Постанова № 20800452, 23.12.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2011 № 38/276

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Тищенко А.І.

суддів:

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 - юрист

від відповідача : ОСОБА_2 - юрист

від третьої особи: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго»

та рішення

Господарського суду м. Києва

від 27.11.2008р.

по справі № 38/276

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго»

до Міністерства палива та енергетики України

3-я особа: Теплодарська міська рада Одеської області.

про визнання недійсним акту

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» звернулось з позовом до Міністерства палива та енергетики України про визнання недійсним Наказу відповідача № 543 від 03.09.2004 р. «Про передачу державного майна до комунальної власності територіальної громади м.Теплодар Одеської області» в частині пунктів 3.7 Додатку до зазначеного Наказу, а також про визнання за позивачем права власності на об»єкти незавершеного будівництва: цех будівельних конструкцій літер «А» по вул.. Промзона, буд 55 місто Теплодар Одеської обл., адміністративно-побутовий корпус літер «Б» вул. Промзона, буд 56 місто Теплодар Одеської обл.., склад літер «В» вул. Промзона, 9 місто Теплодар Одеської обл., полігон літер IV» під об»єктами вул..Промхона, буд.9,53,55,56 місто Теплодар Одеської обл.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 27.11.2008 р. у справі № 38/276 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить рішення скасувати та повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що при винесенні оскаржуваного рішення місцевим судом було порушено норми матеріального та процесуального права, неповністю зясовано обставин справи, на підтвердження чого в своїй апеляційній скарзі виклав ряд обставин, які, на його думку, виступають підтвердженням правової позиції позивача та спростовують правильність винесеного рішення.

Апелянт стверджує, що об'єкти незавершеного будівництва, перелічені у п.п.3-7 додатку до наказу належать йому на праві приватної власності, з моменту коли вони увійшли до статутного фонду ВАТ «Одесаобленерго» під час корпоратизації та приватизації. Обґрунтовує зазначене актом оцінки цілісного майнового комплексу акціонерного товариства та іншими документами приватизації, а також реєстрацією Теплодарським міським бюро технічної інвентаризації права власності на вказане майно за товариством з видачею витягів про реєстрацію прав власності від 16.11.2006р. № 12539228, №12538758, №12539057, №12538940, а також свідоцтвом про право власності від 18.10.2005 р. серія ЯЯЯ № 278563 на тимчасовий бетонний завод (вузел) СБ-75.

Крім того, позивач звертає увагу суду на те, що Теплодарською міськрадою Одеської області було оспорено до Господарського суду Одеської області реєстрацію прав власності ВАТ «Одесаобленерго» та Теплодарського міського бюро технічної інвентаризації про скасування реєстрації на спірні об'єкти, рішенням Господарського суду Одеської області від 23.06.2010 р. по справі № 4-31-17/119-07-5047 в позові відмовлено.

Апелянт вважає, що Міністерство палива та енергетики України розпоряджаючись майном, переліченим у спірному наказі, не мало повноважень власника зазначеного майна, а також вийшло за межі повноважень державного органу, що уповноважено безоплатно розпоряджатися державним майном шляхом передачі його у комунальну власність.

Також апелянт зазначає, що в наказі № 543 від 03.09.2004р. зазначено, що Міністерство паливо та енергетики України при прийнятті наказу керувалось Господарським кодексом України, постановою Кабінету Міністрів України від 05 листопада 1991 р. № 311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)», Декретом Кабінету Міністрів України від 15 грудня 1992 р. № 8-92 «Про управління майном, що є у загальнодержавній власності».

Апелянт зазначає, що приймаючи наказ № 543 Міністерство палива та енергетики України вважало, що здійснює розпорядження загальнодержавним майном, яке не увійшло до статутного фонду товариства під час корпоратизації і приватизації, але перебуває на балансі акціонерного товариства, і реалізовувало повноваження державного органу, уповноваженого управляти та розпоряджатися державним майном з правом передачі його з державної до комунальної власності.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2009 року порушено апеляційне провадження по справі 38/276 та справу призначено до розгляду.

