Ухвала суду № 20814073, 27.10.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ципко О.В.

Суддя-доповідач - Карпушова О.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2011 року справа №2а-5109/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Карпушової О.В.

суддів Василенко Л. А. , Гімона М.М.

при секретарі Барбаш Л.О.

за участю сторін: представник позивача Тихонов О.А., представник відповідача Некрасенко Т.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2011 року у справі за позовом Дочірнього підприємства «Луганський холодокомбінат» відкритого акціонерного товариства «Луганськхолод» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м.Луганську про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення з податку на додану вартість від 28.07.2010р. № 0000622300/0, -

В С Т А Н О В И В :

04.08.2010 р. до Луганського окружного суду надійшов позов Дочірнього підприємства «Луганський холодокомбінат» відкритого акціонерного товариства «Луганськхолод» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м.Луганську про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 28.07.2010р. № 0000622300/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 4326495грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12.10.2010р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду, позовні вимоги були задоволені у повному обсязі, визнано незаконним податкове-повідомлення рішення від 28.07.2010р. № 0000622300/0.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.04.2011р. касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м.Луганську та заступника прокурора Луганської області задоволено частково, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12.10.2010р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.04.2011р. зазначено, що передчасними є висновки судів першої та апеляційної інстанції, що наявність у платника податку податкових накладних, виданих йому постачальником, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, та факт оплати придбаних товарів є достатніми підставами для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість. Докази, на які посилалися суду попередніх інстанцій в ухвалених рішеннях, є обовязковими, але не вичерпними, оскільки предметом доказування у даній справі є обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення суми податкового кредиту з податку на додану вартість за господарською операцією, яка на думку контролюючого органу та прокуратури була фіктивною. В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.04.2011р. вказано, що суд повинен був з урахуванням сутності заперечень проти позову витребувати у податкового органу та прокуратури докази, які підтверджують їх доводи, що наведені у податкових накладних відомості не відповідали дійсності, якщо ж, контролюючий орган та прокурор таких доказів не надали або останні не були достатніми, суд керуючись приписами ч. 4, 5 ст.11 КАС України зобовязаний був із власної ініціативи витребувати докази, які підтверджують або спростовують такі обставини.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2011 року позовні вимоги задоволено: визнано незаконним податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції в Артемівському районі міста Луганська від 28.07.2010 №0000622300/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість дочірнього підприємства "Луганський холодокомбінат"відкритого акціонерного товариства "Луганськхолод" на загальну суму 4326495,00 грн.; стягнуто з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Луганський холодокомбінат"відкритого акціонерного товариства "Луганськхолод"судові витрати у сумі 3,40 грн.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивач правомірно сформував суму податкового кредиту на підставі належним чином оформлених податкових накладних ПП «Епос-Транзит» та надав докази щодо спростування висновку податкового органу щодо безтоварності та нікчемності угоди. Відповідачем не було доведено, що сторони договору, укладаючи господарські зобовязання, мали умисел на укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Суд першої інстанції зазначив, що з огляду на вимоги ч.2 ст.71 КАС України, дійшов висновку про недоведеність наміру позивача порушити публічний порядок через укладення договору № 01-04/09/Л від 01.04.2009р., та безпідставність висновків акту перевірки про порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість», які спростовуються фактичними обставинами справи.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2011 року, як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що ОСОБА_5, директора ПП «Епос-Транзит» в ході проведення розслідування кримінальної справи № 02/10/8021 заявив, що службові особи ДП «Луганський холодокомбінат» йому не знайомі, постачання товарів для цього підприємства він не здійснював, довіреність на представлення інтересів ПП «Епос-Транзит» іншим особам не видавав, а роздрібну торгівлю продовольчими товарами він здійснював в період з 1996р. по 2000р. Неправомірність договору підтверджено висновком експерта Головного управління МВС України в Донецькій області від 23.06.20101р. № 461, в якому зазначено, що підписи на договорі від 01.04.2009р. № 01-0409-Л та податкових накладних виконані не директором ПП «Епос-Транзит» ОСОБА_5, а іншою особою. Складання бухгалтерських документів та податкової звітності невстановленою особою є порушенням встановлених норм ведення бухгалтерського обліку і не дає право платнику податків на включення до податкового кредиту сум ПДВ, оскільки підписані такою особою накладні не можливо ідентифікувати, що в свою чергу не дає можливості встановити факт наявності у цієї особи відповідних повноважень щодо підпису зазначених податкових накладних. Крім того, апелянт зазначив, що у ПП «Епос-Транзит» відсутні основні фонди для здійснення господарської діяльності, загальна чисельність працюючих на підприємстві одна особа, і судом не було досліджено фактичних обставин справи, умов поставки, специфікація до договору.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги, представник позивача заперечував проти задоволення скарги.

