Рішення № 20796753, 26.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.11 Справа№ 5015/6813/11

Суддя Деркач Ю.Б. розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом: Статутного територіально-галузевого обєднання “Південна залізниця”, м. Харків в особі його відособленого структурного підрозділу Полтавської дирекції залізничних перевезень Південної залізниці, м. Полтава

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Інтергал”, м. Львів

про: стягнення 126078,00 грн.

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Кошовому О.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1. юрисконсульт (довіреність № 629 від 26.12.2010 року)

від відповідача: ОСОБА_2. адвокат (довіреність № 17/04від 20.12.2010 р.)

Представникам сторін розяснено їх права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 26.12.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Статутне територіально-галузеве об'єднання “Південна залізниця” в особі його відособленого структурного підрозділу Полтавської дирекції залізничних перевезень Південної залізниці звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія-Інтергал” про стягнення 126 078,00 грн. штрафу у звязку з неправильним зазначенням у залізничній накладній № 33061474 за відправкою від 14.05.11 р. найменування та адреси одержувача вантажу.

Ухвалою суду від 07.11.2011 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 06.12.2011 року. Ухвалою суду від 06.12.2011 року розгляд справи відкладався до 12.12.2011 року. В судовому засіданні 12.12.2011 року оголошено перерву до 26.12.2011 року.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, повно та об'єктивно дослідивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне:

14.05.2011 р. відповідач, ТОВ “Компанія-Інтергал”, за залізничною накладною № 33061474 зі станції Щорс Південно-західної залізниці у цистернах №73958175, №74722430, №72024821 направив на станцію призначення Кагамлицька Полтавської дирекції залізничних перевезень Південної залізниці вантаж паливо дизельне. У накладній на перевезення вантажу вантажовідправником у графі “Одержувач” було вказано: Товариство з обмеженою відповідальністю “Псьол ЛТД”; “його поштова адреса”: Полтавська область, м. Кременчук, пр. Галузевий, 4; код одержувача “5657”.

Як стверджує позивач у позовній заяві, в перевізному документі відправником невірно вказано назву та адресу вантажоодержувача. Згідно телеграфного повідомлення № 293 від 17.05.2011 р. зі ст. Щорс вантажоодержувачем є ТОВ НПО “Авіа”, поштова адреса: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Леонова 2\27, код одержувача № 5657, а не ТОВ “Псьол ЛТД”, поштова адреса: Полтавська область, м. Кременчук, пр. Галузевий, 4, код одержувача “5657” як зазначено у залізничній накладній.В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на дані залізничної накладної, акт загальної форми № 54 від 17.05.2011 р., а також ст.ст. 24, 118, 122 Статуту залізниць України.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти вимог позивача заперечив, вказавши зокрема, щовантажоодержувачем у накладній зазначене Товариство з обмеженою відповідальністю “Псьол ЛТД”. Після прибуття вантажу на станцію призначення вантажовідправник скористався своїм правом, передбаченим ст. 43 Статуту залізниць України і змінив зазначеного у накладній вантажоодержувача без зміни станції призначення, про що повідомив станцію відправлення шляхом подачі заяви до начальника станції. На час складення позивачем акту загальної форми станція відправлення повідомила станцію призначення про зміну одержувача вантажу і підстав для складення акту загальної форми не було.

Судом встановлено, що 16.05.2011 р. ТОВ “Компанія-Інтергал” звернулось із заявою до начальника станції відправлення Щорс Південно-західної залізниці, якою повідомила про зміну у накладній №33061474 вантажоодержувача на ТОВ НВО “Авіа”, код одержувача №5657, адреса: м. Кременчук, вул. Леонова 2/27 та просило повідомити про це телеграмою станцію призначення.

По прибутті 17.05.11 р. цистерн з вантажем на станцію призначення Кагамлицька Полтавської дирекції залізничних перевезень Південної залізниці перевізником було встановлено, що вантажоодержувача з такими найменуванням і адресою при зазначеному цифровому коді “5657” не існує.