Ухвалою від 24.02.2009р. провадження у справі № 38/276 зупинено до закінчення провадження у справі № 22а-2568/2008р.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.07.2009р. ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2009р. скасовано, справу № 38/276 направлено до Київського апеляційного господарського суду для розгляду по суті.

Ухвалою від 10.08.2009р. справу № 38/276 призначено до розгляду на 22.09.2009р.

У зв»язку з надходженням касаційної скарги ВАТ «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» на постанову Вищого господарського суду України від 09.07.2009р. матеріали справи № 38/276 були направлені до Вищого господарського суду України 04.09.2009р. для подальшого направлення до Верховного Суду України.

Ухвалою Верховного Суду України від 24.09.2009р. в порушенні провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 09.07.2009р. № 38/276 відмовлено.

Ухвалою від 28.10.2009р. справу № 38/276 призначено до розгляду на 01.12.2009р.

Ухвалою від 01.12.2009р. апеляційне провадження у справі № 38/276 зупинено до розгляду Господарським судом Одеської області справи № 17/119-07-5047А та до розгляду Верховним Судом України справи № 21-2081во09.

Ухвалою від 27.10.2011 апеляційне провадження у справі № 38/276 поновлено, справу призначено до розгляду.

Від Міністерства енергетики та вугільної промисловості України через відділ документального забезпечення суду надійшов лист про реорганізацію Міністерства палива та енергетики України на підставі Указу Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» № 1085/201 від 09.12.2010р. та копія постанови Верховного Суду України від 22.12.2009р. по справі № 21-2081 во 09.

Ухвалою від 27.10.2011 апеляційне провадження у справі № 38/276 поновлено, справу призначено до розгляду.

Ухвалою від 17.11.2011 р. замінено відповідача Міністерство палива та енергетики України його правонаступником Міністерством енергетики та вугільної промисловості України.

Ухвалою від 08.12.2011 до участі у справі справи залучено Теплодарську міську раду Одеської області в якості якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

В судове засідання представник третьої особи не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомлено.

Вислухавши думку представників позивача та відповідача, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника третьої особи, який повідомлений про час та місце розгляду справи за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши у судовому засіданні доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, колегією встановлено наступне:

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 листопада 1991 р. № 311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)» затверджено перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності) і установлено, що все державне майно, крім майна, яке належить до комунальної власності, є загальнодержавним майном. У переліку, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 05 листопада 1991 р. № 311 зазначено майно, яке передається у комунальну власність областей, м.Київа та М.Севастополя. Питання передачі майна у комунальну власність територіальних громад інших адміністративно-територіальних одиниць Постанова Кабінету Міністрів України від 05 листопада 1991 р. № 311 не регулює. Декретом Кабінету Міністрів України від 15.12 1992 р. № 8-92 врегульовані питання управління майном, що є у загальнодержавній власності, і до повноважень міністерств та інших підвідомчих Кабінету Міністрів України органів державної виконавчої влади відносяться повноваження підготовки разом з відповідними місцевими Радами народних депутатів висновків і пропозицій Кабінету Міністрів України щодо розмежування державного майна між загальнодержаьною, республіканською (Республіки Крим) і комунальною власністю.