Представник прокурора у судове засідання не зявився, про час, дату та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ДП "Луганський холодокомбінат" відкритого акціонерного товариства «Луганськхолод» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 29.07.1997 р. за номером 13821200000004003, ідентифікаційний код 24846227 (т. 1 а.с. 11 -23).

ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» знаходиться на податковому обліку в ДПІ в Артемівському районі м.Луганська та є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 17041724 від 31.01.2003р., індивідуальний податковий номер 24862212339 (т. 1 а.с. 24).

Постановою слідчого від 13.07.2010 р. у кримінальній справі № 02/10/8021 за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах посадовими особами ТОВ «Армус» було призначено невиїзну документальну перевірку з питань своєчасності та правильності обчислення та перерахунку до бюджету податку на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинам ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод" з ПП «Епос-Транзит» за період з 01.04.2009р. по 30.10.2009 р., в якій зазначено, що 14.06.2010 р., під час проведення обшуку за адресою конвертаційного центру за адресою м. Луганськ, вул. Леніна, 38, було вилучено первинні бухгалтерські документи ПП «Епос-Транзит» по взаєморозрахункам з ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» (т. 1 а.с. 64).

Згідно протоколу допиту свідка директора ПП «Епос-Транзит» ОСОБА_5 від 13.07.2010р., у кримінальній справі № 02/10/8021, пояснив, що службові особи ДП «Луганський холодокомбінат» йому не знайомі, постачання товарів для цього підприємства він не здійснював (т.1 а.с.65).

На підставі постанови слідчого від 13.07.2010р. та наказу ДПІ в Артемівському районі м.Луганська № 456 від 13.07.2010 р. (т.1 а.с.63) посадовими особами Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м.Луганську проведено невиїзну документальну перевірку ДП "Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Епос-Транзит» за період з 01.04.2009 р. по 31.10.2009 р., за результатами якої складено акт № 389/23/24846227 від 16.07.2010 р. (т. 1 а.с. 26 -39), у якому зазначено, що під час перевірки податковим органом були використані наступні документи: статутні та реєстраційні документи; декларації з ПДВ, уточнюючі розрахунки; звітні форми "Деталізованої інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" по контрагентам ДП "Луганський холодокомбінат"ВАТ "Луганськхолод", ПП "Епос-Транзит"; постанова слідчого від 13.07.2010; протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 13.07.2010; висновки судово -почеркознавчої експертизи, здійсненої експертами НВЕКЦ при ДУМВС України в Донецькій області від 23.06.2010 № 461; реєстр податкових накладних по взаємовідносинам з ПП "Епос-Транзит" та ДП "Луганський холодокомбінат"ВАТ "Луганськхолод".

ДПІ в Артемівському районі м. Луганська 28.07.2010 р. на підставі вказаного акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000622300/0 про визначення ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2884330,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 1442165,00 грн., а всього у сумі 4326495,00 грн. (т. 1 а.с. 25).

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені і знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи.

Судом першої інстанції вірно застосовано законодавство, яке було чинне на момент виникнення правовідносин, оскільки це відповідає положенню ст. 58 Конституції України.

