Постанова № 20806319, 20.10.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції -

Суддя-доповідач - Яманко В.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2011 року справа №2а-5404/11/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді

суддів Казначеєва Е.Г. , Васильєва І. А.

секретар судового засідання Балакай І. Л.

за участі представників від:

позивача ОСОБА_2 за дов. від 16.09.2011 р.,

відповідача ОСОБА_3 за дов. № 24 від 20.04.2011 р.,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Луганськспецтехкомплект»

на постанову Луганського окружного адміністративного суду

від 9 вересня 2011 року

у справі № 2а-5404/11/1270 (суддя Солоніченко О. В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Луганськспецтехкомплект»

до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції

у м. Луганську

про визнання протиправним та скасування податкового

повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерного товариство «Луганськспецтехкомплект» звернулося 25 червня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом (арк. спр. 3-10) до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення рішення № 0000592310/0 від 15 червня 2011 року. В обґрунтування позову зазначено, що позивачем надані документи, які підтверджують реальність вчинення господарської операції з ПП «КФ «Парадігма» та правомірність відображення її результатів у податковому обліку позивача.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 9 вересня 2011 року (арк. спр. 146-148) у задоволенні позовних вимог ПАТ «Луганськспецтехкомплект» було відмовлено. Суд першої інстанції послався на не підтвердження посилань позивача на реальність здійснення фінансово-господарської операції з ПП «КФ «Парадігма».

В апеляційній скарзі (арк. спр. 152-159) позивач просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що суд першої інстанції помилково дійшов до висновку про відсутність реального характеру угоди, укладеної позивачем з ПП «КФ «Парадигма», виконання якої підтверджено документами первинного бухгалтерського та податкового обліку та рішенням господарського суду Донецької області від 20 вересня 2010 року у справі № 14/304пд.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги. Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував та просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися на судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, встановила наступне.

Позивач Приватне акціонерного товариство «Луганськспецтехкомплект» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за № 01242366, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію, довідкою статистики, статутом (арк. спр. 63-80). Позивач перебуває на податковому обліку в Ленінській МДПІ у м. Луганську, зареєстрований з 1 квітня 2002 року платником податку на додану вартість, що підтверджено актом перевірки (арк. спр. 13).

Відповідно до наказу Ленінської МДПІ у м. Луганську від 16 травня 2011 року № 917 посадовими особами податкового органу з 17 травня 2011 року по 30 травня 2011 року було проведено планову виїзну перевірку ПАТ «Луганськспецтехкомплект» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2009 року. За результатами перевірки був складений акт № 329/23/01242366 від 27 травня 2011 року (арк. спр. 13-22). Акт був підписаний позивачем з запереченнями (арк. спр. 24-25), які були відхилені МДПІ, про що свідчить відповідь на заперечення № 25300/23-307 від 15 червня 2011 року (арк. спр. 26-38).

В висновках акту перевірки відповідачем було зазначено, що в порушення вимог підпунктів 7.2.1, 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем було занижено податок на додану вартість в сумі 912000 грн. за березень 2009 року.

На підставі акту перевірки № 329/23/01242366 від 27 травня 2011 року Ленінської МДПІ у м. Луганську було прийнято 15 червня 2011 року податкове повідомлення-рішення № 0000592310/0 про визначення грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 1140000 грн., з якої основного платежу 912000 грн., штрафних (фінансових) санкцій 228000 грн.

20 березня 2009 року між приватним підприємством «КФ «Парадігма» (продавець) та позивачем (покупець) був укладений договір купівлі-продажу № ОБ-10-20090320/1 з додатком (арк. спр. 39-40). За договором продавець зобовязувався продати, а покупець зобовязувався купити наступне майно: 1) кран козловий електричний КК-1-20-25-9, 5-0, 2-0, 63-0, 8 ГОСТ 7352-81, заводський № 334, виробник - виробниче обєднання «Строймаш»; 2) кран козловий спеціальний ККС-12, 5-32, ТУ 65,487-84, заводський № 178, виробник Черкаський завод металевих конструкцій; 3) кран навантажувач КБ-406 пересувний, виробник Запорізький ремонтно-механічний завод. Загальна вартість майна за договором 5472000 грн.