Відповідно до Указу Президента України від 04.04.1995 р. № 282/95 "Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі" Виробниче енергетичне об'єднання "Одесаенерго" було корпоратизоване і створена Державна акціонерна енергопостачальна компанія "Одесаобленерго". Наказом Міністерства енергетики та електрифікації України від 31.08.1995 р. № 175 "Про створення Державної акціонерної енергопостачальної компанії "Одессаобленерго" затверджено акт оцінки цілісного майнового комплексу ВЕО "Одесаенерго", засновано на базі ВЕО "Одесаенерго" Державну акціонерну енергопостачальну компанію "Одессаобленерго", яка є правонаступником ВЕО "Одесаенерго" щодо відособлених підрозділів, розташованих в Одеській області. Наказом ВЕО "Одесаенерго" від 20.09.1995 р. № 131-к "Про створення Державної акціонерної енергопостачальної компанії "Одесаобленерго" встановлено, що ДАЕК "Одесаобленерго" є правонаступником відносно відокремлених підрозділів, розташованих в Одеській області: Одеська ТЕЦ, дирекція споруджуваної Одеської ТЕЦ-2, Ізмаїльські, Котовські, Одеські, Центральні електричні мережі, Одеські теплові мережі, Одесаенергоспецремонт, Одесаенергоналадка, Одесаенергоавтотранс, 206-й отряд ВОХР, Учбовий центр. Оцінка цілісного майнового комплексу відбувалась станом на 01.07.1995 р.

Згідно до п. 6 Переліку майна, що не ввійшло до статутного фонду ДАЕК «Одесаобленерго» і є додатком до акту оцінки цілісного майнового комплексу, значиться цілісний майновий комплекс ОТЕЦ-2.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.1995 р. № 514 від 13.07.1995 р. постановлено прийняти пропозицію Одеської обласної ради, погоджену з Міністерством палива та енергетики України про передачу загальнодержавного майна Одеської ТЕЦ-2 виробничого енергетичного об'єднання «Одесаенерго» у власність області. Згідно до переліку майна, яке передається до власності області, включено у т.ч. об'єкти незавершені будівництвом ТЕЦ-2 (промзона).

Міністерством палива та енергетики України 03.09.2004р. був прийнятий наказ №543 „Про передачу державного майна до комунальної власності територіальної громади м.Теплодар Одеської області", пунктом 1 якого ВАТ «ЕК „Одесаобленерго" приписувалося передати з балансу товариства у комунальну власність територіальної громади м.Теплодар Одеської області державне майно згідно додатку та оформити прийом-передачу державного майна відповідним актом, який надати Мінпаливенерго на затвердження. Пунктами 3-7 додатку до наказу визначені об'єкти - цех металоконструкцій №55, службово-побутовий корпус №56, теплохолодний склад №9, полігон з/б конструкцій №53, що розташовані у м.Теплодар.

В наказі від 03.09.2004р. №543 зазначено, що Міністерство паливо та енергетики України при прийнятті наказу керувалось Господарським кодексом України, постановою Кабінету Міністрів України від 05 листопада 1991 р. № 311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)», Декретом Кабінету Міністрів України від 15 грудня 1992 р. № 8-92 «Про управління майном, що є у загальнодержавній власності».

Таким чином, приймаючи наказ № 543, Міністерство вважало, що здійснює розпорядження загальнодержавним майном, яке не увійшло до статутного фонду товариства під час корпоратизації і приватизації, але перебуває на балансі акціонерного товариства, і реалізовувало повноваження державного органу, уповноваженого управляти та розпоряджатися державним майном з правом передачі його з державної до комунальної власності.

Однак, як вбачається з наданих позивачем доказів, а саме акту приймання-передачі між Міністерством енергетики та електрифікації України та Одеською обласною державною аміністрацією від 12.02.1996 р., розпорядження Одеської обласної державної адміністрації про прийняття майна Одеської ТЕЦ-2 ДАЕК «Одесаобленерго» у комунальну власність Одеської області, довідки управління облдержадміністрації з питань майна області та інвестицій Одеської обласної державної адміністрації № 282 від 23.07.06 р. підтверджується передача на баланс зазначеного управління майна Одеської ТЕЦ-2 виробничого енергетичного об'єднання «Одесаенерго».

Таким чином, на час прийняття спірного наказу Мінпаливенерго на балансі ВАТ «Одесаобленерго» перебувало і на даний час перебуває державне майно, яке не увійшло до статутного фонду акціонерного товариства, серед якого є майно, передбачене п.8 додатку до наказу № 543 від 03.09.2004 р.

