Рішення № 20796908, 23.11.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.11 Справа № 5015/6025/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Волошин О.Я., за участю представника позивача Семенюк Д.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Уніка”, м. Київ до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія “Граве Україна”, м. Львів про стягнення 6501 грн. 54 коп.

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “Уніка”, м. Київ звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія “Граве Україна”, м. Львів про стягнення 6501 грн. 54 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 17.10.2011 р. призначив розгляд справи на 02.11.2011 р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 23.11.2011 р.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу марки “ВАЗ-210934-10”. Відповідно до умов даного договору, позивач зобовязувався відшкодувати шкоду, завдану застрахованому автомобілю внаслідок страхового випадку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів, які належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2 транспортному засобу ОСОБА_1 було спричинено механічні пошкодження. ОСОБА_2 було визнано винним у вказаному ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності. Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу ОСОБА_1 після вказаного ДТП склала 6931 грн. 49 коп. Позивачем було виплачено суму страхового відшкодування в розмірі 6585 грн. 27 коп. На момент ДТП відповідачем була застрахована цивільна відповідальність ОСОБА_2 У звязку з цим, відповідно до ст.ст. 993, 1166, 1187 ЦК України, ст. 27 Закону України “Про страхування”, просив стягнути з відповідача 6075 грн. 27 коп. страхового відшкодування, 426 грн. 27 коп. штрафних санкцій.

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 17.10.2011 р. не виконав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи), тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представнику розяснено права та обовязки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 23.11.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 28.11.2011 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторони, суд встановив наступне.

13 травня 2010 р. між ПАТ “СК “Уніка” та ОСОБА_1 (страхувальник) було укладено договір добровільного комплексного страхування на транспорті №190000/4009/0000006.

Обєктом страхування за цим договором є майнові інтереси страхувальника, повязані з володінням, користуванням і розпорядження транспортним засобом ВАЗ 210934-20, реєстраційний номер НОМЕР_2.

Страховими ризиками згідно договору №190000/4009/0000006 від 13.10.2010 р. незаконне заволодіння ТЗ, ДТП, протиправні дії третіх осіб, стихійне лихо, пожежа, інші випадки.

Договір діє з 00 год. 00 хв 14.10.2010 р. по 24 год. 00 хв 13.05.2011 р.

15 грудня 2010 р. ОСОБА_2., керуючи автомобілем “Сеат Інса”, реєстраційний номер НОМЕР_1, в с. Гусаків Мостиського району Львівської області порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме: перед поворотом під час вибору безпечної швидкості руху у визначених межах, не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух та безпечно керувати автомобілем, не справився з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху, внаслідок чого зіткнувся з автомобілем ВАЗ 210934-20, реєстраційний номер НОМЕР_2, що призвело до механічного пошкодження транспортного засобу ОСОБА_1

Субєктом оціночної діяльності ОСОБА_3. 21.12.2010 р. складено висновок спеціаліста №357/12 експертного автотоварознавчого дослідження, в якому зазначено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ 210934-20, реєстраційний номер НОМЕР_2, на момент огляду, становить 7222 грн. 14 коп. Вартість відновлювального ремонту з врахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу автомобіля марки ВАЗ 210934-20, реєстраційний номер НОМЕР_2, на момент огляду, становить 7222 грн. 14 коп.

Як вбачається з калькуляції від 04.01.2011 р., попередня вартість ремонту автомобіля ВАЗ 210934-20, реєстраційний номер НОМЕР_2 склала 6931 грн. 49 коп.

19 січня 2011 р. позивач згідно страхового акту №00057545 від 18.01.2011 р., сплатив страхове відшкодування у розмірі 6585 грн. 27 коп. (платіжне доручення №001661 від 19.01.2011 р.).

Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 31.01.2011 р. ОСОБА_2 визнано винним в скоєнні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Судом також встановлено, що між ПАТ СК “Граве Україна” та ОСОБА_2 було укладено договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВЕ/4001590).

За цим полісом застраховано транспортний засіб “Сеат Інса”, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2

Поліс діє з 00 год 00 хв 26 травня 2010 р. до 25 травня 2011 р. включно.

Франшиза згідно полісу №ВЕ/4001590 становить 510 грн. 00 коп.

08.02.2011 р. позивач надіслав відповідачу заяву про сплату страхового відшкодування в розмірі 6585 грн. 28 коп. (без врахування франшизи), яка залишена останнім без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, станом на дату судового розгляду шкода в розмірі 6075 грн. 27 коп. позивачу не відшкодована.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 27 Закону України “Про страхування” та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача на користь позивача виплаченого ним страхового відшкодування є підставною та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 6 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Пунктом 1.3. Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” встановлено, що потерпілі - треті юридичні та фізичні особи, життю, здоровю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу.

Згідно п. 22.1. ст. 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 12.1. Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Оскільки зобовязання страховика у разі настання страхового випадку зводиться до здійснення страхової виплати, то таке зобовязання є грошовим і в разі прострочення його виконання настає відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, зокрема сплата боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Проценти річних, так само як і інфляційні втрати на суму боргу, входять до складу грошового зобовязання і на відміну від пені не є санкцією за порушення грошового зобовязання, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процентів і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобовязання.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та три проценти річних є наслідком невиконання грошового зобовязання.

Згідно п. 37.2 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано пеню в сумі 250 грн. 25 коп., 3% річних в сумі 48 грн. 44 коп., інфляційні втрати в сумі 127 грн. 58 коп.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 6075 грн. 27 коп. страхового відшкодування, 250 грн. 25 коп. пені, 127 грн. 58 коп. інфляційних втрат, 48 грн. 44 коп. 3% річних.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 16, 511, 993, 1166, 1172, 1187, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України “Про страхування”, ст.ст. 1, 6, 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія “Граве України”, м. Львів, вул. Метрологічна, 2 (ідентифікаційний код 19243047) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Уніка”, м. Київ, вул. Рейтарська, 37 (ідентифікаційний код 20033533) 6075 грн. 27 коп. страхового відшкодування, 250 грн. 25 коп. пені, 127 грн. 58 коп. інфляційних втрат, 48 грн. 44 коп. 3% річних. 102 грн. 00 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Мазовіта А.Б.