Ухвала суду № 20811558, 02.11.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції -

Суддя-доповідач - Нікулін О.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2011 року справа №2а/0570/10651/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді

суддів Радіонової О.О. , Жаботинської С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Димитровському районі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2011 року у справі за позовом Димитрівського багатогалузевого об'єднанні комунального господарства до Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області про визнання неправомірними дій відповідача по прийняттю рішень про застосування фінансових санкцій та вимоги про їх сплату та визнання недійсними рішень відповідача № 50,51,55 від 28.02.2011 року, № 49,52 від 28.02.2010 року та визнання недійсною вимоги № Ю-1312 від 06.04.2011 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2011 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області про визнання неправомірними дій відповідача по прийняттю рішень про застосування фінансових санкцій та вимоги про їх сплату та визнання недійними рішень відповідача № 50,51,55 від 28.02.2011 року, № 49,52 від 28.02.2010 року та визнання недійсною вимоги № Ю-1312 від 06.04.2011 року

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2011 року позов задоволено частково.

Суд першої інстанції визнав нечиними рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області № 49 від 28.02.2011 року про застосування фінансових санкцій у розмірі 340 грн. на підставі п. 6 ч. 9 ст. 106 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», № 50 від 28.02.2011 року про застосуванні фінансових санкцій у розмірі 3763,22 грн. на підставі п. З ч. 9 ст. 106 ЗУ «Пре загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», № 51 від 28.02.2011 року про застосуванні фінансових санкцій у розмірі 922,11 грн. на підставі п. 4 ч. 9 ст. 106 ЗУ «Пре загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», № 52 від 28.02.2011 року про застосуванні фінансових санкцій у розмірі 31385,98 грн. на підставі п. 7 ч. 9 ст. 106 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», № 55 від 28.02.2011 року про застосуванні фінансових санкцій у розмірі 170 грн. на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 ЗУ «Пре загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», визнав нечинною вимогу Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області № Ю-1312 від 06.04.2011 року на суму 37306,12 грн.

З постановою суду першої інстанції не погодився позивач та звернувся з апеляційною скаргою на неї, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права внаслідок чого неправильно вирішив справу, вважає, що постанова підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції правильно встановив правовідносини між сторонами по справі, застосував відповідні норми матеріального та процесуального права та виходив з наступного.

Позивач - Димитровське багатогалузеве об'єднання комунального господарства є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Димитровської міської ради від 22.07.1992 року, ідентифікаційний код юридичної особи 21973020 (а.с. 37).

Відповідач, управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області, є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього п. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне, пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.

Згідно п.п. 1, 3 «Положення про Пенсійний фонд України», затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011 (далі - Положення), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

18.02.2011 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Димитрові було проведено планову перевірку страхувальника Димитровського багатогалузевого об'єднання комунального господарства з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів за період з 01.05.2008 року до 01.02.2011 року та надання достовірних відомостей до органів Пенсійного фонду за період з 01.01.2008 до 01.02.2011 року. Результати перевірки зафіксовано про що складено Акт № 3 від 18.02.2011 року. Акт підписано головним бухгалтером з запереченнями.

За результатами перевірки та на підставі акту перевірки № 3 від 18.02.2011 року винесено:

рішення № 49 від 28.02.2010 року про застосування фінансових санкцій за неведення в установленому порядку обліку сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, відсутність первинних документів про обчислення та сплату страхових внесків, у розмірі 340 грн. на підставі п. 6 ч. 9 ст. 106 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 9);

рішення № 50 від 28.02.2011 року про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, у розмірі 3763,22 грн. на підставі п. З ч. 9 ст. 106 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 10);

рішення № 51 від 28.02.2011 року про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, у розмірі 922,11 грн. на підставі п. 4 ч. 9 ст. 106 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 11);

рішення № 52 від 28.02.2010 року про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків, у розмірі 31385,98 грн. на підставі п. 7 ч. 9 ст. 106 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 12);

рішення № 55 від 28.02.2011 року про застосування фінансових санкцій за недостовірне подання розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством, у розмірі 170 грн. на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 13).

06.04.2011 року управлінням Пенсійного фонду в м. Димитрові виставлено вимогу № Ю-1312 про сплату боргу на загальну суму 37378,95 грн., в тому числі: недоїмка - 797,64 грн., фінансові санкції - 36581,31 грн. Вимога отримана позивачем 13.04.2011 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції (а.с. 8).