Майно, що передбачене пунктами 3-7 додатку до наказу № 543 від 03.09.2004 р. не є майном, що не увійшло до статутного фонду і обліковується на балансі товариства як державна власність. Питання управління та розпорядження державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі регулюється Законом України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» від 03.03.1998 р. № 147/98-ВР із змінами , а також Положенням про управління державним майном, яке увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебувало на їх балансі, що затверджено наказом Фонду державного майна України, Міністерства економіки України від 19.05.1999 р. № 908/68.

Законом України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» встановлено, що він регулює відносини, пов'язані з передачею об'єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад, сіл, селищ, міст, районів у містах.

Статтею 7 вищезазначеного Закону визначено вичерпний перелік об'єктів, що можуть бути безоплатно передані з державної у комунальну власність, до яких нерухоме та індивідуально визначене державне майно, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств не належить.

Крім того, у відповідності до п. 1 ст. 4 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» передача об'єктів з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України щодо цілісних майнових комплексів та нерухомого майна (об'єкти, споруди, у тому числі об'єкти незавершеного будівництва).

Таким чином, Міністерство палива та енергетики розпорядилось у наказі № 543 від 03.09.2004 р передати державне майно територіальній громаді міста Теплодар Одеської області не маючи на те повноважень, оскільки рішення про передачу державного майна, що не увійшло до статутного фонду ВАТ «Одесаобленерго» до територіальної громади міста Теплодар Одеської області Кабінетом Міністрів України не приймалось.

Крім того, колегія вважає обґрунтованими твердження позивача, що майно передбачене п. 3-7 додатку до наказу № 543 від 03.09.2004 р. є приватною власністю, оскільки увійшло до статутного фонду під час корпоратизації і приватизації.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 23.06.2010 р. у справі № 4-31-17/119-07-5047 відмовлено в задоволенні позову Теплодарської міськради до ВАТ «Одесаобленерго» та Теплодарське МБТІ та РОП про скасування реєстрації прав власності на нерухоме майно цех металоконструкцій №55, службово-побутовий корпус № 56, тепло-холодний склад № 9, полігон з/б конструкцій №53 ум.Теплодар, яка була здійснена 13.11.06 р..

Рішенням Господарського суду Одеської облсті від 08.09.2010 р. у справі № 4/93-10-2771 задоволено позов ВАТ «Одесаобленерго», зобов'язанно Теплодарське МБТІ відновити державну реєстрацію права власності на нерухоме майно цех металоконструкцій № 55, службово-побутовий корпус № 56, тепло холодний склад № 9, полігон з/б консрукцій № 53 у м.Теплодар, яка була здійснена 13.11.06 р. і яка була скасована неправомірно до прийняття остаточного рішення у судовій справі № 4-31 -17/119-07-5047, колегія приходить до висновків, що право власності позивача на об'єкти незавершеного будівництва які зазначені у п.3-7 додатку до наказу є підтвердженим документально.

З доказів, наявних у матеріалах справи, підтверджується, що засновником ВАТ "Одесаобленерго" є держава, про що свідчить Статут товариства, Указ Президента України № 282/95 від 04.04.1995 р., наказ Міністерства енергетики та електрифікації України від 31.08.1995 р. № 175 "Про створення Державної акціонерної енергопостачальної компанії "Одесаобленерго".