17.05.2011 р. станцією призначення Кагамлицька Полтавської дирекції залізничних перевезень Південної залізниці був складений Акт загальної форми № 54 про те, що в залізничній накладній № 33061474 неправильно вказаний вантажоодержувач та його поштова адреса та нараховано штраф у розмірі 126 078 грн. 00 коп. з посиланням на ст ст. 118 та 122 Статуту залізниць України.

17.05.2011 р. станція Щорс Південно-західної залізниці за допомогою телеграфного повідомлення № 293 від 17.05.2011 р. повідомила, що належним одержувачем вантажу необхідно вважати ТОВ НВО “Авіа”, код одержувача № 5657, поштова адреса: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Леонова 2/27.

Відповідно до частин 5, 6 статті 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною 2 статті 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Стаття 3 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачає, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статтями 2, 5, 6 Статуту залізниць передбачено, що він визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом; на підставі цього Статуту Мінтрансом затверджені "Правила перевезень вантажів", які є обов'язковими для всіх юридичних осіб; накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Статтями 23, 24 Статуту залізниць України передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено пунктом 2.3 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644, своїм підписом підтверджує представник відправника; вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Відповідно до п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів вантажовідправник при заповненні перевізних документів повинен був зазначити точне й повне найменування та адресу одержувача вантажу з назвою міста або населеного пункту, району, вулиці і номера будинку, а також його цифровий код.

Відповідно до ч.1 ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

За неправильне зазначення найменування одержувача вантажу Статутом залізниць України стягнення штрафу не передбачене.

Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Таким чином, судом встановлено та матеріалами справи доведено, що по вищезазначеному перевезенню мало місце неправильне зазначення у залізничній накладній адреси одержувача вантажу, що є підставою для стягнення штрафу у відповідності зі ст.122 Статуту залізниць України.

Позивач за неправильне зазначення в накладній адреси одержувача нарахував відповідачеві штраф згідно статті 118 Статуту залізниць України у розмірі пятикратної провізної плати у сумі 126 078,00 грн.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. При цьому за змістом наведеної норми, незаподіяння збитків іншим учасникам господарських відносин є окремою, самостійною та достатньою підставою для зменшення судом розміру штрафних санкцій.

Згідно із частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Беручи до уваги, що відповідач своєчасно вжив всіх необхідних заходів щодо недопущення господарського правопорушення, а саме ще до прибуття вантажу 16.05.2011 повідомив станцію відправлення про зміну у накладній вантажоодержувача. Відповідно, станція відправлення 17.05.2011 р., в день прибуття вантажу, повідомила станцію призначення про таку зміну. Отже, на момент прибуття вантажу станція призначення була повідомлена про належного вантажоодержувача, вагони були видані та отримані вантажоодержувачем без простою на тій самій станції призначення, яка зазначена у провізних документах, в результаті чого позивачем не понесено додаткових витрат та не було завдано збитків іншим учасникам господарських відносин. У зв'язку з наведеними обставинами, суд вирішив, що сума штрафу є надмірно великою, а відтак підлягає зменшенню.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із частиною 2 статті 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 23, 24, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, пп. 2.1, 2.3 Правил оформлення перевізних документів, ст. 233, ч.ч. 5-6 ст. 306 ГК України, ч. 3 ст. 551, ч. 2 ст. 908 ЦК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115 ГПК України,Господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія-Інтергал”, м. Львів, пл. Старий Ринок, 8 (код ЄДРПОУ 35286991) на користь Статутного територіально-галузевого об'єднання “Південна залізниця” в особі відособленого структурного підрозділу Полтавської дирекції залізничних перевезень Південної залізниці (р/р 26009000152, МФО 350716, код ЄДРПОУ 01073389) 12000,00 грн. штрафу.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія-Інтергал”, м. Львів, пл. Старий Ринок, 8 (код ЄДРПОУ 35286991) на користь Статутного територіально-галузевого об'єднання “Південна залізниця” в особі відособленого структурного підрозділу Полтавської дирекції залізничних перевезень Південної залізниці (р/р 26009000152, МФО 350716, код ЄДРПОУ 01073389) 1 260,78 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

5.У решті частин позовних вимог у задоволенні позову відмовити.

Суддя Деркач Ю.Б.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 28.12.2011 року.