За умовами договору майно передається продавцем покупцю не пізніше десяти робочих днів з дня підписання договору (пункт 3.1 розділу 3). Згідно пункту 3.3 розділу 3 договору право власності на майно переходить від продавця до покупця з моменту підписання акту приймання-передачі майна. Видаткова накладна № РН-20-03-09-11 від 20 березня 2009 року, підписана представниками ПП «КФ «Парадігма» та позивача, свідчить про передачу кранів покупцю в межах встановленого договором десятиденного терміну, що також підтверджено податковою накладною № НН-20-03-09-10 від 20 березня 2009 року (арк. спр. 43) на загальну суму 5472000 грн., в тому числі ПДВ 912000 грн. Податкова накладна була видана ПП «КФ «Парадігма» у відповідності до вимог підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», за яким податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Оформлення сторонами договору акту приймання-передачі кранів 30 березня 2009 року (арк. спр. 41) є свідченням документального дотримання сторонами умов договору для підтвердження моменту переходу права власності. При відсутності між сторонами за договором суперечок стосовно дати оформлення акту приймання-передачі, колегія суддів зазначає, що не є порушенням цивільного та господарського законодавства оформлення такого акту після фактичної передачі придбаного майна. З огляду на ці доводи, колегія суддів не приймає посилання податкового органу на розбіжності між датою фактичної передачі майна за видатковою, податковою накладними та актом приймання-передачі, які, на думку податкового органу, підтверджують відсутність реального вчинення господарської операції.

Реальність вчинення господарської операції підтверджена, крім вищенаведених: договору, накладних та акту приймання-передачі, актом № ЛС-0000027 від 23 березня 2009 року (арк. спр. 45-47) введення в експлуатацію основних засобів, а саме придбаних у ПП «КФ «Парадігма» кранів, інвентарними картками обліку основних засобів (арк. спр. 48-50), наказом № 28 від 23 березня 2009 року про віднесення придбаних у ПП «КФ «Парадігма» до основних фондів (арк. спр. 51), технічними паспортами кранів (арк. спр. 119-137), на яких стоїть штамп Луганської держінспекції котлонагляду і підйомних споруд теруправління Держнаглядохоронпраці України по Луганській області про реєстрацію кранів 27 березня 2009 року за позивачем.

Держнаглядохоронпраці України здійснює державний нагляд за дотриманням законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці та державний гірничий нагляд згідно з пунктами 7, 8, 9, 11 Положення про Державний комітет України з нагляду за охороною праці, затвердженого Указом Президента України від 16.01.2003 N 29 та відповідно до Положення про порядок організації державного нагляду за охороною праці та гірничого нагляду в системі Держнаглядохоронпраці України, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 30 березня 2004 р. N 92, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 серпня 2004 р. за N 1074/9673.

Суд апеляційної інстанції не приймає, як доказ відсутності реального існування господарських відносин між позивачем та ПП «КФ «Парадігма», інформацію Луганської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці в будівництві, котлонагляді та за підйомними спорудами Територіального управління Держгірпромнагляду по Луганській області (арк. спр. 111) про те, що попередніми власниками кранів були УПТК «Луганськспецбуд» та УПТК «Облагробуд». Ця інформація не спростовує можливість продажу цих кранів ПП «КФ «Парадігма». Згідно підпункту 18 пункту 4 Положення про Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держгірпромнагляд), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2006 р. N 1640, Держгірпромнагляд відповідно до покладених на нього завдань проводить державну реєстрацію великотоннажних автомобілів та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації у вулично-дорожній мережі загального користування, реєструє підіймальні споруди (вантажопідіймальні крани та машини, ліфти, ескалатори, канатні дороги, підйомники, фунікулери тощо), парові і водогрійні котли, посудини, що працюють під тиском, трубопроводи пари та гарячої води, об'єкти нафтогазового комплексу та інші об'єкти. Вказаний державний орган не має повноважень щодо встановлення власників механізмів чи споруд переданих на реєстрацію перед їх експлуатацію. Метою реєстрації є перевірка та дозвіл на експлуатацію безпечних машин та механізмів, в той час як експлуатувати ці машини та механізми, в даному випадку крани, може й орендатор, а не власник. У тому разі, коли відсутня потреба в експлуатації машини чи механізму, призначеного для продажу, підприємство не здійснює його реєстрації в наведеному державному органі. Крім того, питання реєстрації машин та механізмів в органах Держгірпромнагляд не впливають на податковий облік.