Для здійснення приватизації та корпоратизації Виробничого енергетичного об'єднання "Одесаенерго" відповідачем була створена інвентаризаційна комісія, яка здійснила оцінку вартості цілісного майнового комплексу станом на 01.07.1995 р., про що 31.08.1995 р. комісією складено "Акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу". У відповідності до п.16 Акту оцінки, вартість майна, підлягаючого приватизації (розмір статутного фонду акціонерного товариства) склала 52 123 890 грн. У відповідності до п. 14 Акту оцінки, виключено вартість майна (т.т. не увійшло до статутного фонду) майно на суму 30 032 088,47 грн., а саме майно для якого встановлені пільги; для якого органом приватизації встановлений особливий режим приватизації; державний житловий фонд; об'єкти, що не підлягають приватизації (п.14.1 п.14.4 Акту оцінки). На час корпоратизації до складу Виробничого енергетичного об'єднання "Одесаенерго" належало декілька структурних одиниць, зокрема Одеська ТЕЦ-2, та Підприємство «Одесенергоспецремонт». Щодо кожної структурної одиниці, зокрема Одеська ТЕЦ-2 та підприємство «Одесенергоспецремонт» інвентаризаційними комісіями складені окремі баланси станом на 01.07.1995 р. та окремі Акти цілісного майнового комплексу цих структурних одиниць. Згідно балансу та Акту оцінки цілісного майнового комплексу підприємства Одесенергоспецремонт, вартість всього майна, яке обліковувалось на балансі цієї структурної одиниці включено до складу майна, яке підлягає приватизації, а майно яке залишається не приватизованим і виключається з вартості цілісного майнового комплексу одиниці - відсутнє. Згідно вихідних даних для здійснення оцінки цілісного майнового комплексу які є додатком "№ 1 до Методики оцінки, на балансі «Одесенергоспецремонт» перебувають об'єкти незавершеного будівництва - цех спеціальних конструкцій, який включав в себе комплекс незавершених будівель, споруд, будівельних конструкцій адміністративно-побутовий корпус, склад, полігон. Матеріалами справи щодо оцінки вартості цілісного майнового комплексу структурної одиниці та балансом станом на 01.07.1995 р. ОТЕЦ-2 ДАЕК "Одесаобленерго", підтверджено, що цех металоконструкцій, службово-побутовий корпус № 56; Теплохолодний склад № 9; Полігон з/б конструкцій № 53 на момент корпоратизації та приватизації не знаходились на балансі цієї структурної одиниці і на це майно не розповсюджується особливий режим приватизації, тому це майно не увійшло до п.14 Акту оцінки цілісного майнового комплексу ДАЕК «Одесаобленерго».

Окрім того, доказами того, що Тимчасовий бетонний завод СБ-75С (п.7 додатку до наказу) не є державною власністю, підтверджується наступним.

Нежитлові будівлі (будівлі бетонного вузлу СБ-75) є нерухомим майном, що увійшло до статутного фонду ВАТ «Одесаобленерго», про що свідчить запис під номером 558 «Переліку нерухомого майна що увійшло до статутного фонду ВАТ «Одесаобленерго» під час корпоратизації», яке затверджено Наказом Міністерства палива та енергетики № 635 від 04.11.2003 р., технічний паспорт від 03.08.2005 р., свідоцтво про право власності від 18.10.2005 р.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази, про наявність іншого нерухомого майна під назвою тимчасовий бетонний завод СБ-75С на балансі ВАТ "Одесаобленерго", колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, що позивачем не надано доказів права власності на вказане вище спірне майно.

Наказом Міністерства енергетики та електрифікації України від 31.08.1995 р. № 175 "Про створення Державної акціонерної енергопостачальної компанії "Одессаобленерго" засновано ДАЕК "Одессаобленерго", яка є правонаступником ВЕО "Одесаенерго" щодо відособлених підрозділів, розташованих в Одеській області. Наказом ВЕО "Одесаенерго" від 20.09.1995р. № 131-к встановлено, що ДАЕК "Одесаобленерго" є правонаступником відносно відокремлених підрозділів, розташованих в Одеській області, зокрема і структурної одиниці "Одесенергосперемонт".

Про те, що на момент корпоратизації і до моменту прийняття наказу № 543 від 03.09.2004 р. все спірне майно, знаходилось у повному господарському відданні структурної одиниці "Одесенергосперемонт" свідчать наступні обставини.

