Ухвала суду № 20805994, 20.10.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції -

Суддя-доповідач - Яманко В.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2011 року справа №2а/0570/14274/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді

суддів Казначеєва Е.Г. , Васильєва І. А.

розглянувши у письмовому провадженні

апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального

захисту інвалідів

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 19 вересня 2011 року

у справі № 2а/0570/14274/2011 (суддя Чернова О. В.)

за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального

захисту інвалідів

до Публічного акціонерного товариства

«ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу»

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

ВСТАНОВИЛА:

Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів 17 травня 2011 року звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою (арк. спр. 2-4) до відкритого акціонерного товариства «Шахта Комсомолець Донбасу» про стягнення на користь Державного бюджету України адміністративно-господарських санкцій в сумі 7139816 грн. 58 коп. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 235613 грн. 40 коп. В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що в порушення статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» у відповідача в 2010 році не працювала визначена законодавством кількість інвалідів, завдяки чому були накладені адміністративно-господарські санкції та нарахована пеня за несплату цих санкцій.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2011 року (арк. спр. 65-68) у задоволенні адміністративного позову було відмовлено повністю. Суд першої інстанції при прийнятті судового рішення виходив з того, що відповідачем вжито усіх необхідних заходів для недопущення господарського правопорушення, а вакантні посади для інвалідів не були зайняті не з вини відповідача.

В апеляційній скарзі (арк. спр. 70-72) позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, й прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Позивач обґрунтував скаргу тим, що відповідачем не доведено у повному обсязі вжиття всіх належних від нього заходів для створення визначеної законодавством кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів та їх безпосереднього працевлаштування, що обумовлює притягнення його до відповідальності.

Сторони до суду не зявилися, про дату та час слухання були повідомлені, що обумовило розгляд апеляційної скарги в письмовому провадженні відповідно до статті 197 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги встановила наступне.

Відповідач Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» є юридичною особою та включено до ЄДРПОУ за № 05508186 (свідоцтво про державну реєстрацію та довідка статистики - арк. спр. 27-28).

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 875) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. заробітної плати на відповідному підприємстві (об'єднанні), у відповідній установі, організації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року N 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» були затверджені Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування (далі Порядок подання звітів); Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (далі Порядок сплати санкцій та пені).

Згідно пункту 2 Порядку подання звітів, звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. За цим же пунктом інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

20 травня 2011 року відповідачем був поданий позивачу звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік (арк. спр. 7), за яким середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу 4722 особи, кількість штатних працівників, яким встановлена інвалідність 75, кількість інвалідів, які повинні працювати відповідно до статті 19 Закону № 875 189. Сума адміністративно-господарських санкцій зазначена в звіті відповідачем не зазначалася.

До справи відповідачем надані звіти до Донецького міського центру зайнятості про наявність вакансій, в тому числі вільних робочих місць для інвалідів (арк. спр. 29-41) станом на 27 січня 2010 року, на 22 лютого 2010 року, на 1 березня 2010 року, на 1 квітня 2010 року, на 20 травня 2010 року, на 9 червня 2010 року, на 26 липня 2010 року, на 25 серпня 2010 року, на 30 вересня 2010 року, на 20 жовтня 2010 року, на 2 листопада 2010 року, на 1 грудня 2010 року, отримання цих звітів центром зайнятості підтверджено підписами відповідальних осіб на звітах. Згідно звітів позивачем створені робочі місця підсобних робітників, на які за технічними та санітарними нормами можливо працевлаштування інвалідів.

