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, закінчився, а ухвалою від 21.12.11 р. вже було продовжено строк розгляду спору на 15 днів. Також, направлення відповідачем зустрічної позовної заяви не може вплинути на розгляд справи, оскільки розгляд справи по суті відповідно до протоколу судового засідання розпочато 30.11.11 р.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 11.01.12 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням виконавчого комітету Радянської районної ради народних депутатів м. Києва № 50 від 09.01.89 р. мешканці житлового будинку АДРЕСА_1, родини громадян ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, тимчасово відселені до будинку маневреного фонду АДРЕСА_2 у зв'язку з капітальним ремонтом будинку.

Розпорядженням Радянської районної державної адміністрації № 1159 від 29.11.96 р. «Про надання житлової площі мешканцям буд. АДРЕСА_1 за мешканцями закріплені квартири № № 4, 6, 12, 14.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації №1890 від 12.10.05 р. «Про залучення інвестора для завершення реконструкції жилого будинку АДРЕСА_1»ТОВ «АЛЄФ- БЕЙС»залучено до завершення реконструкції жилого будинку АДРЕСА_1 з ліквідацією комунальних та утворенням ізольованих квартир на другому і вищих поверхах та приміщень під офіс на першому поверсі.

17.11.05 р. на виконання вказаного розпорядження між Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією, Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківського району м. Києва (балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЕФ-БЕЙС" (інвестор) було укладено інвестиційний договір № 22/05 про завершення реконструкції жилого будинку АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 1.1., предметом даного договору є завершення реконструкції жилого будинку АДРЕСА_1 (об'єкт) з подальшою передачею об'єкта у власність інвестору.

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 14.12.07 р. здійснено заміну сторони у договорі шляхом виведення із складу учасників договору балансоутримувача (Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Шевченківського району м. Києва) та введенням до складу сторін договору Комунальне підприємство «Центрінвест»Шевченківської районної у м. Києві ради), пункт 5.5. Інвестиційного договору викладено у наступній редакції: компенсувати КП «Спецжитлофонд»витрати за тимчасове проживання мешканців в будинках маневрового фонду на підставі договору з КП «Спецжитлофонд»та до 01.07.08 р. надати квартири для постійного проживання.

Додатковою угодою № 2 від 30.06.08 р. термін відселення мешканців будинку, передбачений п. 5.5. інвестиційного договору продовжено до 31.12.08 р., додатковою угодою № 3 від 14.12.09 р. зазначений термін продовжено до 31.12.10 р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що на час розгляду справи мешканці будинку АДРЕСА_1 проживають у будинку маневреного фонду АДРЕСА_2. Відселені родини житла від відповідача не отримали.

Як вбачається з акту № б/н від 13.12.11 р., будівельні роботи по завершенню реконструкції будинку не проводились та на даний час не проводяться.

Також, п. 5.4 інвестиційного договору передбачено обовязок відповідача розробити та затвердити у встановленому порядку проектно-кошторисну документацію на реконструкцію об'єкту інвестування у строк до 10.09.06 р., проте такої документації на розгляд адміністрації не надано, жодної інформації щодо етапів її розробки не надходило.

Зобовязанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 626-629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків; відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства; договір є обовязковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобовязання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Пунктом 7.5. інвестиційного договору від 17.11.05 р. № 22/05 передбачено, що якщо інвестор своєчасно не розпочав роботу, або виконує її на стільки повільно, що закінчення її у строк, визначений проектно-кошторисною документацією, стає явно неможливим, то адміністрація має право порушити в господарському суді справу про дострокове розірвання договору, повідомивши про це за місяць інші сторони цього договору.

Згідно п. 10.3., даний договір може бути достроково припинений на вимогу будь-якої із сторін у разі не забезпечення інвестором в необхідних обсягах стабільного фінансування витрат, пов'язаних з проектуванням та реконструкцією об'єкта та у разі значного порушення термінів виконання робіт, передбачених проектом організації будівництва.

30.08.11 р. на адресу відповідача було направлено лист вих. № 38, у якому повідомлялось про прийняття позивачем рішення про розірвання інвестиційного договору у звязку з невиконанням відповідачем своїх зобовязань за договором.

У відповідності до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що матеріалами справи підтверджується істотне порушення відповідачем умов договору, що полягає у невиконанні зобовязань щодо розроблення та затвердження у встановленому порядку проектно-кошторисної документації на реконструкцію об'єкту інвестування (п. 5.4. договору), та щодо надання квартир мешканцям для постійного проживання, у звязку з чим позивач значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні спірного договору.

За таких обставин, позовні вимоги про розірвання інвестиційного договору № 22/05 від 17.11.05 р. обґрунтовані, законні, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами та не спростовані належним чином відповідачем, а відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України та ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України, якщо договір розірвано у судовому порядку, договір вважається розірваним з дня набрання даним рішенням законної сили.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати інвестиційний договір № 22/05 від 17.11.05 р., укладений між Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією, Комунальним підприємством «Центрінвест»Шевченківської районної у м. Києві ради та Товариством з обмеженою відповідальністю „АЛЄФ- БЕЙС".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЄФ- БЕЙС"(04086, м. Київ, вул. О.Теліги, 49-А; код ЄДРПОУ 31140176) на користь Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 24; код ЄДРПОУ 26077537) 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя С.М. Мельник

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 13.01.12 р.