Наказом Міністерства енергетики і електрифікації № 181 від 28.10.78 р., створено з 01.01.1979 р. у Виробничому енергетичному об'єднані «Одесаенерго» виробничу одиницю «Одесаенергоспецремонт» з місцем розташування в м.Одеса. Наказами № 50 від 21.08.01 р. та № 199 від 21.11.01 р. структурна одиниця "Одесенергосперемонт" була ліквідована та визначено її правонаступником управління ВАТ "Одесаобленерго" з передачею на баланс усіх основних фондів.

Дирекція споруджуваної Одеської ТЕЦ-2 входячи у сферу управління Міністерства енергетики і електрифікації УРСР Виробничого енергетичного об'єднання "Одесаенерго", виконувала функції замовника-забудовника по будівництву нового підприємства - Одеської ГЕЦ-2. Відповідно до "Положення про замовника-забудовника (єдиного замовника, дирекції споруджуваного підприємства) та технічний нагляд", що затверджена постановою Державного будівельного комітету УРСР № 16 від 02.02.1988 р., дирекція споруджуваного підприємства створюється для будівництва підприємств та ліквідується відповідним міністерством після затвердження акта державної комісії про приймання об'єкту в експлуатацію.

Тимчасовий бетонний завод СБ-75 (або бетонний вузол СБ-75) був переданий дирекцією споруджуваної Одеської ТЕЦ-2 до виробничої одиниці "Одесаенергоспецремонт" ще 21.06.1988 р., про що свідчать складені акти приймання-передачі та інвентарні картки.

Рішенням виконавчого комітету Біляївської сільради № 25-2005 від 17.03.2005 р. присвоєно юридичну адресу бетонному вузлу СБ-75 35 кілометр автодороги Одеса-Рені на території Маякської сільради, а рішенням № 94-2005 р. від 15.09.2005 р. вирішено видати ВАТ «Одесаобленерго» свідоцтво про право власності. 18.10.2005 р. ВАТ «Одесаобленерго» видано свідоцтво про право власності на вказаний об'єкт.

Крім того, наказом Міністерства енергетики і електрифікації УРСР, Виробничого енергетичного об'єднання "Одесаенерго" від 11.03.1991 р. № 30 "Про створення бази будіндустрії і ремонтної бази ВЕО «Одесаенерго» на частині об'єктів колишньої ОАТЕЦ» зобов'язано Дирекцію споруджуваної ОТЕЦ-2 передати, а директору ОЄСР (скорочена назва виробничої одиниці «Одесаенергоспецремонт») прийняти на баланс незавершене будівництво цех спецметалокострукцій, службово-побутовий корпус, тепло-холодний склад, полігон залізобетонних конструкцій № 53.

На виконання наказу від 11.03.1991 р. № 30 з балансу Дирекції споруджуваної Одеської ТЕЦ-2 на баланс виробничої одиниці "Одесаенергоспецремонт" за актом від 22.03.1991 р. були передані та прийняті вищезазначені обєкти. 22.03.1991р. інвентаризаційними комісіями обох підприємств складено акти приймання-передачі основних засобів форма ОС-1 (АСУ), які затверджені керівниками Дирекції споруджуваної Одеської ТЕЦ-2 та виробничої одиниці "Одесаенергоспецремонт", містять опис та вартість майна. Згідно приймально-здавальних актів від 01.12.1992 р. № 7 Дирекція споруджуваної Одеської ТЕЦ-2 передало виробничій одиниці "Одесаенергоспецремонт" робочу та проектно-кошторисну документацію по вищезазначеним об'єктам. Також, в матеріалах справи містяться інвентарні картки на спірні об'єкти, що оформлені після постановки спірних об'єктів на баланс виробничій одиниці "Одесаенергоспецремонт" та витяги з проектної документації на спірні об'єкти. Відповідно до рішення Біляївської районної ради народних депутатів від 27.01.1995 р. № 29-ХХІІ підприємству "Одесаенергоспецремонт" надано землю в постійне користування, на підставі чого виданий державний акт на право постійного користування землею, який зареєстровано 03.05.1995 р. в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за ОД-06№2702.