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до правильного висновку, що рішення № 52 та № 49 вказано фактично були прийняті 28 лютого 2011 року. Зазначення відповідачем 2010 року в даних рішеннях є опискою, що підтверджується посиланням у текстах рішень на акт перевірки від 18.02.2011 року № 3 та визначенням періоду перевірки з 01.05.2008 до 01.02.2011 року. Крім того, відповідачем були надані в судове засідання виправлені тексти рішень № 49, 52 , в яких вірно був зазначений 2011 рік прийняття.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні рішення № 49,50,51,52,55 вії 28.02.2011 року про застосування фінансових санкцій були прийняті на підстав: п.п.3,4,5,6,7 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вказані порушення встановлені в Акті перевірки № 3 від 18.02.2011 року.

Згідно із п. 3-7 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону від 23.12.2010) виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції:

3)за приховування (заниження) страхувальником суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, накладається штраф у розмірі всієї суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу), а в разі повторного протягом року такого порушення - штраф у триразовому розмірі суми прихованої (заниженої заробітної плати (виплат, доходу);

4)за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми;

5)за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десята неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 6)за неведення в установленому порядку обліку сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, відсутність первинних документів про обчислення та сплату страхових внесків накладається штраф у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

7)за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків, передбачених цим Законом, - штраф у розмірі 50 відсотків сум несплачених або своєчасно не сплачених авансових платежів.

Проте, ч.9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» було виключено з 01.01.2011 року згідно із набранням сили Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року N 2464-УІ.

Відповідно до п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2010 року № 2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю

нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Суд вважав необґрунтованими посилання представника відповідача на пункт 7 Прикінцевих положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», як на підставу для прийняття спірних рішень, оскільки вказані положення не визначають засади відповідальності страхувальників стосовно неподання звітностей до територіального органу Пенсійного фонду з приводу обчислення страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 22 частини першої статті 92 Конституції України передбачено, що засади цивільно-правової відповідальності, діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них визначається виключно законами. Конституційний Суд України Рішенням від 30.05 2001 р. № 7-рп/2001 у справі за конституційним зверненням відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» щодо офіційного тлумачення положень пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України, частини першої, третьої статті 2, частини першої статті З6 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( справа про відповідальність юридичних осіб) вирішив (п.1.1 резолютивної частини Рішення) положення пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України треба розуміти так, що ними безпосередньо не встановлюються види юридичної відповідальності. За цим положенням виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності, а також діяння, що є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями як підстави кримінальної, адміністративної, дисциплінарної відповідальності та відповідальність за такі діяння.

Відповідно до частини четвертої статті 150 Конституції України передбачено, що з питань, передбачених цією статтею, зокрема офіційне тлумачення Конституції України, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України.

Зважаючи на встановлені обставини у справі, суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення від 28 лютого 2011 року, що прийняті на підставі частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який на момент прийняття цих рішень втратив чинність, є протиправними.

З огляду на викладене, оскільки відповідачем при застосуванні штрафних санкцій позивачу застосовано норми, які втратили чинність, виходячи з позовних вимог позивача та відповідно до положень ст. 105 КАС України, суд вважає що рішення відповідача № 49,50,51,52,55 від 28.02.2011 року про застосування фінансових санкцій є нечинними. При цьому, визнаючи нечинними рішення УПФУ № 49, 52 від 28.02.2011 року суд відповідно до положень ч. 2 ст. 11 КАС України вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, оскільки як було встановлено вище вказані рішення фактично були прийняті в 2011 році.

Враховуючи, що зазначені рішення № 49,50,51,52,55 стали підставою для виставлення 06.04.2011 року управлінням Пенсійного фонду в м. Димитрові вимогу № Ю-1312 про сплату боргу на загальну суму 37378,95 грн. (фінансові санкції - 36581,31 грн., недоїмка - 797,64 грн.) суд вважав за необхідним, визнати її нечинною.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався норм матеріального та процесуального права під час вирішення справи, тобто відсутні підстави для скасування або зміни судового рішення.

Керуючись ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Димитровському районі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2011 року у справі за позовом Димитрівського багатогалузевого об'єднанні комунального господарства до Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області про визнання неправомірними дій відповідача по прийняттю рішень про застосування фінансових санкцій та вимоги про їх сплату та визнання недійсними рішень відповідача № 50,51,55 від 28.02.2011 року, № 49,52 від 28.02.2010 року та визнання недійсною вимоги № Ю-1312 від 06.04.2011 року залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала складена 04 листопада 2011 року

Головуючий О.А.Нікулін

Судді О.О.Радіонова

С.В.Жаботинська