Відповідачем надані в якості доказів прийняття заходів щодо створення робочих місць для інвалідів накази: № 666 від 10 серпня 2007 року «Про створення умов для працевлаштування інвалідів» (арк. спр. 42), за яким були заплановані заходи щодо планування витрат на оплату праці на 2007 року з урахуванням збільшення суми витрат, у звязку з можливим створенням робочих місць для працевлаштування інвалідів, визначення відповідальної особи з цих питань, звернення до центрів зайнятості з питань направлення інвалідів; № 718 від 28 серпня 2007 року «Про проведення атестації робочих місць для інвалідів» (арк. спр. 43), яким був затверджений склад спеціальної комісії по атестації робочих місць для працевлаштування інвалідів та зобовязано комісію скласти акти атестації в строк до 20 вересня 2007 року; № 817 від 28 вересня 2007 року «Про створення робочих місць для інвалідів» (арк. спр. 44), за яким було введено в дію робочі місця для працевлаштування інвалідів по професії підсобний робітник; № 742 від 3 вересня 2007 року «Про розробку інструкцій по охороні праці для робочих місць». На виконання останнього наказу позивачем були затверджені Інструкції по охороні праці підсобного робітника автотранспортної ділянки та підсобного робітника збагачувальної установки (арк. спр. 47-58). Протоколом засідання спеціальної комісії по атестації робочих місць за 19 вересня 2007 року (арк. спр. 45) встановлено, що створені робочі місця підсобних робітників придатні для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до пункту 2 Порядку сплати санкцій та пені роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

За розрахунком Фонду соціального захисту інвалідів (арк. спр. 8) адміністративно-господарські санкції за наявність у відповідача 114 незайнятих робочих місць для працевлаштування інвалідів склали суму 7139816 грн. 56 коп. з нарахуванням пені за несплату санкцій в розмірі 235613 грн. 40 коп. (а. с. 9).

Колегія суддів, з приводу наведених позивачем підстав для стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону № 875 адміністративно-господарські санкції застосовуються за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, тобто при вирішенні питання щодо застосування санкцій Фонд соціального захисту інвалідів повинен зясувати питання щодо фактичного створення місця для інвалідів та врахувати подання субєктами господарювання інформації про створені вільні робочі місця для інвалідів до центрів зайнятості.

За пунктом 2.2 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15 травня 2007 р. N 223, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 травня 2007 р. за N 552/13819, пеня - це штрафна санкція, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно сплаченої адміністративно-господарської санкції, передбаченої Законом, за кожний календарний день прострочення виконання зобов'язання. Пеня нараховується згідно частини 2 статті 20 Закону № 875 за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, але у випадку розрахунку санкцій саме Фондом соціального захисту інвалідів, вони повинні бути предявлені в досудовому порядку субєкту господарювання до сплати з встановленням термінів. При цьому, згідно пункту 3.4 наведеного Порядку нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу).

Згідно з пунктом 2.3 Порядку нарахування пені та її сплати, адміністративно-господарська санкція - це грошове зобов'язання, альтернативне зобов'язанню самостійно здійснити працевлаштування інвалідів відповідно до Закону, яке сплачується у порядку і розмірах, передбачених Законом та постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Відповідно до частини 1 статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Для застосування адміністративно-господарських санкцій субєкт владних повноважень повинен встановити склад порушення, встановити ступінь вини субєкта господарювання та причинно-наслідковий зв'язок між порушенням та виною. Реалізація цих положень позивачем можлива під час проведення перевірки відповідно до Порядку проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31 січня 2007 року.

В даній справі відсутній акт перевірки та відсутні докази врахування позивачем фактів створення відповідачем робочих місць для інвалідів, звітування до центру зайнятості а відсутності осіб-інвалідів, які б виявили бажання працювати у відповідача.

Як вбачається з визначення адміністративно-господарської санкції, то вона є альтернативою зобовязанню субєкта господарювання створити місце для інваліда, тому при фактичному створенні місця для інваліда, підстави для застосування заходів відповідальності відсутні. За частиною 1 статті 18 Закону № 875 забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості, тому у разі відсутності фактів звернення інвалідів та необґрунтованої відмови підприємством в їх працевлаштуванні така складова відповідальності, як вина субєкта господарювання відсутня. Позивачем до справи не надані документальні докази того, що мали місце випадки відмови відповідачем в працевлаштуванні інвалідів на вакантні посади за направленням центрів зайнятості.

З огляду на викладене в даній ухвалі, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги позивача та залишає постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись статтями 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2011 року по адміністративній справі № 2а/0570/14274/2011 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2011 року по адміністративній справі № 2а/0570/14274/2011 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.Г.Яманко

Судді: Е.Г.Казначеєв

І.А.Васильєва