У подальшому Теплодарським МБТІ на підставі ст. 331 ЦК України була проведена державна реєстрація за ВАТ «Одесаобленерго» власності на об'єкти незавершеного будівництва а саме цех будівельних конструкцій - літер "А" по вул. Промзона буд. № 55 місто Теплодар, Одеська обл.; адміністративно-побутовий корпус - літер "Б" по вул. Промзона, будинок № 56 місто Теплодар Одеська обл.; склад - літер "В" по вул. Промзона буд. 9 місто Теплодар Одеська обл.; полігон - літер "IV" під об'єктами по вул. Промзона буд. 9, 53, 55, 56 місто Теплодар Одеська обл. за товариством з видачею витягів про реєстрацію прав власності від 16.11.2006р. № 12539228, №12538758, №12539057, №12538940.

Правомірність реєстрації прав власності на спірні об'єкти була оспорена Теплодарською міськрадою Одеської області шляхом подачі позову до ВАТ «Одесаобленерго» та Теплодарського МБТІ про скасування реєстрації.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 23.06.2010 р. по справі № 4-31-17/119-07-5047 в позові відмовлено, і встановлено обставини, що матеріалами справи підтверджено, що на момент спірної реєстрації від 13.11.2006 р., право ВАТ "Одесаобленерго" на користування земельною ділянкою підтверджено державним актом про постійне користування землею від 03.05.1995 р. ОД-06 № 2702 (яке при реєстрації, з технічних причин Теплодарським МБТІ зазначене як "акт про право власності на земельну ділянку від 03.05.1995 р. ОД-06 № 2702"); в наявності у ВАТ «Одесаобленерго» опис об'єктів незавершеного будівництва - технічний паспорт на його; довідка Теплодарського МБТІ про відсоток готовності будівництва на об'єкти ВАТ "Одесаобленерго", акти приймання-передачі проектно-коштор юної документації на спірні об'єкти, витяги з проектної документації на спірні об'єкти, довідки з різними датами видачі щодо знаходження майна на балансі ВАТ "Одесаобленерго", акти приймання-передачі об'єктів з балансу Дирекції споруджуваної Одеської ТЕЦ-2 на баланс 1ІЕО "Одесаенерго" в особі виробничої одиниці Одесаенергоспецремонт від 22.03.91 р., інвентарні картки, баланси та акти оцінки цілісного майнового комплексу ВАТ «Одесаобленерго», що вцілому підтверджує обставину, що об'єкти незавершеного будівництва відносно яких здійснено державну реєстрації, увійшли до статутного фонду ВАТ "Одесаобленерго" і Теплодарське МБТІ установив відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також про відсутність підстав для відмови в реєстрації прав і 13.11.2006 р. правомірно прийняв рішення про реєстрацію прав власності на об'єкти за ВАТ "Одесаобленерго".

Колегія не приймає до уваги доводи представників Теплодарської міськради про те, що висновки рішення Господарського суду Одеської області від 23.06.2010 р. по справі № 4-31-17/119-07-5047 неможливо приймати до уваги у зв»язку з відсутністю в них преюдиціальної сили, виходячи з наступного.

Згідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно. Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно, - це діяльність держави (повноваження якого делеговані органам місцевого самоврядування та у подальшому бюро технічної інвентаризації), направлена на забезпечення захисту права власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, шляхом внесення запису до реєстру прав власності на нерухоме майно про виникнення, існування або припинення права власності на підставі правоустановчих документів. Отже, рішення Господарського суду Одеської області від 23.06.2010 р. по справі № 4-31-17/119-07-5047 стосовно правомірності реєстрації прав власності має враховуватись при розгляду даного спору.

