Ухвала суду № 20798345, 16.12.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" грудня 2011 р. Справа № 5019/2482/11

За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до відповідача-1 Приватної фірми “Роман”

до відповідача -2 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Камаз-Транс-Сервіс»

про стягнення в сумі 27581 грн. 91 коп.

Суддя Мамченко Ю.А.

Представники:

від позивача: представник ОСОБА_4 (довіреність № 521 від 04.12.2009 року) ;

від відповідача 1: представник ОСОБА_5 довіреність б/н від 212.11.2011 року;

від відповідача 2: представник не з'явився;

від третьої особи: представник ОСОБА_6 довіреність № 2 від 01.06.2011 року.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України розяснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 81-1 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Рівненської області з позовною заявою від 17.10.2011 року, згідно якої просить стягнути солідарно з Приватної фірми «Роман»та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на свою користь 21247 грн. 55 коп. заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 2037 грн. 25 коп. 10% річних та 4297 грн. 11 коп. пені.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 01.12.2011 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Камаз-Транс-Сервіс».

09.12.2011 року позивачем в судовому засіданні подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій, в звязку з помилковим не врахуванням, при подачі позовної заяви, часткової оплати проведеної ПФ “Роман”, просить стягнути з відповідачів на свою користь 14987 грн. 20 коп. заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 1430 грн. 33 коп. 10% річних та 3015 грн. 01 коп. пені. Заяву про зменшення позовних вимог прийнято судом до розгляду.

09.12.2011 року відповідачем-1 - ПФ “Роман” подано заяву про застосування строку позовної давності в один рік передбаченої частиною 3 статті 925 Цивільного кодексу України.

Відповідачем 1 також було подано відзив на позов, в якому ПФ “Роман” повністю заперечує позовні вимоги, обґрунтовуючи це тим, що між позивачем та відповідачем 1 договір № 20/30 про транспортно-експедиційне обслуговування від 20.03.2009 року не укладався, а послуги по перевезенню надавалися згідно окремих договорів-заявок. Однак, заявок на перевезення за маршрутом Грузьке - Мілан (автомобіль РЕНО ВК7724АК) та Грузьке - Савонна (автомобіль РЕНО ВК5980АС) відповідач позивачеві не надавав. Позивач не надав доказів того, що ним дійсно було організовано перевезення за маршрутом Грузьке - Мілан (автомобіль РЕНО ВК7724АК) та Грузьке-Савонна (автомобіль РЕНО ВК5980АС). Часткова оплата в розмірі 7800 грн. 00 коп. здійснена помилково, оскільки перевезення за маршрутом Грузьке - Мілан планувалось, але не відбулось. Акти здачі-приймання наданих послуг №ОУ-0000030 від 21.05.2009 року та №ОУ-0000034 від 27.05.2009 року керівником відповідача чи уповноваженою ним особою взагалі не підписувались. Крім того, відповідач 1 вказує, що позивачем не вірно зроблено розрахунок штрафних санкцій.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, а представник відповідача-1 заперечив проти позовних вимог.

Відповідач -2 в судове засідання не зявився. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Представник третьої особи в судовому засіданні пояснив, що ТОВ «Камаз-Транс-Сервіс»здійснене перевезення вантажу за маршрутом Грузьке - Савонна, що стверджується міжнародною товарно-транспортною накладною №0007807.

Вивчивши у відкритому судовому засіданні подані позивачем та відповідачами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

20.03.2009 року між ФОП ОСОБА_1 та ПФ “Роман” було укладено (підписано повноважними представниками та скріплено відтисками печаток сторін) договір на транспортно-експедиторське обслуговування №20/03 (а.с. 8-12), згідно якого позивач зобовязався за дорученням та за рахунок відповідача-1 виконувати або організовувати виконання транспортно-експедиторських послуг по перевезенні вантажів Відповідача-1 автомобільним транспортом у міському, міжміському та міжнародному сполученні, крім того позивач зобовязався в інтересах відповідача-1 виконувати повязані з перевезенням транспортно-експедиційні операції: пошук Перевізника, організація забезпечення відправлення та одержання вантажу, інші операції, повязані з перевезенням.

Відповідно до положень п.2.1. Договору на транспортно-експедиторське обслуговування №20/03 експедитор організовує перевезення вантажів на підставі письмових заявок, що подаються замовником.

Відповідно до розділу 5 Договору вартість транспортно-експедиторських послуг встановлюється в кожній конкретній заявці на транспортно-експедиторські послуги. Остаточний розрахунок за платежами за транспортно-експедиторські послуги проводиться замовником на підставі рахунка-фактури виконавця й акта про надання транспортно-експедиторських послуг. Рахунок-фактура повинен бути оплачений замовником протягом 5 банківських днів з моменту одержання його замовником.

ПФ “Роман” у відповідності до умов договору було зроблено ряд заявок на перевезення за маршрутом Грузьке - Мілан та Грузьке - Савонна, що підтверджується наявними в справі заявками відповідача-1 від 13 та 18 травня 2009 року.