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", який був чинний на момент здійснення господарських операції та на момент проведення перевірки позивача податковим органом, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 ст. 7 вказаного Закону передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

01.04.2009 р. між ДП "Луганський холодокомбінат"ВАТ "Луганськхолод" та ПП "Епос-Транзит" було укладено договір № 01-04/09Л, предметом якого є поставка продавцем - ПП "Епос-Транзит" товару. Умовами договору було визначено що: постачання товару продавцем на склад покупця здійснюється за узгодженням сторін, датою поставки вважається дата прибуття товару на склад покупця, оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, приймання товару здійснюється покупцем за кількістю згідно товаросупроводжуючих документів у присутності представника продавця за місцем відвантаження, товаросупроводжуючюми документами визначені: накладна, податкова накладна, строк дії договору закінчився 31.12.2009 р. (т. 6 а.с. 165 -166).

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Згідно із ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з абзацом 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ч.2 ст. 228 Цивільного кодексу України нікчемним правочином є правочин, який порушує публічний порядок, а згідно з ч.І цієї ж статті правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за своєю суттю нікчемним правочином в податкових правовідносинах є діяння платника податків, спрямоване на ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), тобто свідоме діяння певної фізичної особи, що при укладанні правочину діяла від імені такого платника, яке має в собі ознаки кримінально переслідуваного, а дослідивши договір між ДП "Луганський холодокомбінат"ВАТ "Луганськхолод"та ПП "Епос-Транзит", він укладений відповідно до вимог діючого законодавства та відповідає вимогам ч.1 ст.205, ч.2. ст.207, ч.1 ст.208, ч.1 ст. 638, ч.3 ст.639 ЦК України, ст.ст. 179, 180, 181 ГК України. Сторонами за договором погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо їхнього виконання, виконання цього договору підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, . тобто роботи фактично були виконані, договір між позивачем і "Епос-Транзит" мав реальний характер, а надані послуги використані в господарській діяльності позивача.

Відповідачем не спростовано вказаний висновок суду, доводи відповідача щодо фіктивності вказаного правочину суперечать матеріалам справи.

Реєстром проведених документів по системі Клієнт-Банк, завірених Луганською філією АТ "Брокбізнесбанк", підтверджено факт перерахування ДП "Луганський холодокомбінат "ВАТ "Луганськхолод" на рахунок ПП "Епос-Транзит" коштів у сумі 18799.225,23 грн., у тому числі ПДВ, в рахунок оплати продукції за договором № 01-04/09Л від 01.04.2009 р. (т. 1 а.с. 80 -91).

В підтвердження здійснення господарської операції позивачем надано до суду копії податкових накладних та розхідних накладних, згідно до яких ДП "Луганський холодокомбінат"ВАТ "Луганськходод" у період з квітня по жовтень 2009 року ДП "Луганський холодокомбінат"ВАТ "Луганськхолод" придбано у ПП "Епос-Транзит"на підставі договору № 01-04/09Л від 01.04.2009 р. сировину та пакувальні матеріали для виготовлення морозива - основної продукції позивача (т. 1 а.с. 92 -250, т. 2 а.с. 1 -87, т. 2 а.с. 88 -250, т. З а.с. 1 - 87).

Згідно вказаних накладних ДП "Луганський холодокомбінат"ВАТ "Луганськходод" отримало від ПП "Епос-Транзит" за квітень -жовтень 2009 року продукцію на загальну суму 14423180,06 грн., сума ПДВ склала 2884635,99 грн.

Дані податкових накладних, співпадають з даними, зазначеними ДП "Луганський холодокомбінат"ВАТ "Луганськхолод" у додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість в частині визначення податкового кредиту за квітень -жовтень 2009 року із зазначенням індивідуального податкового номеру контрагента 359376012367, який відповідає індивідуальному податковому номеру ПП "Епос-Транзит"з урахуванням уточнюючих розрахунків, поданих ДП "Луганський холодокомбінат"ВАТ "Луганськхолод" у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок (т. 4 а.с. 107 135).

