Ухвала суду № 20805642, 18.10.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції -

Суддя-доповідач - Яманко В.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2011 року справа №2а/0570/14640/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді

суддів Казначеєва Е.Г. , Васильєва І. А.

секретар судового засідання Балакай І. Л.

за участі:

прокурора не зявився,

позивача ОСОБА_2 за дов. 22.09.2011 р.

відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального

страхування від нещасних випадків на виробництві

та професійного захворювання України

в м. Сніжне Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 15 вересня 2011 року

у справі № 2а/0570/14640/2011 (суддя Логойда Т. В.)

за позовом Прокурора міста Сніжне в інтересах держави в особі

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального

страхування від нещасних випадків на виробництві

та професійного захворювання України

в м. Сніжне Донецької області

до Державного підприємства «Сніжнеантрацит»

про стягнення пені, -

ВСТАНОВИЛА:

23 серпня 2011 року прокурор міста Сніжне в інтересах держави в особі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м. Сніжне Донецької області звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом (арк. спр. 2-6) до державного підприємства «Сніжнеантрацит» про стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 285682 грн. 99 коп. за період з 18 лютого по 30 липня 2011 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2011 року (арк. спр. 33-35) в задоволенні позовних вимог прокурора м. Сніжне в інтересах відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м. Сніжне було відмовлено. При прийнятті судового рішення суд першої інстанції виходив з того, що частина 2 статті 52 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» визначає підстави для нарахування пені згідно із законом, а закон, який би визначав порядок нарахування пені та її розміри, не приймався, тому застосування приписів Інструкції щодо нарахування пені є неправомірними, що обумовлює відмову в її стягненні.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків не погодилося з прийнятою судом першої інстанції постановою та подало апеляційну скаргу (спр. 38-39), в якій зазначило про те, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені. Апелянт послався на пункт 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», згідно з яким за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю та правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом щодо заборгованості не сплаченої станом на 1 січня 2011 року.

В судовому засіданні представник відділення Фонду підтримав вимоги апеляційної скарги. Прокурор та відповідач в судове засідання не зявилися, про дату та час слухання були обізнані, їх явка в судове засідання обовязковою не визнавалася.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Державне підприємство «Сніжнеантрацит» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за № 31906124, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію та довідкою статистики (арк. спр. 9, 11). За страховим свідоцтвом ДП «Сніжнеантрацит» взяте на облік як платник страхових внесків 17 квітня 2001 року (арк. спр. 10).

До позову наданий звіт ДП «Сніжнеантрацит» щодо сплати заборгованості зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 1 півріччя 2011 року, поданий до фонду 18 липня 2011 року (арк. спр. 8). В звіті зазначено про наявність заборгованості зі сплати страхових внесків до фонду на початок звітного кварталу в сумі 8430350 грн. 88 коп. та суму 8429950 грн. 88 коп. на кінець звітного кварталу. За розрахунком відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків за період з 18 лютого 2011 року по 30 червня 2011 року на вказані суми заборгованості позивача перед Фондом була нарахована пеня на загальну суму 285682 грн. 99 коп. (арк. спр. 7).

Згідно з частиною 1 статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105-ХІV від 23 вересня 1999 року (з врахуванням змін та доповнень станом на час існування спірних правовідносин) (далі - Закон № 1105) страхувальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому або Фонду соціального страхування від нещасних випадків внаслідок невиконання своїх обов'язків із страхування від нещасного випадку, відповідно до закону. Проте, Законом № 1105 підстави для нарахування, порядок та розміри пені не визначені. Також, Законом № 1105 не передбачена юридична форма предявлення пені як фінансової санкції платнику страхових внесків.

Пунктом 11.9 Порядку здійснення контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати страхувальниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, інших платежів до Фонду та цільовим використанням коштів, затверджено постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 17 жовтня 2003 року N 68 (далі Порядок № 68) передбачено відображення нарахованої пені в акті перевірки та додатках до нього. Тобто, в даному випадку акт перевірки є єдиною юридичною формою прийнятого позивачем, як субєктом владних повноважень, рішення про нарахування та стягнення пені, яке створює юридичні наслідки та обовязки для платника страхових внесків. В даній справі акт перевірки відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків про визначення суми заборгованості та нарахування пені відсутній.

Відповідач посилається на те, що нарахування пені передбачено пунктом 5.1 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 р. N 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 р. за N 867/14134. Проте, частина 1 статті 52 Закону № 1105 не повязує застосування заходів відповідальності з підзаконними нормативно-правовими актами, затвердженими постановою Правління Фонду нещасних випадків, а лише з законом, який з цих питань не приймався. Стаття 241 Закону № 1105 також передбачає право Фонду щодо застосування фінансових санкцій лише у відповідності до закону.

Відповідно до частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

У роз'ясненні Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в постанові від 1 листопада 1996 року N 9 (пункт 5), зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Суперечність між законом і підзаконним актом, які по-різному врегульовують одне й те саме питання, виходячи з вимог частини 4 статті 9 КАС України та постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року N 9, свідчить про те, що у спірних правовідносинах застосуванню підлягають приписи Закону № 1105, якими розмір, порядок нарахування пені не передбачені. При цьому, колегією суддів не приймаються посилання апелянта на положення абзаців 5, 6 пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», оскільки цими нормами передбачено збереження контрольних функцій Фонду щодо стягнення заборгованості, яка утворилася станом на 1 січня 2011 року та штрафних санкцій, але не передбачений порядок нарахування й стягнення пені на заборгованість минулих періодів та збереження контрольних функцій стосовно стягнення саме пені.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність документально доведених підстав для задоволення апеляційної скарги, тому постанова суду першої інстанції залишається без змін.

Керуючись статтями 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м. Сніжне Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2011 року по адміністративній справі № 2а/0570/14640/2011 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2011 року по адміністративній справі № 2а/0570/14640/2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 19 жовтня 2011 року.

Головуючий суддя В.Г.Яманко

Судді Е.Г.Казначеєв

І.А.Васильєва