Ухвала суду № 20814002, 09.11.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції -

Суддя-доповідач - Нікулін О.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2011 року справа №2а/0570/14806/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді

суддів Радіонової О.О. , Жаботинської С.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2011 року у справі за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сладкая жизнь» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в розмірі 88792, 65 грн. та пені в розмірі 3143. 52 грн.,-

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2011 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сладкая жизнь» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в розмірі 88792, 65 грн. та пені в розмірі 3143. 52 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2011 року у задоволенні позову відмолено у повному обсязі.

З постановою суду першої інстанції не погодився та звернувся з апеляційною скаргою на неї, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права внаслідок чого неправильно вирішив справу, вважає, що постанова підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції правильно встановив правовідносини між сторонами по справі, застосував відповідні норми матеріального та процесуального права та виходив з наступного.

Відповідно до підпункту третього пункту четвертого Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України №1434 від 26 вересня 2002 року, Фонд соціального захисту інвалідів як урядовий орган державного управління (та його територіальні відділення) відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за своєчасним перерахуванням сум штрафних санкцій, що надходять від підприємств, установ і організацій за недодержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

За змістом статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі Закон України № 875) саме Фонду соціального страхування захисту інвалідів надано право на стягнення санкцій за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

На підприємстві відповідача впродовж 2010 року повинно бути працевлаштоване 24 інваліди, а фактично працювало 15 інвалідів, тобто відповідач не виконав нормативу по створенню 9 робочих місць по працевлаштуванню інвалідів, за що його й притягнуто до відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сладкая жизнь» є юридичною особою, та внесено до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних - осіб підприємців за номером 30936954.

Протягом 2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Сладкая жизнь» до Макіївського міського центру зайнятості надавались звіти за формою №3-ПН, про що свідчить підпис уповноваженої особи Макіївського міського центру зайнятості.

Відповідач звертався до Макіївського центру зайнятості з листами від 13.01.2009р. №15, від 03.02.2010 р. №67, від 05.03.2010р. №190, від 15.04.2010р. №298, від 14.05.2010р. №375, від 16.06.2010р. №454, від 15.07.2010р. №541, від 02.08.2010р. №569, від 01.09.2010р. №646, від 05.10.2010р. №756, від 01.11.2010р. №869, від 01.12.2010р. №940, відповідно до яких повідомляв, що на підприємстві наявні вільні атестовані робочі місця для інвалідів та просив сприяти працевлаштуванню інвалідів.

Листами від 13.01.2010р. №17, від 03.02.2010р. №66, від 05.03.2010р. №188, від 15.04.2010р. №296, від 14.05.2010р. №373, від 16.06.2010р. №452, від 15.07.2010р. №539, від 02.08.2010р. №567, від 01.09.2010р. №648, від 05.10.2010р. №754, від 01.11.2010р. №871, від 01.12.2010р. №938 відповідач повідомляв Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів про наявність вільних робочих місць для інвалідів. Вказані листи були надіслані на адресу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів засобами поштового зв'язку про, що свідчать поштові повернення-повідомлення долучені до матеріалів справи.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Сладкая жизнь» також на адресу Товариства інвалідів Червоногвардійського району м. Макіївки «Оптиміст» надсилались листи №16 від 13.01.2010р., №68 від 03.02.2010р., №189 від 05.03.2010р., №297 віл 15.04.2010р., №374 від 14.05.2010р., №453 від 16.06.2010р., №540 від 15.07.2010р.. №568 від 02.08.2010р., №647 від 01.09.2010р., №755 від 05.10.2010р., №870 від 01.11.2010р..

№939 від 01.12.2010р. в яких відповідач також повідомляв про наявність вільних робочих місць для інвалідів.

В місцевому друкованому засобі масової інформації - газеті «Вечерняя Макеевка» за період з січня 2010р. по грудень 2010р. відповідачем щомісячно друкувалися оголошення щодо працевлаштування інвалідів з урахуванням рекомендації МСЕК, про що свідчать долучені до матеріалів справи копії вказаної газети. У 2010 році на підприємстві відповідача фактично працювало 15 інвалідів

Згідно зі ст. 18 Закону України № 875 забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.

Обов'язок подання звітів про інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів до центру зайнятості за місцем реєстрації організації як платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом, передбачено також п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007р. № 70.

Статтею 19 Закону України №875 встановлено, що для підприємств, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Статтею 20 Закону №875 передбачена відповідальність за те, що підприємство, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Виходячи з правового змісту вищенаведених статей, підприємство, самостійно забезпечує працевлаштування інвалідів, тобто на підприємстві повинно працювати необхідна визначена кількість осіб, з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, шляхом забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, за умови їх безпосереднього звернення до підприємства чи до державної служби зайнятості.

Реалізація обов'язків підприємства полягає у самостійному створені вільних (вакантних) місць для інвалідів в залежності від працюючих осіб на підприємстві, направленні звітів до Фонду, інформації до центру зайнятості, працевлаштуванні таких інвалідів при їх зверненні до підприємства або направлених з відповідного центру зайнятості населення.

Тобто нормами цього Закону визначено, що підприємство забезпечує працевлаштування інвалідів, у випадку, якщо такі звернулися до нього, або направленні з центру зайнятості, але ж нормами цього закону не передбачений обов'язок підприємства у встановленому порядку проводити такі дії направленні на самостійне відшукування таких інвалідів, запрошування їх до себе на наявні створені місця для них. Законодавством чітко визначено, що підприємство лише забезпечує працевлаштування таких осіб, тобто оформлює інвалідів на роботу відповідно до вимог трудового законодавства, які прийшли працевлаштовуватися або були направлені з відповідного центру зайнятості.

Відповідальність не може наставати за умови, коли наявні такі місця для інвалідів, про що звітується до центру зайнятості, але ж останні не направлялись на підприємство відповідача або не приходили працевлаштовуватися, тобто не можливо працевлаштувати тих осіб, які не існують.

Аналіз наведених норм законодавства та матеріалів справи дає підстави для висновку про те, що обов'язок Товариства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати та працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця, тому на нього не може бути покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування й відсутністю інвалідів, які бажають працевлаштуватися.

Відповідачем проводились заходи щодо залучення працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.

Заявлені до стягнення санкції є адміністративного - господарськими, відтак на них розповсюджуються загальні засади відповідальності учасників господарських відносин визначені у статтях 216-218, 238, 241 Господарського кодексу України, системний аналіз яких посвідчує підставу сплати за наявності складу правопорушення, склад якого у межах спірних правовідносин позивачем не доведений.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався норм матеріального та процесуального права під час вирішення справи, тобто відсутні підстави для скасування або зміни судового рішення.

Керуючись ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2011 року у справі за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сладкая жизнь» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в розмірі 88792, 65 грн. та пені в розмірі 3143. 52 грн. залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням.

Головуючий О.А.Нікулін

Судді О.О.Радіонова

С.В.Жаботинська