Згідно даних електронного реєстру платників податку на додану вартість ПП "Епос-Транзит" є платником податку на додану вартість з 27.06.2008, має індивідуальний податковий номер 359376012367. На час здійснення господарських операції, свідоцтво платника податку на додану вартість щодо ПП "Епос-Транзит" не було анульовано (т. 1 а.с. 47).

Крім того, згідно детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань ПП "Епос-Транзит"в розрізі контрагентів на рівні ДПА України ПП "Епос-Транзит" задекларовано податкові зобов'язання по операціям з ДП "Луганський холодокомбінат"ВАТ "Луганськхолод" за період квітень-жовтень 2009 року (т. 6 а.с. 149 -164).

Так, крім видаткових накладних ПП "Епос-Транзит" та податкових накладних на придбання товару позивачем надано до суду звіти про використання продукції у виробництві морозива (т.4 а.с. 192 -250, т. 5 а.с. 1 -251, т. 6 а.с. 1 -85). Також позивачем надано докази фактичної сплати податку на додану вартість у ціні товару, придбаного у ПП "Епос-Транзит", за квітень 2009 року у сумі 270 236 грн.; за травень 2009 року у сумі 353 484 грн.; за червень 2009 року у сумі 930 509 грн.; за липень 2009 року у сумі 805 486 грн.; за серпень 2009 року у сумі 330 903грн.; за вересень 2009 року у сумі 138 857 грн.; за жовтень 2009 року у сумі 54 855 грн., а всього у розмірі 2884330 грн.

Таким чином, відповідач не надав докази які б свідчили б про те, що зміст договору не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та, що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що є недоведеними та безпідставними висновки відповідача щодо наміру позивача порушити публічний порядок при укладені договору та про порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

Вірним є висновок суду першої інстанції, що у діях ДП "Луганський холодокомбінат"ВАТ "Луганськходод" при укладанні з ПП "Епос-Транзит"ПП договору купівлі-продажу була наявна господарська мета, товарно-матеріальні цінності за даним договором були використані у виробництві, що свідчить про фактичне здійснення господарської операції, реальності угоди.

Колегія суддів згодна з висновком суду першої інстанції, що ненадання позивачем товаротранспортних накладних, прибуткових ордерів не є безумовною ознакою нікчемності вчиненого правочину. Посилання відповідача на відсутність у ДП "Луганський холодокомбінат"ВАТ "Луганськхолод" товаротранспортних накладних, судом першої інстанції вірно оцінено критично, оскільки, дійсно, під час проведення перевірки, у розділі 2.10 акту, первинні документи, яки б документально підтвердили факт придбання товару у ПП "Епос-Транзит" податковим органом не вивчались, а транспортування товару здійснювалось транспортом продавців товару, тому товаротранспортні накладні відсутні саме у позивача.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що норми Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачають обов'язок позивача вести бухгалтерський облік, однак з норм цього закону не вбачається підстав щодо заборони формувати податковий кредит через відсутність певного первинного документу, окрім податкової накладної (ст. 7 Закон України «Про податок на додану вартість»), це є лише порушенням порядку ведення бухгалтерського обліку і факт допущення позивачем такого порушення відповідачем не доведено.

Проаналізувавши протокол допиту свідка ОСОБА_5, на який посилається апелянт, колегія суддів згодна з висновком суду першої інстанції, що такі пояснення не можуть слугувати підтвердженням безтоварність угоди, оскільки вбачається з документів, що починаючи з 2008 року ПП "Епос-Транзит" здійснює роздрібну та оптову торгівлю продовольчими та іншими товарами широкого вжитку, своїх контрагентів ОСОБА_5 знаходив по телефону, особисто з представниками контрагентів не зустрічався, документи передавав через кур'єра або надсилав поштою, що ні як не підтверджує безтоварність угоди.

