Рішення № 20800002, 26.12.2011, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

_________________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                                            Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

22 грудня 2011 року                                                             Справа № 5028/2/130/2011

Позивач: Чернігівська обласна корпорація агропромислового будівництва

м. Чернігів, вул.. Шевченка,42 ( м. Чернігів, вул. Любченка,11)

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю спеціалізоване ремонтно будівельне

управління „Чернігівліфт 2”

м. Чернігів, вул. Пушкіна,16 (м. Чернігів, вул. Любецька,33)

про:                    стягнення 4544,86 грн.

Суддя Михайлюк С.І.

Представники сторін:

позивача: заступник голови Василюк М.П.

відповідача: не з’явився.

Заявлено позов про стягнення з відповідача 3498,4грн. боргу, 787,71 грн. інфляційних, 258,75 грн. 3% річних. Наявність боргу обґрунтована переплатою за договором підряду. При цьому позивач посилався, зокрема на ст. 193 ГК України, ст. ст. 526, 530, 625 ЦК України.

Заявою від 30.11.201р. № 127/04 позивач просить стягнути з відповідача такі ж суми. Проте наявність боргу у відповідача мотивована безпідставним отриманням коштів. Відповідно до ст. 22 ГПК України позовні вимоги розглядаються судом з урахуванням цієї заяви.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, проте в судове засідання не з’явився, відзиву, заперечень не подав, будь-яких заяв, клопотань від нього не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

          08.11.2006р. між сторонами у справі укладено контракт на монтажні роботи ліфтів, відповідно до якого замовник (позивач) доручає, а підрядник (відповідач) приймає на себе виконання робіт по монтажу ліфтів пасажирських 400-Z-1382 та 1000-Z-1382 на 13 зупинок на об’єкті м. Чернігів, вул. Шевченка,42. Загальна сума контракту визначена в розмірі 54760 грн.

          Згідно з актами приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2006р., лютий 2007р. підрядник здав, а замовник прийняв робіт на суму 54759,6грн. Платіжними дорученнями № 1776 від 13.12.06 р., № 1902 від 28.12.06 р., №126 від 05.02.07 р., № 149 від 07.02.07 р. позивач перерахував відповідачеві 59758 грн. за виконані роботи.

Отже, позивачем зайво сплачені кошти у сумі 4998,40 грн.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

          Листом від 03.12.08 року № 329/05 позивач просив відповідача повернути кошти в сумі 4998,40 грн. Відповідачем з посиланням на цей лист повернуто оплати на суму 1500 грн. Таким чином борг відповідача на момент розгляду справи становить 3498,4 грн. та має бути стягнутий на рахунок позивача.

          Позивачем нараховано відповідачу 787,71 грн. інфляційних та 258,75 грн. річних.

          Нарахування інфляційних, 3-х % річних регулюється ч. 2 ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити с уму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від прострочені суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Стаття 625 ЦК України застосовується у разі порушення грошового зобов’язання.

          Внаслідок переплати відповідачем та утриманням цих коштів відповідачем між сторонами виникли зобов’язання у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави. Частиною 3 ст. 1214 ЦК України передбачено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу). Згідно з ч. 2 ст. 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Однак розмір процентів не встановлений.

          Тому позовні вимоги в частині стягнення інфляційних та 3% річних задоволенню не підлягають.

          Враховуючи викладене, а також керуючись ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю спеціалізованого ремонтно-будівельного управління „Чернігівліфт-2” ( м. Чернігів, вул. Пушкіна,16, код 22828403) на користь Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва (м. Чернігів, вул. Шевченка,42, код 03089986) 3498,4 грн. зайво сплачених коштів, 78,51 грн. державного мита, 181,66 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. В решті позовних вимог відмовити.

Суддя                                                                                 С.І. Михайлюк

Повний текст рішення підписано 26.12.11р.

26.12.11