Постанова № 20800155, 26.12.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

26.12.2011

Постанова

Іменем України

21.12.2011 р. справа №9/136/2011

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Бойченка К.І.

Суддів: Діброви Г.І., Шевкової Т.А.

Розглянувши апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліпроеп" м.Стаханов Луганської області

на рішення господарського суду Луганської області від 12.09.2011року

по справі №9/136/2011 /суддя Ворожцов А.Г./

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліпроеп" м.Стаханов Луганської області

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Стаханов Луганської області

про стягнення 150070,00грн.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2, довіреність від 20.12.2011року

ОСОБА_3, довіреність б/н від 11.10.2011року

від відповідача - ОСОБА_1, паспорт ЕК НОМЕР_3 від 03.04.1997року

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліпроеп" м.Стаханов Луганської області звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Стаханов Луганської області суми боргу за договором про зворотно-фінансову допомогу №25 від 01.12.2010року в розмірі 150070,00грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 12.09.2011року по справі №9/136/2011 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліпроеп" м.Стаханов Луганської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Стаханов Луганської області було відмовлено.

Дане рішення мотивовано наступним:

- ст.ст.601, 1049, Цивільного кодексу України;

- відповідачем у відзиві на позов заявлено про зарахування зустрічних вимог.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Луганської області від 12.09.2011року у справі №9/136/2011, позивач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказане рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. (з урахуванням доповнень до апеляційної скарги від 20.12.2011року)

В обґрунтування апеляційної скарги з урахуванням доповнень до апеляційної скарги, позивач вказує на те, що:

- рішення прийнято з порушенням норм процесуального права;

- позивач не був повідомлений про час та місце розгляду справи, оскільки всі процесуальні документи суду, згідно повідомлень про вручення, які містяться в матеріалах справи були отримані особою Поймановаю, однак дана особа на підприємстві не працює, довіреності на імя цієї особи не видавалась;

- договір поставки №4 від 02.06.2010року не укладався, поставка не відбувалась, накладні №5, 6 від 28.06.2010року посадовими особами позивача не підписувались;

- договір № 23 від 01.12.2010року на зворотно-фінансову допомогу був укладений, однак грошових коштів від відповідача не надходило, позивач до каси грошові кошти за квитанцією від31.12.2010року у розмірі 100093,00грн. не приймало;

- докази надані відповідачем до суду першої інстанції з метою проведення взаємозаліку на підставі яких прийнято рішення не відповідають вимогам ст.34 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу у якому, проти апеляційної скарги заперечує, вважає її такою, що не підлягає прийнятті до розгляду, рішення вважає таким, що не підлягає скасуванню.

Частиною 2 ст.101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

01.12.2010року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліпроеп" м.Стаханов Луганської області та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 м.Стаханов Луганської області підписано договір про зворотно-фінансову допомогу № 25. /арк.справи 9/

Відповідно до п.2.1 вказаного договору суму складає 200000,00грн.

Згідно з п. 4.1 вказаного договору відповідач зобовязався повернути ці кошти протягом 90 календарних днів з моменту надання.

За період з 06.12.2010року по 29.12.2010року позивач перерахував на користь відповідача платіжними дорученнями №92, 93, 94, 97, 101, 105, 106, 108, 111 грошові кошти за договором № 25, таким чином договір позики №25 є укладеним з моменту передання грошей. /арк.справи 17-25/

Відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Фактично позивач переказав на рахунок відповідача (позичальник) грошові кошти на загальну суму 157970,00грн.

10.12.2010року відповідач частково повернув позивачу борг у розмірі 7900,00грн.

Станом на день звернення позивача з позовом до суду залишилась непогашеною заборгованість у сумі 150070,00грн.

Згідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобовязання не допускається (ст.525 ЦК України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

26.04.2011року позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу №1 від 26.04.2011року про сплату боргу у розмірі 150070,00грн., що підтверджується фіскальним чеком від 28.04.2011року та повідомленням про вручення поштового відправлення від 07.05.2011року /арк.справи 28,29/

01.12.2010року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліпроеп" підписано договір про зворотно-фінансову допомогу № 23. /арк.справи 44/

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає про існування між сторонами по справі договірних правовідносин за договором поставки №4 від 02.06.2010року, відповідно до вимог якого за накладними №5 та №6 від 28.06.2010року відповідач відпустив товар шлак феросплавного виробництва, а позивач отримав цей товари на загальну суму 88390,68грн. та стверджує, що квитанціями до прибуткових касових ордерів від 12.11.2010року та 31.12.2010року було перераховано позивачу грошових коштів в загальній сумі 220093,00грн. на виконання договору про зворотно-фінансову допомогу №23.

Позивач проти підписання договору поставки №4 та отримання за накладними №5, №6 товару заперечує, стверджує, що грошові кошти за квитанціями від 12.11.2010року та 31.12.2010року на виконання договору про зворотно-фінансову допомогу №23 ним не приймались.

У вищевказаних квитанціях підставою перерахування зазначено «займ», посилання на договір про зворотно-фінансову допомогу №23, відсутнє.

Відповідно до вимог статті 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Матеріали справи свідчать про те, що як до моменту звернення позивача з позовом до суду, так і під час розгляду справи судом першої інстанції відповідач з заявою про зарахування зустрічних вимог відповідач до позивача не звертався.

За таких обставин, судова колегія вважає, що судом першої інстанції зроблено передчасний висновок відносно взаємозаліку зустрічних вимог.

Доказів перерахування на користь позивача заявлених до стягнення грошових коштів відповідачем також не надано.

Враховуючи наведене оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Судові витрати за позовом та за апеляційною скаргою покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів,-

П О С Т А Н О В И В:

1) Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліпроеп" м.Стаханов Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 12.09.2011року по справі №9/136/2011 задовольнити.

2) Рішення господарського суду Луганської області від 12.09.2011року по справі №9/136/2011 скасувати.

3) Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліпроеп" м.Стаханов Луганської області задовольнити повністю.

4) Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, код іпн НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліпроеп" 94005 Луганської області м.Стаханов вул.Крайня, 1, ЗКПО 33853153 заборгованість у сумі 150070,00грн., витрати зі сплати державного мита за подання позову у розмірі 1500,70грн., витрати зі інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00грн. та витрати зі сплати державного мита за подання апеляційної скарги у розмірі 750,35грн.

5) Доручити господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя К.І. Бойченко

Судді Г.І.Діброва

Т.А.Шевкова

Надруковано: 5 прим.

1-позивачу

2-відповідачу

3-у справу

4-ГСЛО

5-ДАГС