Рішення № 20796593, 26.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.11 Справа№ 5015/6317/11

За позовом: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Львів,

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ВСМ",

м. Червоноград,

про: стягнення 9414,63 грн.

Суддя М. М. Синчук

При секретарі Григорчук Н.В.

За участю представників:

позивача:ОСОБА_2 адвокат,

відповідача:не зявився.

Представнику позивача розяснено права та обовязки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ВСМ" про стягнення 9414,63 грн. Ухвалою від 28.10.2011 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 21.11.2011 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов Заявки-договору на перевезення вантажним транспортом від 23.04.2010 р, не здійснив оплати своєчасно та у повному обсязі за надані послуги, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 8140,00 грн. Крім того, відповідачу нараховано інфляційні втрати в сумі 984,94 грн. та 3% річних в розмірі 289,69 грн.

В судове засідання 21.11.2011 р. представник позивача зявився, позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві, вимоги ухвали суду виконав частково.

В судове засідання 21.11.2011 р. представник відповідача не зявився, незважаючи на те, що був належним чином та завчасно повідомлений про час та місце розгляду справи судом, про що свідчить повідомлення про вручення №06501364 від 03.11.2011 р., причин неприбуття в судове засідання не повідомив, вимог ухвали суду від 28.10.2011 р. не виконав.

В судових засіданнях розгляд справи відкладався.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав наведених в позовній заяві.

В судові засідання 12.12.2011 р., 26.12.2011 р. представник відповідача не зявлявся, незважаючи на те, що був належним чином та завчасно повідомлений про час та місце розгляду справи судом, причин неприбуття в судове засідання не повідомив, вимог ухвали суду від 28.10.2011 р. не виконав.

Суд, керуючись ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між сторонами у справі укладено Заявки-договору на перевезення вантажним транспортом від 23.04.2010 р. (надалі Договір). За умовами цієї Заявки-договору (позивач у справі) зобовязувався здійснити перевезення вантажу брикети паливні, у міжнародному сполученні за маршрутом Львівська область, м. Новояворівськ (Україна) Kirchberg (Німечинна).

На виконання умов Договору позивачем здійснено перевезення вантажу автомобілем марки ДАФ із напівпричепом державний реєстраційний номер НОМЕР_3 / НОМЕР_4., що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) №003303 від 23.04.2010 р.

Згідно Заявки-договору товар повинен бути доставлений одержувачу не пізніше 27.04.2010 р.

Позивачем вчасно та відповідно до умов Заявки-договору виконано перевезення, що підтверджується відбитком особистої номерної печатки співробітника Львівської митниці на території України на міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) №003303 від 23.04.2010 р. та відбитком печатки фірми одержувача вантажу FHB GmbH, із зазначенням дати доставки вантажу 27.04.2010 р. (підтвердження прибуття та розвантаження вантажу) на міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) №003303 від 23.04.2010 р.

Згідно Заявки-договору, обумовлена вартість перевезення склала 770 Євро, що по курсу НБУ із врахуванням ПДВ 20% в еквіваленті становить 8140,00 грн. Термін оплати 7 банківських днів.

Позивачем виставлено відповідачу рахунок-фактуру №150 від 27.04.2010 р. за перевезення вантажу та податкову накладну №179 від 27.04.2010 р. на суму 8140,00 грн., які направлено на адресу відповідача поштою рекомендованим листом, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №01169483 від 10.02.2011 р.

07.09.2011 р. позивачем на адресу відповідача надіслано претензію про сплату заборгованості в сумі 8689,73 грн.

Станом на день розгляду справи відповідач заборгованість у сумі 8140,00 грн. не погасив, доказів зворотнього суду не представив.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач виконав зобовязання передбачені Заявкою-Договором, про що свідчить міжнародні товарно-транспортні накладні (СМR) та відбитком печатки фірми одержувача вантажу FHB GmbH, із зазначенням дати доставки вантажу 27.04.2010 р. (підтвердження прибуття та розвантаження вантажу) на міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) №003303 від 23.04.2010 р.

Позивачем виставлено відповідачу рахунок-фактуру №150 від 27.04.2010 р. за перевезення вантажу та податкову накладну №179 від 27.04.2010 р. та претензію від 07.09.2011 р., які направлено на адресу відповідача поштою рекомендованим листом, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №01169483 від 10.02.2011 р.

Таким чином, оскільки відповідачем не виконано свого обовязку в частині оплати наданих послуг, вимоги позивача про стягнення 8140,00 грн. заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 984,94 грн. інфляційних збитків та 289,69 грн. - 3% річних, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 193, 307 ГК України, ст. ст. 525, 610, 625, 901, 903 ЦК України, ст. ст. 49, 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ВСМ" (адреса: вул. Львівська, 26, м. Червоноград, Львівська область, 80100; ідентифікаційний код 31755047) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, 79032; ідентифікаційний код НОМЕР_2) 8140,00 грн. заборгованості, 984,94 грн. інфляційних збитків та 289,69 грн. - 3% річних, 102,00 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Синчук М.М.