Судом першої інстанції вірно не прийнято у якості доказу, щодо обґрунтованості позиції відповідача, висновок експерта Головного управління МВС України в Донецькій області науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру від 23.06.2010 № 461, оскільки з вказаного висновку експерта вбачається, що проведення експертизи призначено в рамках кримінальної справи № 02/10/8021, порушеної стосовно ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 212 КК України, який будучи посадовою особою директором ТОВ "Армус" під час здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства в період з 01.02.2010 р. по 28.02.2010 р. в порушення положень ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" шляхом безпідставного формування податкового кредиту за рахунок сум ПДВ по податковим накладним, отриманим від контрагента - поставщика ПП "Ксилугмет Вест", умисно ухилився від сплати до бюджету податку на додану вартість у сумі 3584512,16 грн., що спричинило фактичне недоотримання грошових коштів в бюджет держави в особливо великих розмірах. Зазначено, що на експертизу надано документи, які відображують фінансово-господарську діяльність та податкову звітність ПП "Ксилугмет Вест", ПП "Інтерметлуга", ПП "ПКФ "Укрсбутпромтехснаб", ПКФ "Еквілунс", ПП "Лабрадор", ПП "Епос -Транзит", ПП "Істлугпоставка-2006", ПП "Укрпромспецснаб"за 2008 -2010 роки (т. 3 а.с. 94). Згідно висновку експерта № 461 від 23.01.2010 підписи на договорі № 01-04/09Л від 01.04.2009 та податкових накладних ПП "Епос-Транзит" про поставку товарів ДП "Луганський холодокомбінат"ВАТ "Луганськхолод" виконані від імені директора ПП "Епос-Транзит"виконані не ОСОБА_5, а іншою особою (т. З а.с. 150-160). І як вбачається з постанови про призначення експертизи та постанови про призначення невиїзної документальної перевірки вищевказані документи вилучено 14.06.2010 р. під час проведення обшуку за адресою конвертаційного центру за адресою: М.Луганськ, вул.Леніна, 38, організатори якого надавали легальним СПД, у тому числі ТОВ "Армус", послуги з мінімізації податкових зобов'язань шляхом перерахунку грошових коштів з метою їх подальшого переводу у готівку. Під час обшуку вилучено первинні бухгалтерські документи "транзитних"підприємств, які входили до складу "конвертаційного"центру, у тому числі документи ПП "Епос-Транзит"по взаєморозрахункам з ДП "Луганський холодокомбінат"ВАТ "Луганськхолод".

Але, первинні документи ДП "Луганський холодокомбінат"ВАТ "Луганськхолод", у тому числі податкові накладні ПП "Епос-Транзит", на підставі яких позивачем у квітні-жовтні 2009 року було сформовано податковий кредит, були вилучені у ДП "Луганський холодокомбінат"ВАТ "Луганськхолод" лише 27.07.2010р., тобто, вже після проведення вищевказаної експертизи № 461 від 23.06.2010р., що підтверджено протоколом виїмки (т. 6 а.с. 211-212).

Таким чином, правильним є висновок суду першої інстанції, що експертом при складанні висновку № 461 від 23.06.2010 досліджувались податкові накладні, які було вилучено не у ДП "Луганський холодокомбінат"ВАТ "Луганськхолод", а у інших осіб, а саме з "конвертаційного центру ТОВ "Армус", та, вказані податкові накладні, якщо і мали реквізити, аналогічні тим, які було використано ДП "Луганський холодокомбінат"ВАТ "Луганськхолод" при складанні податкових декларацій з податку на додану вартість, але є іншими податковими накладними, а тому висновок щодо наявності в них підпису іншої особи, а не директора ПП "Епос-Транзит" ОСОБА_5 не мають до них жодного відношення.

Не знайшли свого підтвердження і висновки ДПІ в Артемівському районі М.Луганська про безтоварність угоди №01-04/09Л від 01.04.2009 між ДП "Луганський холодокомбінат "ВАТ "Луганськхолод" та ПП "Епос-Транзит", оскільки, як вже зазначалось, позивачем були надані документи: видаткові накладні ПП "Епос-Транзит", податкові накладні на придбання товару, звіти про використання продукції у виробництві морозива, тощо (т.4 а.с. 192 -250, т. 5 а.с. 1 -251, т. 6 а.с. 1 -85). Не приймаються до уваги доводи апелянта на підтвердження безтоварності угоди, що ПП "Епос-Транзит" не має основних засобів та не має інших працівників, крім директора, для здійснення господарської діяльності. Відповідачем не надані документи щодо перевірка діяльності ПП "Епос-Транзит" та вказаною угодою з позивачем.