Пунктом 4.3 договору сторони передбачили можливість розрахунку за придбане майно векселями, випущеними як покупцем, так і третіми особами (арк. спр. 40). 25 травня 2010 року за актом прийманняпередачі (арк. спр. 44) покупцем ЗАТ «Луганськспецтехкомплект» було передано, а продавцем ПП «КФ «Парадігма» прийнято 11 простих векселів загальною номінальною вартістю 5472000 грн. (копії векселів арк. спр. 52-57).

Рішенням господарського суду Луганської області від 20 вересня 2010 року у справі № 14/304 пд (арк. спр. 175-176) під час вирішення спору між ЗАТ «Луганськспецтехкомплект» та ПП «КФ «Парадігма» щодо дійсності договору № ОБ-10-20090320/1 від 20 березня 2009 року було встановлено наступне. Наведений договір був виконаний сторонами шляхом передачі майна кранів та оплати їх вартості. Статтею 6 Цивільного кодексу України допускається існування любого договору, з принципу свободи договору, особи мають право врегульовувати свої відносини на власний розсуд. Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладанні договору. Статтями 215, 203 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України, а саме, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Стаття 92 Цивільного кодексу України передбачає, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Згідно ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Відповідно до пункту 9.2 розяснень Вищого арбітражного суду України (із змінами та доповненнями) «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» від 12 березня 1999 року № 02-5/111, діями, які свідчать про схвалення правочину, є прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні та інше. У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає. Сторони виконали в повному обсязі взаємні зобовязання за договором, що свідчить про підтвердження повноважень керівників юридичних осіб на вчинення дій щодо підписання цього договору. За висновком господарського суду договір купівлі-продажу № ОБ-10-20090320/1 від 20 березня 2009 року, укладений між ЗАТ «Луганськспецтехкомплект» та ПП «КФ «Парадігма», є таким, що повністю відповідає вимогам чинного законодавства України.

З приводу наведеного в рішенні господарського суду Луганської області від 20 вересня 2010 року у справі № 14/304 пд, колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає, що за частиною 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вказане рішення господарського суду не було оскаржено, набрало законну силу та встановило обставини правомірного укладання та виконання між позивачем та ПП «КФ «Парадігма» договору № ОБ-10-20090320/1 від 20 березня 2009 року.

Стосовно посилання відповідача на те, що податкова та видаткова накладні були підписані засновником та директором ПП «КФ «Парадігма» ОСОБА_4, засудженим за частиною 1 та 3 статті 358, частиною 2 статті 27 та частиною 1 статті 205 Кримінального кодексу України, то згідно вироку Ленінського районного суду м. Луганська від 21 жовтня 2010 року по справі № 1-887/2010 (арк. спр. 104-106) ОСОБА_4 був засуджений за створення субєкта господарювання з метою прикриття незаконної діяльності та надання статуту й свідоцтв про реєстрацію невстановленій особі. В вироку відсутнє посилання на те, що видані в період існування ПП «КФ «Парадігма», внаслідок ведення господарської діяльності, фінансові та податкові документи є недійсними, питання підписання чи не підписання ОСОБА_4 податкових накладних взагалі та податкової накладної № НН-20-03-09-10 від 20 березня 2009 року, наданої позивачу, в вироку суду не відображені, почеркознавча експертиза не проводилася, тому твердження відповідача про те, що наявні у позивача видаткова та податкова накладні були підписані не ОСОБА_4 вироком не підтверджено. Крім того, вироком суду надана оцінка факту створення ПП «КФ «Парадігма» з метою прикриття незаконної діяльності, але відсутня правова оцінка господарської діяльності підприємства за весь час після його створення.