Відповідно до умов договору позивачем було надані наступні транспортно-експедиторські послуги га загальну суму 74759 грн. 00 коп.:

- Село Грузьке - пограничний перехід Ягодин Германія, вартість 10400 грн. 00 коп., що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0000024 (а.с. 13) від 6 травня 2009 року та актом № ОУ-0000024 здачі-прийняття послуг від 6 травня 2009 року (а.с. 14), який скріплений підписами представників та відтисками печаток сторін;

- Село Грузьке - пограничний перехід Ягодин Германія, вартість 11334 грн. 00 коп., що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0000029 від 18 травня 2009 року (а.с. 15) та актом № ОУ-0000029 здачі-прийняття послуг від 18 травня 2009 року (а.с. 16), який скріплений підписами представників та відтисками печаток сторін;

- Село Грузьке - пограничний перехід Чоп - Мілан Італія, вартість 13554 грн. 00 коп., що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0000030 від 21 травня 2009 року (а.с. 17) та актом № ОУ-0000030 здачі-прийняття послуг від 21 травня 2009 року (а.с. 18), який скріплений підписами представників та відтисками печаток сторін;

- Село Грузьке - пограничний перехід Чоп - Савона Італія, вартість 13775 грн. 00 коп., що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0000033 від 27 травня 2009 року (а.с. 19) та актом № ОУ-0000033 здачі-прийняття послуг від 27 травня 2009 року (а.с. 20), який скріплений підписами представників та відтисками печаток сторін;

- Село Грузьке - пограничний перехід Чоп - Савона Італія, вартість 13755 грн. 00 коп., що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0000034 від 27 травня 2009 року (а.с. 21) та актом № ОУ-0000034 здачі-прийняття послуг від 27 травня 2009 року (а.с. 22), який скріплений підписами представників та відтисками печаток сторін;

- Село Грузьке - пограничний перехід Ягодин - Лельштад Голландія, вартість 11921 грн. 00 коп., що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0000039 від 3 червня 2009 року (а.с. 23) та актом № ОУ-0000039 здачі-прийняття послуг від 3 червня 2009 року (а.с. 24), який скріплений підписами представників та відтисками печаток сторін.

Відповідач 1 в свою чергу частково розрахувався з позивачем за надані по Договору послуги згідно рахунків-фактур № СФ-0000024 від 6 травня 2009 року, № СФ-0000029 від 18 травня 2009 року, № СФ-0000030 від 21 травня 2009 року, № СФ-0000033 від 27 травня 2009 року, № СФ-0000039 від 3 червня 2009 року на суму 60984 грн. 00 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по особовому рахунку позивача (а.с. 25-26).

Таким чином, неоплаченими залишилися надані послуги перевезення за маршрутом Грузьке - Савонна (Вадо Лігуре) вартістю 13755 грн. 00 коп., що здійснювалось на підставі Заявки від 18 травня 2009 року, та виконання якого стверджується Рахунком-фактурою №СФ-0000034 від 27 травня 2009 року, Актом № ОУ-0000034 здачі-прийняття послуг від 27 травня 2009 року.

Позивачем направлялась відповідачу-1 претензія за №3-29/04/10 від 07.07.2010 року (а.с. 29-30), відповідно до якої позивач вимагав від ПФ “Роман” сплати заборгованість за надані послуги по за договором №20/03 на транспортно-експедиторське обслуговування від 20.03.2009 року. Вказана претензія залишена відповідачем без задоволення та відповіді.

Таким чином на час розгляду справи в суді за відповідачем-1 перед позивачем рахується заборгованість за надані послуги за договором №20/03 на транспортно-експедиторське обслуговування від 20.03.2009 року в сумі 13775 грн. 00 коп..

Одночасно з Договором на транспортно-експедиторське обслуговування № 20/03 від 20.03.2009 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (поручитель), Приватною фірмою “Роман” (божник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (кредитор) був укладений Договір поруки, відповідно до умов якого поручитель поручився перед кредитором за виконання обовязку боржником щодо виконання зобовязань за Договором на транспортно-експедиторське обслуговування № 20/03 від 20.03.2009 року, а саме сплатити за боржника вартість перевезення по основному договору в розмірі визначеному в акті здачі-прийняття робіт (чи в іншому документі) та штрафні санкції визначені згідно основного договору.

Пунктом 3 договору поруки визначено, що поручитель зобовязаний у разі порушення боржником обовязку за основним договором самостійно виконати зазначений обовязок боржника перед кредитором на підставі письмової вимоги кредитора в строк три банківських дні шляхом перерахування коштів на поточний рахунок кредитора, або внесенням готівки в касу.

У відповідності до статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Згідно статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Позивачем направлялись відповідачу-2 претензія за № 4-29/04/10 від 07.07.2010 року (а.с. 31-32), відповідно до якої позивач вимагав від ФОП ОСОБА_2 сплати заборгованості за надані послуги за Договором на транспортно-експедиторське обслуговування №20/03 від 20.03.2009 року. Вказана претензія залишена відповідачем без задоволення та відповіді.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин 2 статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України - зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вимога позивача про стягнення заборгованості за надані послуги за Договором на транспортно-експедиторське обслуговування №20/03 від 20.03.2009 року в сумі 13775 грн. 00 коп. стверджується матеріалами справи, нормами чинного законодавства, а відтак підлягає задоволенню.