Угода з придбання товарів, укладена між ДП "Луганський холодокомбінат"ВАТ "Луганськхолод" та ПП "Епос-Транзит" на підставі договору № 01-04/09Л від 01.04.2009р. на час розгляду даної справи судом ніким не оскаржена, питання щодо застосування наслідків нікчемного правочину податковим органом не вирішувалось.

Згідно з п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна має містити: а) порядковий номер; б) дату виписування; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е)опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з п. 3 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 березня 2000 р. N 79, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 3.04.2000 року за N 208/4429, будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку. Індивідуальний податковий номер є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за платником податку на додану вартість до моменту анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Про реєстрацію платником податку на додану вартість видається свідоцтво.

Відповідно до п.п. 7.2.3 п.7.2 ст. 7 вказаного Закону в момент виникнення податкових зобов'язань складається податкова накладна. Накладна складається у двох примірниках, оригінал податкової надається покупцю, а копія залишається у продавця.

Форма податкової накладної, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. N 165, передбачає також номер свідоцтва про реєстрацію платника на додану вартість.

Згідно з п.5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. N 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за N 233/2037 податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення неплатником податку на додану вартість.

Відповідно до вимог п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

З урахуванням п.18 Порядку заповнення податкової накладної, податковим органом зазначено, що усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів та скріплюються печаткою такого платника податку -продавця.

Колегія суддів вважає, що відповідними доказами підтверджено, що позивач мав податкові накладні, отримані від ПП "Епос-Транзит", які були вилучені у нього згідно протоколу виїмки (т. 6 а.с. 211-212) та не були повернуті підприємству. Вказане підтверджується листом заступника начальника СВ ДПА в Луганській області від 09.12.2010 р. № 2266/09-2 (т. 7а.с. 91).

Згідно з п.5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України №165, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 вказаного Порядку , яким встановлено, що податкову накладну складає особа , яка зареєстрована як платник податку на додану вартість і якій присвоєно індивідуальний податковий номер в податковому органі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що діюче законодавство не передбачає обов'язку платника податку, в даному випадку позивача, перевіряти підписи в податкових накладних, що надаються йому, і оцінювати їх приналежність тим чи іншим особам, і як вбачається з матеріалів справи, доказів того, що ПП "Епос-Транзит" не є платником податку на додану вартість, суб'єктом владних повноважень суду не представлено, тобто вважати, що позивачем неправомірно сформована сума податкового кредиту на підставі належним чином оформлених податкових накладних ПП "Епос-Транзит", підстав немає.

Вірним є висновок суду першої інстанції, що оскільки чинне законодавство не містить вказівок на залежність права платника податку на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, фактично сплачених в ціні придбання товарів, на підставі податкових накладних, від дотримання контрагентами правил господарської діяльності, тому у відповідача були відсутні передбачені законом підстави для застосування штрафних санкцій. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Колегія суддів, приймаючи до уваги вищевказане, вважає, що суд першої інстанції з урахуванням ухвали Вищого адміністративного суду України від 13.04.2011р., дійшов вірного висновку щодо обґрунтованості позовних вимог та недоведеність відповідачем висновку про фіктивність господарської операції.

На підставі вказаного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому підстави для скасування постанови відсутні.

Повний текс виготовлено 01.11.2011р.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2011 року залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2011 року у справі за позовом Дочірнього підприємства «Луганський холодокомбінат» відкритого акціонерного товариства «Луганськхолод» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м.Луганську про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення з податку на додану вартість від 28.07.2010р. № 0000622300/0, залишити без змін.

Ухвалу суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова Л.А. Василенко М.М. Гімон