Частиною 4 статті 72 КАС України встановлено, що вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обовязковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою, тому за відсутності доведених обставин щодо вчинення ОСОБА_4 протиправної діяльності щодо надання недостовірних документів ПАТ «Луганськспецтехкомплект», вказаний вирок суду не може бути доказом неправомірного формування позивачем податкового кредиту за господарською операцією з ПП «КФ «Парадігма».

До того ж, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2010 року у справі № 2а-6059/10/1270 (арк. спр. 58-59) було відмовлено в задоволенні позовних вимог Ленінської МДПІ у м. Луганську до приватного підприємства «КФ «Парадігма» про визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи та зазначено при цьому, що ПП «КФ «Парадігма» було зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 14 липня 2008 року у встановленому законодавством порядку, з 15 липня 2008 року підприємство перебувало на податковому обліку в Ленінській МДПІ у м. Луганську, станом на 17 серпня 2010 року підприємство звітувало до податкового органу з ПДВ та податку на прибуток. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2010 року у справі № 2а-6059/10/1270 (арк. спр. 60) апеляційна скарга Ленінської МДПІ у м. Луганську була залишена без задоволення, а постанова Луганського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2010 року у справі № 2а-6059/10/1270 без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 квітня 2011 року у справі К-33601/10 (арк. спр. 61) касаційна скарга Ленінської МДПІ у м. Луганську була залишена без задоволення, а ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2010 року та постанова Луганського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2010 року без змін.

Витягом з бази даних ДПА України (арк. спр. 62) підтверджено, що станом на дату видачі податкової накладної ПП «КФ «Парадігма» мало статус платника ПДВ, свідоцтво було анульовано лише 9 лютого 2010 року. Довідкою державного реєстратора станом на 23 вересня 2011 року (арк. спр. 177-179) підтверджено, що станом на березень 2009 року були підтверджені відомості про юридичну особу ПП «КФ «Парадігма», інформація про відсутність підприємства за юридичною адресою була внесена лише 12 січня 2011 року та 21 липня 2011 року був внесений запис про наявність судового рішення про припинення юридичної особи, що не повязано з її банкрутством. Витягом з бази даних результатів автоматизованого співставлення задекларованих податкових зобовязань та податкового кредиту з ПДВ на рівні ДПА України (арк. спр. 180-184) підтверджено наявність податкових зобовязань ПП «КФ «Парадігма» з ПДВ на суму 912000 грн. за датою звірки 18 грудня 2009 року.

Нікчемним за частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. Згідно частини 5 статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, проте недотримання цієї вимоги цивільного законодавства не є ознакою нікчемності договору визначеною законом, оскільки такі ознаки містяться в інших нормах. За частиною 2 статті 228 Цивільного кодексу України нікчемним є правочин, який порушує публічний порядок та спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. В справі відсутні докази того, що правочином - договором купівлі-продажу № ОБ-10-20090320/1 від 20 березня 2009 року, укладеним між ЗАТ «Луганськспецтехкомплект» та ПП «КФ «Парадігма» порушується публічний порядок та він спрямований на знищення, пошкодження майна держави. Реальність вчинення, дослідженої в даній постанові, господарської операції доведена матеріалами справи, що спростовує висновки суду першої інстанції та є підставою для скасування постанови суду першої інстанції з задоволенням апеляційних та позовних вимог позивача.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Луганськспецтехкомплект» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 9 вересня 2011 року по адміністративній справі № 2а-5404/11/1270 задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 9 вересня 2011 року по адміністративній справі № 2а-5404/11/1270 скасувати.

Позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Луганськспецтехкомплект» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000592310/0 від 15 червня 2011 року задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську № 0000592310/0 від 15 червня 2011 року про визначення грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 1140000 грн., з якої основного платежу 912000 грн., штрафних (фінансових) санкцій 228000 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства «Луганськспецтехкомплект» судовий збір в розмірі 5 грн. 10 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Постанова складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 24 жовтня 2011 року.

Головуючий суддя В.Г.Яманко

Судді Е.Г.Казначеєв

І.А.Васильєва