Відмовляючи у задоволенні позову ВАТ «Одесаобленерго» у даній справі, місцевий господарський суд фактично послався на єдину обставину, а саме на те, що ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.07.08 р. у справі № 28/189-07-4364А в позові позивала до відповідача про часткове визнання неправомірним наказу № 543 від 03.09.2004 р. відмовлено, так як позивачем не надано доказів прав власності і пропущені строки для звернення до адміністративного суду. Однак, частиною 1 ст. 268 ЦК України визначено, що на вимоги про визнання незаконного акту органу державної влади, яким порушено право власності позовна давність не поширюється.

Крім того, постановою Верховного Суду України від 22.12.2009 р., постанова від 19.12.07 р., ухвала від 01.07.2008 р. та ухвала Вищого адміністративного суду України від 22.09.2009 р. у справі № 28/189-07-4364А скасовані, справа закрита, так як спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, а випливає із захисту господарським товариством права власності на майно, а отже є приватно-правовим.

У відповідності до ст. 12 Закону України «Про господарські товариства», ст. 26 Закону України "Про власність" майно, що було передано до статутного фонду засновниками господарського товариства стає власністю товариства.

Відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути позбавлений права власності, окрім випадків, передбачених законом. Право власності є непорушним. Реалізувати право власності, тобто розпоряджатися, володіти та користуватися може лише власник майна.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України та ст.ст. 1, 2 Господарського процесуального кодексу України, особа звертається до суду за захистом порушеного права або охоронюваного законом інтересу. Одним же зі способів захисту цивільного права в силу ст. 16 Цивільного кодексу України є визнання права.

Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позивачем у позові про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних відносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у звязку з наявністю щодо цього права сумнів або претензій з боку третіх осіб.

Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається у належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.

В даному випадку відповідач не визнає право власності на спірне нерухоме майно.

Відповідно до ч. 2 ст.328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 7 Указу Президента України "Про Міністерство палива та енергетики України" передбачено, що Мінпаливенерго в межах своїх повноважень, видає накази лише на основі та на виконання актів законодавства.

Враховуючи вищевикладене колегія приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підтверджуються належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, а отже підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обовязковим.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи вищевикладені обставини, колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення місцевого суду підлягає скасуванню, як таке, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

У звязку з скасуванням рішення місцевого суду на підставі ст.49 ГПК України слід здійснити перерозподіл судових витрат між сторонами, а саме відшкодувати за рахунок відповідача витрати позивача по сплаті державного мита.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» на рішення Господарського суду м. Києва від 27.11.2008р. по справі № 38/276 задовольнити.

Рішення Господарського суду м.Києва від 27.11.2008 р. у справі № 38/276 скасувати.

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсним Наказ Міністерства палива та енергетики України № 543 від 03.09.2004р. «Про передачу державного майна до комунальної власності територіальної громади м. Теплодар Одеської області» в частині пунктів 3-7 Додатку до наказу Міністерства палива та енергетики України № 543 від 03.09.2004 року.

Визнати за Відкритим акціонерним товариством «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» (65023 м.Одеса, вул. Садова, 3 код ЄДРПОУ 00131713) право власності на об»єкти незавершеного будівництва :

- цех будівельних конструкцій літера «А» по вул.. Промзона, буд. 55 місто Теплодпр Одеська обл.;

- адміністративно-побутовий корпус літер «Б» вул. Промзона, буд 56 місто Теплодар Одеська обл.;

- склад літер «В» вул. Промзона, 9 місто Теплодар Одеська обл.;

- полігон літер IV» під об»єктами вул. Промзона, буд.9, 53, 55, 56 місто Теплодар Одеська обл.

Стягнути з Міністерства енергетики та вугільної промисловості (01601,м.Київ, вул. Хрещатик,30, ідент. код 37471933) на користь Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» (65023 м.Одеса, вул. Садова, 3 код ЄДРПОУ 00131713) 1085, 00 грн. витрат по сплаті державного мита за подання позову та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 542,50 грн. витрат по сплату державного мита за подання апеляційної скарги.

Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду м.Києва.

Матеріали справи № 38/276 повернути Господарському суду м.Києва.

Головуючий суддя

Судді