Частина 1 статті 546 ЦК України передбачає, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.6.3. Договору №20/03 на транспортно-експедиторське обслуговування від 20.03.2009 року визначено, що сторона договору, яка допустила прострочення строку сплати коштів визначеного даним договором (в тому числі штрафів) несе відповідальність за затримку перерахуванням іншій стороні, коштів, сплачуючи пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості не перерахованої суми за кожен день прострочення. Розмір процентів визначених в частині 2 статті 625 Цивільного кодексу України сторони встановлюють в розмірі 10%.

На підставі пункту 6.6.3. Договору на транспортно-експедиторське обслуговування №20/03від 20.03.2009 року позивачем нараховано пеню за період з 27.05.2009 року по 08.06.2010 року в розмірі 3015 грн. 01 коп..

На підставі пункту 6.6.3. Договору на транспортно-експедиторське обслуговування №20/03 від 20.03.2009 року та частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано інфляційні втрати за період з червня 2009 року по квітень 2010 року в розмірі 1212 грн. 20 коп. та 10% річних за період з 27.05.2009 року по 10.06.2010 року в розмірі 1430 грн. 33 коп..

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Сторони в пункті 6.6.3. договору №20/03 на транспортно-експедиторське обслуговування від 20.03.2009 року не визначили іншого періоду нарахування пені, а отже в даному випадку скасовується період визначений частиною 6 статті 232 ГК України.

Таким чином, відповідно до перерахунку зробленого судом на підставі частини 6 статті 232 ГК України, нарахування пені необхідно здійснювати за період з 02.06.2009 року по 02.12.2009 року, а сума пені, яка підлягає стягненню становить 1473 грн. 55 коп..

У відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимога позивача про стягнення інфляційних за період з червня 2009 року по квітень 2010 року в розмірі 1212 грн. 20 коп. стверджується матеріалами справи, нормами чинного законодавства, а відтак підлягає задоволенню.

На підставі пункту 6.6.3. Договору на транспортно-експедиторське обслуговування №20/03 від 20.03.2009 року та частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України позивач по акту № ОУ-0000037 здачі-прийняття послуг від 27.05.2009 року, на підставі якого був виписаний рахунок-фактура № СФ-0000034 від 27.05.2009 року, нарахував 10% річних за період з 27.05.2009 року по 10.06.2010 року в розмірі 1430 грн. 33 коп..

Відповідно до пункту 5.4 договору № 20/03 на транспортно-експедиторське обслуговування від 20.03.2009 року рахунок-фактура повинен бути оплачений замовником протягом 5 банківських днів з моменту одержання його замовником.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, 10% річних повинні розраховуватися за період з 02.06.2009 року по 10.06.2010 року, а сума річних, які підлягають стягненню становить 1411 грн. 47 коп..

Стосовно заяви ПФ “Роман” про застосування строку позовної давності в один рік в порядку статті 925 ЦК України суд зазначає наступне.

Згідно частини 3 статті 925 ЦК України до вимог, що випливають із договору перевезення вантажу, пошти, застосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів).

У відповідності до частини 1 статті 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Пунктом 6.6.4. договору №20/03 на транспортно-експедиторське обслуговування від 20.03.2009 року визначено, що відповідно до статті 259 Цивільного кодексу України сторони вирішили збільшити (встановити) строки позовної давності до трьох років (в тому числі для нарахування штрафних санкцій та пені).

З огляду на вищевказане суд прийшов до висновку, що правомірними та такими, що ґрунтуються на договорі та законі, а відтак підлягають задоволенню позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача 13775 грн. 00 коп. заборгованості, 1473 грн. 55 коп. пені, 1212 грн. 20 коп. інфляційних та 1411 грн. 47 коп. 10% річних.

На відповідачів на підставі частин першої та пятої ст. 49 ГПК України покладаються витрати по сплаті держмита та судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме 178 грн. 72 державного мита та 147 грн. 57 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути солідарно з Приватної фірми “Роман” (код ЄДРПОУ 13760103, 26006, м. Кіровоград, вул. Пашутіна, буд. 22, кв. 37, р/р 26000301330355 в Кіровоградському ЦВ ПІБ, МФО 323301) та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідент. номер НОМЕР_3, 33028, АДРЕСА_2, р/р НОМЕР_5 в КБ “Приватбанк”, МФО 333391) на користь фізичної особі-підприємця ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_4, 33000, м. Рівне, вул. приходька, буд. 28, кв. 3, р/р № 26006012302980 в Філії ПЗРУ ВАТ “Банк “Фінанси та Кредит”, МФО 333603) 13775 грн. 00 коп. заборгованості, 1473 грн. 55 коп. пені, 1212 грн. 20 коп. інфляційних втрат, 1411 грн. 47 коп. 10% річних, 178 грн. 72 витрат на оплату державного мита та 147 грн. 57 коп. витрат на оплату послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Мамченко Ю.А.

Повний текст рішення суддею підписаний «21»грудня 2011 року.

<Текст ><Текст ><Текст >